Арсенал показує найкращу гру за Артети. Але чи вистачить запасу міцності?

«Артета не здатен керувати великими футболістами, великими особистостями. Йому потрібні молоді гравці, які нічого не говорять та слухають», – П'єр-Емерік Обамеянг пояснив, чому він на початку цього року залишив лондонський «Арсенал» заради переходу до каталонської «Барселони». Коли конголезець прощався з «Емірейтс», «Арсенал» розташовувався на шостому місці в чемпіонаті Англії. Тепер, коли Обамеянг наважився розкрити секрет свого англо-іспанського вояжу, «каноніри» стали лідерами АПЛ та одними з претендентів на чемпіонський титул. Хвацько, чи не так?

Упустимо слова Обамеянга, в яких між рядків читаються критичні стріли у бік іспанського тренера «Арсенала». Трохи менше трьох років знадобилося Артеті, щоб перетворити команду, яка вже багато років була об'єктом мемів і глузувань з боку вболівальників, на реальну силу, здатну дати бій головним фаворитам першості.

До «непереможних» формату 2003/2004 років лондонцям ще далеко, тим більше, що «Арсенал» уже програв у нинішній кампанії – «МЮ» на «Олд Траффорд» на початку вересня. Але потенціал у «гарматників» на цей сезон пристойний – клуб поповнився рядом сильних футболістів у міжсезоння, команда заграла так, як того вимагає тренерський штаб, а головне – «Арсенал», незважаючи на труднощі та протидію суперників, досягає результатів та стабільно набирає очки.

Отже, що ж змінилося у грі «Арсенала» у сезоні 2022/2023, що команда Артети очолює чемпіонську гонку після чверті зіграних у лізі матчів та випереджає щорічного фаворита на чемпіонство в АПЛ – «Манчестер Сіті»?

У минулих сезонах «Арсенал» був недостатньо якісним у контролі над грою, через що «каноніри» поступалися у великих матчах і втрачали очки там, де цього з їхнього боку ніхто не чекав. Оновлений «Арсенал» став ефективніше пресингувати, якісніше проводити позиційні ротації у фазі володіння, реагувати на пропущені м'ячі та успішніше використовувати стандартні положення.

Якщо ж заглибитись у цифри, то підопічні Артети значно покращили гру в контексті створення гольових можливостей. Недостатньо просто володіти м'ячем, якщо немає передумов для загострення гри у фінальній третині. «Арсенал» Артети був саме таким, особливо це стосується першої кампанії коуча на чолі клубу, коли одна з найкращих команд у плані володіння м'ячем посідала лише 13 місце серед усіх за кількістю проникаючих пасів у атаці.

Зараз 40% ситуацій «Арсеналу» у володінні незмінно закінчуються ударами по воротах, хоча ще рік тому показник ефективності атак лондонців дорівнював трохи більше 30%. Сприяє цьому не лише налагодження командних взаємодій, а й профайли гравців, які є у розпорядженні Артети. До Мартіна Едегора, Букайо Сака і Габріеля Мартінеллі в нинішньому сезоні додався Габріел Жезус, який перебрався з «Сіті», і воскреслий за Артети Граніт Джака, якому три роки тому багато хто пророкував покинути клуб після конфлікту з екс-тренером Унаї Емері. Цей підбір гравців, що володіє високим технічним арсеналом, дозволяє «канонірам» використовувати варіативність та нешаблонність у фазі атак.

Окремо слід згадати оновлену роль Джаки у побудові атак «Арсенала», який отримав більше свободи дій від тренера та не обмежений позицією у центрі поля. Це, до речі, стало можливим завдяки налагодженій системі зміни позицій і підстрахування зон, що звільняються. Саме тому Артета так хотів бачити у своєму колективі Олександра Зінченка, адже українець ще за Пепа Гвардіоли в «Сіті» часто зміщувався з позиції лівого захисника до центру, давав більше опції для просування м'яча та страхував партнерів у моменти переходів з оборони в атаку.

Пара екс-форвардів «Арсенала» Обамеянг та Ляказетт можуть вважати себе великими особистостями у футболі та нарікати на непорозуміння з Артетою, але Жезус одразу став ключовим наконечником атак команди і вже зараз є лідером АПЛ за кількістю отриманих передач у фінальній третині поля. У 11 матчах ліги бразилець виконав 9 результативних дій (5 голів та 4 асисти) у порівнянні з 7-ма (2 голи та 5 асистів) роком раніше в Манчестері за той же тимчасовий проміжок.

Ну і нарешті, «Арсенал» лише 16 жовтня (!) уперше в сезоні завершив матч із меншим xG, ніж суперник. Примітно, що лондонці примудрилися його виграти, здолавши в гостях «Лідс» (з xG 0,80 проти 2,08). Тож «Арсенал» не лише переграє опонентів, а й видряпує очки навіть у несприятливих умовах. 25 голів за xG 19,6 вкотре свідчать про виняткову ефективність команди в атаці на даному відрізку сезону.

Але атака виграє матчі, а титули виграє оборона. І у цьому компоненті лондонці також помітно додали. «Арсенал» став інтенсивнішим у пресингу, але що ще важливіше - саме у цій кампанії «гарматники» стали більш організованими в загальнокомандному тиску на суперників, коли всі лінії діють спільно і утворюють одиницю, що компактно пресингує на полі.

У поточному сезоні «Арсенал» посідає друге місце за показником успішного пресингу (33,4%), який розраховує співвідношення випадків, коли команда заволодіває м'ячем протягом п'яти секунд після застосування пресингу, і третє місце за кількістю відборів на чужій половині поля (3,50 у середньому за матч).

В «Арсеналі» немає виконавців екстра-класу, як у «Манчестер Сіті». Ерлінг Холанд, Кевін де Брюйне та Ко здатні робити різницю та бути стабільно результативними протягом усього сезону. Але за «Арсенал» грає стабільність та зіграність складу, який вдалося покращити точковими кадровими посиленнями – і Зінченко серед них. Хоч українець і пропустив уже 11 матчів команди через травму, але сезон - довгий, а ротація стане необхідністю вже у грудні-січні, враховуючи безперервні виступи клубу в усіх змаганнях як на внутрішній, так і на міжнародній арені.

Саме випробування на міцність на дистанції стане відповіддю на питання, чи здатний цей «Арсенал» однаково успішно вести боротьбу з «Сіті» за медалі як на ранніх, так і на пізніх етапах сезону. Початковою метою на сезон була перша четвірка та місце у Лізі чемпіонів. «Арсенал» не грав у найпрестижнішому європейському клубному турнірі з сезону 2016/2017, коли «каноніри» отримали у 1/8 фіналу десять м'ячів від «Баварії».

Напевно, лондонський клуб спробує в зимове трансферне вікно посилити ротацію, щоб бути конкурентним протягом усього сезону з урахуванням усіх ризиків (травми, ігровий спад). Тому британська преса активно сватає до табору «канонірів» вінгера донецького «Шахтаря» Михайла Мудрика.

Мудрик - відкриття нинішнього сезону в українському футболі, футболіст зробив вирішальний внесок у виступи «гірників» у груповому етапі Ліги чемпіонів і вже встиг закріпитися у національній збірній. Вибуховий та атлетичний фланговий гравець атаки, здатний обігравати один в один – гравець такого профілю точно не завадив би Артеті.

От тільки навряд чи «Шахтар» наважиться продати свій головний актив цієї зими: і високий цінник у 50 мільйонів євро не сприяє переговорам, адже він ще й може зрости, враховуючи, що український клуб продовжить навесні грати в єврокубках.

Вадим АНДРЕЄВ