Гуанчжоу Евергранд: китайський Колос, який може зникнути назавжди

Всього п'ять років тому клуби китайської Суперліги творили, як тоді здавалося, що їм заманеться на світовому футбольному трансферному ринку. Величезні гроші, що вливалися інвесторами у свої проекти, дозволяли китайцям підписувати відомих гравців, легко переманюючи їх з Європи колосальними зарплатами. 3 лютого 2016 року «Гуанчжоу Евергранд» підписав форварда мадридського «Атлетіко» та збірної Колумбії Джексона Мартінеса, витративши на трансфер 42 мільйони євро. Рекорд протримався недовго - всього через два дні «Цзянсу Сунін» віддав 50 мільйонів євро за бразильського лідера «Шахтаря» Алекса Тейшейру, але і ця цифра недовго пробула в топі. Менш ніж через півроку «Шанхай СІПГ» погодив трансфер форварда «Зеніта» Халка за 55,8 мільйонів євро, а в січні 2017 року цей же клуб знову переписав історію, заплативши 60 мільйонів євро за бразильця Оскара з «Челсі».

У 2016 році, за підрахунками аналітиків, китайські клуби витратили 451 мільйон доларів на трансферному ринку, що вдвічі більше, ніж їхні витрати роком раніше. Завдяки цьому клуби з Піднебесної увійшли до п'ятірки найбільш платоспроможних на світовому футбольному ринку. Це був неймовірний переворот, до якого більшість ліг виявилися просто не готові.

Втім, досить швидко ситуація змінилася, і нині в китайському футболі все виглядає зовсім не так барвисто, як у 2016-му. Джексон Мартінес, Алекс Тейшейра та Халк вже покинули Піднебесну, а «Цзянсу Сунін» й зовсім припинив існування, хоча і став чемпіоном країни у 2020 році. До катастрофи свіжоспеченого чемпіона привели фінансові проблеми Suning Commerce Group - ключового спонсора клубу, де п'ять років, немов сир у маслі, провів Алекс Тейшейра.

Ліквідація Цзянсу Сунін та крах футболу в Китаї. Чому так відбувається? 

Втім, зникненням «Цзянсу Сунін», так само, як і менш відомих на світовій арені футбольних клубів Китаю, справа може не обмежитися. Найближчим часом є побоювання, що настільки незавидна доля через катастрофічні проблеми Evergrande Group спіткає і «Гуанчжоу Евергранд» - найуспішніший клуб Піднебесної, який рекордні вісім разів перемагав у китайській Суперлізі, а також двічі вигравав Лігу чемпіонів АФК...

Як все починалося

21 лютого 2010 року, не дивлячись на фініш в середині турнірної таблиці в китайській Суперлізі, команда з Гуанчжоу, що носила тоді назву «Гуанчжоу Фармасьютікал» в знак приналежності до Guangzhou Pharmaceutical Holdings, була відправлена ​​у перший дивізіон тамтешнього футболу через участь в договірних матчах у 2006 році. За тиждень стало відомо, що новим власником футбольної команди став Evergrande Group, який заплатив за це 100 мільйонів юанів.

Прийнявши на себе керівництво, менеджери Evergrande Group перейменували футбольний клуб в «Гуанчжоу Евергранд», і приступили до його просування вгору. Першим кроком стало підписання із «Селтіка» зірки китайського футболу Чжена Чжи, котрий і понині, незважаючи на 41-річчя, є гравцем команди та її капітаном.

У першому ж своєму сезоні «Гуанчжоу Евергранд» зміг вирішити питання виходу в елітарний дивізіон, ставши чемпіоном першої ліги. А вже наступного року команда стала кращою в китайській Суперлізі, вигравши, зокрема, сім чемпіонських титулів поспіль. Здавалося, що «китайські тигри» (прізвисько команди з Гуанчжоу) слідували девізу на своєму гербі: «Будь кращим назавжди», і це дійсно було так. Зокрема, на офіційному сайті клубу досі значиться: «В даний час «Гуанчжоу» вважається найбільш успішнішим і найвпливовішим футбольним клубом в Азії».

Колосальні інвестиції

Успіх не був досягнутий на рівному місці, і обійшовся власникам клубу в пристойну суму. Крім рекордного трансферу Джексона Мартінеса, «Гуанчжоу Евергранд» активно інвестував в інших футболістів. 42 мільйони євро за Пауліньо, 19 мільйонів євро за Таліску, 15 мільйонів євро за Рікардо Гуларта, 11 мільйонів євро за Алана - ось зовсім не вичерпний перелік топових трансферів, які встигли провернути «китайські тигри». При цьому, Гуларта та Алана «Гуанчжоу Евергранд» підписав ще у січні 2015 року, тобто до так званого «китайського трансферного буму», що відбувся у 2016-му.

Важливо розуміти, що крім озвучених сум на трансфери, неабияка частина фінансування господарів клубу йшла на комісійні виплати, а також на зарплати гравцям. Потім до цього додалися ще й істотні податкові відрахування, через що часом сама сума трансферу була вдвічі або втричі меншою, ніж інші витрати «китайських тигрів». Ще у 2011 році аргентинський плеймейкер Даріо Конка, який перебрався в «Гуанчжоу Евергранд» з бразильського «Флуміненсе» за 8 мільйонів євро, називався третім у списку найбільш високооплачуваних футболістів планети слідом за Ліонелем Мессі та Кріштіану Роналду.

Неймовірні інвестиції робилися і у тренерів. 17 травня 2012 року власникам «Гуанчжоу Евергранд» вдалося переконати очолити команду чемпіона світу-2006 Марчелло Ліппі. З цим італійцем на чолі «китайські тигри» вперше в своїй історії стали переможцями Ліги чемпіонів АФК у 2013-му, обігравши в фіналі за сумою двох матчів «Сеул» (2:2, 1:1). За ним прийшов інший чемпіон світу, але вже 2002 року, Луїс Феліпе Сколарі, котрий також привів «Гуанчжоу Евергранд» до перемоги у Лізі чемпіонів АФК в 2015-му, обігравши у вирішальній сутичці «Аль-Ахлі» з ОАЕ (0:0, 1:0). Після того, як аксакали пішли, головним тренером надовго став молодий Фабіо Каннаваро, який незважаючи на вік, як і його попередники, за неофіційною інформацією, є одним з найбільш високооплачуваних наставників у світовому футболі.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марчелло Ліппі

Втім, кошти інвестувалися не тільки в першу команду. У 2012 році клуб відкрив найбільшу в світі футбольну школу в Цин'юані. За оцінками експертів, проект обійшовся власникам «Гуанчжоу Евергранд» в 1 мільярд юанів (більше 150 мільйонів доларів). Його метою було «оживити китайський футбол і зростити майбутніх зірок цього виду спорту», ​​але втілити задумане у життя так і не вийшло. З моменту відкриття топової академії жоден з її вихованців так і не став постійним гравцем першої команди «китайських тигрів».

У босів Evergrande Group були плани витратити ще більше. У минулому році корпорація оголосила про бажання побудувати новий стадіон, який, за попередніми задумами, повинен був стати найбільшою футбольною ареною світу. Споруду передбачалося звести у формі квітки лотоса, і вона повинна була вміщати 100 тисяч глядачів, а проектна вартість дорівнювала 1,7 мільярдам доларів.

Допомагали стати сильнішими іншим

Напередодні сезону-2016 керівництво «Гуанчжоу Евергранд» здивувало всіх своїм рішенням продати кращого бомбардира команди бразильця Елкесона суперникам по Суперлізі «Шанхай СІПГ» за 18,5 мільйонів євро. У стані «китайських тигрів» тоді дали вельми цікаве пояснення того, що сталося: «Щоб підтримати китайські команди у Лізі чемпіонів АФК, а також заради національної слави, ми погодилися на перехід Елкесона у «Шанхай СІПГ».

Саме Елкесон забив вирішальний м'яч у ворота «Аль-Ахлі» в фіналі Ліги чемпіонів АФК 2015 року, принісши другий в історії тріумф «Гуанчжоу Евергранд». У «Шанхай СІПГ» результативність форварда дещо похитнулася, а тому влітку 2019-го «китайські тигри» повернули Елкесона назад, витративши вже куди більш скромні 5,5 мільйонів євро. А за кілька місяців бразилець отримав китайське громадянство, змінивши ім'я на Аі Кесен та почав виступати за збірну Піднебесної, у якої були грандіозні плани на 2022 рік і чемпіонат світу в Катарі...

Мрії про повністю китайську команду

У лютому 2017 року китайський мільярдер і голова ради директорів Evergrande Group Сюй Цзяїнь розповів про мрію в майбутньому побачити команду, яка б повністю складалася з китайських футболістів.

«На мій погляд, ідеальна команда «Гуанчжоу Евергранд» повинна складатися з тренера зі світовим ім'ям і повністю місцевих гравців. Наша мета - зробити свій внесок у розвиток китайського футболу, і вся наша робота повинна бути зосереджена на цьому», - заявив Сюй Цзяїнь.

В якомусь сенсі робота у зазначеному напрямку почалася через натуралізацію легіонерів. Крім Елкесона, громадянство Китаю прийняли також Рікардо Гуларт і Фернандіньо, а згодом ще й Алан з Алоїзіо, а також етнічний англієць і вихованець академії «Евертона» Тайас Браунінг.

Getty Images/Global Images Ukraine. Рікардо Гуларт

Робота керівництва «Гуанчжоу Евергранд» у питанні натуралізації була, за чутками, безпосередньо узгоджена з босами Китайської футбольної асоціації. Останні надмірно зацікавлені в сильній національній команді, яку прагнуть продемонструвати вболівальникам і керівництву держави вже у фінальній частині чемпіонату світу-2022. Хоча поки шанси Китаю поїхати на світовий мундіаль виглядають не дуже високими, оскільки національна збірна Піднебесної програла два стартові матчі в групі В третього раунду кваліфікації.

З вищими чинами Китайської футбольної асоціації босів «Гуанчжоу Евергранд» досить давно пов'язують теплі ділові відносини. За неофіційною інформацією, ще влітку 2016 року, коли Марчелло Ліппі залишив стан «китайських тигрів» і перейшов працювати головним тренером національної збірної Китаю, його оклад частково допомагала виплачувати Evergrande Group. Італієць був просто формально узятий на роботу в клуб в якості радника, де отримував солідну надбавку до офіційної зарплати, одержуваної від Китайської футбольної асоціації.

Саме тому зараз, коли Evergrande Group терпить фінансовий крах, який, за оцінками деяких економістів, може привести до повторення ситуації 2008 року, коли на планеті почалася глобальна економічна криза, деякі футбольні аналітики з Китаю плекають надії, що клуб і команда з Гуанчжоу не припинять існування, адже цей проект був свого роду базисом і для Китайської футбольної асоціації на шляху до втілення в життя її цілей.

Alibaba Group

Перед початком нинішнього сезону у Китаї було прийнято рішення прибрати з назв футбольних клубів згадки спонсорів, через що «Гуанчжоу Евергранд» став просто «Гуанчжоу», хоча в самій Піднебесній, так само як і за її межами, цю команду часто називають, як і до цього. Однак, на відміну від «Цзянсу Сунін», який був спершу перейменований в «Цзянсу», а потім і припинив існування через відмову від фінансування з боку ключового спонсора, ситуація у «Гуанчжоу», крім уже згадуваних хороших відносин з керівництвом Китайської футбольної асоціації, все ж дещо інша.

Evergrande Group ще з 2014 року не є єдиним власником «китайських тигрів». Тоді інвестувати у футбол зважилися боси Alibaba Group, які спершу викупили 50% акцій клубу, але потім зменшили частку до 40%. Угода обійшлася у 1,2 мільярди юанів (близько 200 мільйонів доларів), через що експерти припускають, що просто так дозволяти зникнути своєму активу як мінімум в Alibaba Group не дозволять. Хоча і тут не все так просто, адже ще навесні нинішнього року власника цієї компанії Джека Ма влада Китаю, у якої з мільярдером виникли стратегічні розбіжності, піддала найбільшому штрафу в історії країни - 2,8 мільярдам доларів в рамках антимонопольного розслідування.

Getty Images/Global Images Ukraine. Фабіо Каннаваро

Кілька днів тому з Китаю надійшла новина про те, що посаду головного тренера «Гуанчжоу» залишав Фабіо Каннаваро. Це означає, що «китайські тигри» зможуть ще більше збалансувати клубний бюджет, але також може свідчити і про не найбільш райдужні перспективи проекту. За Каннаваро «Гуанчжоу» в минулому сезоні вперше за десять років залишився без трофеїв, і фанати закликали босів клубу звільнити італійця, але зараз вони, здається, знаходяться в розпачі і вірять, що чутки про від'їзд Фабіо виявляться лише плітками...

Зараз шанувальників «Гуанчжоу» вже не має всерйоз турбувати майбутнє Фабіо Каннаваро, адже під загрозою існування всього клубу. Клуб, котрий раніше називав себе найуспішнішим і найвпливовішим в Азії, нині, як історичний Колос Родоський, може зникнути назавжди...