ВОРОНІН: «Кажуть, мовляв, НАТО хоче знищити росію. Бла-бла-бла!»

43-річний український футболіст Андрій Воронін, який завершив кар'єру, поділився своїми думками про війну рф проти України:

«Як росіяни ставляться до війни? Є й люди, які пишуть, що виступають проти війни і хочуть, щоб усе швидше припинилося. Але зрозуміло одне: я не можу пробачити росіянам, відповідальним за цю війну. Так думають усі українці. Росіяни та українці – ми були більше, ніж сусіди. Кожна сім'я має родичів з іншого боку. Ось чому це ще болючіше. Можливо тому російська пропаганда зараз намагається переосмислити війну: вона зовсім не проти України, а проти НАТО. Мовляв, НАТО хоче знищити росію, йому потрібна лише сировина, нафта та газ. Бла-бла-бла! Але багато хто в росії так вважає.

Якщо порівняти армії обох країн на початку війни – ніхто, взагалі, не очікував, що ми чинитимемо опір. Неймовірно, як наші люди боролися із самого початку. З бейсбольними бітами – це просто все, що було. Мій друг відправив сім'ю і сказав: «Я залишаюся. А якщо прийдуть, то двох із собою заберу». Ось такі українці. Тепер ми можемо бути вдячними, що США, Німеччина, Франція дають нам зброю та гроші. Отже, з божою допомогою ми виграємо війну. Люди продовжують вмирати. Але цьому має прийти кінець. Не повинно бути мертвих та зруйнованих міст на кшталт Маріуполя, Бахмута, Херсона.

Читайте також:

ВОРОНІН: «Контакт із багатьма російськими друзями втрачено»

Я хочу сказати людям, які досі нас підтримують: дякую! А решті: у кожного своє життя, і всім, звісно, набридло. В Європі ціни піднімаються, є інфляція та невизначеність. Але, будь ласка, пам'ятайте: щодня в Україні люди гинуть від російських бомб. Ми всі хочемо миру. Але це просто неможливо з росією зараз. Якщо путіна не стане, тоді може бути.

Чи повернусь я в Україну? В будь-якому випадку! Мрію, сподіваюся, молюся, щоб війна скінчилася, щоб я з дітьми поїхав туди, де народився. Моя мама померла незадовго до початку війни. Я не був на її могилі 14 місяців. Це так сумно, я плачу. Я хочу відвідати її, хай навіть тільки на цвинтарі.

Як може закінчитись ця війна? Я ставлю собі це питання щодня. І не можу знайти відповіді. Ми всі сподіваємося, що це станеться якнайшвидше. Що ми повернемо наші міста. Але ніхто не знає, скільки часу це займе, скільком людям за це доведеться померти. На все воля Бога».