Хорватський маг. Рецепт успіху Йовічевіча у Шахтарі

Перед початком сезону особливо ніхто не вірив у «Шахтар». Команда за літо втратила майже всіх своїх іноземців та головного тренера. Потрібно було формувати новий склад, бо бразильці роз'їхалися по інших командах. Наставник клубу Роберто Де Дзербі вирішив не ризикувати власною безпекою та репутацією, працюючи з українськими футболістами. Тому на посаду тренера був запрошений екс-наставник «Дніпра-1» Ігор Йовічевіч.

Передсезонні матчі тільки додали скепсису. У «Шахтаря» мало що виходило. В стартовому матчі сезону не змогли перемогти «Металіст-1925». Я не дуже вірив, що донецька команда зможе набрати хоч якісь очки в ЛЧ та претендувати на чемпіонський титул. Але реальність виявилася трохи іншою – команда Йовічевіча є одним із лідерів чемпіонату та в ЛЧ у чотирьох турах набрала п’ять очок, забивала у кожному матчі та в останньому турі відпустила «Реал».

Це просто фантастичний результат, враховуючи реалії, з якими зіштовхнувся «Шахтар» та весь український футбол. Тут потрібно виокремити відразу декілька складових успіху донеччан.

Хорватський маг

Йовічевіч – дуже сильний мотиватор та дуже тонкий психолог. Він вміє об’єднувати команду навколо своїх ідей, цілей та давати гравцям віру в себе.

Довбик нічого не зміг показати у Данії, граючи там за два клуби. У Дніпрі Артем доріс до збірної України. Десь дуже схожі історії із Ігнатенком та Піхальонком, які не були потрібні клубу, якому належали їхні контракти. У «Дніпрі-1» з Йові доросли до збірної України.

Бондар дуже багато помилявся та виглядав зовсім непереконливо в центрі захисту. Зараз - майже одна надійність. Дуже добре в середині полі виглядає пара Бондаренко – Судаков. Впевнено заграв Конопля. Відчув себе справжнім лідером Мудрик. Вони повірили у свої сили, вони повірили у себе. Ментально це вже зовсім інші гравці, ніж пів року тому.

Швед не завжди грав за «Мехелен». Перед цим були великі проблеми в «Селтіку».. Але у Йовічевіча майже відразу зробив дубль у ЛЧ. Фізично гравець не зміг би змінитися за короткий час. Тут може бути тільки зміна емоційного стану Значить, тренер провів таку роботу, яка дозволила гравцям повірити у свої сили.

Зараз у «Шахтарі» багато футболістів, які отримали свій шанс через війну. Для кожного із них це мотивація себе проявити та закріпитися у «Шахтарі». Бачимо, що байдужості немає зовсім. Всі готові віддаватися на повну. Йовічевіч дуже тонко розуміє всі ці прагнення та вміло працює з емоціями. Кожного разу ставлячи все нові та нові цілі, таким чином мотивуючи гравців до нових звершень.

Взаємодія між гравцями та тренером відбувається в площині довіри. Це доводить склад на матчі ЛЧ, який фактично не міняється. Гравці бачать довіру тренера та не бояться помилятися.

Плюс індивідуальна мотивація. Мудрик, Трубін, Матвієнко мають шанс піти до сильнішого чемпіонату. Молодь прагне закріпитися у першій команді. Зубков, Швед, Михайличенко мали проблеми у попередніх клубах, тому хочуть грати та довести, що їхні колишні наставники були неправі.

Психіка молодих людей на війну реагує не так раціонально, як у дорослих. Молодь в такій ситуації хоче себе проявити, принести користь суспільству, стати героєм. Якщо звичні хлопці прагнуть потрапити в армію, то гравці - проявити себе не футбольному полі. Йовічевіч дуже чітко ловить всі ці моменти та переносить на футбольне поле. Гравці «Шахтаря» грають за країну, це додає їм мотивації та самовіддачі. Сам тренер чітко говорив про ці посили перед матчем проти «Реала».

Свобода дій

«Шахтар» вибудував певний алгоритм дій, який не був залежний від тренера. Ідейним натхненником цієї філософії став Мірча Луческу. Команда робила ставку на легіонерів в атаці, грала за схемою 4-2-3-1 та намагалася домінувати на полі. Від цих принципів не відступили ані Фонсека, ані Каштру, ані Де Дзербі.

Зараз у Йовічевіча кардинальні зміни. Команда формується з українських гравців, в середині поля так званий перевернутий трикутник з одним чистим опорником та «Шахтар» більше грає раціонально. Вже нікому не приходять в голову ідеї грати з позиції сили проти «Реала».

З наявним складом не можна бути ефектним та ефективним. Потрібно відштовхуватися від реальності, а не бажань. Якщо «Шахтар» буде грати першим номером та намагатися домінувати на полі, то проблеми можуть виникнути навіть на рівні УПЛ.

Йовічевіч опинився у середовищі, де він був успішним у «Карпатах», молодіжній команді «Динамо» Загреб. Він може вчити, мотивувати, а не перевчати чи бути кризовим менеджером. В нинішній ситуації, ці якості є вкрай важливими для «Шахтаря». Тренер, який вміє створити атмосферу довіри у команді, хорошу роздягальню, знайти підхід до гравців, зараз важливіший за будь-якого тактика та стратега.

Селекція

Йовічевіч має можливість підписувати футболістів, яких він хоче та бачить у команді. У Дніпрі ходили розмови, що у тренера немає спільного погляду з керівниками клубу щодо новачків. Хорватський наставник хотів будувати команду навколо українських гравців, а йому пропонували іноземців.

Свого часу Михайличенка сватали до «Динамо» Загреб. В той час Йові працював у системі клубу. Як бачимо, Бодя дуже швидко опинився у «Шахтарі» влітку, коли команду очолив хорват. Іншим кандидатом на цю позицію був знайомий за спільною роботою у «Карпатах» Василь Кравець.

Шведа із «Мехелена» сватали до «Дніпра-1» майже весь час, коли там працював Йовічевіч. Замість Шведа дніпряни на фланг купували інших гравців. Тільки Йові очолив «Шахтар», як Марік повернувся в Україну. Тренер та гравець знають один одного за спільною роботою в «Карпатах».

Тотовицький мав стати одним із новачків «Дніпра-1». Слідом за Гуцуляком дніпряни хотіли переманити ще одного лідера «Десни». Але клуб та гравець не змогли зійтися щодо контракту. Після призначення Йовічевіча тренером «Шахтаря» дуже швидко Тото опинився у команді.

Джурасек працював разом із Йові в системі молодіжної команди «Динамо» Загреб. Тренер спочатку забрав його у Дніпро, а потім відразу у «Шахтар».

Не має ніякого секрету, що «Шахтар» цікавився можливістю повернення Піхальонка та Ігнатенка, який добре знав тренер. З першим не склалося через високу ціну, а другий вирішив залишитися у Франції. Назарина теж фігурував серед кандидатів на перехід у «Дніпро-1». Зараз теж став гравцем «Шахтаря»,

У «Шахтарі» відбулися речі, яких уже давно не було. Не відділ селекції працював над посиленням команди, а тренер визначав футболістів, яких він хоче бачити у команді.

Досвід

Зараз у «Шахтарі» немає ноунеймів. Попри очікування, ніхто із юнацької команди не перейшов у професійний футбол. Всі «биті» та досвідчені люди. Футболісти вже мають певний досвід, у тому числі міжнародний.

З сьогоднішнього складу в системі «Шахтаря» не грали тільки п'ятеро — Тейлор, Швед, Джурасек, Михайличенко, Назарина. Перші троє працювали разом із головним тренером в інших командах та знають його вимоги.

Досвіду Ліги чемпіонів не було у Шведа, Михайличенка, Очеретька, Джурасека, Назарини та Тейлора. Всі інші якось були пов’язаними із найпрестижнішим клубним турніром.

Йовічевіч останні роки працював в Україні. Знав кожного гравця (можливо, за виключенням Зубкова та Петряка). Тому не потрібно було ніякого часу на адаптацію та вивчення футболістів.

Конкуренція

На кожній позиції у Йовічевіча є по два гравці. Через травму Корнієнка є питання по лівому захиснику, але там може грати універсал Конопля. Можливо, є питання по ще одному центральному захиснику. Це дозволяє мати глибину складу, проводити ротацію та створювати конкуренцію.

Попри втрату легіонерів, «Шахтар» досі має найсильніший склад в Україні та виглядає найкраще вкомплектованою командою.

Зіграність

Свого часу Йовічевіч був успішним у Львові із цілою групою молодих гравців 1997 року народження. Він не просто взяв із молодіжної команди окремих гравців, а цілу плеяду, які зіграні між собою та розуміють одним одного. Мова про Шведа, Гуцуляка, Кравця, Кльоца, Чачуа,

Цей досвід він використав у «Шахтарі». Йові не почав щось будувати своє велике, глобальне, а використав напрацювання, які були створені до нього. Трубін, Конопля, Бондар, Бондаренко, Судаков та Мудрик не один рік грали пліч-о-пліч за молодіжну команду «Шахтаря». В тому числі, мають досвід виступів 3-4 роки в Юнацькій Лізі УЄФА. Вони дуже добре розуміють один одного.

Зв'язка Судаков/Бондаренко – Мудрик дуже добре працювала в молодіжному футболі. Коли центральні півзахисники дають передачі на хід, за спини, швидкісному Мудрику

Головні проблеми попереду

Вилізти на гору простіше, ніж там утриматися. Зараз «Шахтар» підняв дуже сильно планку. Команда є успішною в ЛЧ та серед лідерів у чемпіонаті. Потрібно думати, як утримати цей рівень. Тут одних емоцій мало.

Зараз футболісти виглядають голодними до футболу та завдяки мотивації та бажанню нівелюють більшість проблем. Але дуже швидко вони зрозуміють, що вже є гравцями першої команди «Шахтаря». Певні цілі досягнуті. Вже не буде матчів проти «Реала», а потрібно грати проти «Минаю», «Колоса», «Інгульця». У когось будуть якісь пропозиції з Європи.

Два роки тому у «Динамо» десь було все трохи схоже. Команда не мала титулів в Україні та нічого не могла протиставити «Шахтарю». ЛЧ була далекою мрією. В один час Мірча Луческу зміг об'єднати гравців навколо ідеї виграти чемпіонат, Кубок, пробитися до ЛЧ, але уже у наступному сезоні команда почала пробуксовувати, апогей проблем випав на нинішній час. Спочатку діяв процес новизни, на контрасті з роботою інших тренерів, але все дуже швидко переросло в рутину.

Зараз у Йовічевіча ще вистачає цілей для мотивації - друге місце в ЛЧ чи вихід в ЛЄ, перемогти «Динамо», але потім викликів стане менше. Буде велика пауза через чемпіонат світу, зимові збори. Вже потрібно буде доводити свій рівень.