Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 01 жовтня 2022, 08:49
13388
2

П'ять найбільш лояльних своїм клубам футболістів української Прем'єр-ліги

Серед найвідданіших – трійка з «Шахтаря», а також по одному гравцю з «Динамо» та «Ворскли»

| Оновлено 01 жовтня 2022, 08:49
13388
2
П'ять найбільш лояльних своїм клубам футболістів української Прем'єр-ліги
ФК Шахтар. Андрій Пятов та Тарас Степаненко

Українська Прем'єр-ліга – досить динамічний з точки зору кадрової складової футбольний чемпіонат Європи. У вітчизняній лізі вкрай небагатьом футболістам вдається зберегти відданість одній команді протягом тривалого періоду. Наприклад, якщо англійська Прем'єр-ліга зараз може похвалитися одразу 58 гравцями, які знаходяться в одній команді протягом 6 років та більше, то аналогічний показник в УПЛ відповідає значно скромнішій цифрі 13…

Але сьогодні ми пропонуємо сфокусувати увагу на головних «динозаврах» вітчизняної ліги - п'ятірці тих, хто залишається відданим одній і тій же команді в рамках УПЛ протягом максимального періоду часу…

4-5. Сергій Кривцов – 12 років та 2 місяці

Громадянство: Україна
Вік: 31 рік
Команда: «Шахтар»
Матчів в УПЛ: 193

Сергій Кривцов народився та виріс у Запоріжжі, де й починав свій шлях у великий футбол. Ази гри він почав осягати в академії місцевого «Металурга», де 3 травня 2008 року у поєдинку проти «Чорноморця» й дебютував в українській Прем'єр-лізі. На той момент центрбеку ледве виповнилося 17 років, але тодішній наставник «Металурга» Анатолій Чанцев кинув юного таланта у бій, причому в стартовому складі, оскільки гру в Одесі через перебір жовтих карток був змушений пропустити більш досвідченіший Дмитро Невмивака.

Основним гравцем «Металурга» Кривцову вдалося стати у сезоні-2009/10, коли на його рахунку виявилося 23 матчі у рамках Прем'єр-ліги. Молодий вік та стрімкий прогрес центрбека привернули увагу «Шахтаря», куди Сергій і перебрався влітку 2010 року, підписавши контракт на 5 років. На той момент Мірча Луческу розглядав Кривцова виключно як віддалену перспективу, оскільки у складі в нього було чимало дуже якісних центральних захисників – Олександр Кучер, Микола Іщенко, Олександр Чижов, вихованець академії «гірників» Ярослав Ракицький, котрий прогресував неймовірними темпами, а також колишній лідер захисних редутів команди Дмитро Чигринський, який тільки-но повернувся з «Барселони».

Недивно, що протягом кількох років Кривцов залишався гравцем глибокого резерву. Ходили навіть чутки про його можливу оренду в іншу команду, але якимось чином Сергію вдавалося завжди залишатися у «Шахтарі» та боротися за право виходу на поле саме у стані «гірників». Починаючи з сезону-2012/13, Кривцов став набагато частіше грати за донеччан, а після відходу Мірчі Луческу в його кар'єрі була певна турбулентність, спричинена в тому числі й парою досить серйозних ушкоджень.

Як би там не було, але Кривцов залишається гравцем «Шахтаря» вже понад 11 років. Його нинішній контракт із «гірниками» спливає влітку 2023 року, коли захиснику буде лише 32. Для центрбеків цей вік – практично пік кар'єри, а тому за сприятливої ​​ситуації майже не виникає сумнівів, що «Шахтар» та сам Кривцов вирішать доцільним пролонгувати співпрацю ще як мінімум на пару-трійку років, що дозволить Сергію ще більше утвердитися в когорті найбільш відданих одній команді футболістів ліги.

ФК Шахтар

4-5. Тарас Степаненко – 12 років та 2 місяці

Громадянство: Україна
Вік: 33 роки
Команда: «Шахтар»
Матчів в УПЛ: 319

Уродженець Великої Новосілки Донецької області Тарас Степаненко перші кроки у футболі робив у юнацькій школі запорізького «Торпедо». У 16-річному віці опорний хавбек перебрався до тамтешнього «Металурга», де незабаром і стався його професійний дебют в УПЛ. Цікаво, що 17-річного Степаненка тодішній коуч «металургів» Сергій Ященко випустив у стартовому складі на гостьовий поєдинок проти «Динамо», в якому «Металург» поступився із рахунком 1:3. В дебютному для себе сезоні на елітарному рівні українського футболу Степаненко провів 12 матчів, після чого у нього виникли варіанти з переходом до «Динамо» чи «Шахтаря», але через травму трансфер тоді не відбувся. Примітно, що, за словами самого Тараса, тоді він свій вибір зупинив на переїзді в київський гранд…

За наступні три роки Степаненко міцно утвердився як ключовий футболіст «Металурга», і влітку 2010-го в його кар'єрі знову виникла дилема – трансферну боротьбу за опорника відновили «Динамо» та «Шахтар». Проте цього разу Тарас вважав за краще переїхати до Донецька, де буквально одразу ж почав отримувати від Мірчі Луческу місце у першій команді. На відміну від свого колеги по «Металургу» Сергія Кривцова, Степаненку вдалося значно швидше адаптуватися до гри «Шахтаря», хоча із самого початку у конкурентах в нього були також гравці неймовірно високого за мірками УПЛ рівня – бразилець Фернандіньо та чех Томаш Хюбшман. Але перший у вересні 2010 року в матчі проти «Оболоні» отримав перелом ноги, через що надовго потрапив у лазарет, давши можливість частіше з'являтися на полі Степаненку.

Незабаром Степаненко перетворився на беззаперечного лідера опорної зони «гірників», ставши важливим футболістом і для національної команди, у лавах якої він зіграв у двох фінальних частинах чемпіонату Європи – у 2016 та 2020 роках. Цікаво, що у «Шахтарі» при зміні тренера Тараса часто «списували» з рахунків. Спочатку досвідченого хавбека відверто недооцінив Паулу Фонсека, а потім схожим мисленням відзначився Роберто Де Дзербі. Але португальцю, як і італійцю, Степаненко довів, що є лідером колективу і багато в чому від його роботи залежить успіх у центрі поля, де потрібно не лише успішно контролювати м'яч, а й вміти відбирати його, коли виникає така потреба.

На початку 2018 року Тарас Степаненко був досить близьким до того, щоб залишити «Шахтар». Предметний інтерес до опорника, підкріплений пропозицією у 9 мільйонів євро, виявляв клуб АПЛ «Крістал Пелас», але завершити угоду не дозволили фактори, пов'язані з агентом гравця. Після того Степаненко в інтерв'ю кілька разів заявляв про все ще існуючу мрію пограти в Англії, але у свої 33 роки Тарас напевно залишається реалістом – його контракт з «гірниками» діє ще півтора сезони, після чого він уже навряд чи буде затребуваний на топ-рівні в Європі.

3. Денис Гармаш – 13 років та 2 місяці

Громадянство: Україна
Вік: 32 роки
Команда: «Динамо»
Матчів в УПЛ: 217

ФК Динамо

Історія футбольної кар'єри Дениса Гармаша досить незвична тим, що уродженець Луганської області врешті-решт опинився не у складі «Зорі», «Шахтаря» чи хоча б досить успішного на той час донецького «Металурга», а у київському «Динамо». Хоча починав грати у футбол Денис в Луганську, після чого на дитячо-юнацькому рівні недовго навіть виступав за донецький «Олімпік». Але у 2006 році Гармаш перебрався до столиці, куди його запросив Олександр Петраков, котрий на той час працював у РВУФК (нині – Олімпійський професійний коледж імені Івана Піддубного). Вже за рік Дениса помітили представники «Динамо», куди хавбек і перебрався, але спочатку виступав за «Динамо-3» та «Динамо-2».

Офіційний дебют Гармаша в УПЛ відбувся 31 серпня 2009 року, коли валерій газзаєв випустив молодого хавбека у стартовому складі на домашній матч проти донецького «Металурга». До перерви рахунок був 2:1 на користь столичної команди, причому молодий дебютант відзначився асистом на Андрія Ярмоленка, але на другий тайм замість Гармаша на поле вийшов Андрій Шевченко, котрий забив з пенальті в доданий до матчу час і встановив остаточний рахунок гри – 3:1.

Із сезону-2010/11 Гармаш почав активно залучатися до матчів першої команди, ставши одним із справді важливих виконавців у її лавах. Крім нестандартних дій на полі в ігрових епізодах Денис вже тоді відрізнявся явною нестриманістю, за що тільки в УПЛ-2011/12 та 2016/17 «назбирав» по ​​8 жовтих карток… Залишатися визначним і затребуваним Гармашу вдавалося за різних наставників «Динамо», але на початку 2020-го, коли на тренерський місток команди повернувся Олексій Михайличенко, Денис був змушений на правах оренди вирушити до «Різеспора». Щоправда, поневіряння Туреччиною для хавбека виявилися недовгими, як і перебування Михайличенка на посаді коуча «Динамо»…

Нині Гармашу 32 роки, і він є одним із найдосвідченіших гравців столичної команди. Контракт Дениса з «Динамо» розрахований до кінця сезону-2024/25, коли хавбеку буде вже 35. Очевидно, що якщо все йтиме своєю чергою, то в стані «біло-синіх» Гармаш і завершить професійну кар'єру…

2. Володимир Чеснаков – 15 років та 2 місяці

Громадянство: Україна
Вік: 34 роки
Команда: «Ворскла»
Матчів в УПЛ: 333

ФК Ворскла

Володимир Чеснаков народився та виріс у Полтавській області, де з 18 років є гравцем флагмана футболу регіону – «Ворскли». В українській Прем'єр-лізі захиснику вдалося дебютувати 19 жовтня 2007 року, коли Анатолій Момот довірив молодому футболісту місце в основі на гостьовий матч проти донецького «Металурга» (0:0). Щоправда, у тому чемпіонаті Володимиру вдалося зіграти лише 2 поєдинки, а твердим футболістом основи полтавців він став уже з сезону-2009/10.

Власне, з того часу Чеснаков залишається у «Ворсклі», хоча за якістю футболу на піку кар'єри цілком відповідав вимогам, які висуваються й на більш високому рівні. Однак на обов'язковій зміні команди Володимир ніколи не наполягав, а керівникам «Ворскли» вдається знаходити аргументи та умови, які примушують центрбека не шукати добра від добра.

У 2009 році Чеснаков разом із «Ворсклою» виборов головний у сучасній історії клубу трофей – Кубок України, здолавши у фіналі «Шахтар», який за кілька днів до цього зумів у Стамбулі виграти Кубок УЄФА. Однак головним розчаруванням у кар'єрі Чеснакова залишається відсутність матчів у лавах національної збірної. Зігравши свого часу 25 поєдинків за «молодіжку», Володимир так жодного разу і не вийшов у футболці головної команди країни, що яскраво ілюструє ставлення наставників нашої збірної до команд «другого ешелону» внутрішнього чемпіонату.

Наразі 34-річний Чеснаков має на руках контракт із «Ворсклою» до кінця сезону. Останнім часом Володимир, який до того ж є капітаном колективу, регулярно продовжує співпрацю з полтавцями саме на короткостроковій основі, тому що цей варіант бачиться найбільш підходящим і для гравця, і для керівників клубу. Безумовно, нині Чеснаков – це жива легенда «Ворскли», яка, до того ж, є прикладом для молодших виконавців, що зберігати відданість команді можна не лише в «Динамо» чи «Шахтарі», де дуже хороші фінансові умови, а й у колективах, що вирішують менш амбітні завдання.

1. Андрій Пятов – 15 років та 8 місяців

Громадянство: Україна
Вік: 38 років
Команда: «Шахтар»
Матчів в УПЛ: 342

ФК Шахтар

Один із найкращих воротарів в історії українського футболу Андрій Пятов починав грати у футбол в дитячо-юнацькій команді «Зірки» з Кропивницького. Незабаром доля занесла юного стража воріт у «Ворсклу», де він спочатку протягом кількох років виступав за дубль, а наприкінці сезону-2002/03 дебютував в елітарному дивізіоні українського футболу в домашньому поєдинку проти «Маріуполя» (1:1), який тоді ще носив свою колишню назву, що згодом була змінена в рамках процесу декомунізації.

Гравцем основи полтавців Пятову вдалося стати протягом сезону-2005/06, а вже у січні 2007-го кіпер був проданий у «Шахтар» за 1 мільйон євро з умовою, що залишок чемпіонату дограє за «Ворсклу». У донецькій команді Андрію спочатку довелося конкурувати з талановитим, але нестабільним Богданом Шустом, а також досвідченими Дмитром Шутковим та Юрієм Віртом. Незабаром перелік конкурентів у Пятова в «Шахтарі» змінився, а місце в основі залишалося виключно за Андрієм.

Єдиним, хто зміг хоч якось перервати «гегемонію» Пятова у «Шахтарі» виявився Олександр Рибка, який блискуче показав себе на початку сезону-2011/12, але дограти його в стані «гірників» вихованець академії «Динамо» не зміг через виявлений в його організмі заборонений медичний препарат – фуросемід. Згодом Пятову вдалося відвоювати місце в основі «Шахтаря», і тривалий час залишатися № 1 у донецькій команді, доки його звідти не витіснив молодий «продукт» академії клубу Анатолій Трубін.

Нинішнього сезону 38-річний Пятов поки не провів жодного офіційного матчу за «Шахтар», але контракт із клубом у ветерана діє до наступного літа. Примітно, що Андрій разом із Тарасом Степаненком та Сергієм Кривцовим, а також Андрієм Тотовицьким, є одним із чотирьох футболістів нинішнього складу «Шахтаря», які мають досвід виступів на полі «Донбас Арени»…

Алексей Сливченко
Оцініть матеріал
(60)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Догрався. Джерело заявило, що Роналду почне матч зі Швейцарією в запасі
Футбол | 06 грудня 2022, 19:32 2
Догрався. Джерело заявило, що Роналду почне матч зі Швейцарією в запасі

Зірковий португалець не вийде у старті Португалії на матч 1/8 фіналу ЧС-2022

Мудрик – найдорожчий українець за версією Transfermarkt із часів Шевченка
Футбол | 06 грудня 2022, 15:04 15
Мудрик – найдорожчий українець за версією Transfermarkt із часів Шевченка

Вартість вінгера «Шахтаря» злетіла до 40 мільйонів євро

Коментарі 2
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Oleg
Навряд чи хтось переплюне Шовковського))
Vitaliksaj
Теперь понятно кто Рыбке наркоту подлил
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності