Кумир – Тимощук? Як відщепенець Малком з Бразилії проміняв мрію на гроші

Після 24 лютого минулого року в Україні навряд чи знайдуться футбольні вболівальники, які цікавляться ігрищами «з-за порєбріка». Навіть нещодавню новину про те, що пітерський «зеніт» вдесяте в історії виграв тамтешній чемпіонат Sport.ua подав виключно у тому контексті, що в цьому клубі продовжує «працювати у поті чола», а за фактом просто отримувати брудні газпромівські гроші, колись одна із легенд українського футболу, а нині відвертий вигнанець Анатолій Тимощук.

Втім, у російській прем'єр-лізі є й інші футболісти з іноземним паспортом, котрі після початку повномасштабної фази російсько-української війни так і не наважилися скористатися дозволом від ФІФА на від'їзд до будь-якого закордонного клубу. Мабуть, головним відщепенцем запорєбрікового чемпіонату є 26-річний бразилець Малком, який виступає у лавах того ж таки «зеніта».

На відміну від, наприклад, молодого центрфорварда Юрі Алберто, котрий не побажав продовжувати виступи у чемпіонаті ерефії та спершу на правах оренди, а потім і на повноцінній основі вичавив із «зеніта» відхід у «Корінтіанс», Малком вирішив залишитися на болотах, хоча це самим згубним чином вплинуло на його кар'єру. Зі спортивної точки зору. Адже, якщо брати до уваги фінансову, то тут якраз бразилець абсолютно не програв – у «зеніті» він отримує 7 мільйонів євро на рік та є найбільш високооплачуваним гравцем болотного чемпіонату.

Getty Images/Global Images Ukraine. Малком

До «зеніта» Малком перейшов ще у серпні 2019 року. Тоді пітерський клуб заплатив «Барселоні» за трансфер бразильця рекордні для себе 40 мільйонів євро (стільки ж газпромівський проект раніше виплачував лише за двох футболістів – Халка та Акселя Вітселя), але перший сезон у росії виявився для легіонера абсолютно невдалим через травму, а наступні два також не стали якимось феноменом – тільки 11 голів та 11 асистів у 45 поєдинках.

Незважаючи на це, у Бразилії про Малкома не забували. Так, влітку 2021 року вінгер взяв участь в Олімпійських іграх у Токіо, причому разом із бразильцями виграв футбольний турнір і навіть став автором вирішального голу в додатковий час в фінальному протистоянні з Іспанією (2:1).

Через деякий час після тріумфу на Олімпіаді-2020 Малком отримав виклик до національної збірної Бразилії для участі у відбіркових поєдинках на ЧС-2022 у Катарі. Проте керівництво «зеніта» пішло всупереч планам Бразильської конфедерації футболу й відкликало Малкома разом з іншим своїм гравцем Клаудіньо із розташування національної команди.

«Гравці постійно отримували повідомлення від «зеніта», який змушував їх повернутися до росії. Ми пояснили гравцям, що жодні санкції, якими погрожує «зеніт», їм не загрожують на підставі правил ФІФА. Проте вони вирішили повернутися до росії після обговорення ситуації з тренером Тіте. Ми висловлюємо незгоду з діями «зеніта» й направили офіційну скаргу до ФІФА, додавши документи, надіслані російським клубом конфедерації та спортсменам. Ми звернулися до ФІФА, щоб усі санкції, що загрожують «зеніту», були застосовані відповідно до правил», – заявили тоді в Бразильській конфедерації футболу.

Свої дії тоді в «зеніті» обґрунтували тим, що пітерці мали грати матч Ліги чемпіонів проти «Челсі» на виїзді, а через ковідні обмеження у Великій Британії, які існували на той момент для країн «червоної зони» (до неї належала, зокрема, Південна Америка), участь Малкома в поєдинку була б неможливою, що негативно впливало на плани та можливості футбольного флагмана газпрому.

В результаті Малком так і не зміг здійснити, мабуть, головну мрію будь-якого бразильського хлопчиська, який починає професійно займатися футболом – дебютувати за національну збірну. Бразильська конфедерація футболу таки поскаржилася у ФІФА і домоглася… аж п'ятиденної (!) дискваліфікації Малкома, але найгірше для гравця виявилося інше – після того випадку його більше ніколи не викликали до лав «селесао».

Getty Images/Global Images Ukraine. Малком

Пішовши на зустріч керівництву «зеніта» (або проявивши боягузтво з приводу погроз, що надходили від цього клубу), Малком фактично зачинив для себе двері у збірну Бразилії. Але, залишившись в ерефії після початку повномасштабної фази російсько-української війни, вінгер, схоже, тепер ще й відмовився від можливості досягти чогось суттєвого у своїй кар'єрі навіть на клубному рівні.

І це при тому, що сезон-2022/23 стає найуспішнішим та найяскравішим у кар'єрі Малкома – принаймні, з точки зору результативності. У 27 матчах російської прем'єр-ліги, які були зіграні на цей момент, бразилець відзначився 23 забитими м'ячами та 7 результативними передачами. Однак ці успіхи Малкома ризикують бути абсолютно непоміченими та недооціненими в цивілізованому футбольному світі, який максимально відсторонився від агресивної росії та після 24 лютого 2022 року намагається не мати з нею справ.

У січні цього року в ЗМІ з'являлася інформація про те, що послугами Малкома цікавився «Парі Сен-Жермен». Парижани не надто й наполегливо вели переговори, а скоріше, хотіли скористатися можливістю та вивудити жирну рибку із каламутної водички. Однак у «зеніті» викотили цінник на бразильця у 30 мільйонів євро, що в ПСЖ порахували надто завищеною сумою, особливо на тлі того, що Малком не грає у Лізі чемпіонів, адже весь російський професійний футбол був усунений від єврокубків через розв'язане на суверенній території України нічим не спровоковане кровопролиття.

Очевидно, усвідомлюючи всю «глибину глибин», у якій опинився Малком, у вересні минулого року футболіст нібито з власної ініціативи (нескладно здогадатися, що вона надходила від керівництва «зеніта») подав прохання на здобуття російського громадянства. Після цього у січні 2023-го, як уже згадувалося вище, в бразильця спершу зірвався трансфер до Європи, а вже у лютому спеціальним указом голови кремлівського режиму Малком став громадянином ерефії.

Getty Images/Global Images Ukraine. Малком

Крім того, влітку минулого року Малком ще й продовжив контракт із «зенітом» на п'ять років – до 30 червня 2027-го. Все це робить вінгера фактично заручником своєї жадібності, адже тепер залишити росію для нього буде завданням практично нездійсненним. Насамперед, «зеніт» не побажає відпускати лідера атаки, вимагаючи за нього дуже великі відступні, які ніхто в світі не схоче платити, виходячи з тієї обставини, що Малком нині «вариться» виключно у чемпіонаті росії, не маючи можливості показати свою спроможність у топових турнірах Європи – Лізі чемпіонів, Лізі Європи або хоча б Лізі конференцій.

Не на користь випадку із можливим скорим від'їздом з росії говорить і отримання Малкомом громадянства цієї країни. І нехай поки що за правилами ФІФА вінгер не має можливості бути заграним за збірну ерефії (для цього потрібно безперервно проживати на території країни не менше п'яти років), у перспективі там все ж таки хочуть заграти етнічного бразильця за головну команду болота. Зокрема, на московії досі сподіваються, що їм якимось чином вдасться взяти участь у кваліфікації на ЧС-2026, незважаючи на те, що фінальна частина цього турніру пройде на території «недружніх держав» (саме так їх називають на болотах) – США та Канади, компанію яким складе Мексика.

Загалом, як не крути, а Малком сам загнав себе в глухий кут, вибиратися з якого йому тепер доведеться дуже і дуже довго. Пішовши на поводу у свого клубу, який ось уже більше року не може запропонувати футболісту нічого суттєвого в плані розвитку з професійної точки зору, а здатний лише замилювати очі кількістю нулів у контракті, етнічний бразилець, який пограв раніше за «Бордо» та «Барселону» і напевно здатний проявити себе в якомусь іншому знаковому європейському клубі, задовольняється парою десятків забитих м'ячів в сезоні у чемпіонаті, який нині є закритою з усіх боків «душогубкою», а тому мало цікавий для скаутів та селекціонерів.

Що ж, кожен сам робить собі вибір, а потім розплачується за нього сповна. Своїм кумиром та зразком для наслідування Малком, очевидно, обрав Анатолія Тимощука, котрий потрапив під юридичні санкції на своїй батьківщині і фактично став там персоною нон-грата. І нехай у Малкома в Бразилії все не так критично, як у Тимощука в Україні, проте своїм дітям та онукам цей горе-футболіст зможе передати хіба пару пакетів брудних газпромівських банкнот (якщо на той момент їх не зжере інфляція або якісь довгоносики), а от розповісти гарну історію, сповнену подвигами, зі своєї спортивної кар'єри вінгеру аж ніяк не вдасться. Хоча б тому, що гарні історії та подвиги властиві героям, але аж ніяк не відщепенцям…