Мірча ЛУЧЕСКУ: «Сідклей благав, мало не плакав, щоб його відпустили в ПАОК»

Прес-конференція головного тренера «Динамо» Мірчи Луческу після перемоги над «Колосом» на «Олімпійському» (7:0).

– За рахунку 7:0 важко робити якісь коментарі. Гра і результат говорять про все. Хлопці добре готувалися до гри весь тиждень, добре налаштувалися і з перших секунд робили на полі все, про що я їх просив. Вони взяли гру під контроль, і перший тайм був ідеальним.

Тиск, який чинили наші гравці на суперника, дозволив розтягнути їхню оборону, і ми скористалися вільними зонами, добре розігрували м'яч і забивали голи на будь-який смак.

Ця перемога тим важливіша для нас, оскільки зазвичай ігри з «Колосом» даються нам важко. У минулому сезоні ми втратили очки з цією командою, а в Кубку виграли тільки по пенальті.

Зрозуміло, що в другому таймі грали вже по-іншому, тому що гравців розслабив рахунок на табло.

Мені не сподобалося, що наші гравці кидали свої зони, усі йшли в атаку, дозволили супернику виходити в контратаки, створювати моменти біля наших воріт. Але надійна гра Дениса Бойка і наших захисників убезпечила нас від пропущеного гола.

Я задоволений грою наших футболістів. Напередодні матчів збірних я сказав їм у роздягальні, щоб вони з таким самим настроєм, як в останніх двох іграх, виступали за збірну, захищаючи честь своєї країни і честь «Динамо».

– Містере, як ваше самопочуття?
– Усе добре, спасибі.

– У командній фотосесії не брали участь Сідклей і Жерсон Родрігес. Сідклей уже пішов в оренду, а що з Жерсоном?
– Що стосується Сідклея, він благав, мало не плакав, аби його відпустили в ПАОК. Він хотів перейти, щоб грати, йому 27 років. Він прекрасно розуміє, що на цій позиції грає Миколенко, і грає добре. Я побажав їм удачі, попросив керівництво відпустити його в оренду, він поїхав до Греції.

Що стосується Жерсона, один італійський клуб виходив на контакт з ним із наміром його підписати. Він хоче грати в чемпіонаті Італії. Як все буде - ми поки не знаємо. Я його не використовував в останніх двох іграх для того, щоб акцентувати увагу, що гравець хоче піти, а грали ті, хто залишаються в команді.

– Із семи голів жодного не забив форвард. Наскільки це хворобливе і важливе для вас питання напередодні ЛЧ?
– Для мене не проблема, що не забивають нападники. Для мене важливо, щоб ми забивали голи. У минулому сезоні у нас 17 різних гравців забивали м’ячі. Якщо у нас усі голи буде забивати один гравець, то будь-яка інша команда під нього підлаштується, перекриє його, і ми будемо залежати від нього. А коли забиває велика кількість гравців, супернику важко підлаштуватися під нашу гру.

Нелегко адаптуватися в команді відразу, не знаючи наші принципи гри, не знаючи тертя між гравцями. Потрібен час для всього в комплексі, для того, щоб гравець освоївся, розумів, що потрібно робити, відчув своїх партнерів.

У моєму «Шахтарі» всі бразильці, які приходили, не грали відразу. Вони починали грати через рік, через якийсь певний час, а спочатку виходили грати по 10-15 хвилин. Вони грали часто, але потроху. Цей час потрібен для того, щоб через тренувальний процес, через ці хвилини адаптуватися в колективі. У мене є терпіння.

– Як вам результати жеребкування? Раді знову зустрітися з «Барселоною»?
– У нас хороша сильна група. У минулому сезоні ми добре грали, хоч і програли лідерам групи. Але ми грали добре, можна сказати, на рівних. Відсутність досвіду й індивідуальні помилки наших гравців не дозволили нам набрати більше очок. Відтоді ми виросли, стали міцнішими, але ми все одно не фаворити. Але грають не історія і традиції, а команди, які вийдуть на футбольне поле.

На жаль, у нас довго буде відсутня група основних гравців - Попов, Бущан, Бєсєдін. Потрібно готуватися до кожної гри ретельно, уважно.

Дуже хочеться, щоб усі наші 10 збірників повернулися здоровими. Для мене це найважливіший момент.

– Це 23 матч без поразок «Динамо» в чемпіонаті. 6:0 у першому таймі це повторення рекорду 2010 року, коли в Києві з таким рахунком був обіграний в першому таймі «Маріуполь». У вашій кар'єрі вже були матчі, коли ваша команда вигравала з таким рахунком?
– Були, хоч я зараз не пригадаю. Мої команди завжди багато забивали, побили багато рекордів.

Для мене найважливіше, щоб команда була в унісоні, усі рухались в одному напрямку. Мене цікавить не результат.

Я хочу також торкнутися іншого моменту - наскільки складні в психологічному плані такі поразки. Я зараз не радію, бо в цій шкурі може опинитися будь-який тренер, будь-який гравець. До цього потрібно ставитися з розумінням.

Я отримав задоволення від гри моїх гравців і від того, як вони проявили себе на футбольному полі.