Головна сенсація мундіалю. Як Марокко пише історію в Катарі

Безперервні гудки автомобілів, вибухи піротехніки, розбиті транспорт і вітрини - це не розпал загального страйку, який останнім часом є звичним явищем у Франції. Це реакція мультинаціональної країни на вихід національної збірної Марокко до півфіналу чемпіонату світу з футболу.

Вперше збірна з Африки дісталася так далеко на шляху завоювання статусу найсильнішої команди планети. Пікантності цієї ситуації додало те, що святкувати історичне досягнення взявся весь Магріб, включно з численною арабською діаспорою у Франції.

У Парижі поліції довелося застосувати сльозогінний газ проти бурхливого натовпу, що сіяв хаос на своєму шляху. Мешканці Ніцци не спали всю ніч під акомпанемент звукових святкувань уболівальників марокканців. А Марсель взагалі зустрів мінімальну перемогу Марокко над Португалією (1:0) масовими заворушеннями.

***

Жоден великий турнір не обходиться без сенсацій. На Євро-2016 футбольну казку написала Ісландія, у 2018 році весь світ дивувала Хорватія, Євро-2020 став піком для Данії, а на Мундіалі вже точно ніхто не переплюне Марокко.

Getty Images/Global Images Ukraine. Валід Реграгі

За законами логіки, збірній Марокко не світив навіть вихід із групи до плей-оф. Напередодні старту турніру в Катарі в збірній відбулася зміна тренера - замість Вахіда Халілходжича, який скандалив із марокканською асоціацією і лідером збірної Хакімом Зієшем, тренерський пост зайняв Валід Реграгі. Під його керівництвом «атлаські леви» встигли провести лише кілька товариських матчів.

Марокканці потрапили до відверто складної групи, з якої навряд чи хтось передвіщав їм вихід з першого місця до 1/8 фіналу. Але реальність виявилася такою, що Бельгія загрузла в конфліктах і провалилася в Катарі, а Канада отримала чудову пресу за стилем гри, але рівня майстерності виконавців не вистачило на три матчі.

І ось марокканська команда – серед чотирьох найкращих збірних світу. Як їй все ж таки це вдалося?

Команда Валіда Реграгі зіграла на ЧС-2022 уже п'ять матчів. І за 480 хвилин пропустила лише одного разу – і то в результаті автоголу. Це найнадійніша оборона турніру прямо зараз. Один м'яч також пропустила збірна Тунісу, але їй не вдалося подолати навіть груповий бар'єр.

Протягом усього турніру збірна Марокко використовує систему гри з формацією 4-1-4-1, яка трансформується у 4-3-3 в атаці та 4-5-1 в обороні.

Команда є постійно компактною ззаду і запобігає більшості проникаючих передач завдяки двом лініям захисту та Соф'яну Амрабату, який зазвичай розташовується між ними та здійснює ключові перехоплення. 26-річний Амрабат – відкриття чемпіонату і точно потрапить до символічної збірної, а після, напевно, змінить «Фіорентину» на більш іменитий європейський гранд.

Марокканці грають низьким блоком та роблять ставку на стримування атак суперників. Інакше й бути не може, коли протистоїш командам на кшталт Іспанії та Португалії, які змушують левову частину ігрового часу працювати без м'яча. Це не позбавило обидві збірні гольових моментів, але обмежило їхні атакуючі опції, звузивши їх до ударів здалеку та флангових навісів.

***

Але Марокко – це не про «припаркований автобус», а про розумне стримування. Півфіналісти ЧС-2022 зробили все можливе, щоб максимально уникати ситуацій один в один, у яких перемагає вищий рівень індивідуальної майстерності європейських команд. Також підопічні Реграгі здійснили найбільшу кількість перехоплень у першій третині поля та уникли фолів у небезпечних зонах поблизу власних воріт.

Але навіть реалізація тренерських задумів в обороні не гарантували марокканцям проходу до півфіналу, проте надійна гра Яссіна Буну на останньому рубежі зробила це можливим. Ні Іспанія, ні Португалія так і не знайшли відмичку для марокканської скриньки і вже вилетіли з битви за трофей.

У той же час, проти португальців збірна Марокко мала лише 28,04% володіння м'ячем. Але ця команда має гравців із відповідними характеристиками, які дозволяють африканцям успішно контратакувати.

Єдиний гол у матчі Марокко з Португалією був забитий з правого флангу завдяки діагоналі Ях’я Алла та видатному стрибку та удару головою Ен-Несірі. Безумовно, цьому голу сприяла помилка на виході голкіпера Діогу Кошти, але в цьому взятті воріт криється вся суть марокканських надій у контргрі – швидкість у перехідних фазах, креативне мислення та техніка флангових гравців атаки (Хакіма Зієша та Соф'яна Буфаля) та пошук гольових шансів центрфорвардом Ен-Несірі.

У поєдинках із іспанцями та португальцями марокканці також будували свої плани на половині поля суперників навколо діагоналей із флангу на фланг для створення чисельної переваги для гравців атаки. Зміщення на швидкісному дриблінгу з флангу в центр - фірмові фішки Зієша і Буфаля, які можуть і зробити навіс в центр, і виконати обвідний удар по воротах.

***

Але все ж таки не слід ідеалізувати виступи збірної Марокко на ЧС-2022. «Атлаські леви» на 200% реалізували свої тактичні задуми у попередніх іграх, але вийти до півфіналу їм також допомогла погана реалізація гольових моментів із боку суперників.

Та ж Франція демонструє більш ефективну гру в атаці, використовуючи варіативність у завершальних стадіях. У Кіліана Мбаппе вже назбиралося 5 забитих м'ячів на турнірі, але якщо закрити французького вінгера, то «триколірні» також мають і Олів'є Жиру, гольове чуття якого принесло чинним чемпіонам світу ще 4 результативні удари.

Збірна Марокко досягла набагато більшого, ніж від неї очікували на цьому турнірі. І у підопічних Реграгі ще буде, як мінімум, 90 хвилин поєдинку з Францією, щоб продовжити свій феєричний виступ на чемпіонаті, адже подібного в найближчому майбутньому може більше не статися.

Обидві збірні стоять на порозі історичних досягнень. Франція може вийти у фінал і буде за крок від захисту титулу найсильнішої команди планети. Збірна Марокко вже стрибнула вище голови, і цим хлопцям нема чого втрачати, а африканська збірна ще ніколи не була представлена у фіналах чемпіонатів світу.

Тож у середу у прямому та переносному сенсі очікується вогняний матч. Хто б не вийшов переможцем із цього півфіналу, Франція точно «палатиме», і це той випадок, коли вистава поза футбольним полем цілком може затьмарити спортивне шоу у виконанні двох півфіналістів.

«Це буде громадянська війна», – у Франції очікують найгіршого, але сподіваються на краще. Адже футбол для того й створений, щоб залишати емоції у грі та не вносити деструктив у повсякденне життя.