Концепція Маріуполя себе вичерпала. Схоже, Маркевич викинув білий прапор
Потрібно міняти або підхід, або людей...
Після десяти турів, зіграних командами в УПЛ-2021/22, головним аутсайдером чемпіонату несподівано для багатьох виявився «Маріуполь». Клуб, чиї фінанси останнім часом ніколи не співали романси, зараз не здатний набирати більше очок, ніж ті колективи, де є проблеми із виплатою зарплат або інфраструктурою, а це апріорі здається дивним.
На шлях змін «Маріуполь» свідомо пішов влітку 2020 року, коли відмовився від послуг колишнього «керманича» Олександра Бабича, разом з яким команду покинув ряд досвідчених виконавців на кшталт Сергія Яворського, Руслана Фоміна та Валерія Федорчука. Новим наставником приазовців був призначений Остап Маркевич, в послужному списку якого до цього були лише нетривалі етапи роботи з «Агробізнесом» та «Чорноморцем», а також кілька років в цілому успішної співпраці з «Вільярреалом», де син Мирона Маркевича відповідав за розвиток і результати юнацької команди.
Власне, прихід в «Маріуполь» Маркевича-молодшого означав одне - у клубі вирішили зробити максимально можливу ставку на молодь, причому чималу частину таких футболістів приазовці, як і раніше, брали в оренду у «Шахтаря». Керівництво «Маріуполя» досить оптимістично бачило перспективи розвитку команди під керівництвом нового наставника, позитивно оцінюючи його методи і підходи. Зокрема, віце-президент клубу Андрій Санін влітку 2020 року обронив цікаву фразу: «Якщо цю планету не знищить пандемія коронавірусу, то, думаю, роки через три ми будемо грати у Лізі чемпіонів».
Сам Остап Маркевич на старті роботи з «Маріуполем» теж виглядав в цілому задоволеним умовами, які йому забезпечили керівники. «У нас молоді хлопці. З ними цікаво працювати мені як тренеру і моєму тренерському штабу», - заявляв Маркевич у серпні 2020-го.
Однак минув рік, і в «Маріуполі» вже навіть не заїкаються про Лігу чемпіонів. Більш того, про єврокубки в цілому приазовцям у їхній нинішній ситуації говорити не доводиться. Здається, що колишня концепція, про яку настільки бадьоро віщали клубні функціонери, себе вичерпала, а Остап Маркевич банально викинув білий прапор. Думка про це сама собою прийшла в голову, коли після поразки в десятому турі від «Руху» наставник «Маріуполя» заявив: «Без серйозного і значного підсилення складу ми й далі будемо бачити таку картину, як сьогодні. Про що я неодноразово попереджав. Ну, будемо рухатися далі. Ніхто не буде зараз вмирати від такої ситуації. Складно знайти слова, тому що я ніколи в такій ситуації не опинявся, як і мій тренерський штаб. І хлопці звикли перемагати. Нікому не хочеться існувати в таких умовах. Будемо робити максимум. Є причини і наслідки, які призвели до такої ситуації».
Насправді, романтизм у відносинах між «Маріуполем» та Маркевичем, здається, остаточно вивітрився ще після завершення минулого сезону. Тоді приазовці фінішували одинадцятими, хоча роком раніше Бабичу, по суті, не пробачили восьмого рядка у турнірній таблиці, вважаючи його надто низьким для команди із такою комплектацією та можливостями. Справедливості заради, у Маркевича-молодшого дійсно під рукою були гравці з меншим досвідом, через що занадто суворо оцінювати результати його праці в прем'єрному сезоні в УПЛ було б неправильно. Однак настільки провально починати і другий рік в «Маріуполі» - це вже занадто...
Причому Маркевич дійсно публічно попереджав про те, що подібна ситуація може статися. Через рік після його слів про інтерес до роботи з молодими хлопцями, в серпні 2021-го наставник «Маріуполя» був уже не настільки радий подібній перспективі. Зокрема, після болючої у всіх відношеннях поразки в шостому турі УПЛ-2021/22 від «Інгульця» (0:3), Остап Маркевич цілком чітко позначив свою позицію та бачення ситуації: «Нам потрібно в пожежному порядку підсилення, й підсилення не молодими гравцями, а тими, хто зможе витягнути цю ситуацію. Я говорив, що потрібно 3-4 гравця, але бачу, що потрібно більше людей».
Іншими словами, сам головний тренер «Маріуполя» визнав, що однією лише концепцією щодо розвитку і вирощування молоді домагатися прийнятних результатів в сучасній УПЛ неможливо. Конкуренція в лізі, хай як би її не критикували недоброзичливці, з кожним сезоном все-таки зростає, і зараз все виглядає так, що в наступному році, коли, за словами Саніна приазовці повинні будуть замахнутися на путівку в Лігу чемпіонів, в елітарному дивізіоні українського футболу буде ще більше по-справжньому амбітних клубів, де нібито все в порядку з фінансами (мова, звичайно, про «Металіст», «Кривбас» та «Полісся», які на крейсерській швидкості мчать в УПЛ). А це означає, що «Маріуполю», якщо там не хайпували на темі єврокубків, вже зараз потрібно створювати та награвати міцну команду, котра буде здатна давати результат в найближчому майбутньому.
ФК Маріуполь
Остап Маркевич чітко розуміє, що за нинішньої ситуації він не зможе забезпечити фініш команди в зоні єврокубків. Слова тренера про дітей, яких нема в чому звинувачувати, здаються ледве не закликом про допомогу до керівництва. Але поки останнє підписало для наставника лише двох легіонерів з досвідом - 31-річного Стефана Спіровскі з Північної Македонії та 25-річного Петара Босанчіча з Хорватії, причому обидва оформили короткострокові контракти з приазовцями - до кінця нинішнього сезону, і аж ніяк не факт, що Маркевичу-молодшому варто розраховувати на цих виконавців у довгостроковій перспективі.
Не варто ходити коло та навколо, щоб не говорити очевидного - нинішній «Маріуполь» дуже тісно пов'язаний із «Шахтарем». І призначення Остапа Маркевича влітку минулого року виглядало цілком перспективним для босів «гірників», так як цей фахівець ще в Іспанії працював із молоддю, розуміє закордонні методи, й може допомогти юнакам у розвитку. Однак навіть «Шахтар» нинішній стан справ у «Маріуполі» навряд чи може влаштовувати. Не для того «гірники» віддавали своїх талановитих молодих футболістів в оренду, щоб ті повзли у хвості турнірної таблиці. Так, мотивацію до зростання і розвитку, а також хоча б базовий менталітет переможців у 17-18 років здобути дуже непросто, а ось махнути рукою і втратити кілька місяців кар'єри - запросто.
Тому чутки про те, що балканських новачків для «Маріуполя» особисто допомагав підписати Даріо Срна, також виглядають цілком логічними в аспекті ситуації, що склалася. Інше питання - чи зможуть шість футболістів, чий вік дорівнює або перевищує 25 років, витягнути «Маріуполь» з настільки незавидної ситуації, в якій опинилася ця команда? Хоча, звичайно, не варто забувати про все ще молодих, але достатньо досвідчених за мірками нашого чемпіонату Максима Чеха (48 матчів в УПЛ), Дмитра Топалова (55 матчів в УПЛ), Олега Кудрика (33 матчі в УПЛ), Андрія Кулакова (43 матчі в УПЛ) та Олексія Кащука (40 матчів в УПЛ)...
Що правда, щодо майбутнього останнього в «Маріуполі» виникають питання. Нещодавно Остап Маркевич чи то спеціально, чи то на емоціях розповів про ситуацію навколо Кащука: «Думаю, Олексію треба задуматися над тим, що він робить і для чого він у футболі. Так безхарактерно і безвольно (грати - прим. авт.). Вже давали йому безліч шансів. Напевно, все ж треба давати їх іншим людям. Напевно, так гостро, але вже вистачить. Гратимуть інші люди, ті, які хочуть».
І це та сама проблема відсутності мотивації до розвитку, про яку трохи вище говорилося в аспекті молодих футболістів. Умовний Кащук розуміє, що переріс рівень нинішнього «Маріуполя», однак рухатися разом із ним вперед команда не може - в ній знову з'явилося занадто багато молоді, яку спершу потрібно підтягнути, а вже потім ставити серйозніші завдання. І це базова проблема, з якою зіткнувся Остап Маркевич, і яка поки не вирішується на рівні керівництва. Тому не варто дивуватися, якщо найближчим часом в «Маріуполі» все-таки або змінять підхід до розвитку команди, або поміняють людей, котрі відповідають за результат...
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Колишній нападник киян не може пробачити Владиславу Ванату його жарт
Віктор і його сім'я чудово проводять час
Он не тренер от слова ВООБЩЕ, он даже не физрук, или трудовик как Сёмин.
Он Папенькин сынок.
Май 2022 года официально разрываете любые контракты с Шахтером.
И своими игроками играете.
Получаете огромный респект среди болельщиков и хороших игроков в будущем.
Коля Шапаренко пример самый яркий.
Если нет просто клуб даже исчезнуть может.
Потому что отношение информационно и спортивное конечно просто задавит
«Якщо цю планету не знищить пандемія коронавірусу, то, думаю, роки через три ми будемо грати у Лізі чемпіонів».
Первое нада отправлять в дурку на обследование и второе менять руководство.
По факту такая же ситуация с Черномором .Кучу легионеров которым пофиг на мотивацию и команду.Свои пацаны на лавочке сидят Как можно вообще наигровать состав и думать о будущем с командой в которой больше половины арендованых?
то что, лига чемпионов через три года отменяется?