ДЮМФРІС: «Ми з Перішичем зіграємо один проти одного на фланзі»

Завдяки фінальній стадії Ліги націй УЄФА правий захисник збірної Нідерландів Дензел Дюмфріс знову зіграє у рідному Роттердамі. Півфінал проти Хорватії стане для гравця Інтера черговим нагадуванням про те, який неймовірний шлях він подолав за останні роки.

Виступаючи у скромному Барендрехті, юний Дюмфріс провів кілька матчів за Арубу, але при цьому він завжди знав, що його доля пов'язана зі збірною Нідерландів. Пройшовши через роттердамську Спарту, Херенвен і ПСВ, 27-річний футболіст сяє в Інтері, з яким цього сезону поступився у фіналі Ліги чемпіонів. Тепер він сподівається взяти важливий трофей у своєму рідному місті.

Перед зустріччю з Хорватією у півфіналі Ліги націй Дензел Дюмфріс сказав:

«Звичайно, я дуже добре знаю двох хлопців зі збірної Хорватії – Івана Перішича та Марцело Брозовича [колишній та нинішній одноклубники по Інтеру]. Після жеребкування ми поспілкувалися, особливо з Іваном, бо з ним ми добрі товариші і, можливо, гратимемо один проти одного на одному фланзі. Тож це буде особливий матч. Але наша мета – вийти у фінал.

Хорватія має фантастичну команду з відмінними гравцями. Вони завжди добре виступають на великих турнірах. На останньому чемпіонаті світу вони посіли третє місце. Дуже складний суперник. Ми все ще в процесі побудови команди, але в будь-якому випадку ми також маємо дуже талановитий склад з безліччю індивідуально сильних футболістів, які можуть зіграти вирішальну роль у матчі. Це буде чудовий матч, але ми маємо перемогти.

Матчі Ліги націй у Роттердамі – безперечно, це щось особливе для мене. Не в образі Амстердама, але на Де Кейпі чудова атмосфера.

Читайте також:

КУМАН: «Дуже чекаємо на півфінал. У Хорватії потужна команда з Модричем»

Я завжди вірив, що стану професійним футболістом. Однак усвідомлював, що мій шлях до цієї мети трохи відрізнятиметься від більшості професійних футболістів. При цьому я завжди був переконаний, що досягну успіху. Я дуже радий і вдячний, що можу грати на топ-рівні зараз.

Коли мені було 17, я провів два матчі за Арубу. Тоді я виступав за юнацьку команду Барендрехта. Цілком несподівано отримав електронний лист від Футбольної асоціації Аруби, в якому говорилося, що вони хочуть запросити мене зіграти у двох товариських матчах за збірну. Я негайно зателефонував до Королівського нідерландського футбольного союзу, щоб дізнатися, чи це можливо і чи зможу я після цього грати за Нідерланди.

Там усі перевірили та сказали, що проблем немає. Тож я поїхав на Арубу, зіграв два товариські матчі. Це був гарний досвід для хлопця, який грав за Барендрехт та ще навчався у школі. Але вже тоді я знав, що Аруба не буде кінцевим пунктом.

Напис на стіні моєї спальні? Це правда, що там було написано: Я гратиму за збірну Нідерландів. У мене завжди була тверда впевненість, що я цього досягну. Це було мрією, але метою. І разом з цим ти починаєш планувати свій шлях ретельніше. Дивишся, у чому потрібно додати і в якому напрямку треба рухатись, щоб було легше. Але я завжди був фанатом збірної Нідерландів і знав, що одного разу стану її частиною.

Що я ще там написав? Багато чого. Особливо ті кроки, які мені потрібно було зробити у моїй кар'єрі. Певні клуби. Все пішло не зовсім так, як я намітив, але моїм кінцевим пунктом було те, що написав на тій стіні».