Чемпіонат світу-2022 з велоспорту. Прев’ю

З 18 по 25 вересня у Вуллонгонгу (штат Новий Південний Уельс, Австралія) пройде чемпіонат світу-2022 з шосейного велоспорту. Як і минулого року, розіграно буде 11 комплектів нагород: по 5 серед чоловіків та жінок плюс змішана естафета.

Для такого європоцентричного виду, як шосейний велоспорт, проведення чемпіонату світу в далекій Австралії стало серйозною проблемою, тим більше, що зараз для низки команд Світового туру на вирішальній стадії перебуває боротьба за виживання в елітному дивізіоні. У результаті багато сильних гонщиків самі відмовилися від участі в чемпіонаті світу, а деяких просто не відпустили їхні команди.

Загалом склад учасників чемпіонату світу у Вуллонгонгу буде помітно слабшим, ніж зазвичай. Але все одно дуже сильним – яскраве видовище та напружена спортивна боротьба гарантовано.

Розклад гонок:

Неділя, 18 вересня

Гонка з роздільним стартом, жінки, еліта, 34,2 км

Гонка з роздільним стартом, чоловіки, еліта, 34,2 км

Понеділок, 19 вересня

Гонка з роздільним стартом, чоловіки, молодь U-23, 28,8 км

Вівторок, 20 вересня

Гонка з роздільним стартом, чоловіки, юніори U-19, 28,8 км

Гонка з роздільним стартом, жінки, юніори U-19, 14,1 км

Середа, 21 вересня

Змішана естафета, чоловіки/жінки, 28,2 км

П'ятниця, 23 вересня

Групова гонка, чоловіки, юніори U-19, 135,6 км

Групова гонка, чоловіки, молодь U-23, 169,8 км

Субота, 24 вересня

Групова гонка, жінки, юніори U-19, 67,2 км

Групова гонка, жінки, еліта, 164,4 км

Неділя, 25 вересня

Групова гонка, чоловіки, еліта, 266,9 км

Фаворити

Розділка

Боротьба за вирівнювання дистанцій між статями призвела до того, що розділка на чемпіонаті світу у чоловіків буде всього 34,2 км – помітно менше, ніж звикли бачити вболівальники зі стажем, але в останні роки такі урізані дистанції, на жаль, поступово стають нормою.

Головним фаворитом розділки, безумовно, вважається новий чемпіон Вуельти Ремко Евенпул. Бельгієць перебуває в вогняній формі ще з кінця липня, коли в домінуючому стилі виграв Класику Сан-Себастьян, і це єдине, що насторожує у його кандидатурі – колись форма має піти на спад. Так чи інакше, протистояти Евенпулу в піковій формі буде дуже важко.

Спробує зробити це 2-разовий і чинний чемпіон світу у розділці, Філіппо Ганна. Нинішній сезон у італійця виходить трохи слабшим ніж два попередніх, і зараз до мундіалю він підходить не в статусі головного фаворита. Проте рівнинний рельєф і відносно коротка дистанція – те, що потрібно Ганні, і саме він буде найнебезпечнішим суперником для Евенпула.

Одразу два претенденти на медалі у збірної Швейцарії – це Штефан Кюнг та Штефан Біссеггер. Саме вони оформили переможний дубль місяць тому на чемпіонаті Європи в Німеччині, випередивши Ганну. Чому б не повторити в Австралії?

Тадей Погачар на Тур де Франс вже неодноразово доводив, що є роздільником екстра-класу, причому робив це в тому числі на ранніх стадіях багатоденки, коли фактор втоми та відновлення ще не відіграє суттєвої ролі. Проте в одноденному форматі (на чемпіонатах світу та Олімпіадах) поборотися за медалі Тадею поки що не вдавалося, хоча пов'язано це банально з тим, що він приїжджав не в оптимальній формі. Зараз Погачар у повному порядку, перед чемпіонатом світу виграв Гран-Прі Монреаля - саме час вперше проїхати розділку на ЧС на топ-рівні.

Загалом варто відзначити, що проведення чемпіонату світу в Австралії може помітно сплутати карти – у багатьох топ-гонщиків можуть виникнути труднощі з адаптацією до іншого часового поясу, клімату та після тривалого перельоту. При чому проблема ця набагато сильніше стосуватиметься розділки, яке відбудеться у перший день чемпіонату. У фаворитів групової гонки буде на тиждень більше, щоб пройти адаптацію.

Групова гонка

Маршрут групової гонки, як це найчастіше буває на чемпіонатах світу, ідеально збалансований – цілком реальні як сценарій спринту з більшого чи меншого розмірів групи, так і сольної атаки на підйомі Маунт Плезент (1,1 км, 8%), який подолають 12 разів, востаннє – за 8,5 км до фінішу.

У груповій гонці беззаперечний фаворит – збірна Бельгії. Воут Ван Арт вирішив пропустити розділку і сконцентрується на груповій гонці. Рішення досить дивне, враховуючи, що й у розділці у гонщика «Jumbo Visma» більш ніж реальні шанси на медалі, а пауза між розділкою та груповою гонкою тепер цілий тиждень, а не три дні, як раніше. Але, мабуть, душевні рани після Імоли-2020, коли Воут в обох гонках залишився зі сріблом, надто сильні.

Так чи інакше Ван Арт, як найуніверсальніший гонщик світу, на такій трасі має дуже багато різних сценаріїв для перемоги. Питання лише у поточній формі. Перед чемпіонатом світу Воут здійснив вояж до Канади на Гран-прі Квебеку та Гран-Прі Монреалю, де зайняв четверте та друге місця відповідно. Непогані результати, але різкість фінішного спринту Ван Арта обидва рази викликала питання.

Є у складі збірної Бельгії ще один топ-фаворит – це той самий Евенпул. Втім, через відсутність потужного фінішного спринту єдиний варіант перемоги для нього – це сольна атака (або у групі з людьми зі слабкішим спринтом). Чи здатний він на це? Враховуючи його форму на Вуельті та перед нею – ще як! Питання лише в тому, чи зможе він цю пікову форму втримати. Ще один запасний варіант для збірної Бельгії - Яспер Стуйвен, який може і сильний спринт видати, і атакувати самотужки, як на переможній Мілан - Сан Ремо.

Захищати свій чемпіонський титул (а точніше – два поспіль) буде Жуліан Алафіліпп. Цьогорічний сезон для француза виходить провальним, причому цьому є об'єктивні причини. Як сказав генеральний менеджер його клубної команди «Quick Step» Патрік Лефевр, Алафіліпп у нинішньому сезоні провів у лікарнях більше часу, ніж на гонках. І єдиний шанс врятувати сезон – це піти стопами Сагана і взяти третю райдужну майку поспіль. Але поки що жодних натяків на готовність Алафіліппа це зробити немає. Альтернативний варіант для збірної Франції – Крістоф Лапорт, який отримає більше свободи дій, ніж у «Jumbo Visma». А потенціал у нього дуже великий.

У збірній Італії цього року не найзірковіший склад, і діятиме «Скуадра Адзурра» з позиції андердога. Записний капітан – чемпіон Туру Фландрії-2019 Альберто Беттіоль, який потрапив до топ-10 на Гран-Прі Квебеку та провалився у Монреалі. Беттіолю більше варто сподіватися на сольну атаку, а на випадок спринту є Маттео Трентін. Ну і небезпечна темна конячка італійців – Андреа Баджолі, який фінішував у топ-3 у Монреалі.

Тадей Погачар після поразки на Тур де Франс відпочивав і повернувся до гонок наприкінці серпня. На Бретань Класік та Гран-Прі Квебеку словенець не вразив, але на Гран-Прі Монреаля здобув перемогу, випередивши у фінішному спринті того ж таки Ван Арта – більш ніж солідно.

Матьє Ван дер Пул у нинішньому сезоні суттєво постраждав через перевантаженість свого календаря. Весняна класична кампанія плюс Джиро плюс Тур – витримати таке дуже важко. Зірковий нідерландець після цього відпочив, після чого виграв три поспіль бельгійські одноденки. Щоправда, рівень суперників у них був далеко не захмарним, але, наприклад, Біньям Гірмай серед них був – а він у лонг-листі претендентів на чемпіонство своє місце посідає по праву. Повертаючись до нідерландців, альтернативою Ван дер Пулу можуть стати чемпіон Парижа – Рубе Ділан Ван Баарле та ветеран Бауке Моллема. Не скидаємо з рахунком і лідера збірної Великобританії Ітана Хейтера.

А наші хто?

Управлінська криза у ФВСУ триває, і багато в чому через неї місяць тому збірна України не виставила команду на чемпіонат Європи – хоча, заради справедливості, те саме зробила ціла низка збірних, у яких подібних проблем немає.

Так чи інакше, на чемпіонат світу в далеку Австралію збірна України таки вирушить, хай і без своїх головних зірок – Марка Падуна та Андрія Пономаря. У розділці виступить Михайло Кононенко, у груповій гонці – той самий Кононенко, а також Віталій Буц та Віталій Новаковський. Будемо відвертими: у такому складі збірна України виступатиме за олімпійським принципом «головне не перемога, а участь». Межа мрій – участь у виставковому ранньому відриві у груповій гонці.

Серед «андерів» (категорія до 23 років) у груповій гонці виступить Максим Білий. Що стосується жінок, то тут, як і у чоловіків, відсутня головна зірка команди - Юлія Бірюкова, яка виступає за команду жіночого Світового туру «Arkea». Марина Вареник виступить і в розділці, і в груповій гонці, а Дарина Нагуляк – лише в індивідуальній гонці.