Останній танець Нібалі, невдача Юена. Підсумки першого тижня Джиро-2022

Перший тиждень Джиро д’Італія-2022 був розбитий днем ​​відпочинку, під час якого у попередній понеділок гонщики переміщалися з Угорщини, де проходили три стартові етапи, на Сицилію. На першому тижні ми побачили відразу два гірські етапи, одну розділку і низку досить важких горбистих етапів. Незважаючи на це, максимально селективної боротьби ще не було, і після першого тижня Джиро-2022 питань щодо готовності грандів загального заліку набагато більше, ніж відповідей.

Ван дер Пул – протагоніст, Юен – невдаха тижня

Якщо говорити не про претендентів на загальний залік, а про зіркових гонщиків, які приїхали на Джиро-2022 для полювання на окремі етапи, то у перший тиждень сталося багато цікавого.

Для Матьє Ван дер Пула нинішня Джіро є дебютною у кар'єрі. Дебют вийшов ідеальним: вже в перший день гонки в Угорщині зірковий нідерландець із «Alpecin Fenix» здобув перемогу на етапі та, відповідно, захопив лідерство у загальному заліку.

Варто визнати, що маршрут першого етапу був, таке враження, спеціально скроєний під Матьє і максимально підходив під його гоночні характеристики. Фінальний пагорб був не надто важким і не надто складним: саме для чистих панчерів, які мали змогу відсіяти «паркетних» спринтерів і при цьому не потрапити під відсів чистих гірників. Ван дер Пул своїм шансом скористався сповна, хоча команда спрацювала не ідеально, Матьє доводилося перед фінальним спринтом вибиратися із досить глибоких позицій – перемога далася ціною дуже великих зусиль.

Після повернення Джиро до Італії Ван дер Пул не заспокоївся, і на сьомому та восьмому етапах відчайдушно рвався у відрив. На восьмому етапі відібратися таки вдалося, але перемогою цей відрив для нідерландця не завершився - після кількох невдалих своїх атак гонщик «Alpecin Fenix» пропустив вирішальний ривок суперників, і в результаті фінішував тільки сьомим. Після важкої весняної класичної кампанії Ван дер Пул, схоже, приїхав на Джиро не в ідеальних фізичних кондиціях, але мотивований нідерландець максимально.

А ось головним невдахою першого тижня серед спринтерів та мисливців за окремими етапами можна назвати Калеба Юена. На першому етапі він вважався конкурентом №1 для Ван дер Пула, але примудрився впасти прямо на фінішній прямій – і це при тому, що фініш був у підйом! Причому в своєму падінні Юен цілком і повністю винен сам. Але при цьому будемо відвертими: у фінішній розв'язці першого етапу до падіння Юен цілком міг заїхати у топ-3, але ніяк не виграти.

Серйозних травм при падінні лідер «Lotto Soudal» не отримав і гонку продовжив. Хоча сказати, що падіння взагалі ніяк не позначилося на стані Юена, також не можна. Загалом австралієць вважається серед спринтерів одним із тих, хто дуже добре терпить рельєф, але на нинішній Джиро у Калеба із цим виникли серйозні проблеми.

На шостому, абсолютно столоподібному етапі, Юен таки дочекався свого шансу поборотися за перемогу, але і тут йому не пощастило - на фотофініші він програв буквально лічені міліметри Арно Демару. Поки що Калебу на нинішній Джиро катастрофічно не щастить, але зневірятися не варто. День відпочинку має піти на користь здібностям австралійця терпіти рельєф, а на другому тижні шансів перемогти на етапі у спринтерів буде достатньо.

Останній танець Нібалі, сход Мігеля Анхеля Лопеса

«Астана» приїхала на нинішню Джиро із двома потенційними претендентами на загальний залік. Головним вважався Мігель Анхель Лопес, який у квітні дуже сильно виглядав на Турі Альп, але й легендарного ветерана Вінченцо Нібалі не списували з рахунків, хоча оцінювали його шанси вкрай обережно.

Проте вже перший гірський етап із фінішем на Етні став тяжким ударом для «Астани». Вже на самому його початку Лопес зійшов з Джиро - виявилося, ще в Угорщині його турбував біль у м'язі стегна. Звичайно, не можна звинувачувати колумбійця в безхарактерності, не знаючи ступеня складності цієї травми, але, на жаль, це вже не перший безвільний сход Лопеса з Гран Турів.

Мігеліто не може дістатися до фінішу вже третьої супербагатоденки поспіль - факт, який, як не крути, говорить багато про що. Тим більше, що скандальний схід з торішньої Вуельти було цілком і повністю наслідком істерики самого Лопеса і закономірно призвів до розірвання його контракту з «Movistar». Про величезний потенціал Лопеса вже багато років говорять на кожному розі, але прояви цього потенціалу ми бачимо лише епізодично. Лопес все більше виглядає ненадійним та нестабільним гонщиком, на якого скоро побоїться робити ставку на Гран Турах будь-яка серйозна команда.

Що стосується Вінченцо Нібалі, то для нього весна вийшла дуже проблемною. Наприкінці лютого легендарний італієць перехворів на коронавірус, і вся програма підготовки була порушена: до старту Джиро «Мессінська акула» підходив без жодного серйозного успіху в сезоні. Початок Джиро був для 37-річного італійця непоганим: він високо фінішував на першому етапі і проїхав дуже солідну розділку в Будапешті, особливо її рівнинну частину.

Проте після переїзду на рідну Сицилію Нібалі зазнав невдачі на Етні, програвши понад дві хвилини грандам загального заліку. А наступного дня після Етни Вінченцо створив найсерйозніший інформаційний привід на нинішній Джиро. Після фінішу етапу у своєму рідному місті, Мессіні, гонщик «Астани» оголосив про завершення кар'єри наприкінці цього сезону.

І, варто, сказати, протягом першого тижня Нібалі дуже помітно додав. На другому гірському етапі на Блокхаусі Вінченцо виглядав дуже гідно, фінішував на восьмому місці та піднявся у топ-15 загального заліку. «Акула» явно набирає форму протягом нинішньої Джиро, і в найближчі два тижні напевно матиме непогані шанси на перемогу на етапі.

Щоправда, тут Нібалі потрапляє у дуже непросту ситуацію через своє становище у загальному заліку. З одного боку, майже 3 хвилини відставання від лідерів роблять дуже малоймовірною боротьбу за найвищі місця навіть з урахуванням фактора зростання форми – тут і фора занадто велика, і просто є великі сумніви в тому, що в 37 років Нібалі ще здатний битися на рівних із топ-фаворитами.

З іншого боку, у генеральній класифікації Енцо програє не так багато, щоб його зі спокійною душею відпускали у відриви, де він міг би поборотися за перемогу на етапі. Тому капітану «Астани» доведеться або свідомо ловити велике відставання у загальному заліку, або розраховувати на перемоги на етапах у очній боротьбі з найкращими. Так чи інакше, Нібалі явно додає, і «Останній танець» живої легенди світового велоспорту не повинен перетворитися на безбарвний доїзд до фінішу – Вінченцо ще пошумить.

Саймон Єйтс випадає із боротьби за загальний залік

До старту Джиро-2022 Саймон Єйтс підходив у статусі фаворита №2 у загальному заліку – більш високо оцінювали лише шанси Річарда Карапаса. І вже в Угорщині британець зробив дуже сильну заявку на перемогу. На другому етапі він сенсаційно виграв розділку в Будапешті, хоча цей вид програми в цілому ніколи не вважався його сильною стороною. Це була лише друга у кар'єрі перемога Єйтса у гонці з роздільним стартом – перша була завойована у 2019 році у рамках Париж – Ніцца.

Такий потужний перфоманс Саймона явно говорив, що капітан «Bike Exchange» знаходиться в вогненній формі. Звичайно, при цьому виникали і питання щодо того, чи не дуже рано британець набрав таку форму і чи не повторить він свою ж історію 2018 року, коли він повністю домінував на Джіро протягом двох тижнів, проте важка криза на третьому тижні миттєво відкинула його з лідируючої позиції за межі топ-20 загального заліку.

На жаль, ми так і не зможемо дізнатися, як розвивалася б динаміка форми Єйтса по ходу нинішньої Джиро в нормальних умовах. Під кінець першого тижня його почав турбувати біль у коліні, причиною якого було падіння ще на четвертому етапі до Етни. Спочатку те падіння виглядало досить невинним, але з кожним днем ​​стан коліна британця лише погіршувався.

На такому тяжкому апенінському гірському етапі, який гонщики проходили в неділю, зі зв'язкою підйомів Пассо Ланчано – Блокхаус наприкінці, проблеми з коліном стали вироком для капітана «Bike Exchange». Він програв понад 11 хвилин прямим конкурентам і фактично втратив усі шанси у загальному заліку.

Єйтсу день відпочинку повинен піти на користь, і, якщо його стан покращиться, він може перетворитися на дуже великого гравця в полюванні за окремими етапами і, можливо, за майкою гірського короля - з відставанням в 11 хвилин руки Саймона будуть повністю розв'язані. Погані новини для того ж Нібалі, у якого протягом найближчих двох тижнів можуть бути приблизно такі ж амбіції.

Карапас не виглядає головним фаворитом

Головним фаворитом перед стартом Джиро вважався чемпіон 2019 року Річард Карапас. По ходу першого тижня він, на відміну, наприклад, від свого головного суперника, Єйтса, будь-яких форс-мажорів уникнув – це, здавалося б, мало лише зміцнити його статус головного претендента на рожеву майку.

Але насправді не все так просто. Лакмусовим папірцем форми всіх претендентів на загальний залік мав стати недільний етап до Блокхауса. І команда Карапаса, «Ineos Grenadiers», явно була налаштована розвалити пелотон під атаку свого капітана, щоб з першого ж тижня показати, хто в гонці господар. «Ineos Grenadiers» задавали дуже високий темп у пелотоні перед і на початку останнього підйому, влаштували серйозний просів.

Зазвичай у команди Дейва Брейлсфорда це закінчується нарощуванням темпу та атакою капітана. Але тут на фінальному підйомі до Блокахауса кілометр йшов за кілометром, а додаткову передачу поїзд «Ineos Grenadiers» так і не включав - очевидно, Карапас не відчував себе готовим зробити вирішальну атаку і скинути всіх суперників.

Пізніше йому вдалося від'їхати разом із Мікелем Ландою та Роменом Барде. Але, по-перше, у результаті цю трійку наздогнала група переслідувачів, по-друге, з цієї трійки візуально Карапас йшов найважче, і явно більше думав про виживання та захист, ніж про можливу вирішальну атаку. Ситуація чимось нагадує минулорічний Тур де Франс, коли «Ineos Grenadiers» щоразу на гірських етапах влаштовував просів і створював плацдарм для атак Карапаса, але щоразу ці атаки закінчувалися нічим.

Тому зараз статус Карапаса як фаворита №1 викликає питання. Тим не менш, на користь Річарда, окрім сили команди, є ще один дуже вагомий аргумент – його дуже сильне відновлення, і чим ближче буде фініш у Вероні, тим сильніше він позначатиметься. Хоча тут не можна не відзначити, що у Ланди, який зараз виглядає одним із найнебезпечніших суперників для еквадорця, із відновленням справи як мінімум не гірші.

Проблема у Ланди може бути інша – на початку етапу до Блокхауса неприємно впав його ключовий помічник чи навіть співкапітан Пельо Більбао. Баск програв у неділю прямим конкурентам лише трохи більше хвилини, і, за великим рахунком, ще навіть сам не вибув із претендентів на загальний залік. Але як відреагує тіло Більбао на отримані ушкодження надалі – сказати важко. А здоровий та оптимально готовий Пельо – це дуже вагомий аргумент для Ланди у боротьбі за рожеву майку.

«Bora Hansgrohe» отримує чисельну перевагу

Характерною особливістю нинішньої Джиро є практично повна відсутність команд із кількома рівноцінними претендентами на загальний залік. Теоретично такою командою міг би бути «Ineos Grenadiers» з Карапасом і Річі Портом. Але команда Дейва Брейлсфорда традиційно славиться своєю максимально жорсткою внутрішньою ієрархією, де все підпорядковане одному-єдиному капітану, і у Порта достатньої свободи дій на нинішній Джиро немає.

Ймовірно, планував розігрувати тактику з двома капітанами «Bahrain Victorious», але, як уже було сказано вище, падіння ставить під сумнів перспективи Пельо Більбао навіть як тіньового претендента на загальний залік.

А ось «Bora Hansgrohe» у тренди нинішньої Джиро не вписується. Команда приїхала на «Корса роза» із трьома приблизно рівноцінними капітанами, кожен із яких входив у широке коло претендентів на призові місця, але жоден – у вузьке. Розрахунок німецького колективу типовий для такої ситуації – брати кількістю, а не якістю, розігрувати тактику кількох капітанів.

Етап до Блокхауса дозволив остаточно зрозуміти, хто й на що здатний. Кількість капітанів «Bora Hansgrohe» скоротилася до двох - Вілко Келдерман у неділю програв майже 11 хвилин і з числа претендентів на загальний залік випав. А ось Джей Хіндлі та Емануель Бухманн виступили дуже солідно. Хіндлі у фінішному спринті взагалі забрав перемогу на вершині Блокхауса, а його німецький партнер по команді фінішував сьомим, програвши лише 16 секунд.

Наявність двох таких боєздатних у горах гонщиків робить «Bora Hansgrohe» саме тією командою, яка надалі матиме змогу розігрувати тактику двох капітанів, користуючись своєю чисельною перевагою. І якщо на наступних гірських етапах нинішньої Джиро гранди продовжуватимуть поводитися настільки ж нерішуче і постійно озиратися один на одного, то німецька команда матиме шанси виловити в цій каламутній воді призове місце в загальному заліку.

Потенційно двох претендентів на високе місце у загальному заліку можна розглянути і в DSM – поруч із Роменом Барде є і Таймен Аренсман. Але, по-перше, Барде зараз має дуже сильний вигляд і може вести гонку з позиції сили – це не той випадок, коли тактика з кількома капітанами доречна. Та й здібності молодого і, безсумнівно, дуже перспективного Аренсмана вже зараз йти три тижні Гран туру на загальний залік, все ще викликають великі питання.