П'ять висновків після матчу Швеція - Україна
Шевченко, Зінченко, Бесєдін, Довбик, Англія
У історичної перемоги збірної України над Швецією були свої причини і свої герої. За рахунок чого і за рахунок кого була здобута пам'ятна вікторія - дивіться нижче.
Нова схема, нова гра
Дуже несподівано. Практично всі наші фахівці, аналітики і вболівальники прогнозували мінімальні, навіть мікроскопічні зміни в складі збірної України на гру проти Швеції. Ця мінімальність полягала, хіба що, у виборі між Сидорчуком та Степаненком на місце опорного півзахисника. Однак Андрій Шевченко цією грою показав, що: а) вміє робити роботу над помилками, б) не такий він і консерватор і в) якщо довго мучитися, то точно що-небудь вийде. Наш тренерський штаб відмовився не тільки від звичних 4-3-3, але і від відразу двох гравців основи, які здавалися «залізобетонними» - Миколенка та Маліновського. На полі знайшлося місце відразу для двох «опорників» - Сидорчука і Степаненка. А все тому, що наш тренерський штаб обрав іншу схему: з трьома центрбеками. Фактично 5-3-2. Або 5-2-3, якщо мова йшла про атаку. Тріо центральних захисників - Кривцов, Забарний і Матвієнко, «бровочники» - Зінченко і Караваєв, «хвилерізи» - Степаненко і Сидорчук, ближче до яких грав Шапаренко, на вістрі атаки - Ярмоленко і Яремчук.
Дана схема була вибрана не тільки проти конкретного опонента, який активно використовує в атаці флангових захисників, а й для того, щоб якомога краще використовувати свої сильні сторони. І замаскувати слабкі. На флангах у наших зіграли двоє «двожильних», а в центрі - двоє «пітбулів». Суперник був скутий в діях і змушений був сподіватися не стільки на командні маневри, скільки на індивідуальні. Так, креативу при такій схемі у наших було небагато, діри в функціональній підготовці залишалися, але нова формація дозволила на рівних протистояти супернику, який краще готовий фізично. За фактом шведи нас не перебігали, не «задавили», не перемогли, врешті-решт. Гра не була виграшною з нашого боку, але вона не була і збитковою, як в попередньому матчі. Її результат вирішили дрібниці. І герої. Власне, як майже завжди в протистоянні приблизно рівних опонентів.
Роль Зінченка
«Зіні» порядком дісталося за груповий етап. За помилки у грі з нідерландцями, за непереконливість у грі з македонцями, за сірість у грі з австрійцями. Але головний докір - невідповідність по вісі очікування/статус. Всі ми були впевнені, що неодноразовий чемпіон Англії, фіналіст Ліги чемпіонів і просто один з найкращих лівофлангових захисників АПЛ повинен «запалювати» не тільки в клубі, але і в збірній. Мовляв, час же Зінченку по-справжньому виходити на перші ролі в національній команді. У грі проти Швеції Олександр вийшов на цю роль. Мало того, що він відмінно зіграв на такій відповідальній ділянці, так ще був і ментальним лідером колективу. Поряд з Ярмоленком. Але Андрій швидко втомився - на жаль, на два тайми, не кажучи вже на додатковий час, його не вистачає. А Саші - вистачає. До того ж, саме Зінченко після заміни Ярмоленка отримав капітанську пов'язку. Напевно, в найпотрібніший, в найскладніший момент на цьому Євро Зінченку вдалося зіграти так, як всі ми хотіли. Як він сам хотів. Йому вдалося стати справжнім ватажком, який не тільки підтверджує свій високий статус, а й є прикладом для колег.
Ключовий момент - травма Бесєдіна і вилучення Даніельссона
До 99 хвилини гра була рівна. Більш того - вже вибачте - шведи створили більше гостроти біля наших воріт, ніж ми - у їхньої «рамки». Це аж ніяк не докір, це констатація факту: не дарма ж шведи зайняли перше місце в такій складній групі. Команда у Андерссона хоч і вікова, але в її складі в рази більше виконавців з серйозним досвідом. Напевно, справа йшла до серії пенальті. Але в середині першого екстратайму все перевернулося. Даніельссон необґрунтовано грубо зіграв проти Бесєдіна і справедливо був покараний червоною карткою. Той момент «семантично» нагадав вилучення де Лігта в 1/8 матчу Нідерланди - Чехія: українці, як і чехи, після отримання чисельної більшості не стали сподіватися на збереженні синиці в руках, а взялися за журавля в небі. І це їм вдалося. Кадровий ресурс у шведів виявився не безмежним, вони теж дуже втомилися, і зайвий футболіст при такому розкладі - занадто очевидна і відчутна перевага. Особливо, якщо шукаєш шанси в атаці.
Виявляється, в збірної є «лавка»
Не було б щастя, так нещастя допомогло. Якби питання переможця матчу вирішилося в основний ігровий час - не настільки важливо в даному випадку, на чию користь - ми б напевно побачили у виконанні Шевченка мінімум замін. Єдиний прогнозований вихід на поле «з лавки» - Маліновського. І він відбувся на 61 хвилині. А ось далі почалися несподівані речі. У тому сенсі, що втомлених в складі нашої команди виявилося на цей раз набагато більше, ніж Шевченко звик випускати гравців на заміни. Особисто мені здається, що якби гра вмістилася в 90 хвилин, ми б не побачили на полі ні Бесєдіна, ні Макаренка, ні, тим більше, Безуса з Довбиком. Однак сталося так, як сталося. Саме заміни і визначили результат цього виснажливого протистояння. Більш того, майже всіх тих, хто вийшов із «лавки», можна вважати «джокерами». На Бесєдіну Україна отримала чисельну перевагу, Макаренко дуже круто зіграв в центрі поля, свої «хвилини слави» отримав і Безус. Ну, а Довбик узагалі став героєм матчу. Виявляється, у нашій збірній не такий вже і обмежений ресурс?!
Далі має бути легше
Після провалу в грі з Австрією команді дуже потрібна була перемога над Швецією - щоб довести, перш за все собі, що можемо, вміємо, знаємо. І так далі. Наші хлопці були під серйозним тиском, адже, маючи на два дні більше на підготовку в порівнянні зі своїм опонентом, в разі поразки вони ризикували потрапити під жорна навіть не критики, а найжорстокішої обструкції. Але в підсумку все закінчилося добре. Вважаю, що величезний камінь з душі після цієї перемоги у наших звалився (особливо в психологічному аспекті). Вони вийшли в чвертьфінал. Відразу після поразки від Австрії про таке навіть мріяти не доводилося. Далі можна собі дозволити зіграти без тиску, без самобичування і боязні. Тому що як би не зіграли проти Англії - ми вже в історії. Як на ЧС-2006. Це як раз той випадок, коли втратити нічого не можна. Можна лише придбати.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Римляни виграли останній домашній матч року
Складне випробування для українського чемпіона
Вот Малиновский вчера, видно человек старается, а не идет почему-то как надо. Пожелаем теперь и Руслану отметиться, Ювентусу забивать привычен - пора вырабатывать привычку забивать родоначальникам футбола.
Будем честны, с "физикой" у нашей сборной проблемы, и в матче со шведами они никуда не делись. Вырвали победу "на жилах", "на морально-волевых" и, чего греха таить, за счет численного преимущества. В концовке это было очевидно. И очевидно, что очень трудно будет восстановиться к Англии тому же Ярмоле. Тут бы Довбика выпустить в старте, но Ярмола важен на поле не только как игрок, но и как лидер. Очень заметно, как Шева полагается именно на присутствие лидеров на поле. В матче со шведами Зина вытянул эту роль на себе, когда Ярмола ушел. Готов ли он полностью взять лидерство на себя в матче с Англией? Хватит ли морально-волевых на весь матч? Достаточно ли будет характера, чтоб перекрыть проблемы с физикой?
Потому что если нет - рискуем получить разгром даже от нынешней ничем не впечатляющей Англии.
Долго всё перебирать. И что шведы не попали в рамку, и "наглый" удар Зинченко (научился у Брёйне хоть чему то), и Довбик подсел под мяч (как Харрикейн чуть раншье), и Безус волыну затеял. Короче, всё - в кучу.
Я перед игрой пошутил. Выиграем, если будем играть как с Кипром!))
В смысле - в большинстве. И тут сакральная жертва Беседина! Ну разве не мистика?
Едем в Рим. Нам не будет наших и британских фанов. Настоящая нейтралка.
Але, як на мене то результат виступу на Євро складається власне з самого результату і якості гри. І якщо результат в нас як мінімум нормальний (враховуючи якість складу), а чудовим стане якщо пройдемо Англію, то ось якісь гри нижче очікуваного рівня. 3 з 4 ігор ми грали другим номером. А матч проти Австрії узагалі був провальним. І навіть Македонія нас возила половину другого тайму. Поки що, на жаль, витягуємо матчі за рахунок морально-вольових якостей а не майстерності. Ще й пропускаємо у кожному матчі. Поки що 2-2 перемоги/поразки. Тобто якщо програємо Англії буде 2/3 і навряд чи це можна вважати за успіх. Удачі
Терзает смутное сомнение (по известному результату) - А может это была такая хитрая но крайне рисковая задумка - выйти на Швецию, произрав Австрии? Ведь понятно было что с итальянцами вообще практически шансов нет! ;)