Марез та ще 8 французьких футболістів, які вирішили грати за інші збірні

У футбольному світі нерідкі ситуації, коли той чи інший футболіст, незважаючи на народження в одній країні, в результаті приймав рішення грати за національну збірну зовсім іншої. Причини в кожному конкретному випадку можуть бути абсолютно різними: від побажань родичів до грошової компенсації, яка була обіцяна гравцю «новим роботодавцем».

В рамках даного матеріалу ми пропонуємо вам поговорити про дев'ятьох футболістів, котрі народилися у Франції, але в результаті вирішили грати за абсолютно іншу країну…

Каліду Кулібалі – 83 матчі за збірну Сенегалу

33-річний центральний захисник саудівського «Аль-Хіляля» Каліду Кулібалі ще кілька років тому вважався одним з найкращих захисників європейського та світового футболу. На Близький Схід цей виконавець вирушив влітку 2023-го, а «Челсі» отримав компенсацію від саудитів у розмірі 23 мільйонів євро – дуже скромно, але вже як є…

Кулібалі народився у французькому місті Сен-Дьє-де-Вож, і навіть зіграв 11 поєдинків за молодіжну збірну «триколірних», проте у 2015-му отримав запрошення захищати кольори національної команди своєї історичної батьківщини – Сенегалу, від якого вирішив не відмовлятися. Із «Левами Теранги» Каліду зіграв на двох чемпіонатах світу (у 2018 та 2022 роках), а також у 2021-му виграв Кубок африканських націй. Наразі Кулібалі продовжує виступати за сенегальську збірну та є її капітаном.

Антоні Лопеш – 14 матчів за збірну Португалії

34-річний голкіпер Антоні Лопеш зараз на клубному рівні виступає за «Нант». Він народився у французькому місті Живор та пройшов через академію «Ліона», проте ще у юнацькому віці разом із батьками вирішив, що виступатиме лише за збірну Португалії. Справа в тому, що батько Лопеша є мігрантом із цієї країни, а мати голкіпера, хоч і народилася у Франції, також має у своєму роді вихідців із Португалії.

Лопеш був заграний за юнацьку та молодіжну збірну Португалії, а у березні 2015-го дебютував за національну команду цієї країни. Загалом на рахунку Антоні 14 матчів за «Команду обраних», із якою він у 2016 році сенсаційно став чемпіоном Європи, причому на турнірі, який саме приймала Франція. У фіналі того змагання зійшлися португальці та французи, і нехай Лопеш відсидів всю гру, втім як і увесь Євро-2016, на лаві запасних, це не завадило голкіперу як слід відсвяткувати перемогу, після чого він, ймовірно, зайвий раз задумався, наскільки ж правильно вчинив, коли ще в юності твердо вирішив грати саме за Португалію.

Жоффре Кондогбіа – 19 матчів за збірну ЦАР

32-річний опорний півзахисник Жоффре Кондогбіа наразі виступає за «Марсель». Він народився у французькому місті Немур, а коли йому виповнилося 14 років, отримав громадянство цієї європейської країни, оскільки його мати, яка є мігранткою (втім, як і батько) із Центральноафриканської республіки, отримала паспорт громадянки Франції.

Кондогбіа чимало пограв за юнацькі збірні Франції, а у 2013-му навіть став чемпіоном світу U-20, але ось у дорослій команді «триколірних» зробити кар'єру йому не вдалося. Жоффре взяв участь у 5 товариських матчах у таборі збірної Франції, а потім, у 2018-му, наважився прийняти пропозицію та почати виступати за національну команду ЦАР. У стані цього колективу Кондогбіа грає й донині, є його капітаном та беззаперечним лідером.

Ніколя Пепе – 46 матчів за збірну Кот-д'Івуару

29-річний вінгер іспанського «Вільярреала» Ніколя Пепе народився у французькому місті Мант-ла-Жолі. У Франції Пепе й розпочинав футбольну кар'єру, прорив у якій в нього стався під час виступів за «Лілль». Наколотивши 22 м'ячі та віддавши 11 результативних передач у 38 поєдинках Ліги 1 сезону-2018/19, Ніколя за 80 мільйонів євро поїхав грати в Англію за «Арсенал», але там провалився…

А ось на міжнародному рівні Пепе ще із 2016-го виступає за Кот-д'Івуар – країну, з якої походять його батьки. На момент дебюту за «слонів» у Ніколя не було жодних перспектив грати у збірній Франції, оскільки його не звали навіть до юнацьких та молодіжних команд цієї країни. Розкритися у «Ліллі» в Пепе вийшло вже після того, як він став гравцем івуарійської збірної, проте навряд чи загалом вінгер про щось шкодує. Зрештою, на початку 2024-го Пепе із Кот-д'Івуаром виграв Кубок африканських націй, хоча й показав себе на тому турнірі більш ніж скромно.

Рафаел Геррейру – 65 матчів за збірну Португалії

31-річний лівий фулбек «Баварії» Рафаел Геррейру народився у французькому місті Ле-Блан-Меніль. Початок його ігрової кар'єри пройшов у Франції, але незважаючи на це, Геррейру вирішив обрати саме Португалію, як країну, честь якої представлятиме на міжнародному рівні. Відомо, що батько Рафаела є вихідцем із Португалії, а ось мати захисника – француженка.

Загалом Геррейру навряд чи може бути незадоволеним своїм вибором. У 2016-му він, як і Антоні Лопеш, став чемпіоном Європи, причому на відміну від свого партнера по команді, зіграв усі 120 хвилин у фіналі проти французів. Також Геррейру брав участь із португальцями у двох чемпіонатах світу (в 2018 та 2022 роках), а у 2019-му став тріумфатором історичного першого розіграшу Ліги націй. Цілком пристойні досягнення на міжнародному рівні, за які Геррейру точно не буде соромно перед нащадками.

Себастьян Алле – 27 матчів за збірну Кот-д'Івуару

30-річний центрфорвард Себастьян Алле, котрий нині виступає у Нідерландах за «Утрехт», народився в невеликому французькому містечку Рі-Оранжі. Кар'єру футболіста Алле розпочав у Франції, де потрапив до академії «Осера», але загалом прославився вже за межами цієї країни – у Нідерландах («Утрехт», «Аякс»), Німеччині (франкфуртський «Айнтрахт» та дортмундська «Боруссія») та Англії («Вест Хем»).

Пройшовши через усі вікові групи юнацьких та молодіжну команду Франції, Алле так і не дочекався можливості дебютувати за головну збірну країни. Наприкінці 2020 року Себастьян дебютував у збірній Кот-д'Івуару – країні, родом з якої його мати (батько форварда – француз). І у складі «слонів» Алле на даний момент забив 10 м'ячів у 27 поєдинках, ставши володарем Кубка африканських націй-2023, фінальний турнір якого відбувся на початку 2024-го через погодні умови.

Ісмаель Беннасер – 50 матчів за збірну Алжиру

27-річний опорний півзахисник «Марселя» Ісмаель Беннасер з'явився на світ у французькому Арлі, де й починав грати у футбол. Досить у молодому віці Беннасер потрапив до «Арсенала», але в лондонському клубі закріпитися йому не вдалося, і згодом він виступав за «Тур» та «Емполі», поки не проявив себе у «Мілані», в футболці якого зіграв 178 офіційних матчів, перш ніж у лютому цього року повернувся до Франції, ставши на правах оренди гравцем «Марселя».

Беннасер на юнацькому рівні представляв Францію, але у дорослому футболі реальних можливостей грати за «триколірних» не мав. Натомість отримав дві інші можливості, що надійшли із пропозиціями з Марокко та Алжиру. Все через те, що батько Ісмаеля – марокканець, а мати – алжирка. Обравши виступи за Алжир, Беннасер навряд чи пошкодував, оскільки у 2019 році став переможцем Кубка африканських націй, взявши участь у тому турнірі у всіх семи поєдинках своєї команди.

П'єр-Емерік Обамеянг – 77 матчів за збірну Габону

Центрфорвард П'єр-Емерік Обамеянг, який у свої 35 років все ще продовжує активну кар'єру, будучи гравцем саудівської команди «Аль-Кадсія», народився у французькому місті Лаваль в родині переселенців із Габону. Незважаючи на це, у ранньому віці Обамеянг отримав пропозицію грати за юнацьку збірну Італії, оскільки перебував на той момент в академії «Мілана», але зупинив свій вибір на пропозиції зіграти в молодіжній збірній Франції.

Втім, швидкого розвитку кар'єра Обамеянга у європейських збірних не отримала, а ось функціонери з Габону, навпаки, вирішили діяти максимально оперативно і змогли завербувати П'єра-Емеріка у свою команду, де він і дебютував у березні 2009-го. З того часу Обамеянг багато разів дивував футбольну Європу своєю результативністю, виступаючи за «Сент-Етьєн», дортмундську «Боруссію», «Арсенал», «Барселону» та «Марсель», а у збірній Габону відзначився 31 забитим м'ячем в 77 матчах. І нехай жодних трофеїв із національною командою Обамеянг не завоював, натомість він є командором Національного ордену Заслуг – однієї з найпрестижніших державних нагород Габону.

Ріяд Марез – 97 матчів за збірну Алжиру

34-річний вінгер саудівського «Аль-Ахлі» Ріяд Марез, як і усі вищезгадані герої з нашого сьогоднішнього списку, народився у Франції та має тамтешнє громадянство. Рідним для Ріяда є місто Сарсель, де у місцевій школі він і починав займатися футболом. Потім був «Кемпер» та «Гавр», а ось світову популярність Марез набув вже за межами Франції – у англійському «Лестері», де йому пощастило стати не лише одним з лідерів атаки команди, а й чемпіоном Англії-2016, а згодом – отримати пропозицію від «Манчестер Сіті».

Талант Мареза розкрився у досить пізньому віці, через що, ймовірно, Ріяда не кликали грати в юнацькі чи молодіжну збірні Франції. Коли ж мова дійшла про вибір, за яку національну збірну грати, то й тут в Ріяда особливих терзань не було. Він вирішив грати за Алжир – країну, вихідцями із якої є його батьки (що правда, у матері Ріяда алжиро-марокканське коріння, якщо вже зовсім дотримуватися точності). Із «Лисами пустелі» Марез в 2019-му виграв Кубок африканських націй і згодом став для цієї команди беззаперечним лідером, а нині – ще й її капітаном. Щоправда, з участю на чемпіонатах світу справи у Ріяда, на жаль, якось не склалися. Він має на своєму рахунку лишень один поєдинок – на вже достатньо далекому ЧС-2014 у Бразилії, коли його міжнародна кар'єра тільки-но починалася…