Нова реальність Ліверпуля. Клуб буде вчитися жити без Едвардса

Новини про відхід того чи іншого функціонера навіть із топового європейського клубу зазвичай відходять на другий план на тлі чуток про потенційні трансфери гравців. Ось і зараз новина про те, що наприкінці сезону «Ліверпуль» залишить чинний спортивний директор Майкл Едвардс, хвилює розуми переважної більшості фанатів «червоних» значно менше, ніж, наприклад, чутки про прагнення Хаві підписати у «Барселону» Мохамеда Салаха.

Насправді ж, наступного літа на «Ліверпуль», вочевидь, очікує серйозна перебудова. На думку багатьох британських фахівців, саме Майкл Едвардс допоміг повернути «Ліверпуль», котрий останнім часом мав статус «сплячого гіганта», до когорти по-справжньому топових клубів Англії, й навіть виграти із «червоними» чемпіонський титул 2020-го. Крім того, саме Едвардса називають людиною, яка створила у «Ліверпулі» самодостатню бізнес-модель, незважаючи на те, що конкуренти «червоних» мають значно більші фінансові ресурси.

42-річний Едвардс народився у Саутгемптоні, а 1995 року підписав професійний контракт з «Пітерборо Юнайтед». Втім, футболістом стати Едвардсу не судилося. Вже через два роки «пафосні» визнали, що Майкл не придатний для виступів на більш-менш серйозному рівні, й розірвали з ним контракт. За «Пітерборо Юнайтед» Едвардс не провів жодного поєдинку, але провал у цьому клубі не вплинув на закоханість юнака у футбол.

Едвардс вирішив серйозно зайнятися освітою, закінчивши спочатку Регіональний коледж Пітерборо, а потім університет Шеффілда. Після цього Майкл пішов у викладачі, але вже 2003 року знову повернувся у футбол. Справа в тому, що «Портсмут» саме в цей період звернувся до послуг компанії Prozone, котра спеціалізується на футбольному аналізі. Там якраз працював гарний знайомий Едвардса, який і порадив молодому хлопцеві подумати над тим, щоб кинути викладання та поринути у світ футбольної аналітики. У результаті Едвардс підписав контракт із «Портсмутом», де славно спрацювався із корифеєм тренерського цеху Англії Гаррі Реднаппом. В результаті, коли останній 2008-го очолив «Тоттенхем», дуже скоро у стан «шпор» перебрався й Едвардс, який отримав посаду головного аналітика в першій команді.

У листопаді 2010 року Fenway Sports Group, яка є материнською компанією «Ліверпуля», найняла на посаду спортивного директора Демієна Комоллі. Француз пробув на посаді менш ніж півроку, але одним із його ключових рішень стало запрошення до стану «червоних» Майкла Едвардса, якому спочатку було віддано роль керівника відділу аналітики.

Спортивним директором «Ліверпуля» Едвардс став через п'ять років, а за цей час допоміг вивести «червоних» на передові ролі в АПЛ у галузі аналітики. Знаючі люди стверджують, що Майкл має гострий розум, і це чудово поєднується із його скромним та тихим характером. Саме тому Едвардс ніколи не дає інтерв'ю засобам масової інформації, і в цілому про нього знають далеко не всі фанати «Ліверпуля».

Але саме блискуча робота Едвардса допомогла «червоним» під керівництвом Юргена Клоппа виграти Лігу чемпіонів, а потім і АПЛ. Якщо німецький фахівець блискуче вибудував тактику команди та налагодив усі ключові ігрові механізми, то підібрати відповідні деталі коучу допоміг саме Едвардс.

Твіттер Ліверпуля. Майкл Едвардс та Юрген Клопп (праворуч)

Подейкують, що у 2017 році Юрген Клопп дуже хотів, щоб керівництво підписало йому таланта «Байєра» Юліана Брандта. Але останній довго вагався у доцільності переїзду на Туманний Альбіон, пам'ятаючи про не найвдалішу адаптацію у цій лізі німецьких футболістів. У результаті саме Едвардс виявився людиною, котра переконала Клоппа відмовитися від претензій на Брандта на користь покупки у «Роми» єгиптянина Мохамеда Салаха.

Саме Майкл Едвардс виявився тією людиною, яка розгледіла потенціал Ендрю Робертсона в клубі нижчого дивізіону «Халл Сіті». 2017-го «червоні» заплатили за шотландця всього 8 мільйонів фунтів стерлінгів, тоді як зараз лівий фулбек оцінюється на ринку у 58 мільйонів.

Едвардсу належить левова частка заслуги у трансфері на «Енфілд» воротаря «Роми» та збірної Бразилії Аліссона Бекера. За нього «червоні» влітку 2018-го віддали 56 мільйонів фунтів, проте нарешті отримали надійного стража воріт, вирішивши проблему, що оголилася у фіналі Ліги чемпіонів-2017/18, коли помилки Лоріуса Каріуса на київському НСК «Олімпійський» коштували «Ліверпулю» перемоги у турнірі.

А були ще й покупки Фабіньо, Діогу Жоти та багатьох інших, які довели, що вплив збудованого Едвардсом аналітичного відділу на розвиток нинішнього «Ліверпуля» неймовірно великий, й водночас ефективний.

Втім, Майклу Едвардсу вдалося блискуче попрацювати і над вихідними трансферами «Ліверпуля». Продаж Філіппе Коутіньо дозволив «червоним» без особливого дискомфорту домовитися про угоди із Вірджилом ван Дейком та Аліссоном, а ще Едвардс умів легко переконувати керівництво вчасно позбуватися футболістів, котрі не змогли повною мірою реалізувати себе на «Енфілді». Йдеться, перш за все, про Мамаду Сако, Денні Інгза, Бреда Сміта, Джордона Айба, Денні Ворда, Домініка Соланке, Ріана Брюстера, Гарі Вілсона та інших.

Якщо вірити даним Transfermarkt, то з 2017 року чисті витрати «Ліверпуля» склали всього 153 мільйони фунтів, що значно менше від показників інших топ-клубів АПЛ – наприклад, «Манчестер Сіті» (505,6 млн фунтів) або «Манчестер Юнайтед» (378,9 млн. фунтів). Важливо й те, що клуб за Едвардса встиг домовитися про продовження контрактів з Александер-Арнольдом, Фабіньо, Хендерсоном, Аліссоном, ван Дейком та Робертсоном.

Щоправда, наступнику Едвардса, котрим стане 40-річний Джуліан Ворд, який нині є помічником спортивного директора, також знайдеться чимало роботи, причому вже з перших днів на новій посаді. Ворд не так давно працює у «Ліверпулі», але, за даними з британської преси, налагодив прекрасні стосунки не тільки з Едвардсом та Клоппом, але й з президентом Fenway Sports Group Майклом Гордоном, а також з цілою низкою інших професіоналів, які працюють на благо «червоних».

Мабуть, що завданням №1 для Ворда стане питання продовження контракту з Мохамедом Салахом. Діюча угода єгиптянина розрахована до літа 2023 року, а нещодавнє спілкування клубу та футболіста з питання нового договору зайшло у глухий кут. Африканський легіонер нещодавно зчинив, по суті, публічний тиск на керівництво «Ліверпуля», коли заявив, що хоче завершити кар'єру на «Енфілді». Очевидно, тим самим Салах та його агент дали чіткий сигнал «червоним» – підвищуйте пропозицію, і жодних проблем із підписом під новим договором не буде. А щоб боси «Ліверпуля» охочіше погоджувалися, єгиптянин вчасно вирішив «підігріти» фанатів, тиск яких і може сприяти просуванню переговорів у правильному для футболіста напрямку.

Читайте також: Матьє Вальбуена та Карім Бензема: футбольний секс-скандал століття

Крім Салаха найближчим часом «Ліверпулю» належить обговорити нові угоди для Садіо Мане, Роберто Фірміно та Набі Кейта, кожен із яких також має лише 18 місяців за чинними угодами. Не виключено, що наступного літа в «Ліверпулі» віддадуть перевагу тому, щоб додати у колектив «свіжої крові», підписавши кількох нових футболістів. І цим процесом управляти буде вже не Едвардс, а Ворд.

Ледве не головним випробуванням для Ворда стане питання пошуку наступника для Юргена Клоппа. Контракт німецького фахівця із «червоними» діє до 30 червня 2024 року, і раніше той уже давав зрозуміти, що має намір залишити свою посаду після його закінчення. Звичайно, за три роки багато що може змінитися, і Клопп цілком може передумати, або ж взагалі бути звільненим за незадовільні результати, але підбір нового головного тренера «Ліверпуля» стане головним болем уже не для Майкла Едвардса, а для його наступника.

Втім, вже зараз можна сказати сміливо – Едвардс залишає Ворду зовсім іншу спадщину, ніж свого часу отримав сам. Цей «Ліверпуль» є солідною та збалансованою у всіх відносинах структурою, яку навряд чи варто піддавати капітальним реформам, а потрібно лише вчасно проводити «косметичний ремонт». На перший погляд, завдання нескладне, але чи зуміє з ним упоратися Ворд, і чи залишиться «Ліверпуль» таким самим успішним без Едвардса? Незабаром дізнаємось…