Андрій ДЕНИСКІН: «Буває, що для травми не обов’язково виходити на лід»

На недавню презентацію нового іміджу Федерації хокею України найкращий нападник попереднього національного чемпіонату прийшов на милицях. Чим привернув до себе увагу автоматично. В інтерв’ю Sport.ua Андрій Денискін розповів, що ця травма зіпсувала йому відпустку. Також один із найрезультативніших вітчизняних хокеїстів сучасності поділився враженнями від виступів за збірну України на турнірі в Словенії. А ось тему свого клубного майбутнього Денискін відразу попросив поки не зачіпати. Що свідчить про одне – з «Кременчуком», командою, з якою він торік здобув чемпіонство, хокеїст поки не домовився.

— Андрію, що з вами трапилося?
— Усе вже гаразд. Маленька тріщинка, лічені дні залишилися до зняття гіпсу. А що трапилося, ліпше розповідати не буду. Звісно, ця травма трохи зіпсувала мені відпустку. На милицях особливо нікуди не поїдеш і не підеш. А я в гіпсі вже понад три тижні. Не встиг з’їздити на море. Але нічого, до початку підготовки до наступного сезону, тобто до початку серпня маю відновитися повістю. Ліпше травмуватися зараз, ніж у ході чемпіонату. Іноді буває, що для травми не обов’язково виходити на лід.

Фото Івана Вербицького

— Попередній змагальний рік ви завершили турніром у Словенії, де стали найкращим бомбардиром української збірної (4 шайби і 1 асист). Задоволені своєю грою в Любляні?
— Загалом так, але було б набагато краще, якби ми набрали більше очок (українці програли усі п’ять матчів, а єдине очко набрали, поступившись полякам в овертаймі – авт.). Чотири з п’яти поєдинків ми провели з суперниками на рівних, лише Австрії програли без варіантів. Могли бодай один з тих матчів виграти чи здобути нічию. Проте мені сподобався і колектив у збірній, і якість гри, яку ми демонстрували, і співпраця з тренерським штабом а чолі з Вадимом Шайхрайчуком.

— З суперниками такого рівня збірна України останнім часом грає нечасто. Чи вплинув цей фактор на результат?
— Ми готувалися до того, що там будуть сильні команди з гарним рівнем гри. Розуміли, куди їдемо. І на льоду наша команда продемонструвала, що ми можемо грати з такими суперниками. Треба лишень додати в окремих компонентах гри.   

— Ви грали в першій ланці, разом із найдосвідченішими хокеїстами нинішньої збірної – Андрієм Міхновим і Дмитром Німенком.
— Це окремий вид мистецтва. Отримав велике задоволення, граючи поряд з досвідченими хлопцями. Андрій і Дмитро розуміють гру, вміло її «читають» і допомагають підказками. Це вартує дорогого. Я теж намагався відповідати рівнем гри тим, хто поряд. Допомагало зокрема те, що височенного Андрія Міхнова добре видно на майданчику (усміхається). Його легко знайти.

Фото Івана Вербицького. Андрій з патріархами української спортивної журналістики Валентином Щербачовим і Вадимом Плачиндою

— Ви начебто не дрібніший. Взагалі, Вадим Шахрайчук не приховує, що любить використовувати габаритних хокеїстів, яким він власне колись був сам.
— Не дарма я відзначив, що мені сподобалося працювати з цим тренерським штабом. Отримуємо чіткі вказівки, а тонкощі оперативно обговорюємо, вносячи корективи, на лаві.

— Наступного разу збірна збереться у серпні.
— Сподіваюся приїхати. Наразі хочу зняти гіпс і пройти швидку реабілітацію. Думаю, за тиждень відновлюся. З вірогідністю 99% ускладнень травма дати не повинна. І хочеться вже тренуватися. Як би добре у відпустці не було, але хочеться вже працювати. Якщо буде нагода, то на кілька днів все ж з’їжджу десь в Одесу на море. А потім – тренування. Може, то й на краще, що цілий місяць не отримував навантажень на ноги. Повноцінно відпочив. Бо якби був здоровим, то одначе регулярно тренувався б. А з гіпсом міг лише відвідувати тренажерку.