Успішний виїзд Шахтаря, український слід у Генку, міфи про бельгійок

Єврокубковий сезон для донецького «Шахтаря» стартував у невеликому бельгійському містечку Генк, в якому населення розмовляє нідерландською. Це й не дивно, всього в декількох кілометрах знаходиться межа з країною тюльпанів. Хоча кордоном це назвати складно, побачити його майже неможливо, якщо тільки пильно не стежити за картою.

Спочатку донецький клуб прилетів до Нідерландів, а саме в Маастрихт. Там же команда і проживала. Річ у тім, що в Генку є велика проблема з готелями високого рівня, та й звичайні вміють підносити несподівані сюрпризи. Знайомство з місцевою інфраструктурою розпочалося з поїздки на автобусі по досить вузьких дорогах і вулицях як на території Нідерландів, так і в самій Бельгії. З цікавого варто відзначити, що водій відгороджений від пасажирів захисною прозорою плівкою, але зайти і оплатити проїзд у нього в кабіні можна без жодних проблем. Також на території Нідерландів ковідні обмеження набагато слабкіші. У будь-який магазин, наприклад, можна увійти без маски. У Бельгії з цим все суворіше.

У самому Генку футбол люблять шалено, інакше як можна пояснити арену з місткістю в майже 25 тисяч глядачів при близько 64 тисячах жителів у місті. Остання реконструкція стадіону проводила відносно недавно - в 2012-му році, але президент клубу нещодавно повідомив, що найближчим часом планує оновити арену. Якщо не вийде її розширити, то хоча б удосконалити. На сьогодні «Luminus Arena» виглядає досить блідо зовні, але всередині все набагато цікавіше.

З огляду на те, що «Генк» - клуб бельгійський, один з головних спонсорів у нього відповідний - пиво Cristal. З 2011-го по 2016-й стадіон команди носив назву цієї компанії. До слова, один з досвідчених бельгійських колег блискуче пожартував щодо цього. Побачивши, як бармен наливає в конференц-залі в келих лагер Cristal з вмістом алкоголю 5,0%, він кинув в стилі Крокодила Данді: «Хіба це пиво? Ось це пиво!». При цьому бельгієць насолоджувався смаком регіонального пшеничного пива Hapkin, міцністю 8.5%.

До речі, бельгійці дуже хвалять Руслана Маліновського, який провів тут більше трьох сезонів, зігравши 130 матчів. Є в Генку ще один український слід. У 1948 році в цьому місті з'явилася православна громада, яка складалася з українських робітників, які прибули з сім'ями з окупаційної зони в післявоєнній Німеччині. Вони оселилися в Генку і згодом звели православний храм - собор Архангела Михаїла.

За дві години до початку матчу «Генк» – «Шахтар» стався кумедний випадок. Група українських журналістів здійснювала обхід по периметру стадіону, цілеспрямовано рухаючись у напрямку фан-шопу. Біля входу працівник клубного магазину повідомив шокуючу новину про те, що всередину пускають лише уболівальників «Генка». І дійсно, відразу ж після відмови нам всередину пустили фанів «синьо-білих», які прийшли з атрибутикою клубу. Через годину черга вже була солідною.

Існує стереотип про відсутність особливої ​​краси у бельгійських дівчат. У самому місті зруйнувати його не вдалося через занадто малу вибірку, пов'язану з обмеженою кількістю людей на вулицях. А ось на стадіоні була вже зовсім інша ситуація. Перше, що впадало в очі - симпатичні дівчата з обприскувачами, які пропонували всім уболівальникам продезінфікувати руки рідким антисептиком. Ідея чудова, виконання - не гірше, але навіть в Бельгії не всі вболівальники йшли з ними на контакт. До слова, за розповідями місцевих, противників вакцинації і вишок 5G тут досить багато.

На матч з «Шахтарем» діяло суворе обмеження за кількістю глядачів, тому трибуни відвідали близько п'яти тисяч осіб. Але вони зразково виклалися в цей вечір, атмосфера стояла що треба. Найбільше вразило те, що «затягував» не тільки фан-сектор. З «Шахтаря» від бельгійських фанів сильно діставалося Маркосу Антоніо, який ще в першому таймі вирішив щось розповісти місцевим уболівальникам. Після цього його ще довгий час «зафукували» під час дотиків до м'яча.

Що стосується самого матчу, то для українського клубу все могло скластися гірше. «Генк», хоч і був андердогом протистояння, розпочав зустріч дуже хоробро і в кінцівці першого тайму навіть трохи домінував, відкривши рахунок в матчі. Атакуюче тріо, яке місцеві називають БІО (Бонгонда, Іто, Онуачу) моментами трохи помучило захисні редути «помаранчево-чорних», особливо після обрізок гравців центру поля. Футболісти «Шахтаря» за перший тайм створили всього один по-справжньому гольовий момент і йшли на перерву з розумінням того, що Соломон далі не помічник. Занадто завзято полювали за його ногами бельгійці в перші 45 хвилин, занадто багато ударів влучили в ціль.

Другий тайм показав різницю в класі. Донецький клуб заграв трохи простіше, зменшивши при цьому кількість втрат. На початку другої 45-хвилинки «Генк» міг забивати ще один м'яч, але і біля своїх воріт раз по раз отримував небезпечні атаки від українців. Відчувалася комфортна впевненість, що «гірники» ось-ось зрівняють. І це сталося, допоміг правий захисник суперників Муньос, який навіть трохи безглуздо сфолив на Педріньйо. Цей же колумбієць дав маху і під час другого взяття воріт бельгійців. До того моменту йшла 81-ша хвилина, здавалося, що все могло закінчитися нічиєю. Але три гравці, які вийшли на заміну (Марлос, Ісмаїлі і Алан Патрік) організували шикарну комбінацію з виходом останнього на майже порожні ворота. Знову припустився помилки Муньос, якого бельгійська преса не рознесла в пух і прах лише через те, що він дуже класно підключався до атак.

Трибуни зустріли фінальний свисток з краплиною розчарування. Але гравці «Генка» обійшли всі сектори, подякувавши фанам за гарячу підтримку. Футболістам аплодували стоячи, незважаючи на поразку в домашніх стінах. «Генк» - один із зразків для невеликих українських клубів, які прагнуть ставати кращими. Тут немає космічного бюджету, але є президент, який одержимий футболом, хороша академія і правильний вектор розвитку.