Найкращого бомбардира Челсі у сезоні називають віслюком. Чому так?

У вересні 2020 року Челсі витратив 80 мільйонів євро на придбання висхідної зірки Баєра та збірної Німеччини Кая Хавертца. З того часу атакувальний півзахисник є досить важливою фігурою на Стемфорд Брідж, причому діє не лише у центрі поля, а й на вістрі атаки, де в «синіх» проглядаються суттєві кадрові проблеми.

І нехай Хавертца нещадно критикують за погану реалізацію та марнотратство моментів, саме Кай станом на поточний момент є кращим голеадором лондонської команди в англійській Прем'єр-лізі сезону-2022/23. На рахунку німецького легіонера «синіх» 7 забитих м'ячів, а це майже вдвічі більше, аніж у найближчого переслідувача в особі Рахіма Стерлінга (4).

Але для тих, хто не надто уважно стежить за Челсі та його футболістами, може стати новиною той факт, що Хавертца у Лондоні нерідко називають так, як багатьом може здатися образливим – віслюком. Таке прізвисько німецький футболіст має всередині команди, і сам він цього не приховує. Щоправда, називаючи Кая віслюком, ніхто з партнерів Хавертца не бажає образити гравця.

Чому ж так повелося? Справа в тому, що Хавертц із дитинства дуже захоплений цими тваринами, про що нещодавно розповів журналістам авторитетного британського видання The Guardian. І нехай спілкування німецького футболіста з репортером торкнулося й низки інших, куди більш значущих з футбольної точки зору тем (зокрема, проблем із адаптацією на Стемфорд Брідж, яких зазнали зимові багатомільйонні новобранці Челсі українець Михайло Мудрик та аргентинець Енцо Фернандес), проте саме навколо віслюків згодом піднялося найжвавіше обговорення.

«Так, деякі футболісти називають мене віслюком, але це ніяк не пов'язано безпосередньо з грою. З того часу, як я був маленьким, у мене виникло особливе ставлення до віслючків. Це дуже спокійні тварини. Можливо, в них я трохи бачу самого себе, бо характером я теж досить спокійний. Віслюки відпочивають весь день, вони не мають великої активності, і вони просто хочуть насолоджуватися життям. Ось чому вони мені так подобаються», – розповів Хавертц.

Після цих слів Хавертца у його критиканів з'явилося ще більше козирів на руках – відтепер вони прямо звинувачують Кая у тому, що футболіст недостатньо активний на полі, що свідчить про його лінивість та небажання викладатися заради футболу та результату команди на всі 100%.

Частково ці негативні по відношенню до футболіста висновки допоміг породити і сам хід думок Хавертца. Адже в тому ж інтерв'ю The Guardian німець не тільки заявив, що візит до віслюків допомагає йому набути морального спокою після важких поразок, а й те, що футбол взагалі не є найважливішою частиною життя Кая.

«Коли у моєму житті траплялися важкі поразки, то я завжди йшов до притулку для тварин. Контакти з ними допомагають, ти бачиш у них якісь людські риси. У ці моменти я відчував умиротворення, і це було своєрідною терапією для мене».

«Скажу більше: футбол – це не найважливіша частина мого життя. Є речі, які у сто разів важливіші, хай це і нелегко зараз говорити, розуміючи, що багатьом такі слова можуть дуже не сподобатися. Втім, я говорю те, що відчуваю», – заявив Хавертц.

12 years on, still the same. pic.twitter.com/1kXuXaCZxL

— Kai Havertz (@kaihavertz29) July 18, 2021

П'ять років тому батьки Хавертца подарували синові на день народження двох віслюків, чим допомогли реалізувати дитячу мрію футболіста (одного з них звуть Тоні – «як Рюдігера»). Згодом до парочки, яка з того часу мешкає на сімейній фермі в Аахені, додався ще один віслюк, якого Кай зумів буквально вирвати з рук м'ясника. Тварину мали відправити на забій, і вона вже фактично опинилася «із мотузкою на шиї», але Хавертц, дізнавшись про це, зробив усе, щоб не допустити смерті віслюка. І нехай м'ясо цих тварин досить жорстке та має відверто відлякуючий запах, воно все одно користується популярністю в азіатській кухні, й навіть знайшло поціновувачів у деяких німецьких ресторанах.

У Лондоні Хавертц також намагався знайти віслюків, яким варто було б допомогти уникнути незавидної долі, але після невтішних результатів вважав за краще сфокусуватися на Німеччині.

«Правильне використання мого іміджу – це хороша можливість допомогти врятувати віслюків, які перебувають у цирку чи у м'ясників», - сказав Кай, додатково наголосивши, що він уже провів кампанію проти жорстокого поводження із тваринами, а також співпрацює з низкою фондів, які поділяють ці цінності, допомагаючи їм фінансово.

Одним із ключових планів на майбутнє для Хавертца є створення власної великої ферми з тваринами, де останні ніколи не будуть утримуватися заради отримання економічної вигоди.

Читайте також:

Шерше ля фам. Чому зіркового новачка Челсі у соцмережах звуть рогоносцем

Та й взагалі Хавертц в інтерв'ю розкрився у вельми незвичайному вигляді, представши простою людиною, яка розуміє, що має, але не прагне цим вихвалятися.

«У суспільстві є розуміння, що футболісти – це якісь дивні люди зі своїми примхами, обвішані діамантами чи чимось таким. Я дійсно зустрічав гравців, котрі неймовірно багато витрачають на речі. Так багато, що ти навіть думаєш: «Навіщо вони це роблять?» Але також є футболісти, яким байдуже, що про них хтось скаже. Не завжди потрібно випинатися й казати: «Дивіться, я зробив це». Іноді це виглядає фальшивим. Я зустрічав різних персонажів. Тоні Кроос – один із них: спокійний, приземлений, йому начхати на брендові речі. Він знає, що життя – це не лише футбол. Н'Голо Канте – ще один приклад, який я можу навести. У нього один і той же телефон вже 10 років, і йому начхати на машини, наплювати на одяг».

«Звичайно, не можна судити людей через їхні грошові витрати. Якщо це робить їх щасливими, то мені байдуже. Можливо, в душі вони теж добрі люди, просто хочуть виглядати круто на публіці. Я припускаю, що в ряді випадків це може виявитися своєрідним банальним захистом», – зазначив Хавертц.

Та й сам приклад Хавертца яскраво ілюструє думку, що вкоренилася у деяких верствах суспільства, про те, що багато хто в гонитві за кар'єрними досягненнями та грошима часом банально забуває про своє призначення - залишатися, перш за все, Людьми. І в цьому випадку абсолютно неважливо, яке прізвисько вам дадуть оточуючі, адже ті, хто має свою голову на плечах, обов'язково складуть своє власне враження про вас, засноване не тільки на «яскравій етикетці», а й на реальній сутності та вчинках.

Текст: meta.ua/sport