Іван КРУЛЬКО: «Тільки Президент може позбавляти українського громадянства»

Пропонуємо до вашої уваги другу частину ексклюзивного інтерв'ю з Іваном Крульком, який 14 листопада був обраний президентом Федерації біатлону України. Першу частину розмови можна прочитати тут.

– Ви розповідали, що будете зосереджуватися на власних біатлонних кадрах. Чи вважаєте Ви за потрібне долучати натуралізованих спортсменів до збірної, зокрема екс-росіянок, які після нашої перемоги висловлять бажання повернутися виступати за Україну?
– Я не можу ділити громадян України на тих, які отримали громадянство України за правом народження, або тих, які набули громадянство України в подальшому. Громадянство України надається виключно Президентом України і тільки Президент України може позбавляти українського громадянства, а відповідно, прав та свобод, котрими володіють громадяни України. Якщо ми маємо громадян України, які мають відповідний український паспорт, і хочуть у конкурентній боротьбі себе показати, то такі громадяни України на це право мають.

Я не бачу жодних різниць в паспорті того громадянина України, який його отримав, тому що народився в Україні, і того, який отримав, наприклад, якщо його батьки переїхали, і він дитиною отримав таке громадянство. Це життя, воно буває різним, і тут ми не можемо ділити.

Але я хочу сказати, що маю свою принципову позицію. Моя принципова позиція полягає в тому, що треба покладатися на власні сили, і я би дуже хотів, щоб в українському біатлоні ми зрощували системну плеяду молодих українських спортсменів, які тут розпочали свою кар'єру, продовжують і здобувають найвищих висот на міжнародній арені.

– Але варіант із включенням в майбутньому екс-росіянок, які зараз поїхали назад, не виключений?
– Ми зараз не можемо ставитися до росіян з жодними сентиментами – в мене і раніше сентиментів не було. Тому що я чітко розумію ціну сусіду, якого ми маємо, і який завжди історично намагався нашу країну зробити своїм васалом, рабом, окупувати і знищити нашу державність. У мене немає сентиментів до росії, як до країни – нашого сусіда, це зараз наш прямий ворог, який веде проти нас війну і вів такі війни історично.

Але бувають випадки, коли звичайні люди, які не підтримують режими, змінюють громадянство і полишають громадянство своїх країн через те, що вони незгодні з тим політичним режимом, який є в країні. Тому ми не мусимо всіх міряти під одну гребінку. Треба завжди розділяти, треба дивитися об'єктивно на ситуацію.

Я приведу масу прикладів українських біатлоністів, яких ми дуже поважаємо і любимо, які показували дуже високі результати, але вони не народилися в Україні, але це на них не вплинуло з точки зору того, що вони гідно представляли нашу державу. І це стало нашою історією. Так само ми знаємо приклади, коли були спортсмени, які гідно представляли Україну, але потім продовжували свою кар'єру під іншими прапорами. І такі випадки були, і це теж наша історія.

Зокрема, зараз у нас нашій збірній є спортсменка, яка народилася не в Україні, а в білорусі, це Дар'я Блашко. Але вона є частиною нашої команди і ні в кого не виникає запитань, що вона може представляти Україну. В неї є єдине громадянство – громадянство України, іншого у неї немає, і вона планує продовжувати свою спортивну кар'єру тут. Тому я хочу, щоб ми були завжди об'єктивними.

І я ще раз кажу, я як Президент Федерації біатлону, хочу, щоб національну збірну України представляли в конкурентній боротьбі наші спортсмен, які будуть вигравати цю конкурентну боротьбу, будуть показувати високий результат і будуть виховані з самого малечку в українській системі біатлону. Ось цього ми маємо прагнути в майбутньому.

– Ви розповідали, що у внутрішньобіатлонній кухні Вам допомагає Андрій Дериземля. З огляду на те, що він пішов в армію, хто буде виконувати його обов'язки?
– Андрій Дериземля, дійсно, підписав відповідний контракт. На сьогоднішній день він знаходиться в збройних силах України, але при цьому він залишається першим Віце-президентом Федерації біатлону і здійснює постійну комунікацію зі мною, з нашою командою. Тобто, він не полишив тут свою роботу – тільки зараз ця робота більше стала в форматі онлайн режиму. Коли в нього з'являється час, він, безумовно, приділяє увагу для того, щоб продовжувати свою роботу в біатлоні.

– Чи правильно я зрозумію, що Андрій Васильович зараз знаходиться не на передовій?
– Я не можу говорити за Андрія, де він знаходиться, тому що він перебуває в ЗСУ, і він знаходиться там, де вирішує його командування. Андрій з огляду на час та на можливості продовжує займатися біатлоном.

Більше того, я скажу, що стосовно біатлонних питань я теж тримаю зв'язок із нашим колегою, тернополянином, Олександром Починком, який постійно знаходиться на передовій, в найгарячішій точці. Але, при цьому, він знаходить час для того, щоб приділити увагу біатлону, тому що тут його серце, і він хоче якимось чином в цьому плані бути корисним.

– В команді з’явився прес-секретар. Які функції та обов’язки у неї є?
– Дійсно, ми вирішили посилити нашу інформаційну співпрацю, і є різні форми нашої роботи. Зокрема, у нас з'явився телеграм-канал як додатковий засіб комунікації з уболівальниками. Також, окрім групи Федерації біатлону, яка працювала, але не була зареєстрована як сторінка Федерації, з'явилася ще сторінка Федерації біатлону в соціальній мережі Facebook.

Ми опрацьовуємо можливість, щоб в нас, окрім того веб-сайту, який всі люблять і дивляться, – це biathlon.com.ua, все-таки був сайт федерації біатлону України, який, безумовно, не буде конкурувати з цим сайтом, тому що в цьому немає потреби. Але має бути наша візитівка у вигляді веб-сайту, і над цим працюємо.

Крім того, функції прес-секретаря не обмежуються виключно роботу з пресою, але також це може бути робота з нашими можливими партнерами. Зараз ми маємо співпрацю з благодійним фондом, який створений на відновлення інфраструктури біатлону, який має на меті збір коштів для відбудови чернігівської бази. І це також робота, куди потрібно дуже серйозно долучати інформаційну складову. Тому наш прес-секретар має достатньо завдань для того, щоб підвищувати інформаційну присутність Федерації біатлону.

– До речі, про телеграм-канал. Чимало уболівальників пишуть, що кількість підписників у ньому збільшувалася з геометричною прогресією, тобто, була накручена. До того ж, реакції під дописами нерідко це підтверджують – вони штучні. Як Ви можете прокоментувати цю ситуацію?
– Ми не робимо якихось штучних речей. Для мене це взагалі дивне питання. Тому що наш телеграм-канал - це ж не комерційний проект, це виключно засіб комунікації і донесення інформації до всіх вболівальників. Тим більше, там, на мою думку, там не так багато підписників, як хотілося б, враховуючи, що біатлон в нас дуже популярний, а телеграм-канал тільки розпочав свою роботу. Над ним треба працювати далі, покращуючи його, в тому числі займаючись його просуванням.

Чим більше людей в нас буде залучених до нашої сторінки, тим більше ми зможемо охопити матеріалами, які там з’являються. Тому будемо над цим працювати. Але те, про що ви говорите, якихось спеціальних дій, ми точно не вживали, в цьому я не бачу жодного сенсу.

– Ви згадували, що наша прес-секретар працює зі спонсорами. На виборах Ви багато говорили про спонсорство. Тож у мене питання – чи є у Федерації спонсори, тому що у багатьох спортсменів на гвинтівці немає спонсорських наліпок, на відміну від минулого сезону.
– На цей момент в нас є підписані два спонсорські контракти, ми працюємо над цим далі. Знову ж таки, домовленість зі спонсорами варто робити наприкінці сезону і далеко перед початком сезону для того, щоб можна було їх відобразити на всіх елементах, де можна таку рекламу поставити. Але ця робота триває, вона продовжується, і ми, безумовно, будемо працювати над тим, щоб спонсорами українського біатлону були саме ті компанії, яким би найбільш було цікаво працювати саме з біатлоном. Робота в цьому напрямку не може припинятися ні на мить.

– На одному з командних зібрань Ви пропонували усім спортсменам перейти на лижі Fischer, які виробляються на фабриці в Мукачевому, аргументувавши це тим, що українська фабрика буде давати найкращі лижі та сервіс. Чому Ви зробили таку пропозицію?
– Ми працюємо з компанією Fischer, і я вважаю, що ми маємо використовувати найкращі лижі, які є у світі, і бути конкурентними з усіма найсильнішими збірними, які сьогодні представлені в міжнародному біатлоні.

Дійсно, я хочу сказати, що зараз у нас є унікальна можливість, тому що не так багато топових світових речей виробляється в Україні. Я особисто неодноразово був на фабриці Fischer, яка є в Мукачевому. І мало хто знає, що майже 60% усіх світових лиж Fischer виробляються у нас, в Україні.

Фристайліст Олександр Абраменко, який здобув дві олімпійські нагороди, виступає на лижах TISA українського виробництва, вони виготовляються на цій фабриці в Мукачевому. І точно можу сказати, що якщо сьогодні подивитися на обладнання, яке є на цій фабриці, то воно є, найкраще та найпередовіше з-поміж всіх інших фабрик.

Скажіть, будь ласка, якщо ми хочемо розвивати масовий біатлон, то хіба не варто по максимуму використати ті можливості, які є в Україні? Там є спеціалісти дуже високого рівня і немає межі досконалості. Навіть коли вже є найкращі лижі, їх можна зробити ще кращими: техніка та технології постійно рухаються вперед. І якщо ми побачимо, що наше українське підприємство з іноземними інвестиціями, в тому числі, може робити для нашої збірної найкраще, що може бути у світі, то ми повинні прагнути, щоб все найкраще було в наших спортсменів. Ось це моя логіка. Якщо ми будемо розуміти, що є інші компанії, які можуть запропонувати ще щось передовіше, і це буде видно, оскільки все можна протестувати, тоді ми будемо прагнути, щоб в українських біатлоністів було все те, на чому перемагають спортсмени в міжнародному біатлоні сьогодні.

Я веду такі переговори з компанією Fischer. Дуже вірю, що вони будуть успішними. Я їм вдячний, що вони роблять цю фантастичну роботу, що вони не зупиняються на жодну мить в своїх прагненнях вдосконалюватися, і ми можемо пишатися, що в Україні є таке підприємство, тож будемо використовувати їхні можливості.

Але я не кажу, що всі мають на чомусь виступати. Але я хочу, щоб лижі в українських спортсменів за своєю якістю нічим не відрізнялися від лиж, наприклад, норвежців. Ось чого треба прагнути.

– Тобто я правильно зрозуміла, що якщо, умовно, Анастасія Меркушина захоче продовжувати і надалі виступати на лижах Madshus, Артем Прима на Rossignol, а Антон Дудченко на Salomon, то вони і далі будуть продовжувати на них бігати?
– Будь ласка. Я мрію, щоб наші спортсмени, на тих лижах, на яких вони виступають, потрапляли в топ і були на п'єдесталі. Ось чого я прагну. Але якщо вони спробують щось, що може бути кращим, то я думаю, що вони самі захочуть перейти на іншу марку. Все-таки вони прагнуть не виступати на конкретному бренді, а прагнуть бути на п'єдесталі пошани.
Чи впливає якість лиж на результат? Прямо впливає. Немає догми, ні в чому. Є тільки пошуки, не можна зупинятися – треба постійно вдосконалюватися. Жити треба завжди майбутнім, і дивитися вперед. Прогрес рухається вперед, тому якщо хочемо мати результати, і бути конкурентними, ми маємо йти в ногу з прогресом.

– Я правильно розумію, щоб перед тим, як у майбутньому пропонувати спортсменам остаточно перейти на лижі Fischer з фабрики в Мукачевому, будуть проведені безпосередні тести?
– Так, безумовно. У мене немає самоцілі поставити усіх біатлоністів на лижі однієї фірми і все. Моя мета полягає у тому, щоб наші спортсмени отримували найкращі лижі, котрі можуть бути, і отримували їх першими. Щоб вони могли обирати, тестувати, підбирати конкретно під свої потреби ту модель, яка їх задовольняє. Моє бажання створити для наших спортсменів такі можливості. Після того, як ми такі можливості створимо, вже тоді будемо дивитися, які у нас результати.

– Ви запустили ініціативу збору коштів на підтримку українського біатлону. Якими темпами відбувається збір?
– Не найшвидшими темпами, які собі можна уявити. Поки що ми зібрали достатньо скромну суму – трішки більше 120 000 грн зараз на рахунку благодійного фонду. Ми сподіваємося, що окрім Суспільного й інші телетранслятори з інших країн будуть допомагати і розмісять QR код. Поки що ці переговори йдуть, вони є непростими, тому що в усіх є свої внутрішні національні правила, в тому числі розміщення такого роду соціальної реклами. Тому ми звертаємося з відповідними листами, ведемо переговори для того, щоб збільшити аудиторію потенційних вболівальників, які могли б дізнатися про можливість допомогти українському біатлону і відбудувати зруйновану базу. Я вдячний кожному українському вболівальнику, який відгукнувся на ініціативу і зробив свою пожертву на те, щоб у Чернігові була сучасна біатлонна база.

– Коли планується розпочати перші роботи у Чернігові з відновлення бази?
– Для початку нам потрібно зробити підготовчу роботу: на чернігівській базі виявилося три власники. Земля знаходиться в комунальній власності двох власників, і у власності одного з підрозділів Академії аграрних наук, а сама база-будівля знаходиться у власності центру олімпійської підготовки. Тому спочатку треба створити єдиний цілісний майновий комплекс, щоб там був один власник. Потім зробити всю необхідну проектно-кошторисну документацію, пройти відповідні експертизи. І тільки після цього можна буде говорити про перехід до тендерних процедур, оголошення тендеру і початку робіт. Тобто на все є свій процес, він тривалий, але ми його розпочали.

Зараз така робота ведеться, вона ведеться не найшвидшими темпами, які би могли бути. Але якщо хочемо мати цю базу, то всі органи, які до цього причетні, вони повинні не триматися зубами за те, що вони мають, і що зараз неможливо використовувати насправді, а все-таки повинні дуже швидко здійснити всі необхідні процедури, прийняти відповідні рішення формування цілісного майнового комплексу і початку розробки проекту і розроблення проектно-кошторисної документації.

– Наразі не всі готові передати майно для створення єдиного комплексу?
– Деколи на це дивитися смішно. Поки що ми домовилися про те, що рухаємося в цьому напрямку. Але з'являються різні бюрократичні перепони, не без них. Треба їх долати. Ми не можемо бути ворогами українського спорту. Ми хочемо відбудувати цю базу, тому ці речі треба зробити, тож працюємо над цим.

– Яка ситуація сьогодні у Буковелі? Чи вдасться підготувати Буковель до Чемпіонату України у березні?
– Ми плануємо проведення Чемпіонату України в Буковелі. З цього приводу в нас відбулася відповідна нарада, де ми обговорили всі деталі, тому що це достатньо серйозний процес. Ми визначили відовідальність кожного у процесах організації.

Тому після сезону, після всіх міжнародних стартів, хочемо провести підсумковий чемпіонат України. Ми також прагнемо запросити на цей чемпіонат, і таке запрошення вже зроблено, Президента Міжнародної Федерації біатлону. Будемо сподіватися, що він завітає і подивляться на Буковель. Це масштабний проект, національний, і це може бути єдиний стадіон, єдина арена, яка буде сертифікована по категорії А. А це означатиме, що на такому стадіоні можна проводити змагання рівня Чемпіонатів світу, Кубки світу. Я мрію одного дня, щоб Україна приймала один з етапів Кубка світу, і, я думаю, що змагання так само зможуть збирати тисячні аудиторії вболівальників в українських Карпатах. Тоді буде зовсім інший мотив для розвитку українського біатлону.

– До сертифікації ще значний період часу. Чи є залишки коштів з минулих років для продовження будівництва? І коли планують закінчити будівництво першої та наступних черг, і здати їх в експлуатацію?
– Щодо коштів, то якась сума є, але я не знаю деталей.

На цьому етапі відбуваються роботи для того, щоб завершити першу чергу, майже завершена друга черга. Це нам дозволить в повній мірі ввести в експлуатацію цей об'єкт.

Проте змагання там можна проводити вже, тому, що є зроблена лижоролерна траса, зроблено найсучасніше стрільбище, тому проводити змагання там можна. Що стосується снігу, то на арені є можливість, щоб створити штучний сніг, настріляти його пушками. Тому, в принципі, це питання технічне.

– Так, але ще би була мінусова температура, щоб була можливість включити пушки…
– Тепла зима. Але це не лише в нас. Навіть деякі етапи Кубка IBU довелося переносити в інші місця, тому що на тих аренах, на яких мали відбуватися змагання, погодні умови не дозволили проводити старти з біатлону..

– Чи можете Ви назвати орієнтовний час, коли буде здана перша і друга черга будівництва?
– Перша черга готова і вже готується документація для здачі в експлуатацію. І оскільки замовником є відповідне комунальне підприємство в Івано-Франківській області, то ми звернулися до них із листом, як Федерація біатлону, щоб вони провели всі необхідні процедури для того, щоб здати в експлуатацію ті черги, які вже завершили. Це ми, як Федерація біатлону, зі свого боку зробили.

– У грудні Ви планували запросити уболівальників на Чемпіонат у Сянки. Але через військовий стан це було зробити неможливо. Чи вдасться залучити уболівальників на Чемпіонат у Буковелі?
– Я мрію про те, щоб у нас в Україні були вболівальницькі традиції на національних чемпіонатах. Але все залежить від умов, які будуть на той момент. Якщо умови будуть дозволяти, і якщо нам відповідні органи нададуть можливість залучити вболівальників, чого я б дуже хотів, ми, звісно, зробимо анонс. Ми живемо в умовах війни, тому давайте будемо в цьому плані об'єктивними. Хочеться, безумовно, з вболівальниками, тому що коли є підтримка, спортсменам набагато приємніше виступати, і вони відчувають певні емоції та показують кращі результати.

Дарія ВИРСТА