Угіс КРАСТІНЬШ: «Ближче до кінця турніру грати стає все складніше»

Наприкінці січня цього року волейболісти львівського «Баркому-Кажани», які цього сезону вперше виступають у чемпіонаті Польщі, порадували українських вболівальників впевненою перемогою у Плюс Лізі над відомим польським клубом «Скра» з рахунком 3:0. Тоді наша команда, набравши 24 очки, зуміла міцно закріпитись на 12 місці у турнірній таблиці серед 16 учасників. Однак у лютому львів'яни провели чотири матчі, і у всіх поступилися суперникам із загальною різницею виграних та програних партій 0-12, опустившись тепер вже на 14 місце. Кореспондент Sport.ua зв'язався з головним тренером «Баркому-Кажани» Угісом Крастіньшем та попросив його прокоментувати такий невдалий відрізок чемпіонату, а також відповісти на деякі інші питання.

- Так що ж таки сталося, і чому трапилася ця серія, що складається із «сухих» поразок? – звертаюсь до наставника львівського клубу.
- Я вважаю, що нічого особливого не сталося, - каже Угіс Крастіньш. – Просто нам всі ще раз нагадали, що ми виступаємо в одному із найсильніших національних чемпіонатів не лише Європи, а й усього світу. До речі, у цій серії лютневих матчів нам довелося грати і з дворазовим переможцем двох останніх турнірів європейської Ліги чемпіонів «Заксою», і з неодноразовим учасником єврокубкових турнірів, а також чинним володарем Суперкубку Польщі клубом «Ястшембски Вегель». Тому, як тільки наші волейболісти недопрацьовують, роблять помилки, тут же слідує покарання. Можливо, я ще раз повторюся, тому що вже говорив про це раніше, нам треба тут постійно бути в тонусі, намагатися грати на найвищому рівні і викладатися на майданчику в кожному матчі (наголошую, у КОЖНОМУ!) не на 100 відсотків, а на 120. Лише тоді можна розраховувати на позитивний результат.

Наведу такий приклад. Якщо раніше в іграх чемпіонату України чи навіть у деяких матчах єврокубків на ранній стадії ми вели у рахунку 23:18, то практично напевно знали, що доведемо цю партію до перемоги. Тут же втрату концентрації нам не вибачають. Так сталося у попередньому поєдинку із командою «Сталь» (Ниса). У другому сеті ми були попереду саме з таким рахунком, але потім на подачу вийшов гравець суперників Бен Тара і наші волейболісти не впоралися з прийомом. В результаті програли сім очок поспіль і разом із ними всю партію. Тож розслаблятися нам у жодному разі не можна.

- Може, волейболісти «Баркому» втомилися, адже вже п'ять місяців ви граєте у досить щільному графіку? Чи може були проблеми із травмами гравців?
- Ні, втома тут не до чого. Всі наші гравці професіонали своєї справи, це їхня робота і ставляться вони до неї дуже відповідально та по-справжньому професійно. Хоча повинен визнати, що більшості з них раніше не доводилося грати в такому графіку, та ще й з такими сильними суперниками. Але нічого страшного, адже ми тільки дебютуємо в подібному турнірі, і все для нас відбувається вперше. Що стосується травм, то без ушкоджень, звичайно ж, не обходиться. На щастя, серйозних травм не було (постукаємо по дереву).

- А до великих залів, які значно більші, ніж у нас в Україні, вже звикли?
- Так, звичайно. Це лише на початку чемпіонату створювало якісь додаткові складності. Але коли ми провели вже понад два десятки поєдинків, то звикли і до самих залів, і до атмосфери в них, а саме дуже гучної підтримки вболівальників команд суперників. Дуже сподіваюся, що коли війна завершиться перемогою України, тут теж з'являться нові такі ж великі спортивні комплекси, глядачі активно ходитимуть на волейбол і також бурхливо підтримуватимуть свої команди.

- За плечима у Вас та Ваших підопічних вже 26 зіграних матчів Плюс Ліги. На що особливо звернули увагу, виступаючи на такому турнірі?
- Насамперед, на те, що організація цього чемпіонату на найвищому рівні. Тут немає дрібниць, все продумано та сплановано. Незважаючи на те, що календар турніру досить щільний, включаючи переїзди команд з одного міста до іншого (іноді це досить пристойні відстані кілька сотень кілометрів), переносів чи скасування матчів практично немає. Багато уваги приділяється роботі з вболівальниками, тому рідко, коли зали порожні. А ще чемпіонат активно висвітлюється у засобах масової інформації, зокрема на телебаченні, та в інтернеті.
Якщо брати суто волейбольні аспекти, мене найбільше вражає те, як провідні команди Польщі ставляться до кожного елементу гри. Взяти хоч би подачу. Їй приділяється дуже багато уваги на тренуваннях і під час гри це позначається. Один із прикладів я вже сьогодні навів, а міг би навести ще й ще. Те саме можу сказати про позиції гравців на майданчику, бо кожна з них дуже важлива у сучасному волейболі. Тому клуби намагаються максимально зміцнити їх, запрошуючи найкращих виконавців, включаючи легіонерів. Тут справді є чому і в кого повчитися.

- Минулими вихідними відбулися ігри «Фіналу чотирьох» Кубку Польщі з волейболу, де черговий трофей здобула «Закса», яка перемогла у вирішальному поєдинку «Ястшембски Вегель». Чи були присутні на «Таурон Арені» у Кракові?
- Ні, на власні очі подивитись не вийшло. Оскільки у нас з'явилося невелике «вікно», на кілька днів вирушив до онука, з яким не бачився майже півроку. Така доля тренерів та гравців, що ми з рідними та близькими людьми не так часто спілкуємось. Це практично у всіх, хто присвятив себе великому спорту. А якщо говорити про фінал, то глядачі побачили гру найвищого рівня. «Закса» знову довела, що вона поки найкраща у країні.

- Попереду у «Баркому» залишилося чотири матчі групового етапу. Якщо брати результати першого колу з цими клубами, то з двома суперниками ви зіграли по 2:3, одному поступилися 0:3, а ще у однієї команді виграли 3:0. Який результат у березні будете вважати позитивним?
- У такому сильному турнірі прогнозувати щось справа невдячна. Тим більше зараз, коли чемпіонат вже виходить на фінішну пряму. Грати стає все складніше та складніше, адже кожна команда хоче зайняти місце в підсумковому протоколі якомога вище. І якщо раніше до нас ще ставилися як до дебютантів і іноді суперники дозволяли собі деякі вольності, то в останніх іграх від цього не залишилося й сліду. Усі грають на максимумі, б'ються за кожен м'яч та кожне очко. Зі свого боку ми також будемо намагатися поповнити свій очковий багаж, який на даний момент у нас становить 24 очки. Розуміємо, як це важливо зараз для наших вболівальників, які чекають на позитивні емоції в Україні.

- А що далі, на цьому сезон для львівського клубу буде завершено?
– Ні. 25 березня ми проведе свій заключний матч групового етапу і чекатимемо, коли остаточно сформується підсумкова турнірна таблиця. Вісім найкращих команд вийдуть до чвертьфіналу, де продовжать боротьбу за нагороди. Інші 8 клубів теж продовжать з'ясовувати стосунки, тільки граючи вже за локальні місця внизу турнірної таблиці із найближчими сусідами. Наприклад, команда, яка фінішує на 15 місці з 16 місцем, 13 з 14 і так далі. Тож на нас ще чекають два матчі до двох перемог (в гостях та вдома). Якщо буде нічия, тоді проводиться «золотий» сет. Завершимо ми сезон приблизно у середині квітня.

Наприкінці нашої розмови ми домовилися з Угісом Крастіньшем найближчим часом ще на одне інтерв'ю. Цього разу воно буде присвячене національній збірній України, у якій він також є головним тренером і яка цього року має виступити у трьох дуже відповідальних турнірах – Золотій Євролізі, чемпіонаті Європи та кваліфікаційному відборі до Олімпійських ігор 2024 року.

А «Баркому-Кажани» побажаємо вдалого завершення сезону та посісти у підсумковій турнірній таблиці Плюс Лізі якнайвище місце.

Календар матчів «Баркому-Кажани», що залишилися у Плюс Лізі:

3 березня
«Індикпол АЗС» (Ольштин) – «Барком-Кажани»

13 березня
«Барком-Кажани» - «ЛУК» (Люблін)

18 березня
«Алурон Варта» (Заверце) – «Барком-Кажани»

25 березня
«Барком-Кажани» - «BBTS» (Бельсько-Бяла)