Чому Луческу не наполягає на активній роботі Динамо на трансферному ринку

Київське «Динамо» досить активно веде себе у зимове трансферне вікно в УПЛ. Проте, всупереч очікуванням багатьох, переважно робота у клубі ведеться в плані угод «на вихід», а не «на вхід». Зокрема, на постійній основі «Динамо» вже залишили Віталій Миколенко, Артем Шабанов, Євген Смирний, Данило Скорко та Юрій Тлумак, а на умовах оренди з перспективою залишитись у своїх нових командах й надалі відбули Владислав Супряга, Мохаммед Кадірі, Ерік Рамірес, Богдан Лєднєв та інші.

Отже, якщо спиратися на дані Transfermarkt, цього сезону «Динамо» отримало від вихідних трансферів 26,5 мільйонів євро, а витратило на підписання нових гравців трохи менше 8 мільйонів. Якщо додати до цього розкладу призові та бонусні виплати, які належать киянам від УЄФА за попадання до групового етапу Ліги чемпіонів, то на виході фігурує дуже пристойна сума, яку Ігор Суркіс та Мірча Луческу за взаємної на те згоди могли б хоч частково пустити на підсилення колективу за рахунок запрошень гравців зі сторони.

Але за фактом «Динамо» після літніх покупок Вітіньо, Еріка Раміреса та Дениса Антюха не виявляє серйозної активності і, цілком ймовірно, закриє зимове трансферне вікно без вхідних угод. І, якщо вірити словам президента клубу Ігоря Суркіса, Мірча Луческу абсолютно не наполягає на активності «Динамо» на трансферному ринку, й навіть навпаки, нещодавно переконував свого боса відмовитися від інвестицій у новачків заради можливості попрацювати із талантами з академії.

Чому Луческу, котрий у «Шахтарі» звик жити «на широку ногу» за рахунок запрошення талановитих гравців за серйозні гроші, нині поводиться абсолютно інакше? Причин може бути кілька...

1. Хоче довести, що може бути успішним і без солідних інвестицій

Насамперед, треба згадати (якщо хтось, звичайно, про це забув!), що до «Динамо» Мірча Луческу в Україні віддав 12 років кар'єри донецькому «Шахтарю», з яким досяг найзнаковіших успіхів у сучасній історії клубу. Там румунський фахівець тривалий час користувався безмежною довірою власника клубу Ріната Ахметова і міг розраховувати практично на будь-які доступні на ринку варіанти в плані трансферів.

Однак в певний момент у «Шахтарі» вирішили, що Луческу себе вичерпав, після чого румун пішов своєю дорогою, а «гірники» – своєю. Повернення до УПЛ та можливість очолити «Динамо» стали для Мірчі першокласним викликом для самого себе. Мотивація у 76-річного фахівця була такою, що їй могли б позаздрити Паулу Фонсека та Луїш Каштру разом узяті, а тому недивно, що вже у перший рік роботи в Києві Луческу зумів привести «Динамо» до довгоочікуваного чемпіонства, залишивши далеко позаду в турнірній таблиці «Шахтар».

Читайте також

Коноплянка в Краковії: крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед

Тоді ж Мірча позначив курс – жодних гучних угод на трансферному ринку. З одного боку, до цього зобов'язувала економічна ситуація в «Динамо», але з іншого – Луческу сам не надто наполягав на нових підписаннях, несподівано зробивши акцент у бік молодих гравців з «динамівської» академії. Саме завдяки цьому в першій команді розкрилися імена Забарного та Сироти, новими фарбами заграла кар'єра Шапаренка, а списаний раніше на берег Гармаш набув другої молодості.

Вочевидь, що для Луческу можливість вигравати з «Динамо» титули в Україні без серйозних витрат на ринку – це шанс увічнити ім'я в історії вітчизняного футболу. Мірча хоче, щоб його пам'ятали не лише як наставника, котрий розвивав таланти багатомільйонних бразильців, а й як тренера, котрий дав путівку у великий футбол українським ноунеймам. Саме тому кожен трофей нинішнього «Динамо» - це бальзам на душу для Луческу і своєрідне зілля, що труїть життя, для топ-менеджменту «Шахтаря».

2. Не хоче трансферів заради трансферів

У «Шахтарі» в Луческу було чимало невдалих трансферів. Це і Батіста, і Леонардо, і Марсело Морено, і Веллінгтон Нем, і Дентіньо... За когось із них були віддані серйозні суми, інші коштували значно дешевше, але факт у тому, що у великому футболі на високому рівні помиляються всі, і винятків бути не може. Інша річ, що за рахунок умілої роботи з рештою футболістів «гірники» мали хороший трансферний баланс, що дозволяв їм всерйоз не замислюватися над необхідністю за будь-яку ціну компенсувати осічки.

В «Динамо» шалених грошей у Луческу немає і бути не могло. Саме тому Мірча вже в перший рік роботи у Києві спробував прошерстити ринок на предмет доступних гравців, що вилилося у підписання Клейтона, Володимира Костевича, Артема Кравця, Тудора Белуце… Показово, що жоден із них так і не став знаковим гравцем для оновленої команди Луческу. Більше того, лише Костевич зараз залишається на контракті в «Динамо», та й його перспективи у великому футболі, враховуючи перманентні проблеми зі здоров'ям, виглядають, м'яко кажучи, туманними.

ФК Динамо. Вітіньо

Влітку минулого року Луческу знову спробував бути активним на ринку, що вилилося у підписання клубом Дениса Антюха, Вітіньо, Еріка Раміреса, Владислава Кулача та Іллі Шкуріна. Що вийшло із цієї партії новачків? Вже зараз можна сміливо стверджувати, що нічого хорошого. І нехай деяких нових виконавців, якщо довіряти джерелам, що крутяться навколо київського клубу, Мірчі відверто насадили, але частину з них румунський наставник однозначно приводив за, так би мовити, власною квотою, яка в нього існувала ще за часів роботи у «Шахтарі».

Нинішньої зими Луческу чудово усвідомлював, що максимум, на який піде керівництво клубу на ринку – це покупка умовного Густаво Дуланто із «Шерифа» за 1,7 мільйони євро. Так, перуанець пошумів разом із клубом з Тирасполя в Лізі чемпіонів, однак загалом немає жодних гарантій, що це, як і, власне, весь успіх представника чемпіонату Молдови, не «метелик-одноденка», клювання на якого може загрожувати вкрай проблематичними наслідками.

Але подібних легіонерів, котрі ніби здатні грати на дуже високому рівні, а за фактом цього не роблять, у Луческу залишилося в розпорядженні чимало ще після попередніх наставників. Зокрема, мова про Жерсона Родрігеша, з яким Мірча намагався панькатися, а потім все-таки відправив до іншого клубу, Мохаммеда Кадірі, Сідклея, Міккеля Дуелунда, Беніто, Ібрагіма Каргбо тощо. Навіщо купувати інших «котів у мішку», якщо ніяк не вдається розібратися з існуючими?

На покупку ж легіонерів по-справжньому високого рівня та якості, на кшталт того-таки Вітіньо, у «Динамо» та Ігоря Суркіса нині не так багато грошей, а також бажання їх витрачати. Недаремно президент «біло-синіх» в одному з останніх інтерв'ю ясно заявив, що нинішні доходи клубу зовсім не означають необхідність витрат у тому ж рівні, адже треба компенсувати всі колишні витрати інвесторів, які були дуже солідними, особливо якщо закопуватися в історію та добиратися до періоду «правління» Олега Блохіна…

Підписувати ж новачків виключно заради самого процесу та кількості Мірча не хоче, бо для нього кожна подібна невдача означатиме репутаційні проблеми. У зв'язку з цим практично безпрограшний варіант – ставка на клубних вихованців, до чого і вдався Мірча. Якщо молодь дасть результат, то тренера носитимуть на руках (принаймні більшість уболівальників «Динамо», за винятком ультрас, котрі виявляють вкрай непримиренну позицію щодо присутності румунського тренера в стані «біло-синіх), якщо ні, то й лаяти сильно не будуть, адже грошей Луческу не витрачав, а довіра юним «академікам» – шляхетна справа.

ФК Динамо. Ілля Шкурін

3. Не бачить доцільності вкладень у довгостроковій перспективі

Найімовірніше, для Луческу робота у «Динамо» – остання перед завершенням активної тренерської кар’єри. Це означає, що румунський фахівець хоче вирішувати поточні питання, що стоять перед клубом, а не будувати проект у довгу. Отже, у пріоритеті зараз для Мірчі – наступні рік-два, протягом яких він, згідно з контрактом, планує залишатися на посаді.

Так уже співпало, що ще за підсумками минулого сезону Україна випала з топ-10 у таблиці коефіцієнтів УЄФА, а тому починаючи із сезону-2022/23 чемпіон країни не матиме гарантованого місця у групі Ліги чемпіонів. Про те, наскільки важливе з економічного погляду перебування там сказано та переказано надто багато, щоб зараз повторюватися. Тому глобально, якщо не брати іміджеві та амбітні аспекти питання, перше місце в УПЛ-2021/22 вже не означає так багато, як раніше. І чемпіону, і віце-чемпіону України наступного сезону доведеться долати кваліфікаційні раунди, щоб зіграти в основній сітці Ліги чемпіонів. Так, через шлях чемпіонів зробити це, як мінімум на папері, простіше, але й сенсацій ніхто не скасовував, тим більше, що в славній історії вітчизняного футболу останніх років свіжі в пам'яті випадки з «Тімішоарою», «Янг Бойз», «Туном»…

Читайте також

Трансферна зима-2022 в Україні. Таблиця переходів клубів УПЛ

Тож серйозно витрачатися зараз на новачків для «Динамо» навряд чи має сенс. Поборотися за «золото» УПЛ із нинішнім «Шахтарем» здатен і поточний кадровий підбір гравців у київській команді, а підписувати зірок на кшталт Давіда Нереса, як це роблять «гірники», потрібно чи заради задоволення амбіцій керівництва, чи з прицілом на довгострокову перспективу, про що Луческу в його роки навряд чи думає, що, по суті, є головним об'єктивним мінусом румуна на посаді наставника киян.

4. Планує незабаром відійти від справ

Є ще один варіант, який зараз здається малореальним, але ніхто не знає, як складеться життя, і які плани на нього у нинішнього наставника «Динамо». Незважаючи на те, що контракт Мірчі Луческу з «біло-синіми» розрахований до літа 2024 року, ймовірність літнього відходу румунського коуча зростатиме з кожним сезоном просто через об'єктивні фактори, ключовим з яких є вік.

ФК Динамо

Якщо припустити, що Луческу вирішив для себе закінчити з тренерством після нинішнього сезону, то й бути активним на ринку зараз для нього було б проявом неповаги до клубу та свого наступника. Навіщо брати новачків під свої погляди, якщо вони можуть виявитися неугодними новому тренеру? Зрештою, Мірча може навіть не замислюватися над закінченням кар'єри у футболі, а просто побажати ще раз змінити обстановку та отримати новий виклик – наприклад, у «Фенербахче» про його запрошення вже замислилися, та й сам румун дуже тепло нещодавно висловився у бік усього турецького футболу та тамтешніх уболівальників…