Вишеньки для Забарного. Що являє собою Борнмут?

В останній день роботи січневого трансферного вікна в європейському футболі англійський «Борнмут» здійснив угоду, яка стала однією з найбільш знакових для української Прем'єр-ліги за останні роки – купив у «Динамо» 20-річного центрбека Іллю Забарного. З українським футболістом «вишні» (прізвисько «Борнмуту») підписали контракт на п'ять із половиною років, а «біло-сині» отримають за гравця 22,7 мільйони євро (за даними Transfermarkt) плюс відсоток від перепродажу, причому за включення останнього пункту до трансферної угоди керівництво «Динамо» варто похвалити окремо.

Що ж являє собою нинішній «Борнмут» та які найбільш знакові успіхи цього клубу в минулому?

Трохи історії. Футбольний клуб із Борнмуту, до якого нині перейшов Забарний, був заснований у 1899 році й тривалий час носив назву «Боском». Свою нинішню назву він отримав у 1972 році, а домашні матчі проводить на стадіоні «Дін Корт» (офіційна спонсорська назва «Вайталіті Стедіум»), який був відкритий у 1910 році, а востаннє проходив реконструкцію у 2001-му. Домашня арена «вишень» розрахована лише на 11464 глядача і є однією з найскромніших серед усіх клубів нинішньої англійської Прем'єр-ліги.

Більшість часу у своїй історії «Борнмут» провів, виступаючи в нижчих лігах англійського футболу – переважно у Третьому дивізіоні. В 1987 році «вишні» виграли Третій дивізіон (після реформ він зветься Ліга 2 Англійської футбольної ліги), що стало першим значним успіхом для цього клубу за весь час його існування. Наступного гучного переможного тріумфу довелося чекати досить довго, а стався він за підсумками сезону-2014/15, коли «Борнмут» виграв Чемпіоншип і вперше в історії пробився до елітарного дивізіону англійського професійного футболу – Прем'єр-ліги.

П'ять сезонів поспіль «Борнмуту» вдавалося за досить скромних можливостей зберігати прописку в АПЛ, а батьком цього дива у пресі та експертному середовищі справедливо вважали молодого наставника «вишень» Едді Хау. Цей коуч багато років провів у клубі, а залишив його після завершення сезону-2019/20, в якому не зміг уберегти «Борнмут» від вильоту до Чемпіоншипу. Зараз Хау працює із «Ньюкаслом», де має можливість розраховувати на значно солідніші економічні ресурси власників цього клубу, а ось «Борнмут» повернувся до Прем'єр-ліги за підсумками минулого сезону, коли під керівництвом Скотта Паркера фінішував другим в Чемпіоншипі.

Читайте також:

Обранець принца Мухаммеда. Чого чекати від Едді Хау у Ньюкаслі

Саме із Паркером у ролі головного тренера «Борнмут» і стартував цього сезону в АПЛ, причому одразу ж з перемоги – над «Астон Віллою» (2:0). Однак потім були три розгромні поразки від грандів – «Манчестер Сіті» (0:4), «Арсеналу» (0:3) та «Ліверпуля» (0:9), які й коштували Паркеру посади… З кінця грудня 2022 року Скотт вже працює наставником бельгійського «Брюгге».

Структура власності. Донедавна власником «Борнмуту» був британський бізнесмен російського походження Максим Дьомін. У 2011 році він увійшов до числа акціонерів клубу, витративши на це 850 тисяч фунтів (за 50% акцій), але згодом довів свою частку володіння футбольним активом до 100%. Статки Дьомін нажив завдяки діяльності у нафтохімічній промисловості. Зокрема, підприємець раніше обіймав посаду радника з питань фінансів генерального директора «Татнєфті».

Після початку повномасштабної фази російсько-української війни Дьомін уникнув запровадження санкцій з боку уряду Великобританії, оскільки встиг на той час отримати громадянство цієї країни. Однак наприкінці 2022 року підприємець таки вирішив продати «Борнмут», який відійшов до рук 78-річного американського бізнесмена Білла Фоулі, котрий на той момент уже володів командою НХЛ «Вегас Голден Найтс».

Офіційно процес передачі прав на «Борнмут» від Дьоміна до Фоулі стався у грудні минулого року, а купівля «вишень» обійшлася американцю у 100 мільйонів фунтів.

Примітно, що 13 січня 2023 року Фоулі придбав значну міноритарну частку в клубі французької Ліги 1 «Лор'ян», створивши партнерство того із «Борнмутом».

Головний тренер. Наразі наставником «Борнмуту» є 39-річний екс-півзахисник «Портсмута», «Міддлсбро» та деяких інших команд Гарі О'Ніл. Влітку 2019 року він повісив бутси на цвях, а вже через рік увійшов до штабу «Ліверпуля» U-23 як один з асистентів головного тренера. У стані «червоних» О'Ніл не відпрацював і сезону, отримавши та прийнявши в лютому 2021 року пропозицію увійти до тренерського штабу Скотта Паркера у «Борнмуті».

Після відставки свого екс-боса, яка відбулася 30 серпня 2022-го, саме О'Ніл став спершу виконувачем обов'язків головного тренера «вишень», а наприкінці листопада підписав із клубом повноцінний контракт на півтора роки.

Поки що говорити про досягнення та перспективи О'Ніла вкрай передчасно, адже цей фахівець, по суті, лише починає самостійний шлях на такій непростій ниві як тренерство…

Склад команди та конкуренти Забарного. Нинішній склад «Борнмуту» за сукупною вартістю на порталі Transfermarkt є найменш дорогим із усіх клубів англійської Прем'єр-ліги. Зокрема, всі 27 гравців першої команди «вишень» разом узяті оцінюються фахівцями у 226,7 мільйонів євро, що більш ніж у чотири із половиною рази менше, аніж в лідера рейтингу – «Манчестер Сіті» (1,05 мільярда євро).

Номінально найдорожчим футболістом нинішнього «Борнмуту» є 22-річний івуарієць Хамед Траоре. Його трансферна вартість складає 18 мільйонів євро. Цікаво, що африканського хавбека «вишні», як і у випадку із Забарним, підписали в останній день роботи січневого трансферного вікна-2023. Але, на відміну від українця, Траоре був не викуплений, а лише орендований у «Сассуоло» на півроку, хоча й із зобов'язанням (з умовами) подальшого викупу за 30 мільйонів євро.

Найбільш відомими гравцями «Борнмуту» є 33-річний екс-воротар «Ювентуса», «Барселони» та «Валенсії» Нето, а також 25-річний екс-форвард «Челсі» та «Ліверпуля» Домінік Соланке. Першого «вишні» підписали у серпні минулого року на правах вільного агента, а ось за другого заплатили у січні 2019-го «Ліверпулю» понад 21 мільйон євро, і з того часу Соланке провів за «Борнмут» 157 матчів у всіх турнірах, забивши 53 м'ячі та віддавши 23 результативні передачі.

Щодо безпосередніх конкурентів Забарного на позиції центрального захисника, то тут основну увагу варто звертати на 25-річного Кріса Мефама та 29-річного Джека Стівенса. Перший цього сезону провів значно більше матчів в АПЛ (16), тоді як другий є лише орендованим у «Саутгемптона», а тому серйозної ставки на нього О'Ніл не робить, що і доводять лише 6 матчів, зіграних Стівенсом у Прем'єр-лізі-2022/23.

І Мефам, і Стівенс є правоногими центрбеками, а тому саме їх варто розглядати як головних конкурентів Забарного. Але також у «Борнмуті» в центрі оборони (здебільшого ліворуч) грає 24-річний капітан команди Ллойд Келлі, котрого за необхідності там підміняє також лівоногий центрбек Маркос Сенесі, на підписання якого «вишні» влітку минулого року віддали «Феєноорду» 15 мільйонів євро.

Тактика та ігрова стилістика. «Борнмут» за О'Ніла переважно практикує використання традиційної формації 4-4-2. Щоправда, починав тренер із 4-2-3-1 і навіть 5-3-2, але досить швидко визначився, що максимальна простота в роботі на полі – це саме те, що він хоче насамперед бачити від своїх футболістів.

«Борнмут» є командою, яка на даний момент пропустила більше за інших у поточному сезоні АПЛ – 42 м'ячі. Також «вишні» входять до топ-3 англійського елітарного чемпіонату зі стабільності складу – їхній головний тренер Гарі О'Ніл провів лише 67 замін у 20 матчах, що більше тільки, ніж у «Вест Хема» (62) і стільки ж, як і у «Евертона» (67) та «Манчестер Сіті» (67).

Підопічні О'Ніла зовсім не прагнуть тотально контролювати м'яч. Навпаки, цю команду можна називати максимально орієнтованою на контратаки та швидкий перехід із оборони в атаку за допомогою вертикальних передач. «Борнмут» має середній відсоток володіння м'ячем у перерахунку на 90 хвилин рівний 41,3, що більше в АПЛ-2022/23 тільки, ніж у «Ноттінгем Форест» (39,8%). Логічно, що «вишні» мають й один із найнижчих показників виконаних передач у чемпіонаті – 6853, випереджаючи знов-таки лише «Ноттінгем Форест» (6570), і майже вдвічі програючи лідеру номінації «Манчестер Сіті» (13075).

Не маючи можливості багато контролювати м'яч і часто ходити в позиційні атаки, футболістам «Борнмуту» доводиться багато відпрацьовувати в обороні. Станом на поточний момент, «вишні» є лідерами сезону в АПЛ за заблокованими ударами суперника (95), перехопленнями м'яча (978), займають п'яте місце за участю у верхових єдиноборствах (758). Крім того, саме по воротах «Борнмуту» суперники завдали найбільше ударів (299) порівняно із показниками інших команд.

Враховуючи останні факти, переїзд Забарного до «Борнмуту» дозволить 20-річному українцю максимально відчути всю красу виступів на рівні англійської Прем'єр-ліги. Якщо екс-лідер оборони «Динамо» зможе довести право грати в основі (а не для того клуб платив такі серйозні гроші киянам, щоб маринувати Забарного на лаві запасних), то йому доведеться дуже швидко зігратися із партнерами по лінії оборони та працювати на полі з високим ступенем самовіддачі буквально в кожному ігровому епізоді. Подібного Ілля був геть-чисто позбавлений у складі «Динамо», яке в УПЛ у більшості матчів діяло із позиції абсолютного фаворита, а тому подібний рівень напруги та концентрації може допомогти Забарному досить швидко показати ще суттєвіший прогрес.

Також варто відзначати, що «Борнмут» вміє вигідно перепродавати центральних захисників, які добре проявили себе у стані «вишень». В топ-3 клубу за рекордними вихідними трансферами одразу два представники цього амплуа – Тайрон Мінгз (3-тє місце), який перебрався в «Астон Віллу» влітку 2019-го за 22,3 мільйони євро, і Натан Аке (1-ше місце), котрий поїхав до «Манчестер Сіті» влітку 2020-го за 45,3 мільйонів євро.

Саме із урахуванням останньої тенденції дуже важливо, що боси «Динамо» змогли прописати в договорі переходу Забарного в «Борнмут» 20% від суми наступного перепродажу. Як бачимо, при успішній грі українця в АПЛ, мова може піти про дуже і дуже пристойні гроші…