Ольга Харлан назвала свій найбільший страх у фехтуванні

30-річна Ольга Харлан буде однією із найдосвідченіших спортсменок збірної України на Олімпіаді в Токіо. За плечима Харлан вже три Олімпіади, на яких вона здобула чотири нагороди.  В Токіо Ольга Харлан сподівається поповнити свою колекцію нагород.

«Фехтування — це моє життя і я займаюся ним уже майже 21 рік. Це моя робота, хобі, пристрасть. Довго без фехтування я не можу. У підготовці до змагань я проводжу близько годин 8 в залі. Години три вранці, потім між тренуваннями, ще індивідуальні уроки і таке інше. Це годин 8 загалом. 2 тренування на день. Буває 3. Плюс психологічна підготовка», — коментує спортсменка.

Звичайно, перед відповідальними змаганнями процес тренувань змінюється. За словами Харлан, чим ближче до змагань, тим більше у «раціоні» шаблістки тренувань з тактики та техніки, а також спарингів. Процес залежить від специфіки турніру. Атлетка каже, що звичайному глядачу поки що складно вловити усі нюанси спорту, але прогрес є, особливо за останні 5 років.

«Мені здається, фехтування особливе тим, що це незвичайний вид спорту. На жаль, не всі навіть розуміють, що відбувається на доріжці. Тільки зараз люди почали розуміти, що є такий спорт. Але мені подобається, що цей спорт незвичайний. Коли ти зустрічаєш людину, а він каже, що займався фехтуванням рік, я кажу: Вау! Чому? Як? Не так просто цей спорт знайти, не так просто у ньому залишитися… Можливо, ще за 5 років люди будуть знати, що є три види зброї та як вони відрізняються».

Навіть безліч перемог та роки досвіду не гарантують спортсмену відсутності нових челенджів та страхів. Та Харлан зазначає, що більшість з них — у голові:

«Найбільший страх у фехтуванні — це напевно страх програшу. Те, що не дуже корисно відчувати. Ти автоматично починаєш замислюватися про це. А якщо я програю? А раптом щось піде не так? І, напевно, ще страх падіння. Тому що, коли ти на піку, падати дуже боляче», — коментує Харлан.

Але спортсменка підходить до повернення великих спортивних змагань із запалом. Вона, як і багато інших професійних атлетів, повертається на доріжку після 1,5 року без змагань. «Це буде складно. Але це буде цікаво», — додає вона.