Обійми, ігнор суперника та скандали. Як геополітика впливає на Вімблдон

Ще один ігровий день на Вімблдоні, ще один набір геополітичних проблем, на які потрібно орієнтуватися.

Першою на Центральний корт вийшла українка Еліна Світоліна, яка обіграла Ігу Свьонтек, що носить жовто-блакитну стрічку на знак солідарності з Україною. Свьонтек, уродженка Польщі, де за кілька тижнів після повномасштабного російського вторгнення з'явилося понад два мільйони українців, висловилася щодо необхідності більшого співчуття до українських гравців.

Світоліна у своєму післяматчевому інтерв'ю сказала: «Іга – не тільки велика чемпіонка, а й неймовірна людина. Вона була однією з перших, хто допомагав українському народу і надав величезну допомогу Україні».

Світоліну протягом усього матчу підтримували як улюбленицю домашньої публіки, і глядачі на Вімблдоні явно хочуть, щоб вона завершила цю неймовірну історію, завоювавши титул у суботу.

Після матчу Світоліна подякувала глядачам за підтримку, а Всеанглійському клубу – за покриття витрат на проживання українських гравців на час турніру. Зрозуміло, що національність Світоліної домінує практично у всіх розмовах із нею на цьому турнірі. «Кожен день я користуюся можливістю битися за свою країну», – сказала вона минулого тижня.

Getty Images/Global Images Ukraine. Світоліна і Азаренко

Коли її перемога була оформлена, теплі обійми гравців біля сітки помітно контрастували із закінченням попереднього матчу Світоліної. Тоді не було рукостискання між нею та Вікторією Азаренко з білорусі - союзниці росії. Так було заведено в українських гравців у матчах із білорусами та росіянами від початку війни.

Більшість глядачів на трибунах вирішила, що це Азаренко проігнорувала свою суперницю, і тут же освистала її. Ця тема є новою для цього року, оскільки торік Вімблдон пішов проти політики решти тенісного світу і заборонив участь російських і білоруських спортсменів. У відповідь на це ATP і WTA оштрафували Асоціацію лаун-тенісу (LTA) і позбавили турнір рейтингових очок. Цього року Вімблдон скасував цю політику, проте російські та білоруські гравці виступають у нейтральному статусі, а прапори цих двох країн заборонені на турнірі.

Через день після цього нерукопотискання співвітчизниця Азаренко, друга сіяна Арина Соболенко, заявила, що глядачів слід попереджати про те, що подібне може статися з українськими, російськими та білоруськими гравцями, до чого також закликала Світоліна. Після цього WTA опублікував заяву, в якій ідеться про те, що він поважає рішення українців не потискати руки російським і білоруським гравцям.

Проблема нікуди не зникла. У суботньому фіналі Світоліна може зіграти з Соболенко. «Щоразу, коли я граю проти них, це велика мотивація, а також велика відповідальність для мене», – відповіла вона у вівторок на запитання про таку можливість. «Крім того, це ще й мотивація для моєї країни».

І якщо можливою суперницею Світоліної у фіналі буде не Соболенко, яка напередодні турніру заявила, що не відповідатиме на запитання про війну, то, скоріш за все, це буде уродженка Москви Єлена Рибакіна, яка виступає під казахським прапором. Це та сама Рибакіна, яка виграла Вімблдон минулого року, коли російські спортсмени не були допущені.

Getty Images/Global Images Ukraine

У жодному виді спорту російські та українські спортсмени не стикаються один з одним настільки безпосередньо і так часто, як у тенісі. Наприклад, у футболі, який і так є командною грою з гравцями різних національностей, російські та українські команди не допускаються одна до одної на європейських змаганнях після анексії Криму росією у 2014 році. Але теніс не може залишатися осторонь геополітики.

І у вівторок слідом за Світоліною і Свьонтек на Центральний корт вийшов росіянин Андрій Рубльов – один із трьох, які вийшли до чвертьфіналу чоловічого одиночного турніру. Після міркувань, що передували турніру, про те, як їх приймуть, загалом російські гравці отримали на цьому турнірі звичайну підтримку. Рубльов висловив свою подяку за цю підтримку, і було видно, що він ставиться до війни з більшим розумінням, ніж багато інших гравців.

У вівторок Рубльов сказав: «Я відчував дуже велику підтримку протягом усіх цих двох тижнів. Бути з тієї країни, звідки я родом, і мати таку підтримку – це щось особливе.

Іноді мені здається, що я на це не заслуговую чи щось на кшталт цього. Я дуже вдячний за це».

На запитання про те, чи відчуває він себе винним, емоційний Рубльов сказав: «Провини немає. Швидше, просто ситуація жахлива. Звичайно, нікому такого не побажаєш. Ти хочеш, щоб ці жахливі речі закінчилися якомога швидше, щоб у всіх людей у світі був шанс на хороше життя».

На Корті №1 виступав ще один росіянин – Роман Сафіуллін, який у чотирьох сетах поступився Янніку Сіннеру, таким чином, три з чотирьох одиночних матчів дня мали геополітичне підґрунтя. Після матчу Сафіуллін сказав: «Я відчував тут велику підтримку. Я чув, що деякі російськомовні теж підтримують мене. Також, коли я грав на інших кортах, я теж відчував велику підтримку з боку, як мені здалося, британських уболівальників».

Getty Images/Global Images Ukraine. Новак Джокович

Суперником Рубльова був Новак Джокович, який цього року сам виявився залученим у геополітичні конфлікти. У травні на Ролан Гаррос після перемоги в першому колі він написав на об'єктиві камери, що Косово – це «серце Сербії». Це відбувалося в той момент, коли на півночі Косова наростала напруженість після бойкоту місцевих виборів, а в місті Звечан, де виріс його батько Срджан, у сутичках із сербськими демонстрантами постраждали 30 солдатів НАТО. Це частина Косова, де понад 90% населення ідентифікують себе як серби.

Федерація тенісу Косова піддала Джоковича критиці за його висловлювання, а міністр спорту Франції Амелі Удеа-Кастера заявила, що його висловлювання «недоречні» та «не повинні повторитися». Ажіотаж навколо цієї теми затьмарив перший тиждень Новака на Ролан Гаррос.

На попередньому турнірі Великого шолома, Australian Open у січні, Джоковичу довелося зіткнутися з наслідками того, що його батька сфотографували з російськими націоналістами, які підтримують владіміра путіна, у Мельбурні. Тоді Срджан не був присутній на півфіналі, в якому грав його син, і пояснив появу фотографій так: «Я був на вулиці з уболівальниками Новака, як робив це після всіх матчів мого сина, щоб відсвяткувати його перемоги і сфотографуватися з ними».

Джокович пожартував у Парижі під час суперечок на Ролан Гаррос: «Турнір Великого шолома без драми для мене навряд чи можливий».

Те ж саме стосується всіх українських, російських і білоруських гравців, до яких пильна увага буде прикута доти, доки триває війна.

І очевидно, що, хоча цього року Вімблдон зайняв аполітичну позицію, ставши в один ряд з рештою тенісного світу, міжнародні відносини продовжують залишатися однією з головних тем для обговорення.

Чарлі Екклшер, The Athletic

Переклад і адаптація – Олег Дідух