Берінчик перебив Чанієва. Денис готовий до великих боїв

Денис Берінчик переміг Ісу Чанієва у найскладнішому поєдинку. Якимось таким він і повинен був вийти. Росіянин боксував так, як мав. Іншого боксу від Дениса варто було очікувати лише, якщо у нього травма. Нічого з цього не склалося, а от рубка в рингу вийшла на п'ять із плюсом.

Хлопці, клас, браво.

Берінчик зарядився з першого раунду, але вчасно увімкнув голову. Битися з Чанієвим - погана ідея

Іса Чанієв – не лише боксер, якого нокаутував Коммі. Він взагалі хороший боєць із ударом. Жорсткий та фізично дуже сильний. А ще досвідчений і із характером. Загалом, як Берінчик, тільки по-боксерськи не настільки розумний, а фізично б'є ще сильніше.

Тож перший раунд насторожив. Принаймні, спочатку. Беринчик вийшов у стійці шульги і почав битися. Відразу стало зрозуміло, хто диктуватиме силу удару у цьому протистоянні. Влучення Дениса хитали росіянина, коли той траплявся в русі. Влучення Чанієва Денис явно відчував і задоволення від цього не отримував.

«Так, перше – ти надто зарядився», - резюмував раунд Єгор Голуб – тренер Берінчика. Денис відразу погодився.

Читайте також: Сіренко став першим, хто переміг Руденка достроково. Але суддя зіпсував бій

Був у таких діях українця і позитив – наприкінці раунду він кілька разів смачно влучив у суперника. Той виду не подав, та й не треба було. Неозброєним поглядом було очевидно, що удари відчуті на повну.

З другого раунду Денис діяв розумніше. Настільки, наскільки могло дозволити його серце воїна, що бажає піти махатись, не думаючи ні про що. До честі Чанієва, захищався корпусом він чудово. На міцні вісім із десяти – це точно. Багато ударів Берінчика йшли повз, хоча зазвичай, якщо Денис ловить ритм, то там і п'ятиударні комбінації в ціль лягають.

K2 Promotions

Чанієв брав своє силою. Він йшов уперед із сильними ударами. Зустрічав чомусь суперника, що стояв у стійці, джебом або правим прямим, а потім бив багато, щоб влучити. Влучав, хоч і отримував у відповідь. Удари Берінчика виглядали точнішими, та й були такими – Іса багато влучав у блок, особливо на корпусі українця. Удари Чанієва точно були жорсткішими. Чулися вони дуже важкими.

Тиск на Берінчика виглядав важким для Дениса. Тому що Іса не просто йшов уперед. Він робив це грамотно. Різав кути, тиснув, не давав крутитись. Якщо попередні велетні, хоч і були незручними, але Денис крутив їх, як хотів. З Чанієвим такі фокуси не проходили. У нього і з роботою ніг все гаразд, і з роботою корпусу. А головне – з ударом. Він міг як пропустити, так і вдарити назустріч.

Фішка Дениса у тому, що він розгортає суперника після комбінації. А потім суперник йшов корпусом так, що комбінація не заходила. А потім бив у відповідь. Звідси і все відчуття рівності бою.

Але яким би сильним ти не був, сили все одно закінчуються. І як тільки Чанієв почав робити трохи довші паузи і бити трохи очевидніше, перевага Берінчика здалася більш очевидною, ніж до цього.

Ми часто говоримо про витривалість Ломаченка та Усика, але Денис Берінчик може працювати не менше за цих двох. Поєдинок проти Чанієва – ще одне підтвердження. З розбитим або зламаним носом, після пропущених ударів по корпусу і в цілому рівної рубки, Берінчик не зменшував темпу в жодному з раундів. А потім змусив опонента працювати другим номером.

Звичайно, Іса до кінця поєдинку бився. І влучав, і навіть боляче, але чим ближчим був кінець поєдинку, тим очевиднішою ставала перемога Берінчика. У дванадцятому раунді Чанієв полював за нокдауном, а краще нокаутом. Секунданти були впевнені, що записки рівні та вимагали хоча б нокдаун. А там уже можна наздоганяти.

Росіянин спробував. Зарядився на удар у корпус, кілька разів навіть влучив, але забув, що бити від ноги у поєдинку зі срібним призером Олімпіади – затія так собі. Отримав у голову стільки, що навіть залізного Чанієва, схоже, трохи штормило.

Вердикт суддів логічний та правильний – одностайна перемога. Хоча, звичайно, записка, де Берінчик отримав аж 118, здається завищеною. Але, можливо, біля рингу здавалося саме так.

Давненько в Україні не зустрічали фіналу бою оплесками стоячи. Ці дві легковаговики точно заслужили.

Що далі?

Чанієв нічого не втратив. По-перше, він ніколи не був на чемпіонському рівні. Окей, був один раз, але вилетів швидко і без запитань. Він ще молодий, а після такого бою має всі шанси піднятися в рейтингу. Так, навіть попри поразку. По-друге, цей бій – бенефіс Чанієва. Тепер його точно зватимуть туди, де захочуть шоу. Це Іса вміє робити на п'ять із плюсом.

Беринчик міг би стати обов'язковим претендентом, якби не Ломаченко. Василь увірвався в топ, програвши Лопесу. Ніхто сильно його не відкидав, а після двох перемог українець знову біля поєдинків за титул. У нього навіть інтерконтинентальний пояс WBO є. Це щось трохи вище, ніж міжнародний, який у Дениса. І щось, що дає йому право вважатися претендентом. Якось так голова WBO десь в офісі пояснює колегам значення поясів.

K2 Promotions

Незрозуміло, які плани K2 Pomotions на Беринчика. Олександр Красюк заявив, що наступного року їхня компанія проводитиме вечори у різних містах України. Денис тепер точно продає квитки, але не на кожного суперника. А ті, що цікаві, навряд чи приїдуть до України.

Складно уявити якогось Ісаака Круза у Броварах, правда? Хоча саме такі суперники мають бути зараз у Берінчика.

Хотілося б побачити Дениса у рингу з Річардом Коммі. Або Іваном Менді. Або Хорхе Лінаресом. Або Джозефом Діасом. З кимось не чемпіонського, але дуже близького рівня. Щоб зрозуміти, що там, як справи у Дениса та як за потенціалом.

Але майже до всіх треба їхати кудись там. Чи захоче К2 – величезне питання. Привезти Густаво Лемоса – будь ласка. Що тепер цілком можливо – хотіли ж.

А ось ми – не дуже. Дайте Денису імен. Він заслужив.