Чемпіони, до побачення! Що буде з Лестером після вильоту з АПЛ

За останні п'ятнадцять років Лестер тричі ставав чемпіоном у різних англійських дивізіонах. Спершу у 2009-му «лиси» виграли Лігу 1 (третій за рангом дивізіон тамтешнього професійного футболу), у 2014-му команда виявилася найкращою серед усіх у Чемпіоншипі (другий дивізіон), а у 2016-му сенсаційно та вперше у своїй історії, яка бере початок з 1884 року, виграли англійську Прем'єр-лігу, тобто стали абсолютно найкращою футбольною командою Англії.

Через сім років після того тріумфу Лестер опинився серед головних невдах сезону в англійській Прем'єр-лізі. «Лиси» в АПЛ-2022/23 посіли 18-те місце, що означає для них одне – наступного сезону вперше за десять років вони знову будуть учасниками Чемпіоншипу… Англійська еліта попрощалася із Лестером, хоча є відчуття, що ця команда почула від вищого світу далеко не категоричне «Прощавай», а вельми обнадійливе «До побачення».

Чемпіони АПЛ-2015/16 та володарі Кубка Англії-2020/21 можуть досить легко повернутися у вищий світ, що за підсумками чемпіонату, який нещодавно завершився, вдалося зробити, наприклад, Бернлі. «Бордові» з першої ж спроби повернулися до еліти, хоча із трьох команд, які вилетіли в минулому році, їм вдалося таке зробити тільки одним, оскільки Уотфорд і Норвіч зав'язнули в трясовині та ризикують повторити, наприклад, шлях Астон Вілли, якій знадобилося три сезони у Чемпіоншипі (з 2016 по 2019 роки), перш ніж вони знову піднялися до Прем'єр-ліги.

Для будь-якого шанувальника англійської Прем'єр-ліги не є одкровенням те, що Лестер за останні півтора роки різко здав. Частково це передбачав колишній головний тренер команди Брендан Роджерс, котрий відчайдушно намагався щось змінити, однак і йому не вдалося досягти успіху. Методи, до яких вдався тренер з Північної Ірландії, виглядали відверто застарілими, а боси клубу, вочевидь, усвідомили це надто пізно, перш ніж таки звільнили колись успішного наставника. Коли рішення про розлучення із Роджерсом було нарешті прийняте, в керівництві Лестера, ймовірно, вже змирилися з тим, що їхньому дітищу доведеться пройти через очищення у Чемпіоншипі.

Лестеру в останні роки доводилося утискатися на трансферному ринку, через необхідність дотримуватися правил фінансового фейр-плей. В сезоні-2022/23 клуб дозволив собі лише три повноцінні трансфери (Ваута Фаса з Реймса, Харрі Суттара зі Сток Сіті та Віктора Крістансена з Копенгагена), на які загалом пішло 48 мільйонів євро, хоча від продажу своїх виконавців за вказаний період часу Лестер заробив трохи більше ніж 81 мільйон євро.

Було очевидно, що Лестер потребує кадрового оновлення. Ряд гравців, котрі сяяли у попередні роки, банально досягли своєї стелі на стадіоні Кінг Пауер, і саме з цієї причини вболівальники не могли впізнати своїх кумирів, котрі ще якихось шість років тому на цій же арені радували їх не лише у матчах англійської Прем'єр-ліги, але й у поєдинках Ліги чемпіонів.

Тепер, коли «лиси» опинилися у нижчому дивізіоні, їм доведеться зробити величезну роботу, а літо, що стартувало, буде періодом колосальних змін для команди та клубу. Спершу Лестер має вирішити питання із майбутнім головних зірок команди: Джеймс Меддісон, Вілфрід Ндіді та Харві Барнс, які перебувають у розквіті сил (25-26 років), навряд чи висловлять бажання й готовність продовжити кар'єру у Чемпіоншипі. Вже зараз зрозуміло, що ці фігури стануть вельми затребуваними на трансферному ринку, і Лестер сподівається виручити за них гарні гроші, що допоможе клубу збалансувати бюджети та перебудувати склад під формат участі у Чемпіоншипі.

Із 26-річним бельгійцем Юрі Тілемансом Лестеру пощастило менше. У нього якраз за підсумками сезону-2022/23 закінчився контракт із «лисами», а підписувати нову угоду хавбек не поспішав, ніби усвідомлюючи всю безнадійність ситуації, в яку потрапив екс-чемпіон Англії. Тому Тілеманс вже попрощався із завсідниками Кінг Пауер та залишив Лестер на правах вільного агента.

Очевидно, що піти із Лестера найближчим часом побажають і багато інших виконавців, хоча для деяких з них, напевно, не складе проблем залишитися. Наприклад, зірковий ветеран та рекордсмен «лис» у Прем'єр-лізі Джеймі Варді у свої 36 років навряд чи забажає кудись смикатися, особливо маючи на руках контракт із фактично рідним клубом, розрахований ще на один сезон. Зрештою, Варді чудово знайомий Чемпіоншип і у 2012-му він переходив до Лестера якраз, коли ця команда грала у цьому дивізіоні. І за активної допомоги Варді «лисам» спершу вдавалося підвищитись у класі, а потім – виграти Прем'єр-лігу та взяти участь у Лізі чемпіонів. Так що у Чемпіоншипі Лестер без своїх легенд не залишиться, це точно.

Серйозні питання виникають і щодо посади головного тренера, яку зараз займає 52-річний Дін Сміт. У квітні, після звільнення Роджерса, цей фахівець отримав шанс проявити себе і спробувати вирішити завдання щодо збереження для Лестера прописки в еліті, але створити диво англійцю так і не вдалося. Раніше Сміт багато років у своїй тренерській кар'єрі провів у Лізі 1 та Чемпіоншипі, очолюючи такі колективи як Уолсолл, Брентфорд, Астон Вілла та Норвіч. Дін має досвід виведення команди до Прем'єр-ліги, що демонстрував із бірмінгемцями, проте його остання робота в дивізіоні з Норвічем виявилася далеко не такою успішною.

Ймовірно, що в Лестері можуть піти на продовження співпраці зі Смітом, і таке рішення виглядатиме вельми логічним та розумним кроком з боку клубного керівництва, враховуючи, що саме Дін провів останні кілька місяців з командою і перейнявся цінностями клубу, а також розуміє атмосферу в роздягальні та доцільність назрілих змін у кожній ігровій ланці. Крім того, Сміт здатен вдихнути нові ідеї у проект Лестера, щоб повернути «лис» туди, де вони звикли бути останні десять років – на рівень Прем'єр-ліги. Маючи ресурси, наставник міг би створити конкурентоспроможний колектив, аналогічний тому, із яким він завоював підвищення у класі з Астон Віллою в 2019-му.

Однак, якщо клуб вирішить шукати нового менеджера, йому доведеться діяти дуже швидко. Багато футболістів нинішньої команди Лестера, ймовірно, забажають піти і самі шукатимуть можливості для трансферу до іншого клубу якнайшвидше, щоб переконатися, що вони зможуть провести повноцінну передсезонну підготовку у своєму новому клубі. І тут важливо враховувати, що будь-якому потенційно новому коучу «лис» знадобиться більша частина літа, щоб спершу замінити гравців, котрі пішли, а потім й адаптувати всіх футболістів до свого ігрового почерку, із яким ще також спершу потрібно буде встигнути визначитися.

Тому Лестер має рухатися та приймати рішення у дуже швидкому ритмі. Часу посипати голову попелом в «лис» просто немає, їм доведеться вриватися у дуже жорстку конкуренцію в Чемпіоншипі за право знову називатися членом елітарного дивізіону і, можливо, в майбутньому навіть знову претендувати на головну золоту корону Англії – титул чемпіона Прем'єр-ліги…

Текст: meta.ua/sport