Ярослав АМОСОВ: «Не люблю, коли мене порівнюють з Хабібом»
Український чемпіон MMA - про перемогу над Лімою, порівняння з Хабібом і можливий перехід в UFC
Два тижні тому Ярослав Амосов, перемігши титулованого бразильця Дугласа Ліму, став першим в історії українським чемпіоном одного з провідних промоушенів - Bellator. На рахунку 27-річного українця 26 перемог у 26 боях в MMA і не виключено, що Амосов поб'є серію без поразок (29 перемог поспіль) Хабіба Нурмагомедова.
Ярослав про порівняння з Хабібом говорити не любить, як і про можливий перехід в UFC. Мовляв, поки потрібно відпрацювати контракт, а потім - буде видно. В цілому, ж український чемпіон - приємний у спілкуванні і скромний хлопець.
— Чи можемо ми найближчим часом побачити Ярослава Амосова в UFC?
— Напевно, це питання задають найчастіше. Але не потрібно загадувати наперед. У мене є контракт, який потрібно відпрацювати. Коли закінчиться контракт, буде видно, які надійдуть пропозиції, і від цього будемо відштовхуватися.
— Як ви ставитеся до того, що вас порівнюють з Хабібом Нурмагомедовим?
— Вважаю, що ми різні спортсмени і порівнювати нас, напевно, не варто. Я - Ярік, він - Хабіб. Ми б'ємося в різних організаціях, у різній вазі. Мені таке порівняння не дуже подобається. Він Хабіб, я - Ярік (посміхається).
— Здалося, що титульний бій проти Дугласа Ліми не був найважчим для вас. За рахунок чого настільки легко вдалося забрати пояс?
— Всі бачать тільки вершину айсберга - сам бій. Але всі забувають, що ще є підготовка до бою. Підготовка до останніх боїв була місяць-півтора. Зараз же був повноцінний табір - три місяці. За цей час я повноцінно підготувався до бою. Напевно, це сталося вперше в кар'єрі. Звичайно, дуже важливий момент - план на бій. Ми розуміли, що у Ліми є проблеми з боротьбою. Тому я так побудував бій, щоб було зручно мені. Навіщо битися на його полі, якщо можна затягнути його в свій океан.
— У п'ятому раунді Ліма намагався провести прийом армбар. Він змусив вас понервувати?
— Чесно кажучи, я спочатку не зрозумів, як він на нього вийшов. Переглядаючи бій, побачив, що він відштовхнувся від сітки, тому так легко вийшло закрутитися. Я зрозумів, що у нього сили вже закінчувалися. Але, напевно, ті, хто дивився бій, трохи понервували.
— В який момент бою ви зрозуміли, що не впустите перемогу?
— Думаю, в четвертому раунді. Тренер сказав, що після трьох раундів він буде включатися, щоб перехопити ініціативу, але цього не сталося. Тоді я зрозумів, що можна забирати бій.
CBS Sports. Ярослав Амосов
— Перед попередніми боями ви сильно скидали вагу. Це позначалося на витривалості?
— Так, я це відчув. У минулому році у мене бій був у серпні, потім я повернувся в Україну, побув трохи вдома і поїхав до Америки. Толком не відпочив і почав підготовку до наступного бою. Природно, було важко: я зрозумів, що не можу так часто битися.
— У вас нуль в графі поразок. На вас це тисне психологічно?
— Ні. Мені все одно. Але, звичайно, будь-який спортсмен не хоче програвати.
— Ви тренувалися в клубі American Top Team, де свого часу працював і Дуглас Ліма. У вас не було побоювань, що перед боєм з ним тренери та спаринг-партнери будуть більше допомагати бразильцеві?
— На початку підготовки закрадалися схожі думки, тому що там багато бразильських тренерів. Зрозуміло, що всі спілкуються між собою, один одного знають. Я знаю тренера Ліми, ми спілкувалися. Він іноді тренує в American Top Team. Що стосується Ліми, то він давно там не був. Я спілкувався з бразильцями, вони мені теж щось підказували. Але в основному я спілкувався з американцями. З ким подружився? Я часто тренуюся з Остіном - чоловіком Пейдж Ванзант. Він сам так представляється (посміхається). C іншими хлопцями теж спілкувався - Джонні Ебліном, Сабахом, хлопцями з Польщі.
— Яке ідеальне місце для тренувального табору?
— Найприємніше тренуватися у своєму залі, але вдома багато відволікаючих чинників. Тому на підготовку до боїв доводиться виїжджати до Америки. У нас теж дуже сильні спаринг-партнери, з якими можна добре підготуватися. Я перший раз, коли в Америку приїхав, прийшов до залу: «Думаю, так у нас хлопці сильніші». Потрібно тільки вірити в себе, і все вийде.
— Наскільки сильно ви змінилися за роки професійної кар'єри?
— Не думаю, що я сильно змінився. Я залишаюся тим самим хлопцем, намагаюся тренуватися і робити свою роботу. Я той же Ярік (посміхається).
— Чи був у вас момент, коли ви хотіли кинути спорт?
— До моменту, коли я підписав контракт з Bellator, такі думки періодично відвідували. Пам'ятаю, коли мені було 18 років, я був травмований, у мене боліло плече. І я не знав, як кар'єра буде розвиватися далі. Ніде правди діти, були часи, коли я жив за рахунок своєї дружини. Мені було дуже некомфортно. Я їй дуже вдячний. Вона казала: «Розвивайся, йди до своєї мети».
— Всі знають шлях Майкла Чендлера, Едді Альвареса, які перейшли з Bellator в UFC. Чи розглядаєте такий варіант?
— Поки мені потрібно відпрацювати контракт.
— Коли б ви хотіли провести наступний бій?
— Думаю, ближче до Нового року. Можливо, навіть трохи пізніше. Зараз у мене відпочинок. Я чекаю народження сина. Він уже буде задавати плани.
— Портал Sherdog включив вас до п'ятірки кращих бійців напівсередньої ваги незалежно від промоушену. Як ви це сприйняли?
— Мені складно сказати, чим вони керуються, роблячи рейтинг. Хтось може поставити на п'яте місце, хтось - на десяте. Я намагаюся не звертати уваги на подібні рейтинги.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Складне випробування для українського чемпіона
Легендарний боксер привітав українця з перемогою