Як Шахтар може залишитися сильним, втративши всіх легіонерів
Спроба зіграти у Football Manager від Олексія Сливченка…
Цьогорічне літнє трансферне вікно буде, мабуть, найскладнішим і найнапруженішим у сучасній історії «Шахтаря». Російсько-українська війна із самого початку поставила під сумнів питання подальшого існування клубу, проте після успіхів ЗСУ та відбиття наступу ворога на столицю та північні області країни, за вітчизняний футбол стало дещо спокійніше. Зараз навіть обговорюється формат розіграшу нового сезону в УПЛ, точаться дискусії, дебати, а це означає, що завдяки нашим воїнам-героям колишнє життя потроху отримує шанс на відновлення.
Щоправда, «Шахтарю», мабуть, як нікому іншому в УПЛ доведеться стати заручником і жертвою своєї стратегії, спрямованої на надмірну легіонеризацію складу. Головна «фішка» донецького клубу, якою кілька десятиліть була ставка на бразильських виконавців, стає майже неактуальною, насамперед, через поведінку та позицію самих латиноамериканських футболістів. Після початку війни всі бразильці покинули Україну і переважна більшість із них заявили прямо або дали зрозуміти через ЗМІ, що не мають наміру повертатися до «Шахтаря», так чи інакше вимагаючи трансферу до іншого клубу, а то й відходу на правах вільних агентів.
З останнім, ймовірно, УЄФА та ФІФА таки допоможуть «гірникам», як і решті українських клубів. Жертва не повинна ставати нею ще в більшій мірі, а тому головні футбольні інституції, напевно, знайдуть спосіб захистити економічні інтереси «Шахтаря» та інших наших клубів щодо трансферних прав на легіонерів. Отже, «гірники» матимуть можливість продавати своїх виконавців та спробувати виручити на цьому непогані гроші.
Звісно, в Європі знайдеться чимало несумлінних ділків, які намагатимуться зіграти на важкому становищі «Шахтаря». Проте шанс донеччан полягає в тому, що за деякими виконавцями може намітитись певна трансферна конкуренція, на якій і можна буде постаратися максимально накрутити ціну. Скажімо, за Додо, за чутками, вже стоять у черзі «Барселона», «Фіорентина», «Реал» та «Тоттенхем». Отже, «Шахтар» має надію отримати за фулбека не менше 20 мільйонів євро, а то й більше – за рахунок усіляких бонусів.
На відході Додо, Давіда Нереса, Манора Соломона, Маркоса Антоніо, Фернандо, Тете та Педріньо «Шахтарю» цілком під силу сумарно заробити близько 60-70 мільйонів євро. І це за найскромнішими прикидками. Якщо виручені кошти будуть реінвестовані у підсилення складу, а також не продаватимуться українці, на яких також існує попит (зокрема, найбільш «апетитними варіантами» для іноземних клубів нині є Михайло Мудрик та Микола Матвієнко), то «Шахтар» цілком може не тільки не втратити у силі, але й, можливо, навіть зробити крок уперед в своєму розвитку.
Насамперед, аналізуючи можливість реінвестиції отриманих від продажу легіонерів грошей, акцентуємо увагу на добре відомих «Шахтарю» футболістах – тобто тих, хто пройшов через систему «гірників», починаючи з академії, або ж раніше виступав за команду, будучи купленим на стороні. Якщо сьогодні «гірники» зможуть повернути найяскравіших своїх екс-представників, то новому тренеру (залишати для де-факто повністю української за складом команди італійця Де Дзербі навряд чи має сенс) вдасться зібрати дуже боєздатний колектив не лише за мірками УПЛ, а й для єврокубків.
Давайте оцінимо все по лініях, роблячи акцент на звичній для «гірників» схемі гри 4-2-3-1.
Голкіпери
Тут «Шахтар» не має жодних проблем і потреб терміново виходити на трансферний ринок (знову ж таки, за умови не продажу жодного з українців цього літа!). В наявності: Анатолій Трубін, Андрій Пятов та Олексій Шевченко, яких має вистачити, щоб без особливих ексцесів пройти весь сезон. Контракт Трубіна розрахований до літа 2024 року, а угоди Пятова та Шевченка діють до середини наступного року.
Виходити на ринок та купувати когось у цю лінію «Шахтарю» просто немає сенсу.
Захисники
Втрати в оборонних побудовах можуть звестися до повноцінних відходів Вітао, Марлона, Ісмаїлі та Додо. Плюс ще варто згадувати про Маркіньоса Сіпріано та Вінісіуса Тобіаса, які не встигли стати важливими постатями для першої команди «Шахтаря» і також навряд чи колись повернуться до донецького клубу.
Глобально з першої четвірки лише Додо останніми роками був незамінною фігурою для «Шахтаря». Ісмаїлі після важкої травми, отриманої ще в 2020 році, так і не вийшов на колишній топовий рівень футболу, Вітао не зміг виправдати надій та авансів, котрі видавалися йому, як екс-капітану юнацької збірної Бразилії, а Марлон пробув у команді занадто мало, щоб встигнути стати системотворчим гравцем для команди.
У центрі оборони «Шахтар», по суті, після відходу легіонерів може обійтися і наявними кадрами. Насамперед, мова про Миколу Матвієнка та Валерія Бондаря, допомогти яким завжди зможе досвідчений Сергій Кривцов. Але також «гірникам» було б непогано запросити ще як мінімум двох виконавців. І тут вибір очевидний на користь Ярослава Ракицького, який перебуває у статусі вільного агента і тренувався з «Шахтарем» у Туреччині, а також центрбека празької «Славії» Тараса Качараби, котрий активно залучається нині до національної збірної. Останній є вихованцем академії «гірників», який так і не отримав свого часу шансу в першій команді. Нині Качараба дуже непоганий, а його номінальна трансферна вартість у 1,5 мільйони євро виглядає цілком підйомною для «Шахтаря». Серед додаткових варіантів також можна розглянути повернення ще одного «академіка» донеччан, котрий не зіграв за першу команду – 21-річного Максима Таловєрова з тієї ж празької «Славії», цінник якого нині становить 750 тисяч євро.
Праворуч замінити Додо буде непросто, але потенціал в Юхима Коноплі для цього є. Молодий українець дуже непоганий при підключенні до атак, а ось в обороні поки що не настільки надійний, як хотілося б. Втім, в УПЛ «Шахтар» здебільшого атакує, а тому Коноплі має вистачати, а підмінити його може 26-річний Ігор Кірюханцев, котрий заодно і в питаннях забезпечення надійності в деяких матчах може допомогти. Кірюханцев, який багато років провів в академії «Шахтаря», зіграв лише 25 хвилин за першу команду «гірників» і незаслужено випадав із зони уваги практично всіх останніх наставників донеччан. Контракт в Ігоря завершується у червні, але якщо в «Шахтарі» на нього розраховуватимуть, то захисник, напевно, з радістю погодиться залишитися.
Зліва номінально можна також обійтися без трансферів, зробивши ставку на Віктора Корнієнка, який уже має досвід виступів за першу команду «Шахтаря». Підмінювати при необхідності колегу зможе Матвієнко, але цікавіше виглядав би варіант із поверненням Едуарда Соболя. 27-річний захисник зараз перебуває на контракті в «Брюгге», куди був проданий Шахтарем влітку минулого року за 3,5 мільйони євро. Соболь свого часу також не зміг вразити ані Мірчу Луческу, ані його наступників на посаді головного тренера «гірників», хоча в Бельгії показує дуже високий рівень гри. Та й оціночна вартість українця зараз цілком прийнятна – 3,2 мільйони євро.
Півзахисники
В опорній зоні ставка робитиметься на ветерана Тараса Степаненка. Контракт 32-річного хавбека розрахований ще на два сезони, а тому він ще послужить добру службу донецькій команді. Практично готовою заміною для Тараса є 25-річний Данило Ігнатенко, котрий відіграв останні півроку в оренді за «Бордо». У французькій Лізі 1 українець зумів показати себе з кращого боку та домогтися виклику до національної збірної. Де-юре у «жирондинців» є право викупу контракту Ігнатенка, але реально в «Шахтарі» можуть вмовити Данила не погоджуватися на такий варіант, і тоді він повернеться до табору «помаранчево-чорних», ставши дуже корисною опцією для підсилення складу.
У центрі поля в «Шахтаря», як правило, балом правили бразильці. Однак Маркос Антоніо вже на шляху до «Лаціо», Майкон поки що в оренді в «Корінтіансі», але також може бути проданий у якийсь із європейських клубів (говорять про те ж саме «Лаціо»), а Алан Патрік був проданий в «Інтернасьонал» ще у квітні за 2 мільйони євро.
По суті, ключові проблеми «Шахтаря», якщо уявити повний від'їзд легіонерів, виникатимуть саме в центральній зоні півзахисту, але тут таки «гірники» мають чудові опції потенційного повернення своїх екс-футболістів. Йдеться, звичайно ж, про нинішніх лідерів збірної України Руслана Маліновського з «Аталанти» та Олександра Зінченка з «Манчестер Сіті». Обидва провели аж ніяк не найкращі з індивідуального погляду сезони, і потребують зміни обстановки.
Команда з Бергамо поступово втрачає конкурентоспроможність, тому для Маліновського було б позитивним рішенням поїхати звідти і спробувати себе поза моделлю Гасперіні. Що стосується Зінченка, то Гвардіола не бачить Олександра в центрі поля, де той найбільш ефективний та яскравий. Подейкують, що українець готовий залишити «Манчестер Сіті», де вже виграв безліч внутрішніх трофеїв, саме заради можливості регулярно грати на позиції центрального хавбека. Повернення до «Шахтаря», звичайно, вкрай малоймовірне для Маліновського та Зінченка, але економічно «гірники» можуть потягнути ці дві топові угоди, реінвестувавши чималі кошти, отримані від продажу легіонерів.
Номінально у питанні повернення Маліновського та Зінченка варто вести мову про 28 та 25 мільйонів євро, відповідно, за оцінками Transfermarkt. Хочеться вірити, що якби «Шахтар» реально зробив запит щодо цих гравців, то ані «Аталанта», ані «Манчестер Сіті» не стали б чинити опір угодам і намагатися нажитися по максимуму. Так само, як хотілося б вірити і в щире бажання лідерів збірної повернутися саме зараз в Україну, щоб допомагати їй боротися за свій розвиток разом.
На заміну для Зінченка та Маліновського були б Артем Бондаренко та Георгій Судаков. Обидва дуже талановиті, але й досить молоді, особливо для серйозних баталій у Лізі чемпіонів. Тому їм ще потрібен рік-два, щоб заматеріти і набратися належного досвіду та вправності. За спинами Зінченка та Маліновського це вдавалося б набагато швидше.
Резервні варіанти – Віктор Коваленко з «Аталанти» (3 мільйони євро), Владлен Юрченко з «Риги» (2 мільйони євро), Олександр Піхальонок з «Дніпра-1» (1,5 мільйони євро) та Андрій Тотовицький з «Колоса» (1 мільйон євро). Погодьтеся, кожен із них також виглядає цілком гідно та перспективно з погляду заміни для Маркоса Антоніо, Майкона та Алана Патріка.
Щодо флангів, то тут найбільш проблемна позиція у «Шахтаря» справа, де номінально робилася ставка на Тете, Педріньо та Давіда Нереса. З потенційним відходом усіх трьох, а також із від'їздом Марлоса, який трапився трохи раніше, «гірникам» практично напевно доведеться виходити на ринок, але й тут є чудова кандидатура в особі свого екс-футболіста – Олександр Зубков з «Ференцвароша». Його вартість становить 1,8 мільйони євро, а набутий в Угорщині досвід може допомогти вінгеру швидко адаптуватися та інтегруватися до складу колишньої команди, тим більше, що за неї Зубков провів 23 матчі в кар'єрі. В якості резервіста для Олександра міг би виступити Сергій Болбат, якому низка іноземних тренерів «Шахтаря» все ніяк не могла знайти позицію на полі. Щоправда, у Болбата цього місяця закінчується контракт із «гірниками», а тому спочатку клубу варто спантеличитися питанням його пролонгації.
Зліва ж зовсім немає видимих проблем, якщо «Шахтар» вирішить залишити свою головну молоду зірку в особі 21-річного Михайла Мудрика. Ним зараз дуже активно цікавиться «Баєр», де українець отримає можливість також зіграти в Лізі чемпіонів та, ймовірно, навіть місце в основі, але якщо «гірники» не планують відкочуватися на кілька десятиліть у розвитку на нинішньому етапі, то їм таки варто залишити Мудрика у команді ще на рік чи два. В якості резервіста на позицію можна розглядати 24-річного Дмитра Топалова, який останніми роками виступав за «Маріуполь» і провів за цю команду 71 поєдинок. Щодо підписань, то тут можна було б повернути 31-річного Єгора Картушова, який перебрався в лютому з «Десни» до «Металіста». Його номінальна вартість дорівнює 600 тисяч євро, але не виключено, що при наявності інтересу з боку «Шахтаря» вінгер зміг би домовитися і про розірвання договору з харків'янами за взаємною згодою сторін. А як мінімум вибухову швидкість на фланзі Картушов «гірникам» зміг би забезпечити.
Нападники
Попереду «Шахтар» також може мати проблеми. Фернандо вже проданий у «Зальцбург», а чи залишиться Лассіна Траоре – питання з питань. Але ми все ж таки робимо ставку на повний відхід легіонерів, тому номінально основним форвардом «Шахтаря» при українізації складу міг би стати Данило Сікан, який повертається з оренди в німецькій «Ганзі». Подейкують, що клуб з Ростока хотів би залишити українця у своєму складі ще на сезон, але навряд чи «гірникам» має сенс ще раз віддавати перспективного нападника в оренду до клубу другої Бундесліги.
Не варто забувати, що наприкінці червня спливає термін оренди в «Руху» у Андрія Борячука, якого колись вважали неймовірно перспективним та талановитим. А ще «Шахтар» міг би повернути 28-річного Дениса Безбородька, котрий свого часу так і не провів жодного матчу за першу команду «гірників», а нині перетворився на «породистого центрфорварда», хай із результативністю у нього і не так добре як в Траоре. З іншого боку, Безбородько – це типаж нападника на кшталт Брандао або Луїса Адріано, які були дуже корисні для донецької команди в не такому вже й віддаленому минулому.
Підсумок
Де-факто «Шахтарю» при прагненні зробити ставку на українців, та ще й з тих, хто раніше вже побував у структурі «гірників», необхідно було б підписати чотирьох гравців під основу – Соболя, Зінченка, Маліновського та Зубкова. Це 58 мільйонів євро інвестицій за нинішніми номінальними оцінками від Transfermarkt. Багато? У нинішніх реаліях – так, але в сезоні-2021/22 «Шахтар» пустив на підписання новачків 59 мільйонів євро, а продаж легіонерів здатен принести таку суму прямо зараз, причому за мінімальними оцінками.
Тому «Шахтар» цілком може провести дуже якісну українізацію складу, а футболісти, які прийшли на місця бразильців – забезпечити команді такий самий високий рівень футболу, як і раніше. Чи захочуть повертатися колишні «гірники» до свого рідного клубу та до рідної країни, де триває війна, - питання, відповідь на яке було б цікаво отримати, якби «Шахтар» реально пішов таким шляхом і направив конкретні трансферні запити…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Поєдинок відбудеться 20 грудня о 22:00 за Києвом
На щастя, родина Івана Калюжного залишилась в живих
В Україні можуть підписати Криськів, Тотовицького, та загалом будь-кого, тим більше, що нема Маріуполя, Десни