Фатіх Терім: Імператор Галатасарая в очікуванні наступного кроку
Можливо, 68-річному фахівцю настав час змінити сферу діяльності у футболі
Нинішній сезон складається вкрай невдало для одного з грандів турецького футболу та найтитулованішого клубу тамтешньої Суперліги (22 чемпіонства) – «Галатасарая». Це призвело до того, що на початку січня керівництво відправило у відставку з посади наставника команди легендарного Фатіха Теріма, на зміну якому був покликаний екс-асистент Хосепа Гвардіоли у «Барселоні», «Баварії» та «Манчестер Сіті» Доменек Торрен. Однак у перших трьох матчах під керівництвом іспанця «леви» в чемпіонаті не здобули жодного очка, та й згодом не змогли зробити істотного ривка вгору, займаючи нині лише скромне 13-те місце у турнірній таблиці.
Торрен, котрий підписав контракт до літа 2023 року, на думку багатьох турецьких оглядачів, навряд чи протримається на своїй посаді понад півроку, внаслідок чого в Туреччині більшість оглядачів не виключають, що незабаром на пост коуча «Галатасарая» може повернутися той самий… Фатіх Терім, який встигне за цей час дещо «перезавантажити батарейки».
Терім – справді легендарна особистість в історії «Галатасарая». У якості гравця він провів одинадцять років на «Алі Самі Єн» - з 1974 по 1985 роки. За цей період Фатіх жодного разу не ставав чемпіоном країни, але тричі перемагав у Кубку та один раз – у Суперкубку Туреччини. Стабільно добротні виступи у стані «левів» призводили і до регулярних викликів Теріма до національної команди, у футболці якої той провів 54 матчі.
За спогадами нині покійного югославського екс-тренера Абдули Гечича, котрий істотну частину своєї кар'єри провів у турецьких командах і перетинався з Терімом в «Адана Демірспорі», Фатіх за стилем гри дуже нагадував відомого німця Франца Беккенбауера. Обидва вони грали так званого ліберо (вільного захисника) і досягали чудових результатів, оскільки протистояти їм побоювалися навіть найсильніші форварди того часу.
Коли Терім повісив бутси на цвях, то ні в кого в Туреччині не виникало сумнівів, що він обов'язково спробує себе на тренерському шляху. У 1987 році Фатіх прийняв «Анкарагюджю», де провів лише два роки, після чого без особливих успіхів сезон відпрацював із «Гезтепе», а потім отримав пропозицію очолити молодіжну збірну Туреччини, паралельно ставши асистентом німецького коуча Зеппа Піонтека у національній команді країни. Через три роки Терім змінив Піонтека біля керма збірної Туреччини, зумівши вивести цей колектив у фінальну частину Євро-1996.
На тій континентальній першості турки програли три матчі з трьох, проте Фатіх Терім отримав пропозицію від практично рідного для нього «Галатасарая», вперше у своїй кар'єрі очоливши «левів». За нього стамбульці здійснили серйозний ривок у якості виступів та результатах. Терім змінив у «Галатасараї» шотландця Грема Сунесса і з ходу провів масштабну реконструкцію складу. За рішенням нового коуча Стамбул залишили легіонери Дін Сондерс, Ульріх Ван Гоббел та Бред Фрідель. Замість них «Галатасарай» підписав румуна Георге Хаджі з «Барселони», його співвітчизників Адріана Іліє та Юліана Філіпеску зі «Стяуа», а також турецьких виконавців Хакана Шукюра та Уміта Давалу, котрі разом із Бюлентом Коркмазом стали одними із головних символів тогочасних успіхів «левів».
Терім розумів, що його оновленій команді потрібні й досвідчені футболісти з-за кордону, які додали б різноманіття у гру, підвищуючи її якість та стабільність результатів. Завдяки цій стратегії, у наступні роки гравцями «Галатасарая» стали Георге Попеску, Клаудіо Таффарел та Маріо Жардел.
У підсумку «Галатасарай» з 1996 по 2000 роки виграв чотири чемпіонські титули поспіль, причому перший із них був узятий лише з двома поразками у 34 матчах, коли команда відразу на вісім очок на фініші випередила «Бешикташ» і на дев'ять – «Фенербахче». Фіналом тієї чудової пригоди Фатіха Теріма у «Галатасараї» став тріумф у Кубку УЄФА-1999/2000, який «леви» сенсаційно виграли у «Арсенала» в серії пенальті.
Потім Теріма покликали до Італії, де він відносно недовго попрацював із «Фіорентиною» та «Міланом». Не можна говорити, що турецький «Імператор» провалився на Апеннінах, але, очевидно, він розраховував на більше, коли їхав у Серію А. Влітку 2002 року Терім прийняв пропозицію повернутися до «Галатасарая», який на той момент відчував серйозні фінансові проблеми.
Незважаючи на те, що Теріму вдалося привести за собою в команду таких гравців, як Абель Шав'єр, Хаїм Ревіво, Ельвір Балич та Франк де Бур, її результати стали помітно погіршуватись у порівнянні з першою «каденцією» Фатіха у Стамбулі. У сезоні-2002/03 «Галатасарай» фінішував другим, а через рік взагалі опинився на катастрофічному шостому місці, пропустивши вперед не тільки «Фенербахче», «Трабзонспор» та «Бешикташ», але й куди більш скромні «Газіантепспор» та «Денізліспор».
Фатіх Терім не зміг байдуже дивитися на те, як валиться його дітище, і пішов у відставку ще у березні 2004-го. Непрацевлаштованим він залишався більше року, після чого вдруге отримав пропозицію стати біля керма національної збірної Туреччини, робота з якою знову «воскресила» тренерську кар'єру «Імператора». Терім знову вивів турків у фінальну частину чемпіонату Європи, але у 2008 році його команда зуміла голосно вистрілити, діставшись аж до півфіналу турніру, де мінімально поступилася Німеччині (2:3).
Незабаром Теріма знову покликали в «Галатасарай» – уже втретє. Він з ходу виграв два чемпіонства, а також залучив до колективу безліч відомих особистостей: таких як Еммануель Ебуе, Фернандо Муслера, Йохан Ельмандер, Томаш Уйфалуші, Альберт Рієра, Феліпе Мело, Дідьє Дрогба, Веслі Снейдер та Хаміт Алтинтоп. За підсумками сезону-2012/13 «Галатасарай» одразу на 10 очок випередив «Фенербахче», проте вже на початку наступного чемпіонату Фатіх був звільнений, бо відмовився продовжувати контракт з клубом, тому що із серпня почав поєднувати роботу в ньому з аналогічною посадою у національній збірній Туреччини.
Останній (поки що?) – четвертий – прихід Фатіха Теріма на тренерський місток «Галатасарая» відбувся у грудні 2017 року. Команда, якою тоді керував Ігор Тудор, раптово відкотилася на третє місце по ходу змагального процесу, внаслідок чого боси вирішили знову звернутися за допомогою до «Імператора». І Терім знову з ходу налаштував усе найкращим чином, завдяки чому «Галатасарай» став чемпіоном у наступні два роки. На жаль, потім знову стався своєрідний відступ з раніше зайнятих позицій – шосте та друге місця, а в середині сезону-2021/22 «Імператору» в Стамбулі знову вказали на двері. Символічно, що після цього він у соціальній мережі залишив дві фотографії, на яких зафіксувалися моменти його першого та останнього приходу до клубу...
Galatasaray’daki ilk imzam ve son imzam… pic.twitter.com/Iqf4FUOxRP
— Fatih Terim (@fatihterim) January 13, 2022
У 584 матчах, які Терім провів у якості наставника «Галатасарая», його команда здобула 335 перемог. За цей час «леви» вісім разів ставали чемпіонами Туреччини, чотири рази перемагали у Суперкубку країни та тричі – у Кубку. Серед іншого вирізняється перемога «Галатасарая» у Кубку УЄФА в 2000 році, яка зробила Фатіха Теріма великим тренером не лише за мірками Туреччини, а й для усієї Європи.
Не дивно, що за Терімом у «Галатасараї» міцно закріпилося прізвисько «Імператор», адже саме він є найуспішнішим тренером в історії клубу. Що буде в кар'єрі 68-річного спеціаліста далі? Це дуже цікаве питання, яким у Туреччині задаються багато оглядачів. Хтось вважає, що через рік-півтора Фатіх знову повернеться у рідний «Галатасарай», але більшість таки думають, що фотографія у соцмережах, розміщена Терімом, має більш практичне значення, ніж просто хвилинка сентиментальності. Якщо «Імператор» більше ніколи не повернеться до тренерського крісла «Галатасарая», то, ймовірно, найкращим рішенням для всіх буде, якщо на наступних президентських виборах у клубі саме Фатіх стане переможцем. Інакше, навіть незважаючи на вік Теріма, було б вкрай нерозумно закінчувати багаторічну співпрацю, яка так довго приносила успіх кожній зі сторін…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Головний тренер національної команди пояснив, в чому головна проблема Артема Довбика
Мегафайт пройде ввечері 21 грудня у саудівському Ер-Ріяді