Сокіл у Континентальному кубку: суперники, комічні спогади й диво Будапешта

Сьогодні, 22 жовтня, київський «Сокіл» розпочинає боротьбу в Континентальному кубку, другому за значимістю клубному турнірі європейського хокею. Першим суперником команди Олега Шафаренка на кризі арени Tüskecsarnok у Будапешті буде латвійський «Олімп» з Риги. У суботу, 23 жовтня, наша команда зіграє з господарями, «Ференцварошем», яких називають головними фаворитами турніру. Завершить виступ «Сокіл» у неділю, матчем із чемпіонами Естонії «Тарту-Вялком».

Спогади

Виїзд до Будапешта кияни розпочали з трансферу на клубному автобусі від домашньої арени на АТЕКу о третій ночі 21 жовтня до аеропорту «Жуляни». Щойно автобус виїхав з-за воріт військової бази «Грузинського легіону», як тренер команди Олег Шафаренко в контексті майбутнього протистояння з латвійцями згадав веселу історію часів гравецької кар’єри. «На виїзд у Латвію проти не то «Риги», не то «Металургса» з Лієпаї «Сокіл» відправлявся, маючи в обоймі фактично одного воротаря – Вадима Силеверстова, - каже тренер. – Молодого дублера взяли для кількості. Виставляти його ніхто не збирався. Й ось на латвійському кордоні виявляється, що «Силік» взяв замість свого закордонного паспорта мамин. «Ти що витворяєш?! – питає Вадима шокований таким неподобством тренер «Сокола» Олександр Сеуканд. – Вилазь з автобуса і сиди тут!» «Силік» просидів у дерев’яній будці у прикордонників добу. Менеджер «Сокола» Василь Фадєєв якимось чином зумів доставити паспорт з Києва і незадовго до початку матчу Силеверстов таки доїхав».

«Соколята» у Варшаві

На щастя, цього разу пригод із паспортами вдалося уникнути. Додаткових клопотів під час проходження паспортного контролю в Києві і аеропорту Фредеріка Шопена у Варшаві, де кияни здійснювали пересадку, додавала хіба перевірка ковід-сертифікатів і ПЛР-тестів, без яких права на перетин кордону людина в нинішніх умовах не отримає. У випадку з «Соколом» неприємних сюрпризів не було. Усі гравці, тренерський штаб і персонал здали негативні тести й у підсумку успішно добралися до Будапешта. Вдома залишилося лише чотири молодих хокеїсти – оборонці Владислав Сушков і Сергій Логач та нападники Денис Гончаренко і Ярослав Панченко, яких Шафаренко не зміг взяти через те, що згідно з ковід-протоколом заявка команди обмежується 22-ма гравцями. Тренер «Сокола» в цій ситуації зробив ставку на досвід. З молодих українців у число 22-х потрапили ті, хто на старті нового сезону, який кияни розпочали з десяти перемог в 11-ти матчах Української хокейної ліги, проявив себе найяскравіше. То – воротарі Дмитро Кубрицький та Артур Оґанджанян і нападники Данило Коржилецький і Михайло Сімчук.

Дмитро Кубрицький

Для 19-річного воротаря Дмитра Кубрицького цей виїзд у Будапешт є особливим. Річ у тім, що до повернення в лави «Сокола» юний воротар три роки готувався в школі юнацької команди «Пестершебеті Фаркашок», яка базується в угорській столиці. «Ми тренувалися поруч із ровесниками з «Ференцвароша», - згадує Дмитро. – Наша команда посідала третє місце в чемпіонаті Угорщини. За цей час встиг прижитися в Будапешті. Дуже подобається саме місто, в мене тут залишилися друзі, які прийдуть мене підтримати у найближчих матчах Континентального кубка. Ось лишень угорської мови як не намагався, вивчити не зміг. Мені здається, це неможливо. У ній 32 відмінки! Я чесно старався, але рятувало знання англійської».

Окрім того, Кубрицький згадав, як одного разу в нього гостювали батьки, і він разом з татом і мамою поїхали на озеро Балатон. «Надзвичайно мальовниче містечко неподалік від Будапешта, - каже Дмитро. – Всім раджу за нагоди туди поїхати».

Ігрова арена

Правда, невдовзі спогади про відпочинок відійшли на другий план. То коли команда прибула на територію спортивного комплексу Tüskecsarnok, на льоду якого відбуватимуться найближчі поєдинки Континентального кубка.

Tüskecsarnok – то не лише сучасна багатофункціональна арена, яка може вмістити 2500 глядачів на хокеї і майже 4000 на баскетболі, але й десятки тенісних кортів під накриттям і на відкритому повітрі, повноцінний плавальний басейн олімпійського стандарту (довжина 50 м) з десятьма доріжками, три футбольних поля зі штучним покриттям, тренувальний майданчик для ігрових видів спорту. «Тут хокеєм займається більше дівчат, ніж в Україні хлопців», - іронізує, спостерігаючи за розминкою дівочої команди, Олег Шафаренко.

Найцікавіше, що Tüskecsarnok розташований не на окраїні Будапешта, а майже в самому центрі міста, фактично на узбережжі ріки Дунай. Можете уявити щось схоже у перетвореному на кам’яні джунглі Києві?  

«З цим стадіоном пов’язаний мій перший самостійний тренерський досвід, - згадує Олег Шафаренко. – До Будапешта я привозив юнацьку збірну України з Михайлом Сімчуком у складі. Ми тоді виступили дуже гарно – зіграли внічию з білорусами і перемогли 6:3 угорців. «Грав тут колись за збірну України проти команд Польщі і Угорщини», - каже натомість, стоячи поруч із льодовою коробкою, капітан «Сокола» Андрій Міхнов. 

Історія

Між тим, саме з іменами 40-річного Шафаренка і на два роки молодшого Міхнова пов’язані головні успіхи нинішніх представників «Сокола» у Континентальному кубку. Обидва в різний час були його володарями, причому Андрій робив це навіть двічі — як гравець російської «Лади» з Тольятті у 2006-му і як представник білоруської «Юності» з Мінська у 2018-му. З тією ж «Юністю», але сімома роками раніше, ставав володарем трофею нинішній головний тренер «Сокола» Олег Шафаренко.    

Ще одну реальну нагоду поборотися за трофей Олег втратив як нападник киян. У сезоні-2008/2009 «Сокіл» був близьким до того, щоб посісти у півфінальній групі в латвійській Лієпаї перше місце і вийти у фінал. При цьому білоруський «Керамін» з Мінська, свого основного опонента, який врешті й вийшов у фінал, кияни в стартовому матчі обіграли 4:2. Шафаренко відзначився в тій грі голом і результативною передачею. Вирішальною виявилася поразка команди Сеуканда з рахунком 1:3 в другому матчі від місцевого «Металургса». «Несправедливішу поразку годі уявити, - згадує Олег. – Ми не встигли відновитися після першого матчу, а на додачу ще й Мамонов закинув нам курйозну другу шайбу. Він просто викинув шайбу у бік наших воріт від червоної лінії і поїхав змінюватися. Ігоря Карпенка кидок застав зненацька. Мамонов дізнався, що забив, уже сидячи на лаві. Шкода, бо команда в нас була тоді дуже сильна, здатна вигравати Континентальний кубок».

В підсумку, перегравши в заключному поєдинку 7:2 казахстанський «Горняк» (на рахунку Шафаренка — дубль і результативна передача), кияни набрали по шість очок з «Металургсом» і «Кераміном». Білоруси стали першими завдяки найліпшій різниці шайб.

У єврокубках «Сокіл»  гратиме у 19-те в історії, зокрема в 14-те стартуватиме в турнірі, який іменується Континентальним кубком. Щоправда, попереднього разу «Сокіл» грав у єврокубках 11 років тому. Тоді очолювана Олександром Сеукандом київська команда стартувала з третього раунду, матчі якого відбувалися в італійському Асьяґо. В першому ж матчі кияни зійшлися в очному протистоянні з господарями турніру, однойменним клубом «Асьяґо». По ходу гри українці поступалися 0:2 і 1:3, але завдяки шайбам нинішнього наставника національної команди нашої країни Вадима Шахрайчука, Дмитра Цируля і Олександра Яковенка змогли відігратися. Доля гри вирішилася в серії булітів, які ліпше виконали італійці. Програвши фаворитові, «Сокіл» у наступному поєдинку після дублю Шахрайчука вів у поєдинку з данським «Сондерійске Воєнс» 2:1, але врешті поступився 2:3. В заключному матчі, який вже не мав турнірного значення, кияни перемогли 7:4 румунський «Меркуря-Чук».

Анатолій Степанищев, Юрій Шундров, Анатолій Дьомін, Олег Ісламов вивели «Сокіл» у фінал Кубка Шпенґлера

Загалом у єврокубках «Сокіл» провів 72 матчі, 41 з яких виграв, у 6-х зіграв внічию і 25 програв. Сито стартових раундів континентальних турнірів кияни долали шість разів. Найуспішнішим досі залишається перший для «Сокола» сезон у єврокубках. У 1986-му українці боролися за Кубок Шпенґлера і стали другими тільки долею випадку. Збірна Канади, складена з гравців-студентів, які виступали в Європі, тріумфувала вдруге поспіль завдяки новому регламенту, коли після колового турніру організатори Кубка вирішили проводити фінальний матч між командами, котрі посіли дві перших позиції. На першому етапі «Сокіл» не знав втрат, обігравши тих же канадців 7:3, однак у фіналі українці поступилися 6:9 і зупинилися в кроці від здобуття трофею. Найкращим бомбардиром того турніру з 10 очками (6 голів + 4 асисти) став нападник киян Анатолій Степанищев, а в символічну збірну, окрім нього, увійшли ще два представники «Сокола» — воротар Юрій Шундров і оборонець Сергій Горбушин. 

Суперники

А згадуваний вже матч «Металургс» - «Сокіл» у Континентальному кубку 15-річної давнини згадується ще й у контексті нинішнього поєдинку. Річ у тім, що третю шайбу у ворота киян, яка, як виявилося, закрила їхні мрії про фінал остаточно, закинув нападник Едійс Брахманіс, який зараз виступає за «Олімп». «Брахманіс володіє божевільної сили кидком, - каже Олег Шафаренко. – Кине – і зреагувати воротареві дуже важко. Нині, у своїх 37, Едійс, можливо, вже не має колишньої швидкості. Але кидок при ньому, і в цьому полягає головна небезпека.

Едійс Брахманіс

Заснований у 2002 році «Олімп» цьогоріч вперше в історії став чемпіоном Латвії. Звісно, з урахуванням, що найсильніший клуб країни – ризьке «Динамо» - виступає в Континентальній хокейній лізі. Зрештою, в «Олімпі» теж є на кого подивитися. Цікаво, що очолює команду з нового сезону 38-річний екс-оборонець рижан Максимс Широковс, котрий у сезоні-2012/2013 виступав у чемпіонаті України за «Галицьких Левів».

Варто сказати, що чемпіонство «Олімпу» допоміг здобути знаменитий латвійський нападник, 36-річний Мікеліс Редліхс, котрий підсилив команду в січні, перейшовши до її лав з ризького «Динамо». Грав Мікеліс прекрасно: 15 (4+11) очок у 9-ти матчах регулярного чемпіонату і 12 (6+6) – у 9-ти поєдинках плей-оф. Редліхс був визнаний MVP сезону і єдиним із гравців «Олімпа» отримав запрошення від тренера збірної Латвії Боба Гартлі, щоб виступити на домашньому чемпіонаті світу. На старті нинішнього сезону Редліхс обертів не збавляє – 6 голів і 4 передачі в 11-ти матчах.

Інші легенди латвійського хокею, котрі зараз виступають у складі чемпіонів, до рівня збірної вже не дотягують, але в «Олімпі» залишаються на провідних ролях. Найперше в цьому контексті варто виділити оборонців, 40-річного оборонця Ґеорґійса Пуяцса і 40-річного форварда Алєксєйса Широковса, котрий із 11 (4+7) очками в дев’яти матчах є найкращим бомбардиром команди у поточному сезоні.

Головним фаворитом квартету в Будапешті буде місцевий «Ференцварош». 27-разові чемпіони Угорщини в останній регулярній першості Erste Liga стали другими, але в плей-оф на стадії півфіналу поступилися румунській «Чіксереді».

Тренує «Фраді» протягом останніх трьох сезонів 42-річний екс-нападник збірної Угорщини Фодор Шаболч. Асистентом Фодора є канадський фахівець Юл Геннеллі.

Найкращим бомбардиром «Ференцвароша» у попередньому сезоні був 27-річний фінський нападник Расмус Калмала, котрий є вихованцем відомого клубу ТПС і раніше виступав за юнацькі збірні Фінляндії. У 35-ти матчах регулярного сезону-2020/2021 Расмус набрав 44 очки – 16 шайб і 28 передач; у 8-ми матчах плей-оф – 4 голи + 4 асисти. У новому чемпіонаті результативність Калмали теж вражає: 11 голів і 6 передач в 11-ти матчах.

Найкращим снайпером «Фраді» в минулому чемпіонаті став 31-річний капітан команди, центрфорвард збірної Угорщини Дьордь Надь. На його рахунку в 36-ти матчах «регулярки» був 21 гол і 20 результативних передач. У 11-ти поєдинках плей-оф Дьордь провів 3 шайби і віддав 7 результативних передач. У новому чемпіонаті Надь знову результативний – 3 голи і 8 передач. Так само ефективно діє на старті сезону й 32-річний фінський новачок «Ференцвароша» Югані Таммінен. В його активі – 12 (3+9) очок.

«Нині клуб із Будапешта справедливо лідирує в угорській Erste Liga, - коментує Sport.ua можливості майбутнього суперника «Сокола» головний тренер збірної України Вадим Шахрайчук. – «Ференцварош» має в складі сильних угорських хокеїстів, частина з яких є гравцями національної збірної. Впродовж міжсезоння команду поповнило два дуже серйозних канадці, з можливостями яких я добре знайомий з досвіду роботи в чемпіонаті Румунії. Мова про атакувального оборонця Джоша Макфедена і нападника Коді Фаулі, які виступали за «Брашов». У купі з фінами ці хокеїсти зробили з «Ференцвароша» суперника ще небезпечнішого, ніж у попередньому сезоні. Щоб перемогти господарів, «Соколу» треба продемонструвати свій найкращий хокей на кшталт того, який команда показувала впродовж двох періодів матчу з «Донбасом».

Завершить «Сокіл» виступи на будапештському льоду поєдинком з естонським «Вялком». За іронією долі, з цим суперником кияни перетнулися найраніше – ще під час пересадки в терміналі варшавського аеропорту. До Будапешта команди добиралися різними літаками, зате поселилися в угорській столиці в одному готелі – Ibis Style. Так само, як і гравці «Олімпа», між іншим.

Федір Гусинін і Антон Васильєв зустрілися в аеропорту Варшави

Антон Васильєв, перспективний новачок «Сокола», який два роки тому був найкращим бомбардиром Молодіжної хокейної ліги РФ, встиг впродовж хвилин десяти поговорити з двома гравцями «Вялка» ще у Польщі. «Федя Гусинін – мій друг, ми раніше разом виступали за московське «Динамо», - каже Антон.

Гусинін – лідер «Вялка». У 16-ти матчах минулого чемпіонату Естонії, коли команда здобула третє поспіль і 12-те в історії чемпіонство, він набрав 53 (16+37) очок. А другим бомбардиром клубу з Тарту є 34-річний вихованець «Сокола», триразовий чемпіон України в складі киян Олексій Войцехівський.

«Ми усвідомлюємо, що до старту вважаємося аутсайдерами квартету, - каже Олексій Sport.ua. – Мабуть, порівнюючи бюджети команд, це так і є. Але ми зробимо все від нас залежне, щоб спростувати ці прогнози. Гра покаже, хто правий. У нас амбіційна команда. Звісно, радий побачитися з хлопцями з Києва. Ми раніше перетиналися в «Соколі» з Костянтином Сімчуком, Олегом Шафаренком, Андрієм Міхновим. «»Сокіл» завжди буде для мене особливим. З нетерпінням очікую нагоди зіграти проти рідної команди».

Зауважимо, що в третій раунд Континентального кубка виходить лише переможець групи.