ЧС-2022. Група D: група життя для представників Європи

Матеріал підготовлено за підтримки Parimatch Ukraine. Parimatch Ukraine – народжена в Україні перша ліцензійна онлайн беттінг-компанія та найбільший інвестор у розвиток українського спорту.

Заряджай на чемпіонат світу разом з Parimatch!

На перший погляд, у групі є два явні фаворити і два явні аутсайдери. Чинний чемпіон світу та півфіналіст останнього Євро мають виходити у плей-оф із двох перших місць. Однак це чемпіонат світу - там не завжди виходить так, як «книжка пише». Збірні Австралії та Тунісу – явні «темні конячки». А це означає, що сюрпризи у цьому квартеті цілком можуть бути.

ФРАНЦІЯ

У Катарі збірна Франції відстоюватиме статус чинного чемпіона світу. 2018-го «триколірні» стали найкращою командою планети вдруге у своїй історії, перемігши у фіналі головну сенсацію того чемпіонату – збірну Хорватії – 4:2.

А вперше «мушкетери» виграли світову футбольну корону 1998 року, на домашньому Мундіалі. Тоді в команді, яку тренував Еме Жаке, сяяли Зідан, Анрі, Блан, Дешам. Останній став на тренерський шлях і зумів виграти чемпіонат світу і як гравець, і як тренер.

А взагалі французів можна і потрібно називати завсідниками фінальних турнірів чемпіонатів світу. Майбутній Мундіаль стане для «триколірних» вже 16-м.

Окрім двох чемпіонських корон, французи двічі були бронзовими призерами Мундіалей – у 1958 та 1986 роках, а 2006-го вийшли у фінал, де програли у серії післяматчевих пенальті збірній Італії.

Чинний чемпіон світу «відбирався» на катарський Мундіаль через групу, де виступала і наша національна збірна, тому вкотре переказувати перипетії турнірної боротьби немає сенсу.

Нагадаємо лише, що французи посіли перше місце, випередивши Україну, яка стала другою, на шість балів. Однак перемогти «синьо-жовтих» підопічним Дідьє Дешама так і не вдалося: суперники двічі зіграли внічию 1:1.

У підсумку Франція набрала у групі 18 очок, а різниця забитих та пропущених м'ячів склала 18-3.

Тренер

Нинішній наставник «Ле бльо» – справжній довгожитель, бо керує збірною Франції вже понад десять років. Звичайно, побити «вічний рекорд» легендарного Гастона Барро, який очолював французьку збірну понад тридцять (!) років, Дідьє Дешаму навряд чи вдасться, але своє ім'я в літопис французького та світового футболу він уже точно вписав.

Як футболіст Дешам був яскравим представником славетного «Золотого покоління» французького футболу, яке прийшло на зміну «темним часам» – після відходу з арени покоління Платіні та Папена.

І на клубній, і на міжнародній арені Дешам-футболіст виграв усе: Лігу чемпіонів (двічі), чемпіонат Європи та світу. Причому в якості не тільки основного гравця, а й капітана.

Виграв він чемпіонат світу і як тренер. Хоча шлях до чемпіонства на чолі збірної Франції для її колишнього капітана був досить тернистим. На ЧС-2014 його команда програла у чвертьфіналі, на домашньому Євро-2016 – поступилася у фіналі. Тренерське крісло під мсьє Дідьє хиталося, але так і не перекинулося.

І Дешам віддячив усім за терпіння, вигравши чемпіонат світу-2018.

Напевно, це був його пік як тренера. Бо далі його команда безславно закінчила свій шлях на Євро-2020, вибувши вже в 1/8 фіналу.

Цілком можливо, що Мундіаль у Катарі – лебедина пісня Дешама на чолі «триколірних». Його контракт із федерацією спливає наприкінці нинішнього року, і, за наполегливими чутками, продовжувати його не збираються, оскільки до збірної має прийти Зідан.

Якщо це дійсно так, то, безумовно, Дешам зробить все, що від нього залежить, щоб піти красиво.

Лідер команди

Складна таки штука – життя. Карім Бензема протягом останнього десятиліття був найкращим французьким форвардом, проте так сталося, що Євро-2016 та ЧС-2018 пройшли повз нього. Скандал із шантажем Вальбуена та розбірки з цього приводу призвели до того, що на довгі роки нападник «Реала» залишався поза збірною Франції.

Без нього «мушкетери» грали у фіналі чемпіонату Європи, виграли «золото» чемпіонату світу. Можна лише уявити, як почував себе Карім по той бік екрану.

Але після ЧС-2018 Дешам потихеньку почав запрошувати Бензема до збірної. Дует Каріма з Мбаппе бачився ідеальним поєднанням в атаці «триколірних». Саме французів називали головними фаворитами на перемогу на Євро-2020. Але там на них чекало розчарування.

Проте свою хвилину слави після повернення до збірної Карім таки здобув, разом із командою перемігши у Лізі Націй-2021.

Але головна зараз його перемога – у референдумі «Франс Футболу», де Карім впевнено і безальтернативно став переможцем «Золотого м'яча»-2022. Одна його мрія збулася.

Але він напевно хоче на заході своєї кар'єри – а йому цієї зими стукне вже 35-ть, - виграти щось вагоме і зі збірною. ЧС-2022 - дуже підходящий для моменту майданчик. Бо іншого такого вже навряд чи буде.

І не біда, що через травму Каріму доведеться, можливо, пропустити перший тур. На другий він має бути в строю.

Заявка

Воротарі: Уго Льоріс («Тоттенхем»), Стів Манданда («Ренн»), Альфонс Ареоля («Вест Хем»).

Захисники: Рафаель Варан («Манчестер Юнайтед»), Бенжамен Павар («Баварія»), Аксель Дісасі («Монако»), Тео Ернандес («Мілан»), Люка Ернандес («Баварія»), Вільям Саліба («Арсенал») , Жюль Кунде («Барселона»), Ібраїма Конате («Ліверпуль»), Дайот Упамекано («Баварія»).

Півзахисники: Орельєн Тчуамені («Реал»), Едуардо Камавінга («Реал»), Адрієн Рабйо («Ювентус»), Маттео Гендузі («Марсель»), Юссуф Фофана («Монако»), Жордан Верету («Рома»).

Нападники: Кіліан Мбаппе («ПСЖ»), Карім Бензема («Реал»), Антуан Грізманн («Атлетіко»), Олів'є Жиру («Мілан»), Усман Дембеле («Барселона»), Кінгслі Коман («Баварія»), Рандаль Коло-Муані («Айнтрахт»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Франція – Австралія (21:00 за київським часом, «Ель-Джануб»)

26 листопада
Франція – Данія (18:00 за київським часом, «Стадіон 974»)

30 листопада
Туніс – Франція (18:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

Прогноз: перше місце

АВСТРАЛІЯ

Представники «Зеленого континенту» на футбольних світових форумах з'являються час від часу. Першим таким випадком став ЧС-1974, але для австралійців він завершився безславно: останнє місце у групі.

Наступної спроби довелося чекати довго. У 2006 році збірна Австралії потрапила вдруге на Мундіаль. Виступ на полях Німеччини для «соккеруз» вийшов успішним. Команда, якою керував знамений нідерландський тренер Хіддінк, зуміла вийти з групи. В 1/8 фіналу австралійці зустрілися з італійцями. І поступилися 0:1. Той вихід у плей-оф ЧС досі є найкращим результатом Австралії на Мундіалях.

Австралійці пробивалися і на три наступні ЧС, але вийти з групи їм уже не вдавалося.

На ЧС-2022 Австралія діставалася довго і наполегливо. Спочатку команда, яка на даний момент є представником азіатської футбольної конфедерації (раніше представляла Океанію), виграла «в одні ворота» відбіркову групу, в якій її суперниками були Йорданія, Кувейт, Непал та Тайбей.

Але далі стало значно складніше. У заключному відбірковому раунді австралійці посіли третє місце у групі, яке вивело їх на стиковий поєдинок проти ще однієї азіатської команди, яка так само посіла третє місце у своїй групі. Такою командою стала збірна ОАЕ. Завзятий матч завершився перемогою австралійців – 2:1.

Але це ще не все. Вирішальний крок на шляху до Катару збірна Австралії мала зробити в матчі проти збірної Перу - п'ятої команди за підсумками південноамериканської групи відбору.

Австралія перемогла Перу в серії післяматчевих пенальті і нарешті оформила свою перепустку на ЧС-2022.

Тренер

Збірною Австралії керує місцевий фахівець – 59-річний Грем Арнольд. Як футболіст, Арнольд виступав на позиції форварда і залишив помітний слід у команді «Сідней Юнайтед», кольори якої захищав вісім років.

Встиг Грем пограти і за кордоном – у Нідерландах. Там він виступав у «Роді» та «НАК Бреда».

Арнольд почав тренувати, коли ще не повісив бутси на цвях.

2000-го року він отримав запрошення увійти до тренерського штабу збірної Австралії, за яку свого часу провів 56 матчів і забив 19 м'ячів.

На найуспішнішому для Австралії Мундіалі – 2006 року – Арнольд входив до тренерського штабу Хіддінка. Після відходу нідерландця Арнольд сам очолив «соккеруз». Але ненадовго: за рік його звільнили. Але у 2018 році Грема знову покликали тренувати головну команду країни, і він знову відгукнувся.

Лідер команди

Часом у складі збірної Австралії виступали славетні гравці. Такі, наприклад, як Марк Відука. Або Тім Кейхілл. Чи Марк Шварцер. Нині у складі команди футболістів такого рівня немає. Але знакові особи серед австралійської збірної є і зараз. І головна із них – півзахисник шотландського «Селтіка» Аарон Муй.

33-річний футболіст є головною дійовою особою в австралійському півзахисті: він пов'язує центр поля і з нападом, і з обороною. У збірній Муй уже майже десять років, за які встиг зіграти понад 50 поєдинків. Він був основним гравцем команди і на попередньому Мундіалі: відіграв усі три матчі.

Заявка

Воротарі: Ендрю Редмейн («Сідней»), Метью Райан («Копенгаген»), Денні Вукович («Сентрал-Кост Мерінерс»).

Захисники: Натаніель Аткінсон («Хартс»), Азіз Бехіч («Данді Юнайтед»), Мілош Дегенек («Коламбус Крю»), Томас Денг («Альбірекс Ніігата»), Фран Карачич («Брешія»), Джоел Кінг («Оденсе»), Кай Роулз («Хартс»), Гаррі Суттар («Сток Сіті»), Бейлі Райт («Міддлсбро»).

Півзахисники: Кіану Баккус («Сент-Міррен»), Мартін Бойл («Хіберніан»), Джейсон Каммінгс («Сентрал-Кост Мерінерс»), Кемерон Девлін («Хартс»), Айдін Хрустіч («Верона»), Джексон Ірвін ( «Санкт-Паулі»), Метью Леккі («Мельбурн Сіті»), Авер Мабіл («Кадіс»), Райлі Макгрі («Міддлсбро»), Аарон Муй («Селтік»).

Нападники: Мітчелл Дьюк («Фаджіано Окаяма»), Крейг Гудвін («Аделаїда Юнайтед»), Джеймі Макларен («Мельбурн Сіті»), Гаранг Куол («Сентрал-Кост Мерінерс»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Франція – Австралія (21:00 за київським часом, «Ель-Джануб»)

26 листопада
Туніс – Австралія (12:00 за київським часом, «Ель-Джануб»)

30 листопада
Австралія – Данія (17:00 за київським часом, «Ель-Джануб» )

Прогноз: третє місце

ДАНІЯ

Данці, одна з найбільш прогресуючих національних команд з Європи і чемпіон континенту 1992 року, на світових форумах грає нерегулярно. Катарський Мундіаль для «данського динаміту» стане лише шостим в історії.

Вперше данці зіграли на чемпіонаті світу 1986 року. Тоді вони феєрично виграли свою групу, перегравши і Німеччину, і Уругвай. Але в першому ж раунді плей-оф були нещадно биті Іспанією – 1:5.

Наступного потрапляння «червоних» на світовий форум довелося чекати понад двадцять років. У 1998 році на Мундіалі у Франції збірна Данії досягла поки що найкращого свого результату - вийшла до чвертьфіналу.

На ЧС-2022 Данія зайшла з парадного входу, під оплески та фанфари. У своїй відбірковій групі «вікінги» виграли дев'ять поєдинків із десяти і завчасно застовпили за собою перше місце, що дає пряму путівку до Катару.

Тренер

Здається, в особі Каспера Х'юльманда збірна Данії знайшла для себе ідеального тренера. Принаймні на нещодавньому Євро-2020, що відбувся через пандемію коронавірусу роком пізніше, саме Х'юльманд зумів згуртувати своїх гравців у єдиний колектив, чого з датчанами не було вже давно. Саме наставник «червоної гвардії» зумів вивести своїх підопічних зі ступору після того, як у грі з фінами сталася трагедія з лідером команди Еріксеном, у якого під час гри зупинилося серце.

Загалом за дуже короткий час Х'юльманд зумів зробити із посередньої команди одного з грандів європейського футболу.

І така трансформація зі збірною Данії – справді дивовижна, адже досі її головний тренер не відзначався ні особливими талантами, ні особливою прозорливістю.

Найкраще його досягнення до роботи у збірній – перемога у чемпіонаті Данії з «Норшелланом» та вихід до групового етапу Ліги чемпіонів.

Лідер команди

Немов птах Фенікс, Крістіан Еріксен зумів відродитися. Якщо і не з попелу, то зі страшної катастрофи, яка його спіткала на Євро-2020 у грі проти Фінляндії.

Еріксен був системотворчою ланкою тієї збірної, найзірковішим її виконавцем. Але під час матчу у Крістіана стався серцевий напад, і він знепритомнів.

На щастя для Еріксена та всіх нас, лікарі врятували гравцю життя. Але, як тоді здавалося, про футбол він має назавжди забути. У сенсі про активну участь у грі мільйонів.

Тим не менш, мужній данець зміг повернутися до улюбленої гри. Він пішов із «Інтера», але не в нікуди, а до «Брентфорда» - середняка АПЛ. Там по-справжньому прийшов до тями, зміцнів. І цього літа повернувся на високий рівень: його ангажував «Манчестер Юнайтед».

Повернувся Еріксен і до своєї національної збірної. Він, як і раніше, є її сполучним елементом. І незаперечним лідером.

Заявка

Воротарі: Каспер Шмейхель («Ніцца»), Олівер Крістенсен («Герта»).

Захисники: Сімон К'єр («Мілан»), Йоакім Андерсен («Крістал Пелас»), Йоакім Мехле («Аталанта»), Андреас Крістенсен («Барселона»), Расмус Крістенсен («Лідс»), Йєнс Ларсен («Трабзонспор»), Віктор Нельссон («Галатасарай»), Даніель Васс («Брондбю).

Півзахисники: Томас Ділейні («Севілья»), Матіас Йєнсен («Брентфорд»), Крістіан Еріксен («Манчестер Юнайтед»), П'єр-Еміль Хейб'єрг («Тоттенхем»).

Нападники: Андреас Сков Ольсен («Брюгге»), Єспер Ліндстрем («Айнтрахт»), Андреас Корнеліус («Копенгаген»), Мартін Брейтуейт («Еспаньйол»), Каспер Дольберг («Севілья»), Міккель Дамсгор («Брентфорд»), Йонас Вінд («Вольфсбург»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Данія – Туніс (15:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

26 листопада
Франція – Данія (18:00 за київським часом, «Стадіон 974»)

30 листопада
Австралія – Данія (17:00 за київським часом, «Ель-Джануб» )

Прогноз: друге місце

ТУНІС

«Орли Карфагена» – порівняно рідкісні гості на світових футбольних форумах. Майбутній Мундіаль стане для них шостою участю у фінальних турнірах ЧС.

Незважаючи на досить високий рейтинг ФІФА – 30 місце, а був момент, коли Туніс котирувався у світі на 14-му рядку, національна команда цієї країни ще жодного разу не проходила груповий турнір чемпіонатів світу.

Щоб потрапити до Катару, тунісцям довелося пройти досить складну та тернисту дорогу відбору.

На першому її рівні тунісці зіграли у групі з ще трьома командами (Замбії, Мавританії та Екваторіальної Гвінеї). Групу «орли Карфагена» виграли. І вийшли до плей-оф, де зустрілися зі збірною Малі.

На виїзді Тунісу вдалося перемогти 1:0, а в рідних стінах команда втримала нульову нічию, яка дозволила підопічнім Кадрі забронювати путівку до Катару.

Проте чесно зароблену путівку «орли Карфагена» могли втратити. За кілька тижнів до старту чемпіонату міністр спорту Тунісу з якихось незрозумілих причин вирішив розпустити федерацію футболу. У ФІФА подібну ініціативу прийняли в багнети. І пригрозили виключити команду з-поміж учасників ЧС. У підсумку всі залишилися на своїх місцях, і збірна Тунісу таки поїхала на Мундіаль.

Тренер

Джалель Кадрі очолив збірну Тунісу нещодавно – наприкінці січня цього року. Навіть за мірками Тунісу Кадрі – не найвідоміший наставник. До призначення на посаду кермового «орлів Карфагена» Джалель працював там же, де й зараз, але помічником головного тренера. А головним тренером був Мондер Кебайєр, який готував команду на чемпіонат Африки-2022 та на відбір на ЧС-2022.

Після невдачі на Кубку африканських націй – Туніс програв уже у першому раунді плей-оф – Кебайєра звільнили. І замість нього збірну довірили Карді.

Під керівництвом Джалеля збірна Тунісу здолала у вирішальному матчі плей-оф ЧС-2022 збірну Малі та пробилася на Мундіаль.

Робота у збірній Тунісу – вінець тренерської кар'єри Кадрі. До цього він працював у багатьох клубах Тунісу, Лівії та Саудівської Аравії, але титулів не вигравав.

Цікаво, що Кадрі – найменш оплачуваний головний тренер з усіх 32-х наставників катарського ЧС. Його річний оклад – близько 130 тисяч євро.

Лідер команди

Головна надія збірної Тунісу в атаці – Вахбі Хазрі, який в історичному реєстрі збірної за кількістю забитих м'ячів посідає друге місце: у його активі 24 голи.

Забивав Хазрі і минулого Мундіалю. Причому двічі: у ворота збірних Бельгії та Панами.

Цікаво, що Вахбі народився у Франції та є вихованцем «Аяччо». Він має подвійне громадянство – і Франції, і Тунісу. Хазрі міг обирати між цими двома національними збірними, і в результаті його вибір припав на Туніс.

31-річний футболіст зараз захищає кольори французького «Монпельє». Раніше в його послужному списку були такі клуби, як «Бастія», «Бордо», «Ренн», «Сент-Етьєн». Два роки тунісець відіграв і в Англії – за «Сандерленд».

За національну збірну Тунісу виступає із 2013 року. Може зіграти як чистого форварда, так і гравця середини поля.

Заявка

Воротарі: Аймен Дамен («Сфаксьєн»), Муез Ассен («Клуб Африкен»), Бешир Бен-Саїд («Монастир»), Аймен Матлуті («Етуаль дю Сахель»).

Захисники: Алі Абді («Канн»), Мохамед Дрегер («Люцерн»), Алі Маалуль («Аль-Ахлі Каїр»), Уажді Кешріда («Атромітос»), Надер Гандрі («Клуб Африкен»), Яссін Мер'я («Есперанс»), Білель Іфа («Абха»), Ділан Бронн («Салернітана»), Монтасар Тальбі («Лор'ян»).

Півзахисники: Ельє Схірі («Кельн»), Гілан Шалалі («Есперанс»), Аїсса Лаїдуні («Ференцварош»), Мохамед Бен-Ромдан («Есперанс»), Фержані Сассі («Аль-Духайль»), Анібаль Межбрі («Бірмінгем»).

Нападники: Юссеф Мсакні («Аль-Арабі»), Сейфеддін Жазірі («Замалек»), Наїм Сліті («Аль-Іттіфак»), Ісам Жебалі («Оденсе»), Яссін Хенісі («Аль-Кувейт»), Аніс Сліман («Брондбю»), Вахбі Хазрі («Монпельє»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Данія – Туніс (15:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

26 листопада
Туніс – Австралія (12:00 за київським часом, «Ель-Джануб»)

30 листопада
Туніс – Франція (18:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

Прогноз: четверте місце

Заряджай на чемпіонат світу разом з Parimatch!

Читайте також:

ЧС-2022. Група С: гранд, аутсайдер і два тіньові фаворити