Трансфер з невідомими. Сидоров може здивувати УПЛ не лише каламутною схемою

20 липня в українському футболі, здавалося б, дуже швидко було поставлено масну крапку у низці трансферних чуток навколо одного з кращих бомбардирів сезону-2022/23 у Першій лізі Олексія Сидорова. Про підписання форварда запорізького «Металурга» оголосив «Металіст 1925», до того ж повідомлялося про підписання довгострокового контракту на п'ять років.

Буквально за тиждень до цього у ЗМІ з'явилася інформація, що серйозний інтерес до Сидорова виявляє срібний призер минулого сезону в УПЛ «Дніпро-1», який нібито готовий заплатити запоріжцям не менше 300 тисяч доларів. Однак ще тоді стало зрозуміло, що просто «спортклубівцям» у питанні підписання другого у списку кращих голеадорів минулого сезону Першої ліги (на рахунку Сидорова 11 м'ячів, а це менше тільки, ніж у Будківського з «Полісся» – 13) не буде. Як повідомляв наш сайт, вже тоді навколо форварда «Металурга» оберталося ще як мінімум два потенційні покупці з УПЛ. Саме тому відхід Сидорова не в «Дніпро-1», а у «Металіст 1925» в принципі не став чимось вкрай несподіваним, а ось те, на яких умовах відбувся цей трансфер і що його супроводжувало, згодом викликало суттєвий резонанс в українській футбольній спільноті.

Але – про все по порядку…

Стопами Селезньова

Олексій Сидоров народився 7 червня 2001 року у Макіївці Донецької області. Це місто, яке з 2014 року де-факто знаходиться під російською окупацією, відоме насамперед своїм серйозним промисловим потенціалом, а також тим, що його уродженцем є один із кращих бомбардирів в історії української Прем'єр-ліги Євген Селезньов.

Власне кажучи, стопами свого знаменитого земляка й вирішив рухатися молодий Сидоров. Нападник, який за антропометрією дуже схожий із Селезньовим, почав займатися футболом у своєму рідному місті, потім перебрався до Маріуполя, а через якийсь час опинився в академії «Шахтаря». Усе, як і в екс-форварда збірної України, а ось далі почалися розбіжності: на відміну від Селезньова, Сидоров не затримався в академії «помаранчево-чорних», і через два роки пішов у «Металіст», а вже у 2017-му опинився у юнацькій структурі запорізького «Металурга».

Дебюту на професійному рівні Олексію довелося почекати. Він стався 27 липня 2019 року, коли Сидорова випустили на заміну у поєдинку Першої ліги проти «Оболоні» (3:3). На 81-й хвилині молодий нападник замінив Вадима Петрова, але вплинути на перебіг поєдинку не зміг. Втім, для хлопця, якому ледь-ледь виповнилося 18 років, це було й не так важливо.

За підсумками сезону-2019/20 «Металург» вилетів з Першої ліги, через що команда пережила серйозну трансформацію, а Сидоров отримав повноцінну нагоду проявити себе в основі, але вже на рівні Другої ліги.

Цікаво, що нещодавно Сидоров в інтерв'ю відверто заявив – мовляв, багато в чому завдяки Селезньову він зрештою й опинився у великому футболі: «Хто мій кумир в українському футболі? Це Євген Селезньов, який вже закінчив кар'єру. Бо він з мого міста. Я маленьким ходив на стадіон, на «Донбас Арену», й пам'ятаю, як він забив гол ударом через себе. Тоді, мабуть, я через нього й пішов на футбол. Мені батько казав, що цей хлопець із нашого міста».

Успіхи у Другій лізі та інтерес з Польщі

У Другій лізі Сидоров разом із «Металургом» провів два сезони. Точніше, півтора, оскільки змагальний процес навесні 2022-го через повномасштабну збройну агресію росії проти України так і не був відновлений… Спершу Олексій забив 7 м'ячів у сезоні-2020/21 (у 20 матчах), а потім відзначився вже 10 голами у 18 поєдинках в рамках сезону-2021/22.

Влітку 2021 року у Сидорова закінчувався контракт із запорізьким клубом, й інтерес до перспективного нападника вже тоді виявляла низка клубів. Зокрема, у пресі була інформація, що види на Олексія мала польська «Вісла» з Плоцька. Її представники довго відслідковували виступи бомбардира, але зрештою той все ж таки вирішив залишитися в Україні, уклавши новий контракт із «Металургом».

Якщо за підсумками сезону-2020/21 «Металургу» не вдалося повернутися до Першої ліги (команда з Запоріжжя фінішувала третьою у своїй групі, позаду амбітних та грошовитих «Метала» (згодом переформатованого на «Металіст») та «Кривбаса»), то вже влітку 2022-го це завдання було вирішене. Причому запорожці пішли на підвищення не лише через військові обставини, а й заслужили це за спортивним принципом, оскільки на зимову паузу сезону-2021/22 йшли у ранзі беззаперечного лідера групи Б Другої ліги.

Особистий успіх у Першій лізі

У Першій лізі-2022/23 перед «Металургом» також стояло завдання піти на підвищення – цього разу до рівня УПЛ. Однак вирішити таке амбітне завдання команді Володимира Микитина не вдалося, хоча вона до останнього й чіплялася за свій шанс. Вийшовши «на зубах» у плей-оф та зустрівшись там із «Вересом», запорожці спершу на своєму полі сенсаційно обіграли гостей із Рівного, але потім на виїзді «згоріли» без варіантів – 1:6.

І якщо «Металург» новий сезон знову починає у Першій лізі, то ось його кращому бомбардиру Сидорову таки випав шанс спробувати сили вже в УПЛ. Щоб така можливість виникла, Олексій спершу дуже пристойно попрацював, забивши 11 м'ячів у 22 поєдинках. Причому голами форвард відзначався й у досить важливих матчах, як, наприклад, протистояння із «Поліссям», де дубль Сидорова дозволив «Металургу» відсвяткувати сенсаційну перемогу на виїзді – 2:1.

Трансфер з багатьма невідомими

Влітку цього року, як уже згадувалося на початку, інтерес до Сидорова проявив «Дніпро-1». Здавалося б, угоду буде здійснено, тим більше, що сума в 300 тисяч доларів бачилася більш ніж пристойною компенсацією для «Металурга», але буквально в останній момент запоріжці здивували усіх тим, що продали свого топ-бомбардира в «Металіст 1925». Причому, за неофіційною інформацією, яка, вочевидь, послужила джерелом відомостей і для відомого порталу Transfermarkt, у харківський клуб Сидоров пішов за значно менші гроші – «всього» за 100 тисяч євро за номінальної оціночної вартості футболіста у 250 тисяч.

Після цього низка оглядачів українського футболу, а також тих, хто звик завалювати нас так званими «інсайдами», здійняли буквально бурю у склянці. Зокрема, Ігор Циганик побачив у підсумковому переїзді Сидорова в «Металіст 1925» руку «Шахтаря» - мовляв, донецький клуб не хотів, щоб їхній конкурент підсилювався, а тому через спортивного директора «Металурга» Михайла Метревелі нібито й організував трансфер нападника до Харкова.

При цьому, дивуватися дійсно було чому. Адже за кілька днів після того, як «Металіст 1925» відрапортував про покупку Сидорова, з'явилася інформація, що трансфер далекий від завершення. Тоді ж ЗМІ писали, що «Дніпро-1» зупинився у торгах по форварду на сумі в 400 тисяч євро, й підвищувати її не збирається, а «Металург» нібито ще розглядає альтернативні варіанти для продажу Олексія.

Але ще за кілька днів «Металург» таки випустив офіційне комюніке, у якому повідомив, що Сидоров перейшов до «Металіста 1925», причому трансфер став «рекордним в історії клубу» та «одним із найуспішніших в історії Першої ліги за останні роки». Однак офіційно умови угоди в «Металурзі» все-таки не розголошували, а спортивний директор Метревелі на своїй сторінці у Facebook запропонував парі тим, хто поширював інформацію про суму трансферу Сидорова в «Металіст 1925» у 100 тисяч євро – мовляв, насправді угода обійшлася харків'янам у значно більшу суму, й у разі, якщо він доведе це, то сторона, що програла у спорі, повинна буде вибачитися.

Згодом Метревелі написав, що клуб готовий розкрити деталі трансферної угоди, але лише за умови дотримання конфіденційності, а в коментарях додав: «Ми б озвучили із радістю [інформацію про суму угоди], у цій ситуації це нам на руку, але ми пов'язані домовленостями щодо конфіденційності та нерозголошення інформації. Головне, що ці кошти підуть на збереження команди в умовах війни та дефіциту бюджету, пов'язаних із цими обставинами, а також на кадрове підсилення. Сподіваємося, що ми разом зможемо як мінімум знову здобути вихід у чемпіонський раунд».

Примітно, що офіційно «Металург», схоже, таки не збирається оголошувати суму трансферу Сидорова до «Металіста 1925», через що пересуди навколо цієї угоди все одно залишаться, які б парі не пропонував та, можливо, навіть не вигравав у своїх опонентів Метревелі. Єдиною чіткою іміджевою перемогою у цьому питанні над усіма, про кого згадував спортивний директор «Металурга», може бути лише офіційна заява від імені клубу або когось із його топ-менеджерів із розкриттям усієї повноти запитуваних даних.

Будь-які посилання на конфіденційність інформації – це «відмазка для бідних», яка не вирішить питання із множинними невідомими у цьому трансфері, а просто кажучи – з його «каламутністю». Хтось резонно заперечить – мовляв, у цьому немає нічого нового для футболу, причому аж ніяк не лише українського, адже й у топових європейських чемпіонатах клуби часто вважають за краще приховувати дані про фінансові подробиці угод. Але! У випадку із «Металургом» все ж таки не можна забувати, що йдеться про муніципальний футбольний клуб, власником якого є міська громада Запоріжжя в особі представника її законних інтересів – Запорізької міської ради. А це зовсім інший рівень вимог до звіту з фінансів, ніж у приватних організаціях…

Сидоров здатний здивувати УПЛ не менше, аніж це вдалося Прядуну

Але повернемось безпосередньо до футболу. В ігровому плані перехід Сидорова не у «Дніпро-1», а у «Металіст 1925» обіцяє самому форварду набагато більше можливостей. Насамперед, у харківській команді Олексію буде простіше виграти місце в основі, адже якщо «спортклубівці» залишать у себе Довбика (а все до цього йде, причому вже чергове трансферне вікно поспіль), то шансів витіснити Артема у новобранця просто не буде.

Крім того, стиль гри «Металіста 1925» куди краще підходить Сидорову. Харківська команда значно більший акцент надає контратакам, виходам із оборони в атаку за допомогою довгих передач та флангових навісів у штрафний майданчик суперника. Простіший футбол – це плюс для Сидорова, який може розібратися на просторі, а також дуже гарно себе демонструє при пошуку вільних зон у штрафному майданчику суперника, якщо тільки той не перенасичений футболістами суперника.

Також дуже цікаво подивитися на те, як Сидоров буде реалізовувати свої моменти вже на рівні УПЛ. Якщо у Першій лізі сезону-2022/23 в Олексія був середній (у перерахунку на 90 хвилин) показник очікуваних голів 0,41xG, а реально забитих м'ячів – 0,45, то у Прем'єр-лізі щось подібне вдається демонструвати вкрай небагатьом. При цьому, навіть у нижчій лізі Сидоров мав зовсім не вражаючий показник ударів – 1,7 в перерахунку на 90 хвилин, але при точності у 54%.

Як би там не було, але вихідні дані у Сидорова дуже обнадійливі. Вже зараз можна говорити, що цей нападник, незважаючи на каламутну схему із трансфером в «Металіст 1925», здатний здивувати усіх шанувальників Прем'єр-ліги. І поки що Олексію не варто заглядатися на рекорди та досягнення його кумира Селезньова. Набагато кориснішим орієнтиром для Сидорова наразі є виступ в минулому сезоні УПЛ Максима Прядуна за «Металіст» – форварда, якого мало хто знав серед широкого футбольного загалу, що не завадило йому виявитися одним із головних відкриттів усього чемпіонату-2022/23.

Читайте також:

Топ-10 гравців УПЛ-2022/23 за показником гольової реалізації