Кубок Стенлі за 6 років: як Вегас Голден Найтс зібрали чемпіонський склад

Топ-команду максимально швидко збирали з нуля

Власник «Вегаса» Білл Фолі зізнався: коли у 2017 році після драфту розширення він заявляв про те, що хоче виграти Кубок Стенлі за шість років, то це було не про розрахунок, а про надію та віру. Зрештою, той же Фолі шість років тому припускав, що «золотим лицарям» знадобиться три сезони, щоб потрапити до плей-оф та стати постійним учасником Кубка Стенлі. Але «Вегас» стартував так стрімко, що зміна пріоритетів відбулася моментально.

Франшиза пішла за Кубком Стенлі, легко розлучалася з драфт-піками та ледь не досягла мети у першому ж сезоні, але програла фінал «Вашингтону». Єдиний провал «Вегаса» між двома фіналами, невдалим першим та успішним другим, – це сезон-2021/2022, коли «Голден Найтс» через масштабну епідемію травм не потрапили до плей-оф. До того були фінали конференції у 2021-му та 2020 роках (обидва рази «Вегас» вилітав у якості фаворита - відповідно від «Монреаля» та «Далласа»), а також скандальний виліт у першому раунді від «Сан-Хосе» у 2019 році. Тоді керівництво НХЛ публічно вибачилося перед невадцями за грубу суддівську помилку в сьомому матчі, яка, за іронією долі, якраз зробила ту серію між «Голден Найтс» та «Шаркс» чи не найкращою в історії Кубка Стенлі.

Якщо взяти команди, які поповнювали НХЛ у рамках драфтів розширення, то лише «Едмонтон» виграв Кубок Стенлі швидше за «Вегас» - вистачило п'яти років. Але франшиза «Ойлерз» встигла відіграти кілька сезонів у ВХА, її не треба було збирати з нуля і «нафтовиків» вів за собою Найвеличніший Вейн Грецькі.

Якщо взяти шість років «Вегаса» у НХЛ, то більш успішна за «Голден Найтс» на цьому відрізку лише «Тампа». «Лайтнінг» виграли два Кубки Стенлі, один раз програли у загальному фіналі, ще раз – у фіналі конференції, також взяли Президент Трофі, а їхній баланс у плей-оф становить 13-4 – проти 11-4 у «Вегаса». Але, знову ж таки, чемпіонську «Тампу» почали збирати ще на рубежі минулого та позаминулого десятиліть.

Характерно й те, що у Неваді хокей та своїх «золотих лицарів» полюбили одразу. У першому ж сезоні «Вегас» видав понад 100 відсотків заповнюваності арени, і відтоді відвідуваність домашніх матчів становить понад 18 тисяч глядачів.

Як же «Вегасу» вдалося зібрати чемпіонський склад? У клубів НХЛ є три можливості для цього – драфт новачків, обміни та вільні агенти. «Голден Найтс» мали додаткову опцію у вигляді драфта розширення.

Гравці з драфта розширення

21 червня 2017 року «Вегас» оголосив свій перший в історії склад, зібраний на драфті розширення. За минулі шість років у ростері залишилося четверо: захисник Брейден Макнебб, а також форварди Вільям Карлссон, Джонатан Маршессо та Вільям Карр'є. У той же день «Голден Найтс» виміняли з «Флориди» нападника Райллі Сміта на пік четвертого раунду Драфта-2018, тобто фактично заплатили мінімум, та захисника Шея Теодора з «Анахайма» - «Качки» його віддали, щоб «Вегас» не забрав Джоша Менсона і Самі Ватанена.

Саме «Флорида» у 2017 році мимоволі зробила великий внесок до майбутнього тріумфу «Вегаса». Помилка з обміном Райллі Сміта була грубою, адже той, хоч і видав найкращі особисті показники в першому ж сезоні в Неваді (60 очок), але й після цього приносив багато користі «Голден Найтс» в іншій, менш помітній ролі. У нинішньому розіграші плей-оф Сміт набрав 14 (4+10) очок у 22 матчах. Загалом у Райллі 286 (124+162) очок за «Вегас».

Ще більшою була помилка «Флориди» у відношенні Маршессо. Так, цього форварда не задрафтували, але він багато працював, стрімко зростав і в сезон перед драфтом розширення став найкращим снайпером «пантер» із 30 шайбами. І як можна було не захистити від посягань новачка ліги такого гравця? Джонатан Маршессо, нагадаємо, набрав у тріумфальному розіграші Кубка Стенлі 25 (13+12) очок, чотири рази забив у фіналі саме «Флориді» та заслужено отримав «Конн Смайт Трофі». Маршессо є найкращим бомбардиром в історії «Вегаса» – 348 (150+198) очок. У плей-оф він теж виблискує – 71 (34+37) очок у 88 матчах.

А ось те, що «Коламбус» у 2017 році не захистив Вільяма Карлссона, здивувало мало. Швед вважався працьовитим центром для нижніх ланок, який навряд чи здатний на високу результативність. Але у «Вегасі» Карлсон розкрився по-справжньому. Він набрав 307 (122+185) очок у 432 матчах, а у нинішньому постсезоні закинув 11 шайб.

Маршессо, Карлссон і Сміт - три найкращі бомбардири в історії «Вегаса». Більше того, у дебютному сезоні вони разом грали у першій ланці, яка тоді стала чи не найкращою у лізі. Карлссон, Маршессо та Сміт кар'єрні рекорди результативності встановили якраз у сезоні-2017/2018, а далі стали тим самим фундаментом, навколо якого збудували команду-контендер.

Також на драфті розширення «Вегас» забрав у «Баффало» Вільяма Карр'є. Він як вважався шість років тому гравцем виключно для нижніх ланок, так і залишився таким і досі. Але певний прогрес є, а у нинішньому постсезоні Карр'є набрав 6 (2+4) очок.

Головним невдахою драфту розширення 2017 року стала «Флорида», але й «Анахайм» дуже схибив. «Качки», які тоді вважалися контендером, вирішили, що у них чудовий підбір дефенсменів, тому не захистили Шея Теодора, який нібито зупинився в розвитку. Хоча саме постсезон-2017 тоді ще 21-річний канадець провів сильно. Ось так «Вегас» отримав захисника для першої-другої пари, який відмінно грає на синій лінії. Теодор набрав 247 (61+186) очок у 397 матчах, а у переможному розіграші Кубка Стенлі – 13 (1+12) очок у 21 матчі з показником корисності «+8». «Анахайм» незабаром занурився на дно таблиці, де перебуває досі.

З «Лос-Анджелеса» на драфті розширення 2017 року «Вегас» вилучив Брейдена Макнебба. Той усю кар'єру вважався жорстким і міцним захисником-домосідом, але в у складі «Голден Найтс» доріс до гри у топ-4 та понад 19 хвилин ігрового часу у переможному розіграші Кубка Стенлі.

Обміни

Як бачимо, перші ключові обміни (Теодор, Сміт) «Вегас» провернув ще у день драфту розширення. Але вони фактично були пов'язані з тим заходом.

24 червня 2017 року «Голден Найтс» виміняли на пік другого раунду драфту Кігана Колесара з «Коламбуса». Цей габаритний темношкірий гравець за стилем про «битися-боротися», а не результативність. Але у переможному розіграші Кубка Стенлі навіть він набрав 5 (2+3) очок, а головне – схоже, саме Колесар у фіналі зламав грудину Меттью Ткачуку. Після такої травми лідер атаки «Флориди» вже був сам не свій і не вийшов на п'ятий матч.

А ось далі почалися обміни, які «Голден Найтс» вже проводили як клуб, що йде за Кубком Стенлі.

25 лютого 2019 року «Вегас» виміняв у «Оттави» Марка Стоуна, який уже тоді вважався одним із найкращих двосторонніх форвардів ліги. Ціною за нього стали Оскар Ліндберг, Ерік Браннстрем та пік другого раунду – можна сказати, що «золоті лицарі» скоїли крадіжку зі зломом. Стоун часто отримує травми, проте, по-перше, у роздягальні він грав важливу роль і недаремно отримав капітанську нашивку. По-друге, до нинішнього плей-оф Марк підійшов у чудовій формі та набрав 24 (11+13) очки. Стоун відпрацьовує свій восьмирічний контракт на 76 млн. доларів.

3 грудня 2019 року «Вашингтон» віддав «Вегасу» Чендлера Стівенсона за пік п'ятого раунду. Він перемагав «Голден Найтс» у фіналі 2018 року, але оцінювався просто як гравець для нижніх ланок. У «Вегасі» Чендлер Стівенсон розвинувся до рівня центра другої ланки, яка сильно допоміг команді виграти Кубок Стенлі своїми 10+10 у плей-оф.

19 лютого 2020 року «Вегас» виміняв з «Лос-Анджелеса» дворазового володаря Кубка Стенлі Алека Мартінеса. «Кінгз» тоді йшли на перебудову, роздавали всі цінні активи і з радістю погодилися на два піки другого раунду драфту від «Голден Найтс». Американський захисник не відрізняється залізним здоров'ям, нинішнього сезону остаточно погодився на роль домосіда, але переможний менталітет зберіг - набрав 7 (2+5) очок у постсезоні-2023 з показником корисності «+13».

17 липня 2021 року «Вегас» непомітно виміняв у «Рейнджерс» Бретта Хаудена на Ніка Де Сімоне. Хто такий Ді Сімоне, навряд чи хтось скаже, а ось універсальний силовик Хауден несподівано вистрілив у нинішньому плей-оф – закинув п'ять шайб, до яких додав стільки ж асистів. Чудова статистика для чекера.

4 листопада 2021 року «Вегас» зважився на найбільший обмін у своїй історії. За Джека Айкела, який тоді лікував важку травму шиї, «Голден Найтс» віддали «Баффало» одного з провідних форвардів Алекса Така, а також піки першого і другого раундів різних драфтів. Здавалося, що Айкел притягнув із собою прокляття «Сейбрз», коли «Вегас» не потрапив у плей-оф. Однак другий номер Драфта-2015 відновився, набрав форму і у першому ж своєму постсезоні став володарем Кубка Стенлі. Більше того, Айкел став найкращим бомбардиром плей-оф із 26 (6+20) очками. У цьому постсезоні Джек не тільки елегантно займався креативом, а й бився відчайдушно, і виявив велику самовідданість.

Цікаво, що Айкел став першим в історії хокеїстом із середньорічною зарплатою не менше 10 млн. доларів, який виграв Кубок Стенлі.

29 серпня 2022 року «Вегас», який у те міжсезоння в основному очищав платіжну відомість, віддав «Сан-Хосе» пік четвертого раунду драфту за Едіна Хілла. Хто ж тоді знав, що воротар, який майже завжди був бекапом або взагалі спускався до АХЛ, стане основним у ході другого раунду постсезону-2023 та одним із героїв походу «Голден Найтс» за Кубком Стенлі.

У дедлайн сезону-2022/2023 «Вегас» під плей-оф виміняв Івана Барбашова, Тедді Блюгера і легендарного воротаря Джонатана Квіка, який явно здав. З них виправдав себе лише трейд представника країни-агресора. Причому він виявив себе не в ролі центра для нижніх ланок, як у «Сент-Луїсі» 2019 року (тоді «Блюз» взяли Кубок Стенлі), а на фланзі у першій ланці з Джеком Айкелом і Джонатаном Маршессо.

Вільні агенти

«Вегас» має два явні козирі для залучення гравців, які вийшли на ринок вільних агентів. По-перше, це відсутність податку штату у Неваді. По-друге, статус команди-контендера. Та й місто Лас-Вегас, хоч і знаходиться в пустелі, але під характеристику «якесь там село» ніяк не підпадає.

Мало хто помітив, коли 8 березня 2018 року «Вегас» підписав із NCAA незадрафтованого Зака ​​Вайтклауда. У сезоні-2017/2018 цей захисник індіанського походження навіть зіграв один матч у НХЛ, але в основу остаточно пробився лише у сезоні-2019/2020. Вайтклауд у переможному розіграші Кубка Стенлі набрав 8 (2+6) очок з показником корисності «+14» - найкращим серед захисників «золотих лицарів».

12 жовтня 2020 року «Вегас» підписав семирічний контракт на 61,6 млн доларів із зірковим Алексом П'єтранджело, який після тріумфу у «Сент-Луїсі» у 2019 році шукав нові виклики. На ньому і завершилося формування захисту чемпіонського «Вегаса».

Також на ринку вільних агентів «Голден Найтс» підписали захисника Бена Хаттона та зіркового, але вікового форварда Філа Кессела, які відіграли незначну роль у постсезоні-2023. Чекера Майкла Амадіо менеджмент «лицарів» взагалі забрав у жовтні 2021 року з драфту відмов, а той чудово показав себе в сезоні-2022/2023 – 16+11 у регулярці, 5+5 у плей-оф.

Драфт новачків

Як було написано вище, «Вегас» швидко відмовився від ідеї збирати склад навколо талановитої молоді з драфтів. З тих, кого задрафтували «Голден Найтс», цьогорічний Кубок Стенлі виграв лише захисник Нік Хег, який здебільшого страхував зіркових колег, але навіть встиг набрати 6 (2+4) очок.

Втім, зазначимо і Пейтона Кребса - зокрема завдяки цьому проспекту «Вегас» виміняв у «Баффало» Джека Айкела.

Також не можна забути, що саме «Голден Найтс» у сьомому раунді Драфта-2021 обрали українського захисника Артура Чолача – наших співвітчизників до того не драфтували 14 років.

Менеджмент і тренери

З гравцями розібралися, але були ті, хто їх збирав і хто тренував.

Брюс Кессіді, який очолив «Голден Найтс» 15 червня 2022 року (через вісім днів після звільнення з «Бостона»), став третім тренером в історії «Вегаса» - забагато для успішної франшизи за шість сезонів, чи не так?! Попередні наставники швидко давали успіх (Жерар Галлан вивів у фінал-2018, у Пітера Дебура були два фінали конференцій), але втрачали роботу, як тільки натрапляли на великі невдачі.

Генеральних менеджерів у «Голден Найтс» було два. Але тут варто зазначити, що досвідчений Джордж Макфі у вересні 2019-го просто залишив посаду своєму асистенту Келлі Маккріммону, а сам пішов на підвищення - став президентом з хокейних операцій.

Не помиляється тільки той, хто нічого не робить, а виграний Кубок Стенлі вже дає залізні підстави називати успішною діяльність менеджменту «Вегаса». Однак хаотичні маневри під стелею зарплат доводять, що керівники команди зовсім не ідеально займалися стратегією і розрахунками.

Найяскравіший приклад - минулого міжсезоння «Вегас» просто віддав «Кароліні» Макса Пачіоретті, щоб вписатися під стелю зарплат. Але були й інші подібні угоди, в рамках яких «Голден Найтс» були раді будь-якій скромній компенсації. Саме так невадці позбавлялися Марка-Андре Флері, Нейта Шмідта, Пола Штястни, Коді Ікіна або Коліна Міллера.

«Вегас» впорався нинішнього сезону із воротарською проблемою, але саме менеджмент, по суті, її створив. Адже влітку 2021-го клуб опинився перед вибором, якого воротаря залишати - вікового триразового володаря Кубка Стенлі Марка-Андре Флері (першу зірку в історії франшизи «Голден Найтс») або Робіна Ленера. Можна зрозуміти, чому позбулися «Квітки». Однак Ленер, на якого зробили ставку, став постійним клієнтом лазарету, а також довів дивні особливості своєї психології, зіпсованої раніше алкоголем, наркотиками та панічними атаками. Швед за час лікування збанкрутував, бо невдало інвестував у зміїну ферму.

Ігор ЯСЛИК