Руслан САВЛОХОВ: «Олімпіада в Токіо завжди буде асоціюватися з Беленюком»

61-річний український тренер з вільної боротьби Руслан Савлохов високо оцінив виступ 30-річного українця Жана Беленюка на Олімпіаді в Токіо. Беленюк завоював «золото» у греко-римській боротьби у ваговій категорії до 87 кг. Ця золота медаль стала єдиною для українських спортсменів на цих змаганнях.

«Чи є результати українських борців греко-римського стилю заслугою молодого тренера Володимира Шацьких? Вочевидь так. Там є дисципліна, залишився лідер, на якого можна рівнятися. Беленюк таким залишився, хоча йому було непросто поєднувати тренування і політичну діяльність. Жан та людина, яку не треба підганяти чи додатково мотивувати. Тим паче, у нього з тренером Володимиром Шацьких склалася ідилія. Таке в спорті буває вкрай рідко. Власне, відповідальна робота тренера і учня дали той результат, яким ми нині захоплюємося. То за умови, що Беленюк боровся у Токіо травмованим. І це не просто слова.

Я спілкувався з лікарями, які оглядали Жана. Вони розповіли, що травма руки була дуже серйозною. Враховуючи проблеми зі здоров’ям, Беленюк і Шацьких перебудували тактику і стратегію так, що Жан відборовся, мов професійний шахіст. Він розклав весь свій турнірний шлях, не залишив без уваги жодної дрібниці. Повірте мені: Беленюк став олімпійським чемпіоном з одною рукою. Враховуючи це, окрім золота Ігор я б вручив Жанові ордени “За мужність” і “За стійкість”. Кажу як тренер: те, що зробив Беленюк, вражає. Та хірурги казали мені, що боротьба Жана в Токіо — за межею логіки. Він ризикував серйозно травмувати руку настільки, щоб завершити виступи і потім довго її лікувати, в кожній сутичці.

Взагалі, в Україні Ігри в Токіо залишаться в історії, як Олімпіада Беленюка. Ось в Атланті ми мали дев’ять золотих медалей. Згадаєте, хто їх здобував? Ви журналіст, тому згадаєте. А звичайна людина, навіть коли вона любить спорт, може не згадати. Натомість Олімпіада в Токіо завжди асоціюватиметься з Беленюком. Бо він у нас — єдиний чемпіон. То за умови, що всі наші медалісти — великі молодці. Кожна медаль заслуговує на величезну повагу. Радів за кожного з наших призерів. Стільки емоцій, скільки зараз перед телевізором, не переживав на жодній з тих шести Олімпіад, у яких брав участь у статусі тренера особисто. Але головне — то золото. І медальний залік складають найперше виходячи з кількості золотих нагород. Тому для нас Олімпіада в Токіо — це Ігри Беленюка. Не ображаючи великого плавця Михайла Романчука і розумничку-дівчину Людмилу Лузан, яка здобула дві нагороди у веслуванні на каное», — вважає Савлохов.