Крок вперед. Хто із гравців молодіжки може отримати виклик від Реброва

Молодіжна збірна України дійшла до півфіналу молодіжного Євро. Безумовно, це досягнення для нашої команди, однак юнацький та молодіжний футбол все ж варто сприймати крізь призму підготовки гравців для дорослого футболу.

Найбільшим досягненням для української «молодіжки» буде кількість гравців у національній команді. Ми були на першому місці з великим відривом серед інших учасників Євро-23 U-21 у плані запрошення гравців із дорослої збірної. Мудрик, Трубін, Судаков – уже повноправні гравці першої збірної. Ванат, Сікан, Бондаренко та Сирота вже туди викликалися. Перші двоє навіть зіграли. Тепер час для інших пробиватися у головну збірну.

Тут важливе місце відіграє не тільки талант футболіста, а проблематичність позиції у національній команді чи назва клубу. Наприклад, Сичу із «Руха» буде майже нереально отримати запрошення з національної команди. Чи про які шанси можна говорити для Кащука, якщо на його позиції є капітан Ярмоленко, Циганков та Зубков?

Максим Таловєров

Шеф оборони молодіжної збірної України. Максим Таловєров – ключовий гравець в захисних побудовах команди Ротаня. Євро він провів на доволі високому рівні. Грубих помилок не було. Отримав інтерес з боку команд із провідних чемпіонатів.

Для національної команди позиція центрального захисника зараз виглядає найбільш проблемною у кадровому плані. Фактично, жодної альтернативи парі Забарний-Матвієнко немає. Молоді динамівські оборонці не прогресують. У найстаршого із них – Попова – жодного сезону без травм. «Гірник» Бондар залишається ненадійним. Тому нічого не залишається, як «смикати» вікового Кривцова зі США. Звертати увагу на Сватка і Сарапія з «Дніпра-1». Хоча рівень цих гравців навряд чи відповідає амбіціям національної команди.

Крім того, основна пара центральних захисників не виглядає безпроблемною. У Забарного змінився тренер у «Борнмуті». Ніхто не дасть гарантій, що він матиме постійну ігрову практику у наступному сезоні. Матвієнко дуже непереконливо виглядав у червневих матчах кваліфікації до Євро.

Перспективи Таловєрова багато в чому будуть залежати від його вибору клубу влітку. Дуже важливо, щоб він мав стабільну ігрову практику. Перехід до провідного чемпіонату Європи – ще одна складова можливого запрошення до лав національної команди. Якщо справи Забарного у «Борнмуті» йтимуть не кращим чином, то можна навіть замахнутися на роль основного гравця.

Арсеній Батагов

Я не можу сказати, що Арсеній якось виділявся на Євро чи провів його без помилок. Але ситуація у національній збірній на його позиції відкриває перед ним нові можливості.

Батагов – це гравець, який добре працює із м'ячем, гарно бачить поле, вміє читати гру. Недарма раніше він грав на позиції опорного півзахисника. Для нього дуже важливо мати у парі більш силового партнера. Як було в «Зорі», де разом із ним діяв силовий Імереков.

У збірній України невеликий вибір центральних захисників, які вміють грати лівою ногою, сильні в роботі із м'ячем. Якщо не зможе грати Матвієнко, то альтернативи йому немає.

Тому перспективи отримати виклик у національну команду у Батагова дуже хороші. Багато чого буде залежати від ситуації із клубом. Якщо «Зоря» не втратить свої минулорічні позиції або Арсеній перейде до сильнішого чемпіонату, то його шанси тільки зростатимуть. Якщо на клубному рівні щось піде не так, то всі досягнення з молодіжної збірною швидко забудуть і шансу потрапити до національної команди не буде.

Костянтин Вівчаренко

Лівий захисник «Динамо» справив дуже хороше враження на Євро. Недарма йому приписують інтерес із боку «Порту». Вівчаренко здатен виконувати дуже багато бігової роботи та закривати всю ліву бровку. Швидкий, мобільний, працьовитий захисник, який може ще додавати.

У національній збірній за іменами на цій позиції все добре, але якщо придивитися ближче, то шанси у Вівчаренка дуже хороші. Основним на цій позиції є Миколенко з «Евертона». Друга частина сезону у нього була змазана через проблеми зі здоров’ям. Коли був готовий грати, то не завжди отримував місце у складі. Не можна сказати, що Віталій на 100 відсотків є гравцем основи «Евертона». Наставник команди Дайч влітку буде формувати склад під своє бачення футболу. Поява ще одного лівого захисника виглядає дуже можливою. На цій позиції тільки один українець. До Ліверпуля Дайч Віталія не запрошував. Щось у цій ситуації буде зрозуміло ближче до кінця серпня.

Соболь загубився у силовому футболі Франції. Добре, що хоч «Страсбург» не вилетів. Зараз командою керуватиме Патрік Вієйра. Велике сподівання, що він зможе використати атакувальні якості Едуарда у новому сезоні.

«Шахтар» відмовився від повноцінного трансферу Михайліченка. Майбутнє Богдана не визначено.

Костя провів тільки один сезон на дорослому рівні. Є всі передумови вважати, що його якість гри буде тільки покращуватися. Вівчаренко отримав досвід, який тепер має конвертувати у майстерність та клас. Всі успіхи «Динамо» у новому сезоні – додаткові шанси потрапити для Кості у збірну. І навпаки - якщо «Динамо» знову впаде у кризу, то отримати виклик до збірної буде складніше.

Володимир Бражко

Не можна сказати, що опорник «Динамо» провів сильний турнір. Хорвати, французи та особливо іспанці створили нам чимало проблем в опорній зоні. Крім того, Бражко явно помилився у випадку з першим пропущеним м'ячем у півфіналі.

Перед матчами кваліфікації до Євро у червні Ребров сказав, що Бракжо знаходиться на радарі у національній команді. Він справді провів дуже сильний сезон в УПЛ. Став не тільки провідним гравцем «Зорі», але й одним із найкращих гравців загалом чемпіонату.

Питання не дуже вдалих виступів за «молодіжку» та вдалих за клуб криються у тому, як використовувати футболіста на полі.

Вже багато років у збірній України є актуальне питання заміни Степаненка. Поки гідних кандидатів так і немає. Саме гравця, який буде займатися руйнівною роботою у середині поля. Бражко тут – головна надія.

Для Володимира буде багато залежати від клубної кар'єри. Сезон у «Зорі» був чудовим. Тепер потрібно не виступити гірше у «Динамо». Відкрите питання конкуренції з Сидорчуком та довіри Луческу. Власне, клубний успіх зараз виглядає головною умовою запрошення до національної команди.

Дмитро Криськів

Всі мали можливість оцінити важливість півзахисника «Шахтаря», коли він не грав проти Іспанії. Без нього збірна дуже багато чого втратила у побудові гри.

Головна фішка Дмитра – його універсальність. Він здатен зіграти не декількох позиціях – фланговий півзахисник, атакувальний півзахисник, вінгер, хибна дев'ятка. Такі універсальні гравці дуже корисні для будь-якого тренера.

Я не думаю, що Криськів може претендувати на роль основного гравця національної команди. Але у плані ротації, глибини складу він може відкрити перед штабом Реброва нові можливості. Збірна грає по 2-3 матчі під час вікна, тому глибина складу – вкрай важливий фактор успіху.

Дуже багато чого для Криськіва у національній збірній буде залежати від виступів за клуб. Трансфер Мудрика до «Челсі» пішов на користь Дмитру. Спочатку Дмитро був запасним гравцем для Йовічевіча, але потім крок за кроком став одним із лідерів команди. Дуже розумний гравець, який відчуває свої моменти. Може зіграти нестандартно. Десь за своїм стилем дуже схожий на Буяльського.

Читайте також:

Як Руслану Ротаню формувати склад збірної України на Олімпіаду-2024