Абрамович зазнає невдачі. Яка його роль у переговорах України та росії

У той час коли сотні українців опинилися під загрозою смерті на оточеному металургійному заводі «Азовсталь», російський олігарх Роман Абрамович минулого місяця повідомив, що йому вдалося досягти ймовірного прориву.

Мільярдер і потенційний миротворець повідомив офіційним особам в Україні, що в середині квітня він зустрічався із президентом росії владіміром путіним і «досяг домовленості», яка дозволить пораненим солдатам та мирним жителям, зокрема дітям, залишити обложену фортецю в Маріуполі. Принаймні про це говорять обізнані з перебігом переговорів люди.

Але коли українські офіційні особи запросили подробиці про те, як далі діяти, москва зустріла їх мовчанням. За словами української сторони, росія продовжувала безупинно бомбардувати «Азовсталь» доти, доки Організація Об'єднаних Націй та Міжнародний комітет Червоного Хреста не домоглися від путіна окремого зобов'язання дозволити евакуацію деяких цивільних осіб цього тижня. Абрамович не брав участь у цих обговореннях і не надав жодних пояснень припинення анонсованої раніше угоди.

Абрамович, котрий сколотив статки на російській нафті і володіє англійським футбольним клубом «Челсі», вже третій місяць виступає посередником між кремлем та Києвом.

За словами офіційних осіб та експертів США, поки що така схема працює краще для Абрамовича, ніж для народу України. Мирні переговори зайшли в глухий кут через продовження атак і зростаючу кількість свідчень звірств з боку росії. І все ж таки участь Абрамовича захистила його від шквалу санкцій, які Сполучені Штати обрушили на іншу російську еліту, заявили офіційні особи США.

«Це свого роду корисна фікція для Абрамовича, щоб зберегти життя», - сказав Гевін Вайлд, котрий до 2019 року обіймав посаду директора по росії у Раді національної безпеки. «Кажуть, що переговори безумовно були вигіднішими для нього – і, можливо, навіть для москви – ніж для України».

Соратники Абрамовича наполягають на щирості його мотивів. «Людській природі властиво думати, що хтось робить щось не тому, що він хороша людина, а тому, що він чогось хоче», - сказав на умовах анонімності колега по бізнесу, пославшись на делікатність ролі Абрамовича. «Люди, які мають вплив, цінують Романа».

Українські офіційні особи описали свою взаємодію з ним більш виважено, заявивши, що вони намагалися не надто довіряти олігарху з такими давніми зв'язками з кремлем, визнаючи при цьому, що він єдиний співрозмовник, котрий, мабуть, має пряме відношення до кремля та доступ до путіна.

«На даному етапі це єдиний канал, який працює на практиці», - сказав один чиновник, додавши, що хоча Абрамович був надійним каналом зв'язку з російським лідером, «рішення приймає виключно путін».

Прес-секретар Абрамовича не відповіла на запити щодо коментарів з цієї ситуації.

Перетворюючи себе на таємного дипломата, Абрамович пішов далі, ніж інші російські олігархи, у використанні політичних зв'язків та закликах про допомогу для захисту власної фінансової імперії, яка зазнала значної шкоди внаслідок війни. Це авантюра, яка ризикує зрештою мати неприємні наслідки, викриваючи його зв'язки із російським президентом – зв'язки, які він раніше категорично заперечував.

Абрамович заручився підтримкою з несподіваних джерел, включаючи президента України Володимира Зеленського, який наполягав на тому, щоб президент США Джо Байден і прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон утримувалися від запровадження санкцій проти Абрамовича, поки він служив каналом зв'язку з путіним.

За словами офіційних осіб, Байден погодився надати Абрамовичу відстрочку після прохання Зеленського, яке здавалося майже ненавмисним. У березні Байден скористався телефонною розмовою із Зеленським, щоб обговорити заходи, які адміністрація планувала оголосити для підтримки України, включаючи санкції проти списку росіян. За словами джерел, коли Зеленський почув ім'я Абрамовича, він попросив адміністрацію Байдена почекати, сподіваючись, що цей олігарх зможе виявитися корисним у переговорах із кремлем. Про втручання Зеленського вперше повідомив Wall Street Journal.

Соратник Абрамовича стверджує, що Зеленський також просив Джонсона утриматися від запровадження санкцій проти олігарха, але вищий авторитет Абрамовича у Британії та політичний тиск на Джонсона зробили такий крок неможливим. Представник Джонсона відмовився від коментарів. Абрамович потрапив під санкції Великої Британії у березні.

На той час 55-річний Абрамович організував окреме звернення до уряду США за участю відомих ізраїльських установ, які в останні роки отримали пожертви на сотні мільйонів доларів. Серед них був Яд ва-Шем, офіційний ізраїльський меморіал Голокосту, де рішення голови захищати Абрамовича викликало негативну реакцію всередині організації.

Лобістські зусилля Абрамовича також досягли палат британського парламенту. У перші дні війни законодавці від лейбористської партії, зокрема Кріс Брайант, виступили з різкими промовами у Палаті громад, закликаючи накласти санкції на Абрамовича та позбавити його прав власності на «Челсі».

Брайант сказав в інтерв'ю, що потім отримав повідомлення і дзвінки від колег з Консервативної партії, в яких його закликали відступити, посилаючись на роль Абрамовича в мирних переговорах. Брайант відмовився назвати цих учасників, але поділився змістом повідомлень.

Один із членів сказав, що з ним зв'язався представник уряду Зеленського, який просив переконати Брайанта «перестати говорити щось про Абрамовича публічно. Ми перебуваємо в розпалі делікатних переговорів з ним. Слова Кріса шкодять цьому».

«Було ясно, що Абрамович та його союзники намагалися зробити все можливе, щоб захистити його від перехресних санкцій», - сказав Брайант.

Водночас Абрамович робив відкриті заклики щодо запобігання британським санкціям, деякі з яких мали неприємні наслідки.

Через два дні після вторгнення росії в Україну він передав контроль над своєю футбольною командою «Челсі» благодійній організації клубу, мабуть, сподіваючись, що це покладе край закликам до позбавлення його прав власності. Коли це не спрацювало, він продовжив реалізовувати плани щодо продажу клубу і пообіцяв пожертвувати чисту виручку жертвам війни.

Цей жест розлютив британських чиновників, коли стало зрозуміло, що Абрамович має намір дати гроші сім'ям не лише в Україні, а й у росії. «Для мене це не було підтримкою українців», - сказав Кевін Холлінрейк, член парламенту від консерваторів. «Він не засудив путіна. Він не засудив вторгнення. На мою думку, він явно на стороні путіна».

Результати маніпуляцій Абрамовича є неоднозначними. Відстрочка санкцій у США дала йому два місяці на те, щоб продати активи, накопичити готівку та вжити інших заходів для захисту своїх статків.

Проте британські заходи вже далися взнаки. Зрештою, він був змушений виставити «Челсі» на продаж на умовах, нав'язаних британським урядом, які покликані перешкодити йому отримати прибуток і натомість використати виручені кошти для допомоги Україні.

Згідно з публічними документами, Абрамович передав контроль над інвестиціями в британські компанії та офшорні інвестиційні фірми давнім партнерам лише для того, щоб побачити, як ці люди самі стануть об'єктами британських санкцій. Згідно з повідомленнями у ЗМІ, що відстежують рухи суден, кілька його яхт та приватних літаків були переміщені до Туреччини та інших юрисдикцій поза досяжністю західної влади.

Інші активи, зокрема маєток із 15 спальнями біля Кенсінгтонського палацу, були заморожені, а це означає, що він не може продати нерухомість. Острів Джерсі – коронне володіння Великобританії – який тривалий час служив податковим притулком для багатіїв, 12 квітня заморозив рахунки Абрамовича приблизно на 7 мільярдів доларів.

Європейський союз зробив аналогічні кроки, пославшись на «давні та тісні зв'язки Абрамовича із путіним» та «привілейований доступ до президента». Франція конфіскувала його маєток вартістю 120 мільйонів доларів на мисі Антіб, серед попередніх власників якого був герцог Віндзорський після його зречення британського престолу у 1936 році.

У сукупності ці заходи знищили статки Абрамовича, які колись оцінювалися в 14,5 мільярдів доларів. Але експерти заявили, що санкції США можуть завдати ще більших збитків через всепроникну роль долара у глобальних транзакціях.

Активи Абрамовича в США оцінюються у мільярди доларів. Йому належить 29% акцій сталеливарного конгломерату Evraz, який керує шістьма виробничими майданчиками у США. Згідно з документами та повідомленнями у ЗМІ, він інвестував величезні суми в американські хедж-фонди та фонди прямих інвестицій та володіє розкішною нерухомістю, включаючи будинок площею 1300 квадратних метрів неподалік Аспена, штат Колорадо.

Санкції США не лише заморозять ці активи, а й фактично позбавлять Абрамовича можливості проводити операції в американській валюті.

Ізраїльський заклик проти санкцій

Абрамович почав маневрувати, щоб уникнути такої можливості ще до того, як росія вторглася в Україну, використовуючи зв'язки, які він налагоджував в Ізраїлі з 2014 року, невдовзі після анексії Криму росією.

На початку лютого, коли адміністрація Байдена почала давати зрозуміти, що готується застосувати каральні економічні заходи, якщо росія вторгнеться в Україну, сім керівників відомих ізраїльських установ направили листа послу США в Ізраїлі Томасу Найдсу з проханням пощадити Абрамовича, який є євреєм і має ізраїльське громадянство.

«Ми наполегливо закликаємо вас враховувати становище та значення Романа Абрамовича для суспільства та Ізраїлю», - йдеться у листі від 6 лютого. «Ми хотіли б попередити, що будь-які дії проти нього будуть не лише несправедливими, а й негативно вплинуть на єврейський мир та Ізраїль».

Серед підписантів були президент Тель-Авівського університету; директор Медичного центру Шиба, найбільшої лікарні Ізраїлю; головний рабин Ізраїлю; генеральний директор фонду «Місто Давида», ультраправої групи з археології та розвитку, що діє у Східному Єрусалимі; та Дані Даян, голова Яд ва-Шема, ізраїльського меморіалу Голокосту.

За словами офіційних осіб Яд ва-Шем, поінформованих у цьому питанні, в момент підписання листа Даян якраз закінчував переговори з Абрамовичем щодо пожертви організації не менше 10 мільйонів доларів з боку олігарха.

Дослідники та офіційні особи Яд ва-Шем надали суперечливі відомості про те, чи був якийсь зв'язок між пожертвуванням та підписом. Два члени організації наголосили, що їм сказали, що пожертвування було зумовлене готовністю Яд ва-Шем схвалити листа та допомогти справі Абрамовича проти санкцій.

«Абрамович сказав, що оскільки він зробив пожертву, Яд ва-Шем повинен підписати звернення. Було цілком зрозуміло, що це умова», - сказав Ієгуда Бауер, 96-річний ізраїльський історик, який є науковим радником організації. В інтерв'ю Бауер наголосив, що попередив Даяна, що підписання листа буде «катастрофою», оскільки залучить аполітичний істеблішмент до епіцентру глобального дипломатичного шторму.

«Ніколи раніше не було спонсора, який би намагався використати Яд ва-Шем в особистих чи політичних цілях», - стверджує Бауер.

Даян заперечував, що внесок Абрамовича залежав від підписання ним листа. «Той, хто стверджує протилежне, не знає фактів», - сказав він.

Він підкреслив, що підписав листа, побоюючись, що санкції позбавлять Яд ва-Шем цього пожертвування та майбутніх пожертв одного з його найщедріших спонсорів. За словами Даяна, збір коштів Яд ва-Шем різко скоротився під час пандемії коронавірусу, і обіцяних Абрамовичем грошей було достатньо, щоб подвоїти його дослідницький бюджет.

Навіть коли 10 березня Абрамович потрапив під санкції Великої Британії, Яд ва-Шем не наважувався розірвати стосунки з олігархом. Пізніше того ж дня організація опублікувала заяву, в якій йшлося про те, що вона призупиняє своє «стратегічне партнерство» з Абрамовичем. Але Даян спочатку відмовлявся чинити так, заявили офіційні особи, і ненадовго думав про відставку.

Формулювання заяви викликало додаткові внутрішні тертя. Бауер сказав, що побоюється, що опис розриву з Абрамовичем як призупинення співпраці залишає відкритою можливість отримання грошей від олігарха в майбутньому. «Призупинення означає, що ви повернетеся до цього питання в якийсь момент», - сказав він. Бауер також додав, що пригрозив оприлюднити свої побоювання, перш ніж Даян запевнив його, що станеться «повний розрив».

Даян сказав, що рішення захистити Абрамовича на тлі російської агресії проти України завдало шкоди репутації Яд ва-Шем. «Чи це було помилкою? Так. Чи це зашкодило Яд ва-Шем? Так, і саме тому я жалкую про це», - сказав він.

Представники Яд ва-Шем заявили, що організація не отримувала і не прийме жодної частини пожертвування від Абрамовича. Інші організації, зазначені у листі, не брали на себе подібних зобов'язань.

Високопосадовець посольства США заявив, що не відповів на лист. Інші офіційні особи США заявили, що листа не було направлено до Вашингтона і він не враховувався при ухваленні рішення про введення санкцій проти Абрамовича.

Останніми роками Ізраїль став важливим притулком для Абрамовича.

Народжений від єврейських батьків і осиротілий у віці 3 років, Абрамович отримав ізраїльське громадянство у 2018 році, коли його перебуванню у Великій Британії загрожувала реакція країни на вірогідне отруєння росією колишнього офіцера військової розвідки Сергія Скрипаля та його дочки у Солсбері. На додачу до санкцій проти росії та висилання підозрюваних російських агентів, британський уряд затримав розгляд запиту Абрамовича про продовження його візи. Це був видатний закид для олігарха, котрого вітали, якщо не прославляли, у Лондоні з того часу, як у 2003 році він купив «Челсі» і перетворив його на чемпіона.

В Ізраїлі Абрамович купив будинок у прибережному місті Герцлія за 70 мільйонів доларів, що на той момент було найбільшою сумою, колись витраченою на ізраїльську резиденцію. Він також придбав готель «Варсано» приблизно за 30 мільйонів доларів у Ярона Варсано у престижному районі Неве-Цедек в Тель-Авіві. Проект із подвоєння розміру готелю було зупинено із середини березня, коли проти Абрамовича були введені санкції.

Міністр закордонних справ Ізраїлю Яїр Лапід пообіцяв, що Ізраїль «не буде способом обійти санкції проти росії, запроваджені Сполученими Штатами чи іншими західними країнами». На приватній зустрічі з міністрами уряду він попередив членів кабінету, щоб не відповідали на дзвінки олігархів, які шукають допомоги. На тій самій зустрічі Лапід «висловив своє невдоволення» листом, надісланим послу США.

«Дуже приземлений, дуже скромний»

Абрамович входить у стару гвардію російських олігархів, котрі сколотили свої перші статки під час президентства Бориса Єльцина, коли держава продавала з аукціонів запаси російської нафти та інші ресурси в угодах, часто сфальшованих або зазначених передбачуваною корупцією. У 1995 році Абрамович за допомогою близького до Єльцина партнера заплатив близько 100 мільйонів доларів за контрольний пакет акцій нафтового бізнесу, який він через десять років продав підконтрольному кремлю «Газпрому» за 13 мільярдів доларів.

Спочатку Абрамович не входив до найближчого оточення путіна, але здобув прихильність російського лідера, виявляючи повагу, яку інші олігархи не змогли продемонструвати. Наприклад, Абрамович провів роки на посаді губернатора віддаленої сибірської провінції (Чукотки – прим.) – призначення, яке експерти з Росії розцінили як випробування на лояльність, нав'язане путіним.

За словами джерел, що брали участь у переговорах, Абрамович не був першим вибором України в якості каналу зв'язку із кремлем. Українці схилялися до посередництва двох інших олігархів, включаючи Михайла Фрідмана, банківського та нафтового мільярдера, який народився в Україні. До них зверталися, але отримали відмову.

24 лютого, коли почалося вторгнення, до Абрамовича, за словами причетних до цього людей, звернувся український кіно- та телепродюсер, котрий працював із Зеленським під час його акторської кар'єри та мав великі контакти в Ізраїлі та росії. Абрамович погодився взяти участь у мирних переговорах після схвалення від путіна.

Українські офіційні особи, поінформовані про переговори, описали Абрамовича як лагідного посередника, який більш схильний, ніж члени офіційної російської делегації, до того, щоб прислухатися до української позиції.

«Абрамович дуже приземлений, дуже скромний. Він не приходить і не цитує кремлівську пропаганду», - сказав один із українських чиновників. Кочуючи туди і назад до Києва, Абрамович бачив деякі бійні, влаштовані російськими військами, і наражав себе на фізичну небезпеку. За словами офіційних осіб, у березні йому надали медичну допомогу після того, як він та інші учасники переговорів зазнали впливу ймовірної отрути.

Читайте також

«Ми помремо?» Про роль Абрамовича у перемовинах між Україною та росією

За словами офіційних осіб і соратників, Абрамович працював над узгодженням коридорів евакуації з міст, що постраждали від бомбардувань, і обміном захопленими солдатами. Чи увінчалися успіхом його зусилля, залишається незрозумілим. Україна неодноразово звинувачувала росію в ігноруванні або порушенні згаданих угод про евакуацію та припинення вогню.

Нездатність переговорів визначити якийсь шлях до припинення війни, однак, підвищує ризики Абрамовича. Зеленський нещодавно попередив, що Україна повністю відмовиться від переговорів, якщо заблоковані люди в Маріуполі постраждають або якщо росія проведе референдуми із захоплення окупованих територій. «Чи там ми? Ні», - сказав Рустем Умєров, депутат українського парламенту, котрий бере участь у переговорах із росією. «Але ми близько».

У вівторок росія відновила штурм «Азовсталі». За відсутності помітного прогресу шляху до миру і звинуваченні Байденом російських військ у військових злочинах, підстави захисту Абрамовича від санкцій, схоже, розмиваються.

«Є спільний відчай між ним та Києвом, щоб уникнути найгірших можливих результатів», - сказав Вайлд, колишній співробітник Ради національної безпеки США. «Але, за іронією долі, його особиста справа проти санкцій також є його найбільшим фактором, що обмежує: він просто не має великого впливу у москві».