Лукас Тейлор: крайній чи останній бразилець Шахтаря

Навесні та влітку цього року у «Шахтарі» відбулася справжня кадрова революція. Через повномасштабну фазу російсько-української війни всі бразильські легіонери «гірників», з яких раніше практично можна було скласти основу, залишили Україну: хто на правах оренди, хто на умовах повноцінного трансферу, а хто й взагалі в статусі вільного агента. У зв'язку із цим менеджменту «Шахтаря» в авральному порядку довелося підшукувати кандидатів на вакансії, що в такому короткому проміжку часу нагадувало банальне «затикання дірок», а не планомірну роботу на ринку.

Низка літніх новачків «Шахтаря» справді прийшлася до двору у таборі «гірників», хоча для повноцінної адаптації та інтеграції в команду їм ще потрібно трохи часу. Однак, що цілком очікувано, серед новобранців виявилися й досить сумнівні постаті, якість виступів яких, м'яко кажучи, бажала кращого. Одним із таких опинився 27-річний бразилець Лукас Тейлор, котрий прибув на правах оренди з грецького клубу ПАОК.

Окремо зупинитися на персоні Тейлора варто з низки причин. Перша – Лукас все ж таки легіонер, а тому до нього апріорі мають пред'являтися суворіші вимоги, навіть з урахуванням складної ситуації, в якій опинився «Шахтар» та весь український футбол. Друга – бразилець аж ніяк не новачок для української Прем'єр-ліги, оскільки раніше виступав у нашому чемпіонаті в лавах «Львова» та «Дніпра-1», а тому говорити про тривалий період адаптації у його випадку абсолютно не варто. Третя – Тейлор не такий вже і молодий, через що від нього також варто було чекати значно більшого, ніж від ряду менш досвідчених виконавців, які опинилися під рукою у Ігора Йовічевіча. І, нарешті, четверта – нинішній головний тренер «гірників» чудово знайомий із можливостями бразильця по спільній та вельми продуктивній роботі у лавах «Дніпра-1».

Симптоматично, що «Шахтар» із самого початку не домовлявся про повноцінний викуп Тейлора, а лише орендував бразильця у ПАОКа на один сезон. Тим самим у стані «гірників», мабуть, мали на увазі фактор, скажімо так, не надто вдалої інтеграції бразильця в оновлену команду, де він виявився одним-єдиним представником цієї футбольної нації.

Підсилення правого флангу оборони «Шахтарю» гостро було потрібне у зв'язку з продажем ключового гравця на цій позиції Додо, який за 14,5 мільйонів євро відбув до італійської «Фіорентини». Вихованець клубної академії та чемпіон світу серед молоді Юхим Конопля не мав настільки суттєвої ігрової практики, щоб робити на нього ставку, як на беззаперечно ключового виконавця, а тому перестрахування було вкрай необхідним, особливо напередодні старту «Шахтаря» у Лізі чемпіонів.

Саме у Лізі чемпіонів від Лукаса Тейлора очікувалася максимальна якість, але дати її команді бразилець не зміг. Він узяв участь в п'яти поєдинках на груповій стадії, провівши в них на полі 310 хвилин. Гольовими діями відзначитися бразилець не зумів, натомість інша його статистика свідчить про те, що для такого рівня виступів цей гравець відверто не годиться.

Від свистка до свистка Тейлор провів три матчі групової стадії Ліги чемпіонів - стартовий проти «Лейпцига» (4:1), а також дві гри з «Селтіком», які, як у Польщі, так і в Шотландії, завершилися з однаковим рахунком 1:1. Здавалося б, команда набрала п'ять очок, тож чим бути незадоволеним? Проте показники Лукаса Тейлора виявилися одними із найгірших, якщо не беззаперечно найгіршими, серед усіх футболістів «Шахтаря» у тих поєдинках.

Пройдемося по порядку. В поєдинку першого туру проти «Лейпцига» Тейлор за 94 хвилини ігрового часу виконав 47 техніко-тактичних дій – досить небагато, як для флангового захисника, навіть з огляду на те, що «гірникам» доводилося переважно діяти на контратаках. Більше того, Лукас опинився другим у таборі своєї команди після вінгера Михайла Мудрика за кількістю втрат м'яча – 11, з яких 9 відбулися на власній половині поля. Але якщо для Мудрика цей показник можна якоюсь мірою виносити за дужки, оскільки футболіст атаки апріорі стикається із більшою схильністю до втрат внаслідок ризику в діях, то цифри Лукаса Тейлора вже тоді наводили на роздуми. Особливо впадало в око, що більшість втрат бразильця були пов'язані із невдалими спробами організувати вихід команди з оборони в атаку через пас.

У другому своєму повному матчі в ЛЧ-2022/23 проти «Селтіка» у Польщі Лукас Тейлор був вже і активнішим (58 дій за 97 хвилин), і трохи ефективнішим (64% вдалих). Бразилець навіть напрацював на загалом непоганий показник точності передач (82%), але заради справедливості варто відзначати, що тільки один пас він видав у фінальну третину поля (точний), і теж лише один – у штрафний майданчик суперника (неточний), а стовідсоткову точність, що зіграла важливу роль і при розрахунку загального показника, показав тільки при передачах назад (8 з 8). Втрат цього разу було менше (8), але і з цією цифрою Лукас Тейлор потрапив в антитоп-3 своєї команди, причому 6 випадків знову фіксувалися на половині поля «гірників», а в одній ситуації «Селтік» навіть зміг завдати удару, який став можливим саме внаслідок помилки бразильця.

У Шотландії проти «Селтіка», коли Тейлор втретє в цій Лізі чемпіонів відіграв повний матч від свистка до свистка, бразилець знову наступив на ті самі граблі, що й проти «Лейпцига», допустивши аж 15 втрат м'яча (найгірший показник у команді), причому одразу 8 – на власній половині поля, і 3 – у власному штрафному майданчику.

Саме нездатність допомагати команді грамотно виходити з оборони в атаку через пас стала головною проблемою Лукаса Тейлора у ЛЧ-2022/23, яка змусила замислитись про доцільність залучення «Шахтарем» цього легіонера до своїх лав. У порівнянні з показниками Додо в минулій єврокубковій кампанії, Тейлор у півтора рази програв за кількістю виконаних пасів, поступився у показнику їх точності, а «вишенькою на торті» став той факт, що менш високий Додо виявився навіть ефективнішим за Лукаса у такому компоненті, як гра в повітрі – перший вигравав 69% верхових дуелей в ЛЧ-2021/22, а другий виявився здатним завершити на свою користь лише 17%...

Помітними були проблеми в Лукаса Тейлора і у поєдинках української Прем'єр-ліги. І мова навіть не про вельми безглузде вилучення у матчі проти «Олександрії», який «гірники», перебуваючи в меншості з 56-тої хвилини, так і не змогли завершити на свою користь (2:2). Тоді бразилець, маючи «гірчичник», прихопив суперника, побоюючись, що той вийде віч-на-віч із воротарем «гірників», хоча на підстраховку Тейлору вже встигав Валерій Бондар…

Тейлор розчарував, перш за все, тим, що виявився нездатним максимально зберегти небезпеку, яка звично виходила у національному чемпіонаті з правого флангу «Шахтаря», коли грав Додо. Знову ж таки, скористаємося цифровим рядом: якщо минулого сезону УПЛ Додо виконував у середньому за матч 5 пасів у фінальну третину (82% точність) і 3 – у штрафний майданчик суперника (40% точність), то у нинішньому чемпіонаті в іграх за участю Лукаса Тейлора «гірникам» доводилося розраховувати лише на 3,3 паси в останню третину (84% точність) та 1,7 – у штрафний (60%). І це при тому, що загалом стилістика футболу «Шахтаря», незважаючи на кадрову революцію, в УПЛ збереглася – донецька команда, як і раніше, є беззаперечним лідером чемпіонату за володінням м'ячем (63,1%), що було істиною і для минулого сезону (68,7%).

У заключному в рамках календарного року поєдинку проти «Ворскли» Лукас Тейлор знову отримав шанс довести свою здатність бути корисним для команди, але знову не вразив. Бразилець ніби розчинився на правій «бровці», виконавши за 97 хвилин ігрового часу лише 15 передач (для порівняння в Богдана Михайличенка, який грав за «Шахтар» зліва в обороні, виявилося 50 пасів за ті ж 97 хвилин)... При цьому, не зміг Тейлор похвалитися і якістю ведення єдиноборств – лише 3 виграних із 14… А ще він звично провалився у верхових дуелях – 0 виграних із 2.

Недивно, що у таких реаліях керівництво «Шахтаря» ще до завершення осінньої частини сезону почало шукати підсилення на правий фланг оборони команди, особливо з огляду на проблеми зі здоров'ям у Юхима Коноплі. Інтенсивні скаутські пошуки привели «гірників» до кандидатури 21-річного фулбека «Сабуртало» Георгія Гочолейшвілі, який і був підписаний на найближчі п'ять років.

За Гочолейшвілі, згідно неофіційної інформації, «Шахтарю» довелося заплатити 1 мільйон євро. Швидше за все, це означає відмову від можливості викупу Лукаса Тейлора в ПАОКа. Коли бразильця підписали на умовах оренди, у грецьких ЗМІ повідомляли, що «гірники» матимуть опцію на повноцінний трансфер легіонера за 350 тисяч євро. Якщо за пів року до закінчення орендного договору по Тейлору «Шахтар» пішов на покупку ще одного правого фулбека, то це говорить або про скорий продаж Коноплі, що вкрай малоймовірно, або про відсутність перспектив у Лукаса в помаранчево-чорній футболці.

Примітно, що футболісти, як і багато інших спортсменів, у своїй лексиці намагаються не використовувати слово «останній», замінюючи його набагато оптимістичнішим – «крайній». Якщо припущення про відсутність перспектив у Лукаса Тейлора в стані «Шахтаря» виявиться істинним, то цей бразилець справді стане крайнім з точки зору представників цієї країни у стані донеччан. Чи буде він і останнім (хоча б на якийсь суттєвий відрізок часу), і чи змінять у стані «гірників» ставлення до бразильських легіонерів кардинально, нарешті звернувши погляд на інші ринки – зрозуміємо, можливо, вже у найближчі кілька місяців…

Читайте також:

Шахтар втратив свою головну фішку. Доведеться шукати нову