Історичні поразки Клебо та Йохауг. Підсумки тижня у лижних видах спорту

Стрибки з трампліну

Старти вікенду:

Субота, 27 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір

Неділя, 28 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір

Ланішек вривається у боротьбу за Кубок світу, Гранеруд та Кобаясі самоусуваються

Другою зупинкою Кубка світу зі стрибків з трампліну в останній вікенд листопада за традицією була Рука. Цей етап по праву вважається найпроблемнішим у календарі через важкі вітрові умови. На цей раз все теж було не ідеально, але за мірками Руки етап пройшов благополучно.

При цьому він подарував цілу низку подій, що шокують. Після етапу в Нижньому Тагілі ми писали про те, що дискваліфікація Рьою Кобаясі в недільному старті дуже серйозно вдарила по його планах піти в ранній відрив у загальному заліку Кубка світу. У Руці японець почав виправляти ситуацію – у суботу він здобув першу перемогу у сезоні та 20-ту в кар'єрі на Кубку світу.

Однак у неділю вранці як грім серед ясного неба пролунала новина про те, що Кобаясі-молодший здав позитивний тест на коронавірус. І це при тому, що тільки в червні поточного року Рьою перехворів на коронавірус, після чого ще й пройшов повну вакцинацію! Так чи інакше, недільний старт він пропускав, та й участь у наступному етапі у Віслі під великим питанням. Ось так раптово всі плани Кобаясі максимально використовувати свою вогняну форму на старті сезону миттєво полетіли в тартарари.

Ще один топ-фаворит і чинний володар Кубка світу, Халвор Егнер Гранеруд, також отримав дуже важкий удар по своїх шансах у загальному заліку, причому, на відміну від Кобаясі, цілком і повністю винен у цьому сам - Руці він двічі не пройшов кваліфікацію! І звинувачувати в цьому погодні умови не варто: норвежець обидва рази сам робив грубі помилки у відштовхуванні. Після перемоги два поспіль фіаско у кваліфікації – такого у Кубку світу ще не траплялося.

І назвати ці два провали зовсім несподіваними і випадковими не можна. У п'ятницю перед кваліфікацією Гранеруд виглядав слабо і на тренуваннях: 47-ме та 17-те місця. Складно уявити, що всього за 5 днів між перемогою в Нижньому Тагілі та етапом у Руці форма Гранеруда пішла у настільки круте піке – тут скоріше проблема в тому, що норвежець не зумів пристосуватися до трампліну «Рукатунтурі». У будь-якому випадку, два такі гучні провали – це завжди важкий удар по впевненості в собі, що особливо важливо в такому залежному від психології виді спорту, як стрибки з трампліну. Тому гарантії того, що Гранеруд буде в порядку у Віслі, ніхто не дасть.

Такі проблеми Кобаясі та Гранеруда стали справжнім подарунком для лідера Кубка світу Карла Гайгера. Хоча сказати, що німець скористався невдачами конкурентів на всі 100%, не можна: у Руці він посів п'яте та друге місця.

В основні суперники Гайгера у боротьбі за Великий кришталевий глобус (БХГ) вирвався Анже Ланішек: у суботу він став другим, а в неділю нарешті, після 7 подіумів, дістався до першої в кар'єрі перемоги на Кубку світу. Поки що Ланішек виглядає просто блискуче, але в попередні два сезони він зарекомендував себе як «декабрист» - з нового календарного року у нього починалося просідання форми. Тому, не виключено, що трапиться воно і зараз, хоча варто визнати, що настільки сильним Ланішек ще не був ніколи.

Прекрасно виглядав у Руці не лише Ланішек, а й уся збірна Словенії: у неділю до топ-6 увійшли також брати Цене та Петер Превц. Міг і навіть мав фінішувати у топ-10 та Тімі Зайц, але у другій спробі йому дуже не пощастило з вітром, і він відступив з восьмого місця на 20-те. У суботу він після першої спроби йшов третім, але опустився в кінець топ-10. Зайц готовий дуже добре, але стабільності йому надалі не вистачає: у неділю він ледве пройшов кваліфікацію.

Обійти Гранеруда та Кобаясі у загальному заліку за підсумками етапу в Руці вдалося і Маркусу Айзенбіхлеру: у Фінляндії він двічі став третім. Перед стартом сезону йшлося про те, що восени Маркус мав досить слабку форму, і виходити на пік він буде вже по ходу сезону. І динаміка розвитку форми Айзенбіхлера повністю підтверджує ці слова – прогрес очевидний. Порадував Маркус і в суто технічному плані. Традиційно він має проблеми із приземленням, особливо при сверхдалеких стрибках, але в неділю в першій спробі він показав чудовий телемарк при стрибку на 145 метрів.

Сталася в неділю ще одна знаменна для збірної Німеччини подія – десятим став Андреас Веллінгер. Для 2-разового олімпійського чемпіона це перше потрапляння у топ-10 рівно за три роки: з часів другого місця у тій самій Руці 25 листопада 2018 року. Після цього в кар'єрі Веллінгера спочатку настав серйозний спад форми, а потім важка травма коліна, повернення після якої проходило дуже складно. Важко сказати, чи стануть тепер попадання Веллінгера в топ-10 буденністю, але стабільно набирати непогані очки він точно здатний. Варто зазначити, що на старті нинішнього сезону німцю ще й не щастило: у суботніх турнірах у Нижньому Тагілі та в Руці він посідав образливе 31-ше місце.

Від повного провалу в неділю врятував збірну Норвегії Маріус Ліндвік, який став четвертим. Більше ніхто з норвежців не потрапив навіть у топ-20. Хоча, варто зазначити, що причиною непотрапляння Роберта Йоханссона у другу спробу багато в чому стали дуже важкі вітрові умови. Не все гаразд і у збірної Австрії: проблеми з другою спробою у Яна Хьорля та Даніеля Хубера виглядають систематичними. Та й Штефан Крафт одну із спроб регулярно провалює – щоправда, у нього проблеми якраз із першим стрибком.

Катастрофічно слабко виступає збірна Польщі: найкраще це ілюструє той факт, що в Кубку нації підопічні Міхала Долежала зараз розташовуються нижче за Швейцарію – і це при тому, що Грегор Дешванден етап у Нижньому Тагілі пропускав через коронавірус! Після відкриття сезону в Росії йшлося про те, що трамплін у Нижньому Тагілі – один із найнеулюбленіших для поляків, і є лише одним із двох у календарі Кубка світу, на якому поляки ніколи не перемагали. Другим таким трампліном є саме «Рукатунтурі» – календар на старті сезону для підопічних Долежала справді максимально незручний. Хоча проблеми поляків виглядають настільки глибокими, що складно повірити в те, що через тиждень на домашньому трампліні у Віслі всі їхні проблеми чарівним чином вирішаться самі собою.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 26 листопада

Лейк Луїс (Канада), швидкісний спуск, чоловіки - скасований

Субота, 27 листопада

Лейк Луїс (Канада), швидкісний спуск, чоловіки

Кіллінгтон (США), гігантський слалом, жінки - скасований

Неділя, 28 листопада

Лейк Луїс (Канада), супергігант, чоловіки - скасований

Кіллінгтон (США), слалом, жінки

Баланс календаря порушено вже в Лейк Луїсі

У чоловіків у ці вихідні в Лейк Луїсі пройшов перший швидкісний етап у сезоні: було заплановано два швидкісні спуски та супергігант. Перед початком цього сезону багато говорилося про те, що Міжнародна лижна федерація (ФІС) нарешті створила збалансований календар Кубка світу з рівною кількістю стартів у швидкісних та технічних видах – мовляв, це має дати швидкісникам рівні шанси на ВКГ.

Однак цей баланс почав розвалюватися вже в Лейк Луїсі: через важкі погодні умови було проведено лише один старт із трьох – швидкісний спуск у суботу. ФІС вже шукає можливість замінити два скасовані старти, у тому числі вже наступного тижня в Бівері Кріку. Але глобально проблема не в цьому. Так, збалансований на папері календар Кубка світу – це вже значний крок у правильному напрямку порівняно з тим, що ми бачили у попередні сезони.

Але цього недостатньо. Швидкісні види є більш чутливими до погоди, і, відповідно, більш схильні до скасування. І далеко не завжди вдається перенести скасовані старти на інші дати – особливо, якщо відміни відбуваються під кінець сезону. Тому, щоб досягти РЕАЛЬНОГО, а не теоретичного балансу в календарі Кубка світу, швидкісних видів має бути трохи більше, ніж технічних – потрібно з самого початку закладати у календар підвищений ризик їх скасування.

Якщо говорити про проведений швидкісний спуск у Лейк Луїсі, то результати вийшли досить прогнозованими та закономірними. Перші п'ять місць розібрали три австрійці (Маттіас Майєр переміг, Вінсет Кріхмайр став другим, а Макс Франц замкнув топ-5) і два швейцарці – Беат Фойц та Марко Одерматт, які стали третім та четвертим відповідно.

Для Одерматта це четверте місце – найкращий результат у швидкісному спуску на Кубку світу за кар'єру. Четвертим Марко був у даунхіллі на останньому чемпіонаті світу в Кортіна д'Ампеццо, але ми пам'ятаємо, наскільки скандальними вийшли ті змагання через вкрай невдалу розстановку воріт.

Так чи інакше, це четверте місце – дуже важливий результат для Одерматта з погляду загального заліку і хороший показник того, що у швидкісних видах Марко готовий і надалі прогресувати: його статус фаворита лише зміцнюється. Головний конкурент Одерматта, Алексіс Пінтуро, також заявився на швидкісний спуск, але нічим добрим ця витівка не закінчилася: 32-ге місце та 0 очок.

Відносною несподіванкою можна назвати восьме місце Домініка Паріса. Відносною тому, що італієць завжди важко входить у сезон і слабо проводить північноамериканський блок швидкісних стартів – якщо порівнювати з попередніми сезонами, то це восьме місце ще далеко не найгірший результат. Те, що Паріс поки не в оптимальній фізичній формі, було очевидним: значну частину дистанції він пройшов практично на прямих ногах – аеродинаміка його стійки була відверто поганою, хоча загалом у цьому компоненті він є, мабуть, найкращим у світі.

А ось що здивувало, то це лише дев'яте місце Александера Омодта Кілде – і це при тому, що на контрольних тренуваннях він виглядав чудово. Також відзначимо дуже слабкий виступ на майже домашній трасі збірної США та її лідера Райана Кокрана Зігле, який лише замкнув топ-10.

Шиффрін перервала серію невдач у слаломі

Жінки цього тижня також вирушили до Північної Америки – в Кіллінгтон, де на них чекав технічний етап. Незважаючи на те, що між Кіллінгтоном і Лейк Луїсом кілька тисяч кілометрів, негода дійшла й туди: суботній гігант був скасований вже під час першої спроби, коли проїхати встигли 9 учасниць.

Мікаела Шиффрін підходила до домашнього етапу із серією з 5 слаломів без перемог, проте на практично рідній трасі американці цю невдалу серію вдалося перервати. Недільна перемога стала для американки 46-ю у кар'єрі на Кубку світу – повторення рекорду легендарного шведа Інгемара Стенмарка.

Хоча частково справедливим буде і твердження, що цю перемогу Шиффрін подарувала Петра Влхова. Словачка лідирувала після першої спроби, але на початку другого заїзду припустилася досить простої та грубої помилки, яка коштувала їй приблизно секунди – у результаті Петра програла 75 сотих.

У 28-й раз у кар'єрі піднялася на подіум у слаломі Венді Холденер – перемоги швейцарки досі немає. Четвертою стала Катаріна Лінсбергер, і друга спроба була поки що найкращою для неї в цьому сезоні. Схоже, австрійка починає потроху оживати. Лєна Дюрр, на відміну від етапу в Леві, піднятися на подіум не змогла, але п'яте місце – доказ того, що успіх у Фінляндії не був випадковістю.

Відзначимо невдалий результат Мішель Гізін, яка стала лише 11-ю – а ще тиждень тому здавалося, що швейцарка поступово повертається до своєї найкращої форми. До речі, ще до прильоту в Кіллінгтон Гізін заявила, що швидкісний етап у Лейк Луїсі наступного тижня вона пропустить. Причина проста: у це міжсезоння швидкісні види вона не тренувала взагалі, що є наслідком перенесеного мононуклеозу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П'ятниця, 26 листопада

Рука (Фінляндія), спринт, класика, чоловіки/жінки

Субота, 27 листопада

Рука (Фінляндія), розділка 15 км, класика, чоловіки

Рука (Фінляндія), розділка 10 км, класика, жінки

Неділя, 28 листопада

Рука (Фінляндія), гонка переслідування, 15 км, вільний стиль, чоловіки

Рука (Фінляндія), гонка переслідування, 10 км, вільний стиль, жінки

Клебо побили його ж зброєю, у Норвегії проблеми

Минулого вікенду в Руці за традицією стартував новий сезон Кубка світу з лижних гонок. У перший день змагань за традицією був проведений класичний спринт, який вийшов настільки цікавим і подарував стільки важливих подій, що їх вистачило б на цілий вікенд. Головна з них – це, звісно, ​​поразка Йоганнеса Клебо.

Теоретично траса класичного спринту в Руці ідеально підходить норвежцю, але на практиці він зазнає тут поразки вже втретє за останні 4 роки. Так, у 2018 році ця поразка була скоріше випадковістю: Йоханнес дуже рано почав святкувати перемогу і пропустив повз себе Олександра Большунова. Однак в останні два роки Клебо програвав абсолютно по ділу. Проте поразка від партнера по команді Еріка Вальнеша рік тому навіть близько не принесла такого ефекту «вау!», як перемога Олександра Терентьєва.

У фіналі Клебо зробив справді геніальний з тактичного погляду маневр, вирішивши піти в атаку перед початком спуску, і на цьому заробив собі гандикап, який, здавалося, має стати вирішальним у боротьбі за перемогу. Він таким і став би, якби у фінішний підйом Терентьєв не видав космічну за потужністю атаку. Причому він побив Клебо його ж фірмовою зброєю: технікою фактично бігу з лижами в гору на неймовірній частоті, а не їзди на них. Цю техніку в останні роки намагалися копіювати багато суперників Йоханнеса, але щоразу копія виявлялася відчутно гіршою за оригінал. І ось у п'ятницю ми вперше побачили копію, яка виявилася кращою за оригінал і дозволила Терентьєву завдати Клебо дуже болючої поразки.

🇷🇺 🎿 Терентьев рванул в гору и привез Клебо больше секунды на финише! Какой же гений! 💪🏻 pic.twitter.com/kPsdBys2EY

— Eurosport.ru (@Eurosport_RU) November 26, 2021

Так, можна говорити про те, що Клебо в спринті виглядав важкувато і взагалі ледве пробився у фінал, але те, як легко Терентьєв розправився з оптимально готовим торішнім переможцем Еріком Вальнешем, говорить про те, що перемога росіянина - це насамперед його заслуга, а не наслідок проблем Клебо. І тепер буде дуже цікаво подивитися, чи зможе Терентьєв продовжити в такому ж дусі і на інших трасах, і в коньковому спринті. Невже на наших очах народилася нова суперзірка, яка поставить під загрозу домінування Клебо у спринтах?

На цьому проблеми збірної Норвегії не закінчилися – у суботу вікінги дуже слабо за своїми мірками виступили у розділці: жодної людини на подіумі. Найкращим із норвежців несподівано став Ерік Вальнеш, який посів четверте місце – його перший сильний результат у дистанційних гонках за кар'єру. І, за великим рахунком, саме виступ Вальнеша у розділці – єдине, що може тішити норвезьких уболівальників та тренерський штаб команди: усі інші в Руці відверто розчарували. Збірна Норвегії явно підійшла до старту сезону під навантаженнями та виглядала слабко. Так, цілком імовірно, що вже наступного тижня в Ліллехаммері норвежці виглядатимуть зовсім інакше, але те, що в Руці вони були слабкими – факт.

А у неділю вони відзначилися вже не поганими результатами на лижні, а негарним вчинком. Справа в тому, що весь вік-енд у Руці проходив при сильних морозах, які досягали критичної точки -20 градусів – коли температура опускається нижче цієї позначки, проводити змагання за регламентом ФІС вже не можна. Недільного ранку в Руці температура була нижче 20 градусів морозу, через що жіноче переслідування довелося перенести на пізніший, і, відповідно, тепліший час доби.

До старту чоловічої гонки температура піднялася до -18,5 градусів, проте збірна Норвегії у повному складі відмовилася виходити на старт. Їхній приклад наслідував переможець суботньої розділки та господар траси Іво Нісканен, легендарний ветеран Даріо Колонья та низка представників екзотичних для лижних гонок країн на кшталт Латвії та Вірменії. Так чи інакше, це були індивідуальні рішення окремих спортсменів, і тільки норвежці знялися в повному складі. І це при тому, що в суботній розділці вони спокійно виступали попри те, що температура була лише на 1,5 градуси вищою.

Цей демарш збірної Норвегії знову віддає дуже неприємним душком, як і їхній бойкот більшої частини Кубка світу минулого сезону. Суть все та ж: будучи найсильнішою збірною світу, норвежці почуваються примадоннами і вважають, що вони мають право здійснювати такі некрасиві вчинки і виявляти неповагу до глядачів, які в такий же сильний мороз чекали на Клебо та компанію на старті гонки. Та й не тільки до них: до спонсорів та федерації, які фінансують їхню підготовку та поїздки на змагання теж.

Швидше за все, причини такого демаршу ті ж, що й рік тому: спроби закулісного шантажу ФІС з метою скасування недільної гонки переслідування. Хоча можна придумати і більш банальну причину: зазнавши поразки від росіян та Нісканена у п'ятницю та суботу, норвежці просто побоялися повторення такого сценарію і у неділю. Як не крути, все одно негарно і негідно.

Ну, а збірна Росії на старт вийшла в повному складі, і в результаті прогнозовано забрала перші чотири місця. Переміг Олександр Большунов, і саме він покидає Руку у статусі лідера Кубка світу. Хоча, варто визнати, і лідер збірної Росії цього вікенду виглядав не найкращим чином: у спринті вилетів уже в чвертьфіналі, а в розділці лише замкнув топ-3, програвши не тільки Нісканену, а й партнеру по команді Олексію Червоткіну. Втім, неідеальна готовність Большунова до старту сезону читалася: восени він переніс операцію на щелепі та на кілька тижнів випав із тренувального процесу.

Дуже цікаво було спостерігати за виступом у Руці Сергія Устюгова, який на передсезонних змаганнях у Муоніо виглядав дуже здорово та дав своїм фанатам небезпідставні сподівання на повернення на топ-рівень. І загалом своїм виступом у Руці Сергій ці очікування скоріше виправдав, аніж ні.

Так, у п'ятницю в спринті він вилетів уже у чвертьфіналі, проте це було швидше наслідком тактичної помилки, ніж фізичної слабкості. А п'яте місце у суботній розділці класикою для конькіста Устюгова – це дуже солідний результат. Тепер лижники вирушають до Ліллехаммера, і там у Сергія буде гарна можливість закріпити успіх.

Карлссон завдала поразки Йохауг

У жінок вікенд у Руці також подарував епохальну подію: у суботу Фріда Карлссон обіграла Терезу Йохауг у розділці класикою. У лютому поточного року в Фалуні Джессіка Діггінс обіграла у коньковій розділці, і це була перша поразка норвежки у розділці за 5 років. Але при цьому улюбленим стилем руху Йохауг завжди була класика. Щоб знайти, коли Тереза ​​в попередній раз програвала у розділці класикою, треба лізти ще глибше в історію: у березень 2015 року в Лахті, де вона стала п'ятою.

Звичайно, сильний виступ Карлссон у суботній розділці назрівав вже в п'ятницю, коли вона дуже сильно виглядала у спринті і зуміла пробитися у фінал. Але, у будь-якому випадку, варто визнати, що поразка Йохауг – це насамперед результат її власної слабкості. Про це говорить хоча б те, що вона в результаті ледь не стала третьою, лише на 1,5 секунди випередивши німкеню Катаріну Хенніг, яка продовжує прогресувати і перетворюватися на лижницю топ-рівня.

У недільному переслідуванні Йохауг зуміла взяти більш ніж переконливий реванш у Карлссон. Але загалом той факт, що Тереза ​​програла у своєму коронному виді, розділці класикою, вже дає надії на те, що дистанційні гонки в нинішньому сезоні не будуть перманентним виносом в одну хвіртку. Ну а Карлссон у неділю вкотре підтвердила наявність у неї проблем із відновленням – бігти три дні поспіль на однаково високому рівні вона не може. Дуже важливий момент із погляду її перспектив на Тур де Скі.

До речі, і в жіночому переслідуванні в неділю було достатньо гонщиць, які не вийшли на старт (наприклад, із п'яти норвежок стартували лише Йохауг та Хейді Венг, яка у результаті замкнула топ-3). Однак реальних претендентів на найвищі місця серед них не було – дівчата показали, що спортивного духу та стійкості у них більше, ніж у зіркових норвежців на чолі з Клебо. Ще три лижниці, росіянки Тетяна Соріна та Юлія Ступак, а також фінка Анна Кюллонен, на старт вийшли, проте дістатися фінішу в таких суворих погодних умовах не змогли.

Однією з тих, хто в неділю не вийшов на старт, була Йоханна Матінтало. У п'ятницю в спринті вона стала четвертою – її найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу. Загалом відзначимо відмінну готовність збірної Фінляндії: у фінал спринту крім Матінтало пробилася і Катрі Люлюнпера, яка до цього жодного разу в кар'єрі не потрапляла навіть у топ-10 на Кубку світу. А у дистанційних гонках почала нагадувати саму себе найкращих зразків Кріста Пармакоскі – п'яте та четверте місця.

Зазначимо, що Ебба Андерссон у Руці виступила набагато гірше, ніж Карлссон: четверте та шосте місця. При цьому в спринті шведки знову довели свою тотальну перевагу над іншими. Навіть без травмованих Лінн Сван та Йонни Сундлінг зусиллями Майї Дальквіст та Йоганни Хагстрьом вони посіли перші два місця.

Щодо американок, то знову дуже солідно виглядала Розі Бреннан, яка довела, що її успіхи минулого сезону – це наслідок її сили, а не слабкого складу учасників більшості етапів Кубка світу. А ось Джессіка Діггінс залишила максимально двояке враження. Спочатку вона виграла кваліфікацію спринту, але потім вилетіла вже у чвертьфіналі, після чого у дистанційних гонках стала 18-ю та 11-ю. Хоча Діггінс завжди слабко починає сезон у Руці, тому робити висновки про її готовність поки що дуже рано.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 26 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142/5 км, особистий Гундерсен

Субота, 27 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 28 листопада

Рука (Фінляндія), HS 142/10 км, особистий Гундерсен

Лампартер ще не готовий боротися з Ріїбером

Почався сезон і у двоєборців, і головною інтригою старту Кубка світу було одне питання: чи готовий Йоханнес Лампартер кинути виклик Ярлу Магнусу Ріїберу у загальному заліку? І перший етап у Руці дав відповідь на це питання – ні, поки що не готовий. Ріїбер покинув Руку в статусі лідера Кубка світу, незважаючи на те, що суботній старт він пропускав через дискваліфікацію. У п'ятницю та в неділю він переміг.

Особливо показовим був недільний старт. Стрибкову спробу скасували через сильний вітер, і в гонці спортсмени стартували за результатами PCR (офіційного контрольного тренування) четверга. Лампартер мав 14-секундну перевагу над Ріїбером, але в гонці норвежець впевнено розібрався зі своїм суперником. З огляду на стрибковий рівень Ярла Магнуса регулярно привозити йому по 30-40 секунд на трампліні Лампартеру не під силу, а меншої переваги перед гонкою, якщо судити з виступів у Руці, Йоханнесу буде недостатньо.

Відсутністю Ріїбера в суботу зумів скористатися Теренс Вебер, який здобув свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу та перервав більш ніж 3-річну серію Ріїбера у жовтій майці лідера. Порівняно з попередніми сезонами німець помітно додав не лише у лижній гонці, а й у своїх улюблених стрибках.

Знову дуже непогано, хай і гірше, ніж рік тому, розпочав сезон Йенс Лурос Офтебро. Норвежцю залишається лише сподіватися, що після цього у нього не настане просідання форми завдовжки пів сезону.

Однією з головних інтриг етапу у Руці був виступ багаторічного лідера збірної Австрії Маріо Зайдля. Після дуже сильного виступу на Літньому Гран-прі (ЛГП) від Маріо чекали повноцінного повернення на свій піковий рівень. Однак поки що ми його не побачили. На трампліні Зайдль справді настільки ж сильний, як і до травми, а ось у лижній гонці його швидкості надалі далекі від рівня, який дозволив би регулярно боротися за подіум.

І це при тому, що Рука – це традиційно найзручніший та найуспішніший етап у календарі Кубка світу для двоборців з ухилом у бік стрибків. Цьому сприяє і формат (у п'ятницю спортсмени біжать лише 5 км замість звичних 10), і специфіка напівпольотного трампліну в Руці, який дає дуже великі розриви за підсумками стрибків. Тому, на більшості етапів Кубка світу, де двоборці найчастіше стрибатимуть на 90-метрових трамплінах, Зайдлю буде ще важче.

Щодо збірної Німеччини, то загалом Бундестім у Руці виглядав солідно, але багаторічні лідери команди, Вінценц Гайгер та Ерік Френцель, поки що не готові на 100%. У Йоханнеса Рідцека знову все гаразд із лижним ходом, але дуже слабкі результати на трампліні, а Фабіан Ріссле дуже серйозно розчарував в обох компонентах. Зі знаком «+» у збірної Німеччини здивував не лише Вебер, а й 22-річний Юліан Шмід. 2-разовий чемпіон світу серед юніорів 2019 року в Руці був одним із найшвидших лижників, на рівних змагаючись у цьому компоненті з тим же Рідцеком та Ілкою Херолою. При цьому Шмід завжди був збалансованим двоборцем, але за міжсезоння здійснив колосальний стрибок у швидкості на лижні.

Додав у швидкості на лижні і Крістьян Ілвес – схоже, спільні тренування зі збірною Фінляндії починають давати результати. Естонець став восьмим у п'ятницю та четвертим у суботу, показавши здатність непогано фінішувати з великої групи. А в неділю він був дискваліфікований у стрибковій спробі.

До речі, у п'ятницю в Руці відбулася, мабуть, найбільш незвичайна дискваліфікація в історії стрибків та двоборства. До старту не було допущено всю збірну Італії, у повному складі. Причина оригінальна: «Скуадру Адзурру» дискваліфікували за те, що вони провели несанкціоноване додаткове тренування на трампліні в Руці під час етапу, що заборонено регламентом.

Виступила на етапі в Руці і збірна України, і порівняно з минулим сезоном мало що змінилося. Дмитро Мазурчук знову виглядав трохи сильнішим за Віктора Пасічника, і в неділю був навіть близький до того, щоб поборотися за очки. Мазурчук видав свій найкращий стрибок на трампліні за весь вікенд, але, на жаль, спробу в результаті було скасовано, і, як уже було сказано вище, у гонці двоборці стартували за результатами четвергового PCR (Provisional Competition Round).

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: