КОРРАЛЬ: «У Металісті комфортно. Лякала лише ситуація з війною в Україні»
Іспанський новачок розповів про адаптацію в харківському клубі
Іспанський новачок «Металіста» Роберто Корраль розповів про адаптацію у команді, про враження від тренувального процесу жовто-синіх та поділився цікавими подробицями свого життя в Україні.
– Роберто, ласкаво просимо до «Металіста»! Для початку розкажи, як тебе правильніше називати – Роберто чи все ж Коррал?
– Напевне, це залежить від країни. В Іспанії всі знають мене як Коррал. В Польщі ж мене називали Роберто або ж просто «аміго» (з іспанської – «друже»).
– Як виникла можливість твого переходу в «Металіст»? Ти раніше щось знав про наш клуб і чемпіонат України взагалі?
– У лютому я розірвав контракт із «Короною» за взаємною згодою та повернувся в Іспанію, щоб продовжити тренування й звільнити думки на пару тижнів. Тоді мені й сказали, що мною цікавиться «Металіст». Я знав про цей клуб, він має хорошу репутацію та ім’я в Європі. Я також вважаю УПЛ однією з найкращих європейських ліг, тому на спортивному рівні мені дуже хотілося приїхати сюди, щоб продовжувати насолоджуватися футболом і розвиватися.
Єдина проблема полягала в тому, що мене трохи лякала ситуація в Україні через війну. Але мені детально пояснили, як це працює, розповіли, що матчі проводяться з максимальним дотриманням заходів безпеки, і я зміг приїхати сюди за пару днів до підписання контракту, щоб пересвідчитись. Все справді виглядало дуже приємно та комфортно.
– Дуже мало іспанців раніше виступали в чемпіонаті Україні. В чому причина, як вважаєш?
– Тому, що загалом іспанцям дуже комфортно в рідній країні через клімат, мову, конкуренцію. Їм зазвичай не подобається ідея залишати цю зону комфорту. Я також вважаю, що стиль футболу в Україні сильно відрізняється від іспанського. Тут він більше фізично-технічний, в той час, як в Іспанії – тактико-технічний. На щастя, я прожив у Польщі рік, зміг набути досвіду гри поза домом і зміг оцінити багато нюансів, як на спортивному рівні, так і в житті. Наскільки я зрозумів, у побутовому плані Україна та Польща досить близькі, та й футбол у цих країнах схожий.
– Що можеш сказати про свою нову команду та гравців? Які враження від тренувального процесу?
– Я був приємно вражений, коли минулої суботи ми грали товариський матч проти «Дніпра-1». Я побачив багато футболу високого рівня, як від суперника, так і від нашої команди. У мене було дуже гарне відчуття, ми закінчили цей матч з рахунком 3:3.
Гравці «Металіста» з першого дня мого перебування тут змусили мене відчути себе повноцінним членом команди. Хлопці намагалися адаптувати мене якомога швидше, щоб я з першого матчу міг допомагати колективу. Тож, у мене дуже хороше враження від «Металіста». Я приємно здивований і відчуваю, моя адаптація може пройти так само швидко, як і у Польщі рік тому.
– Чи став на заваді мовний бар'єр у спілкуванні з партнерами та тренерами?
– Мова не заважає моїй роботі. Є гравці, з якими я розмовляю польською, а з іншими спілкуємось англійською. Окрім того, наш тренер Періца Огнєнович добре знає іспанську мову, оскільки грав за «Реал» Мадрид. Це дуже великий плюс для мене.
– З ким в «Металісті» найбільше товаришуєш? І як взагалі проводиш вільний час в Ужгороді?
– Мені вдалося налагодити стосунки з усіма. Особливо в перші кілька днів я дуже подружився з Владом Наумцем і Самуелем, але з кожним днем я все краще пізнаю футболістів, і вони – чудові хлопці.
Мій час в Ужгороді присвячується переважно футболу. Я прийшов багато працювати та допомагати команді, наскільки це можливо, тому проводжу час здебільшого на тренуваннях, а поза футбольним полем переважно відвідую тренажерний зал. Також багато часу присвячую звичайним прогулянкам або інтелектуальному розвитку. Мені до душі все, окрім нудьги.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Колишній форвард збірної України про протистояння синьо-жовтих з бельгійцями
Студентка Сідні Томас за одну ніч стала світовою знаменитістю