Шахи
| Оновлено 11 серпня 2022, 15:20
3489
0

Тріумф жіночої збірної України, творчі узбеки та дикі вибори. Підсумки ШО

Блогер Sport.ua підбиває підсумки шахової олімпіади, що завершилася в індійському Ченнаї

| Оновлено 11 серпня 2022, 15:20
3489
0
Тріумф жіночої збірної України, творчі узбеки та дикі вибори. Підсумки ШО
facebook.com/UkrainianChessFederation

А пошукачів «золота» на цій олімпіаді було чимало. Перед фінішем турніру поблизу п’єдесталів було набито-набитісінько, тиснява така, що й києм не протиснеш! Як слушно зауважив напередодні останнього туру шахової олімпіади ексчемпіон світу Александр Халіфман, «і в чоловічому, й у жіночому турнірі шанси на перше місце зберігають по 5 (!) команд, так, із різним ступенем імовірності, але менше з тим, не йдеться про якісь казкові частки відсотка». І додав: «Взагалі не пригадую чогось подібного. Завтра буде спекотно…»

Наші чемпіонки – єдині без поразок!

Й спека не забарилася! Останній тур виправдав сподівання прихильників інтриги, а заразом і прагнення українських уболівальників. Нашій жіночій команді, аби розраховувати на «золото», мало того, що самій слід було перемагати дуже непросту команду Польщі (й бажано з якнайбільшим рахунком!), варто було вболівати й за звитягу американської команди над командою-господаркою (до речі, анонсуючи цей матч для англомовної авдиторії, угорський гросмейстер Петер Леко підкреслював, що із США господаркам-фавориткам просто аж ніяк не буде). Й американки, у складі яких не останню роль відіграють уродженки України Ірина Круш та Анна Затонських, потішили українську шахову спільноту. Щоправда, не Круш і не Затонських феєрили заключного дня олімпіади: свої партії виграли Карісса Їп (у Тані Сачдев) і Татев Абрахамян (у Бхакті Кулкарні). Непогано для України складався й інший горловий матч – Грузія – Азербайджан. У ньому нас не влаштовувала перемога азербайджанської команди, нічия була би ідеальним варіантом, а мінімальна звитяга грузинок так само для нас була вигідною. Впродовж тривалого часу скидалося на мінімальну перемогу збірної Грузії, але наприкінці ігрового дня грузинки змогли дотиснути Азербайджан і виграти з рахунком, більшим за мінімальний, – 3:1. Та на інших сподівайся, але й сам тримайся – не цурайся. Марія Музичук доволі швидко впоралася з ексросіянкою Аліною Кашлінською, яка тепер репрезентує Польщу. Суперниця у важкофігурному ендшпілі необачно залишила розкритим свого короля, чим і скористалася наша ексчемпіонка світу. Партії Анни Музичук проти Моніки Соцко та Наталії Букси проти Марії Малицької перебігали доволі спокійно й закінчилися нічиїми. А ось інша наша ексчемпіонка світу Анна Ушеніна зуміла краще розібратися в туровому ендшпілі й змогла таки переграти свою суперницю – Олівію Кйолбасу, яка провела феноменальний турнір, не програвши до останнього туру жодної партії, натомість вигравши 9 і лише одного разу зігравши внічию. Втім, в останній ігровий день на неї чекала зустріч зі спраглою до перемог харків’янкою… Менше з тим, Кйолбаса стала кращою на 3-й шахівниці, а 2-ге місце тут в Ушеніної.

Отже, в підсумку Україна та Грузія набрали однакову кількість очок, але додаткові показники куди краще в українок (коефіцієнт Зоннеборна-Бергера в нас 413,5, а в наших опоненток – 392). Вдруге (вперше – в 2006 р., зі складу тієї команди в нинішній збірній залишилася лише Анна Ушеніна) наша жіноча збірна тріумфує на шаховій олімпіаді!

Чи складно було доскочити успіху нині? Не те слово! Впродовж деякого часу вже на другій половині турнірного шляху українки відставали від потужної команди Індії на 2 очки, звели внічию очну зустріч із господарками та фаворитками змагань, коли конче потрібно було перемагати. Проте у вирішальний момент наші дівчата виявили справжні бійцівські якості й вибороли такий жаданий трофей – Кубок Вєри Менчик. Відзначу вагомий внесок у загальний успіх Анни Ушеніної, яка перемогла в двох останніх турах і загалом продемонструвала неабияку стабільність, не програвши жодного разу (єдина, до речі, з нашої команди!), набравши 7,5 очка з 9 на 3-й шахівниці. Особистий підсумок для харків’янки (всім обстрілам агресорів усупереч!) – плюс майже 16 одиниць у рейтингу! Ушеніна за підсумками олімпіади піднялася на сім рядків у світовій табелі про ранги й тепер там – 31-ша.

Марія Музичук стала 4-ю на 1-й шахівниці (1-ше місце тут – у славнозвісної шведки Пії Крамлінг, роки влади над нею не мають, вона й тепер така сама завзята, як і в 1980-х! – The Winner takes it all, як співали її легендарні співвітчизники АВВА), набравши 6 очок із 10 можливих. Марічка важко входила в турнір, поступившись в 2-му турі Єкатерині Аталік, що репрезентує Туреччину. Однак надалі ексчемпіонка світу набрала форму й змогла здобути перемоги у важливих партіях проти Гюнай Мамедзаде та Аліни Кашлінської у матчах проти Азербайджану та Польщі відповідно.

Анна Музичук дуже вдало грала в першій половині змагань – 5,5 очка з 6 можливих. Надалі трохи стишила оберти, але загалом стала 2-ю на 2-й шахівниці (на відповідну церемонію індивідуального нагородження вийшла з українським прапором на плечах). Краще за українку тут зіграла лише грузинка Ніно Баціашвілі, яка єдина спромоглася завдати Анні поразки.

Львів’янка Наталія Букса додала до свого рейтингу за підсумками олімпіади 5,8 пункта, продемонструвала стабільно високий рівень, здолавши зокрема чорними талановиту грузинку Мері Арабідзе, яка, до речі, випереджає за рейтингом нашу співвітчизницю.

Юлія Осьмак у 3-му турі змогла в здавалося би, нічийному ендшпілі, зламати спротив словачки Светлани Сучикової у 94-ходовому маратоні, однак прикро поступилася в 6-му турі в абсолютно нічийній позиції румунці Міруні-Дарії Лехачі. Менше з тим, показник киянки на олімпіаді становить плюс один, і в неї вийшло зробити певний внесок у загальну перемогу України, натомість чемпіонство команди, безперечно, допоможе Юлі забути особисту невдачу в локальній партії.


facebook.com/UkrainianChessFederation

Відзначу й капітана нашої жіночої збірної Михайла Бродського, який дає наснагу українській команді та є справжнім архітектором нинішнього тріумфу. Як на мене, важливою запорукою загальної звитяги став слушний розподіл наших дівчат по шахівницях і вдале обрання складів на кожен конкретний матч. Колись в інтерв’ю на моє прохання коротко охарактеризувати своїх підопічних Бродський відповів: «Вони всі – бійці!» Абсолютно вицирклюване визначення, як на мене! Вагомий внесок у тріумф української збірної зробив і тренер Олександр Ковчан, сумлінна робота якого залишається наче й поза кадром, проте є напрочуд важливою і дає свої стиглі плоди перемог.

Твердячи про підвалини українського успіху, Петер Леко, який коментував олімпіаду для англомовної авдиторії, підкреслив, що успіх українок справедливий, адже ця команда єдина не програла жодного матчу на олімпіаді (на рахунку наших дівчат сім перемог і чотири нічиї). А колега й тезка Леко росіянин Свідлер (є одним із підписантів листа російських шахістів путіну із закликом зупинити війну проти України), який працював на англомовному каналі на пару з угорцем, підкреслив, що «дуже-дуже радий за жіночу збірну України!» А назагал, як й у війні проти зухвалого супостата, неоціненну допомогу на чорно-білих клітинках під час шахової олімпіади нам надали американки, здолавши Індію заключного ігрового дня.

Збірна Індії (рейтинг-фаворит олімпіади) в підсумку залишилася 3-ю (можливо, все ж таки дався взнаки то чинник, що одна з лідерок команди Харіка Дронаваллі грала в Ченнаї на пізньому терміні вагітності), а американки завдяки перемозі на фініші піднялися на 4-те місце (до речі, років 30 тому вони би вибороли чемпіонство, адже набрали більше за всіх індивідуальних очок – 31,5).

Творчі узбеки

Якщо перші три місця в жіночій секції посіли три головні фаворити змагань (яким порядком – то інша річ), то у відкритій секції громовицею вдарила сенсація. Перше місце виборола збірна Узбекистану, другими стали вірмени, а третю сходинку посіла команда Індія-2. Жоден із цих трьох колективів не входив перед стартом до чільної десятки рейтинг-фаворитів!


fergana.agency

Анонсуючи чоловічий турнір, практично не мав сумнівів у фаворитизмі американців. Однак лідер цієї команди Фабіано Каруана підійшов до змагань у геть поганій формі (5 із 10 – не той результат, на якій Фабі розраховував), та і його партнери, коли м’яко, не виблискували. А от збірна Узбекистану, а надто її лідер Нодірбек Абдусатторов (торішній чемпіон світу зі швидких шахів), гравці на 2-й на 4-й шахівницях відповідно 3-разовий чемпіон країни Нодірбек Якуббоєв і Джахонгір Вахідов перевершили самих себе! Кожен із цих молодих хлопців (Вахідов у свої 27 виглядає ветераном за мірками цієї команди!) додав до свого рейтингу за підсумками олімпіади більш як 20 пунктів! А всі гравці збірної Узбекистану без винятку в плюсах до рейтингу після тану в Ченнаї! Зауважу, що в складі команди Узбекистану не було жодного «семисотника»! Лише тепер, після славної командної звитяги Абдусатторов ввійшов до елітного клубу. В капітана команди нідерландського гросмейстера боснійського походження Івана Соколова (свого часу ставав чемпіоном колишньої Югославії і чемпіоном Нідерландів, до речі) вийшло створити достоту непереможну команду. Як і українська жіноча команда, чоловіча збірна Узбекистану на цій олімпіаді не програвала! До речі, після церемонії нагородження узбецькі шахісти не поспішали йти з п’єдесталу (а ведучі вже оголосили вручення бронзових медалей у жіночій секції та запросили збірну Індії на подіум), наче проголошуючи: ми тут всерйоз і надовго!

За додатковими показниками представникам Середньої Азії поступилася вірменська команда. Таке враження, що перехід багаторічного лідера цієї команди Левона Ароняна під прапор США лише додав снаги та спортивної злості вірменським хлопцям. І вони вистрілили на олімпіаді! Щоправда, їм трохи забракло щастіння, аби здійнятися на найвищий щабель п’єдесталу. Так само, як і в чемпіонів, у віцечемпіонів не було жодного «семисотника» в складі. Й так само за підсумками олімпіади вони делегували в елітний клуб по закінченні змагань свого представника – Габріеля Саркісяна. Прикметно, що в гонитві за «бронзою» команда Індія-2 випередила перший склад Індії!

Наша команда стала в підсумку лише 29-ю, маючи 8-й стартовий рейтинг. На жаль, кількість не виграних нашими шахістами матчів (6) перевищила кількість виграних (5). Відзначити можна хіба що Володимира Онищука, якій на 5-й шахівниці посів третє індивідуальне місце, набравши 7 очок із 9 й додавши до свого рейтингу 7,4 пункта. У свою силу зіграв Кирило Шевченко (7 із 10). Від інших, коли чесно, ми очікували більшого. Прикро пропускати вперед такі команди, як Перу, Бразилія (адже не футбол, зрештою!), Чорногорія, Австрія, та на виправдання нашим хлопцям скажу, що їхні супротивники не живуть нині в постійній тривозі за свої домівки й життя своїх рідних, а мають змогу повноцінно готуватися до змагань.

Пострадянська шахова школа краща за радянську!

Відзначу успіхи чоловічих збірних Молдови (феноменальний результат – 6-те місце за 48-го стартового рейтингу, бодай жодного «п’ятисотника» не було в складі команди) та Литви (10-те за 35-го). Непогано зіграла команда Казахстану (17-те місце, за рейтингом перед стартом – 40-ві). 59-те місце норвежців, у складі яких грав Магнус Карлсен, – абсолютний провал. Сам Маг став 3-м на 1-й шахівниці (попереду нього індієць із другої команди Доммараджу Гукеш і Абдусатторов) й навіть не з’явився на офіційну церемонію нагородження.

Назагал можна виокремити неабиякі успіхи пострадянських команд на цій олімпіаді. Й цьому є, як на мене, логічне пояснення. Команди на кшталт Узбекистану або Молдови тривалий час перебували дещо в затінку росіян, часто-густо, як на мене, ще до старту твердячи собі: мовляв, є старший брат, куди нам до нього. А й із відстороненням росіян (та й білорусів) такі колективи дістали наче якусь волю від дурних думок і змогли якнайповніше виявити свої суто шахові чесноти. Якщо пригадати історію першостей колишнього СРСР із шахів серед команд союзних республік, то узбецька команда ніколи там не була на перших ролях. Приміром, у 1948 р. вона кваліфікувалася до фіналу, але в ньому програла геть усім, посівши в підсумку 7-ме місце (щоправда, слід зважати на те, що тоді російські шахісти грали й за збірну РСФСР, і за команду Москви, й за команду Ленінграда). В 1951-му узбецька команда стала 6-ю, далі впродовж багатьох десятиліть узбецькі шахісти не претендували на високі місця, лише в 1991 р., в заключному подібному змаганні (Союз доживав останній рік) узбецька команда змогла стати 3-ю. Молдавани одного разу були 6-ми, а вище не здіймалися. Українці, до слова, тріумфували в тих змагах у 1979, 1981, 1986 й 1991 рр. До речі, в 1991 р. до переможного складу збірної тодішньої УРСР входив і нинішній капітан жіночої збірної України Михайло Бродський. Хай там як, а незалежність Узбекистану та Молдови пішла на користь розвитку шахів у цих країнах.

Кубок Гапріндашвілі (сумарні досягнення чоловічої і жіночої команд) виборола команда Індії (сума місць, які посіли перші команди цієї країни, становить 7), другі в цьому заліку американці (9), а треті – представники команд Індія-2 (11). Донині ще жодного разу в заліку Кубка Гапріндашвілі другі команди з будь-якої країни не входили до чільної трійки. Недаремно перед стартом я ставив на Індію-2 як на одного з фаворитів як у відкритій, так й у жіночій секції. Натомість Україна тут – 12-та із 30-ма балами (нижче, приміром, Литви!).

На президентському фронті – без змін

Вибори президента ФІДЕ передбачувано виграв чинний глава світових шахів росіянин Аркадій Дворкович. Кубок Вєри Менчик українкам як переможницям змагань, до речі, вручав не він, а індійський політичний діяч головний міністр штату Таміл-Над Мутхувел Кануранідхі Сталін. Він народився напередодні смерті радянського диктатора, й батьки назвали хлопчика на честь кавказького вусаня. Манера одягатися головного міністра вельми подібна до сталінської.

Звісно, абсурд, коли збірним росії забороняють грати на олімпіаді, самі змагання переносять із москви (про причини російські медіа сором’язливо мовчать), а на посаду голови світових шахів без жодних докорів сумління балотується людина, наближена до розпалювачів війни в Україні. Боюся, щоправда, що цього парадоксу верхівка ФІДЕ позбудеться аж ніяк не складанням своїх повноважень, а дозволом росіянам змагатися нарівні з усіма. Розкол у світових шахах попереду? Постежимо за ситуацією. Прагнучи легітимізувати себе бодай десь у світі, росіяни незрідка перегинають палицю, і навіть у вельми корумпованій сфері (гнучкошийство кремлівських потакайл із солідними цифрами в рейтингу спричиняє огиду) це зможе з ними зіграти злий жарт. В усякому разі парадокси нині панують у світових шахах. І це, як на мене, головний підсумок олімпіади в Ченнаї.

Олексій РИЖКОВ

Джерело Sport.ua
Оцініть матеріал
(24)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Велоспорт. Ремко Евенпул – чемпіон світу у груповій гонці
Інші види | 25 вересня 2022, 10:19 0
Велоспорт. Ремко Евенпул – чемпіон світу у груповій гонці

Бельгійський гонщик здобув чергову велику перемогу

Календар боїв українців 2022 у MMA: Амосов, Мороз, Крикля та інші
MMA | 28 вересня 2022, 02:41 2
Календар боїв українців 2022 у MMA: Амосов, Мороз, Крикля та інші

Провідні українські бійці MMA проводять поєдинки протягом 2022 року

Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності