Вольовий Джокович, двожильна Крейчикова, особистий рекорд Марти Костюк

Відкритий чемпіонат Франції цьогоріч знову повернувся на традиційне місце в календарі, хоча і був зміщений на один тиждень. У чоловічому розряді все було прогнозовано за винятком битви Надаль – Джокович, в жіночому – відбувалася якась дичина, до якої тенісні вболівальники за останні кілька років вже якось звикли.
 
Чоловічий одиночний розряд. Фінал
 
Новак Джокович [1] – Стефанос Циципас [5] – 6:7(6), 2:6, 6:3, 6:2, 6:4
 
Лідери чоловічого тенісу показали, що Ролан Гаррос – не місце для вискочок. Практично всі претенденти на пізні раунди туди і пробилися, виняток склали лише деякі персонажі, про яких буде йти мова нижче. На превеликий жаль багатьох фанатів тенісу, Рафаель Надаль і Новак Джокович потрапили до однієї половини сітки, фінальної битви між двома легендами статися не могло. Іспанець і серб зустрілися в півфіналі, і цей матч точно виправдав всі очікування. Рівень тенісу від обох був на висоті, після цього поєдинку навіть здалося, що турнір можна закінчувати.

Але в фіналі грек Стефанос Циципас показав, що чергове молоде покоління вже дуже близьке до перемог. Циципас в суперконкуретному першому сеті зумів на тай-брейку вирвати перемогу у серба, а в другому сеті повністю домінував. Але Новак не був би самим собою, якби не повернувся в цей матч. В результаті Стефанос не витримав і затремтів, до кінця матчу він жодного разу не зміг взяти подачу серба і чотири рази програв свою. Таким чином, Джокович завоював 19-й титул Grand Slam, скоротивши відставання від Надаля і Федерера до однієї перемоги
 
Також Новак став першим чоловіком з часів Рода Лейвера, якому вдалося як мінімум по 2 рази виграти кожен турнір Великого Шолома. Федерер і Надаль зробили це по одному разу, Роджеру не вистачає перемог в Парижі, Рафі – в Мельбурні.
 
Найкращий матч
 
1/2 фіналу
 
Новак Джокович [1] – Рафаель Надаль [3] – 3:6, 6:3, 7:6(4), 6:2
 
Якщо відверто, то мало хто сумнівався в тому, що Надаль вчергове виграє Ролан Гаррос. Минулого року навіть восени йому не зуміли скласти гідної конкуренції, тому в традиційних умовах іспанець був відвертим фаворитом. Але була одна людина, яка зуміла знайти правильну тактику, підкріпивши це своєю феноменальною майстерністю. Джокович почав матч приблизно так, як і минулорічний фінал, програвши п'ять стартових геймів. Після цього йому вдалося кардинально переломити хід зустрічі. І хоча в першому сеті зачепитися вже не було шансів, але в середині другого стало ясно, що Рафа цей матч програє.

 
Новак настільки добре і незручно приймав, що Надаль виграв всього 59% очок на першій подачі. Це неймовірно низький показник, в перших чотирьох матчах на турнірі король грунту вигравав близько 80% таких очок, зі Шварцманом у чвертьфіналі – 73%. Джоковичу вдалося максимально придушити форхенд Надаля і створити на нього такий тиск, що абсолютно кожен свій гейм іспанець вигризав з м'ясом. Це вилилося в безліч невластивих помилок, які допускав Рафаель. Найважливіша хиба сталася на тай-брейку третього сету, коли Надаль не влучив ударом з льоту. Імовірність такої помилки з боку 13-кратного чемпіона Ролан Гаррос у звичайній ситуації близька до нуля.
 
Прорив турніру – Алехандро Давидович-Фокіна
 
22-річний іспанець вперше в кар'єрі вийшов до чвертьфіналу, хоча і не зміг там нічого протиставити Александру Звєрєву. На своєму шляху Алехандро в статусі явного андердога вибив сильного норвежця Каспера Рууда, з іншими суперниками йому відверто пощастило, це потрібно визнати. Отримати несіяного Федеріко Дельбоніса в четвертому колі – велика вдача. Те ж саме можна було б сказати і про самого аргентинця, але він цей матч програв.
 
Конкуренцію Алехандро в цій номінації може скласти і Лоренцо Музетті, який здивував самого Джоковича, змусивши серба відіграватися з рахунку 0:2 за сетами. Але поки що 19-річний італієць не готовий шокувати тенісний світ, обігравши одного з великих в п'ятисетовому форматі.
 
Головний невдаха – Домінік Тім
 
Після перемоги на US Open минулого року Тім явно здав свої позиції. Перед Ролан Гаррос дуже хотілося повірити в те, що ось зараз він зможе додати і навіть наведе трохи галасу на пізніх стадіях. Але в результаті ми отримали вибування в першому колі від іспанця Пабло Андухара-Альби, та ще й з рахунку 2:0 за партіями. Залишається тільки запитати, чи довго ще буде витати у хмарах австрієць? Чи одного Шолома йому виявилося достатньо?
 
До слова, на Australian Open він також переміг у цій не найпрестижнішій номінації. І це не та ситуація, де стабільність – знак якості.
 
Улюбленець фортуни – Александр Звєрєв
 
Німецький тенісист потрапив в одну чверть сітки з Домініком Тімом і вже після першого кола йому відкрився прямий шлях до півфіналу. Хоча Александр міг стати таким же невдахою, як і австрієць, адже в першому колі горів 0:2 за сетами. Загалом до битви з Циципасом за путівку до фіналу Звєрєв не зустрівся з жодним сіяним, а в найголовнішому для себе матчі хоч і зумів забрати два сети, але скоріше через те, що Стефанос відіграв в них нижче своїх можливостей. Тепер у Звєрєва 0-10 проти першої десятки на Шоломах і туманні перспективи хоч раз виграти бажаний трофей.

З цікавого варто відзначити, що вперше в історії відразу три італійці пробилися в другий тиждень турніру Великого Шолома. Це вдалося Маттео Берреттіні (25 років), Янніку Сіннеру (19) і Лоренцо Музетті (19). Майбутнє у італійського тенісу точно непогане, чого не можна сказати про французький. Адже вперше за часів Відкритої Ери жоден з представників цієї країни в одиночному розряді не пробився навіть до третього раунду. Це при тому, що у чоловіків в першій сотні 11 представників, у жінок – чотири.
 
Наші
 
Лідери українського чоловічого тенісу, м'яко кажучи, не люблять грунтові покриття, про що не втомлюються повторювати. І Сергій Стаховський, і Ілля Марченко цього разу грали у кваліфікації, показавши досить непогані результати, як для теперішньої форми. Стаховський зумів подолати одне коло, а Марченко навіть бився за путівку до основи. Іллі дістався непростий суперник, шансів у нього, на жаль, не було. Але обидва отримали непогані чеки з призовими, для них зараз це найголовніше.
 
Жіночий одиночний розряд. Фінал
 
Барбора Крейчикова – Анастасія Павлюченкова [31] – 6:1, 2:6, 6:4
 
Ось уже третій рік на Ролан Гаррос абсолютно неможливо щось прогнозувати. Якщо в анонсі до турніру були вгадані всі чвертьфіналісти у чоловіків, то у жінок шанс точно спрогнозувати півфіналісток був зовсім мінімальним. Навіть залізобетонні місця Свьонтек і Барті в підсумку були зайняті іншими тенісистками.
 
Почну з того, що всі чотири півфіналістки стали дебютантками цієї стадії. Раніше подібне траплялося лише одного разу у Відкритій ері – на Australian Open-1978, коли ще тривала боротьба за виживання австралійського мейджора і не всі топові спортсмени їздили туди на постійній основі.
 
Якщо копнути глибше, то в жіночому турі склалася така ситуація, що в останні роки немає домінуючих тенісисток. Є Осака, яка двічі брала по два титули Великого Шолома поспіль, але робила це через рік. І якщо японка була чудовою новою зіркою для WTA з багатомільйонною підтримкою, то зараз вона перетворюється на тягар. Перед цим турніром Наомі заявила, що не буде ходити на прес-конференції і своє слово стримала. Після першого штрафу вона прийняла рішення знятися і полетіла в США. На даний момент на траві вона заявлена ​​лише на Вімблдон, але ходять чутки, що і там японка грати не планує.
 
Є й кілька інших тенісисток, які перед кожним Шоломом претендують на перемогу, але їх вибування на будь-яких стадіях не надто сильно дивує. Починаючи з Вімблдону-2016, жодна чемпіонка ТВШ не зуміла захистити свій титул. Тоді це вдалося, звичайно ж, Серені Вільямс. На РГ-2021 Іга Свьонтек, хоч і вважалася головною фавориткою, але і вона не змогла перемогти «прокляття Риму» і завершила боротьбу в чвертьфіналі, поступившись грекині Марії Саккарі. Полька зізналася, що у неї був дуже поганий день, і, як виявилося, вона не настільки крута, щоб перемогти сильну суперницю в такому стані.
 
Якщо поглянути на сухі цифри статистики, то топові тенісистки останнім часом дійсно слабко проявляють себе на Шоломах. Тільки вдумайтеся, в 7 з 11 останніх турнірів Grand Slam не було матчів між двома представницями топ-10. У чоловічому турі уявити щось подібне неможливо. На даний момент у жінок триває серія з чотирьох таких турнірів поспіль, а корти Ролан Гаррос останнього разу бачили подібний матч у 2018-му році. Тому й не варто дивуватися несподіваним переможницям.

А цього року вона дуже навіть несподівана. Ще рік тому Крейчикова не входила навіть до першої сотні і сприймалася лише як топовий парний гравець. А вже в новій редакції рейтингу WTA вона дебютує в топ-15. Барбора стала всього другою чешкою, яка зуміла виграти одиночний титул на Ролан Гаррос. Першою це вдалося Гані Мандліковій рівно 40 років тому.
 
Найкращий матч
 
1/2 фіналу
 
Барбора Крейчикова – Марія Саккарі [17] – 7:5, 4:6, 9:7
 
Як і передбачалося, верхня частина сітки була набагато сильнішою за нижню, саме звідси ми і отримали переможницю. Крейчиковій трохи пощастило з опонентками, Барті і Свьонтек до матчу з нею не дісталися, а Еліна Світоліна чомусь занадто розпереживалася і зіграла нижче своїх можливостей. Не факт, що Еліна б перемогла, якби зіграла на порядок краще, але в тому матчі Крейчикова не виглядала непереможною машиною.
 
Статистика говорить, що це найбільш тривалий півфінал у жіночому одиночному розряді в історії (3 години 18 хвилин). На даний момент на інших турнірах цей рекорд перевершити буде важко, адже традиційні правила фінального сету зберігаються лише в Парижі.
 
Що стосується Саккарі, то в цьому матчі вона мала матчбол і стала єдиною, хто дійсно міг зупинити Крейчикову. Грекиня продовжує прогресувати, особливо це стосується її подачі. З 2016 з кожним сезоном Марія виграє все більше очок на першій подачі. В 2021-му році цей показник досягає 70%, це топовий рівень для жіночого тенісу. Ще чотири роки тому Саккарі вигравала на 10% менше.
 
Прорив турніру – Тамара Зіданшек
 
Якщо від Крейчикової якраз і чекали хороших результатів після виграшу в Страсбурзі, але не особливо вірили в чешку через дуже непростий жереб, то Зіданшек здивувала всіх. Можливо, навіть себе і свого психолога, який сильно допоміг їй досягти цього успіху. Тамара стала першою словенкою в історії, яка пробилася до півфіналу ТВШ, дуже цікаво простежити, чи не стане вона новою Подороскою, адже у представниці Аргентини після торішнього тріумфу поки виходить не все. Цього року, наприклад, вона покинула турнір вже в першому колі.

 
Також в цій номінації хотілося б згадати і Корі Гауфф, яка єдиною з американок пробилася до чвертьфіналу. Навряд чи хтось очікував, що дебютне входження Коко до топ-8 трапиться в Парижі, але тепер вона довела, що стає грізною силою абсолютно на всіх покриттях. Гауфф у березні виповнилося лише 17 років, на даний момент вона точно найперспективніша тенісистка туру.
 
Головна невдаха – Ешлі Барті
 
Одна з головних фавориток провела відмінний грунтовий сезон і була готовою битися за другий титул на кортах Парижа. Але через травму стегна Барті змушена була знятися у другому колі. Австралійка втратила 1900 очок в рейтингу, вдосталь наплакалась, але все ж залишилася на першому рядку світового рейтингу. До Вімблдону на корті ми її не побачимо, хотілося б, щоб Ешлі змогла повноцінно відновитися. На траві вона також дуже сильна і точно буде претенденткою на титул в Лондоні.
 
Улюблениця фортуни – Анастасія Павлюченкова
 
Росіянка спочатку потрапила до нижньої частини сітки, де дуже швидко повибували топові суперниці. Андреєску, Осака і Бенчіч і до початку турніру не претендували на високі місця, Квітова знялася через травму, Серена поступилася Рибакіній. Павлюченкова зіграла лише з однією топовою суперницею – Аріною Соболенко, але представниця Білорусі під час звичайних турнірів і на Шоломах – дві великі різниці. Ось і цього разу Аріна не витримала тиску. Більшість матчів Анастасії були непростими, але досвідчена росіянка була сильнішою за суперниць ментально. І тільки в фіналі вона дійсно виявилася слабкішою, все ж Крейчикова пройшла більш жорсткий відбір до очної зустрічі.
 
Наші
 
Загальна картина виступів українок непогана. Почну з того, що відразу дві наші тенісистки подолали кваліфікацію. Це чудова новина, але хотілося б, щоб вони потрапляли до основної сітки безпосередньо за рейтингом. Ангеліна Калініна навіть зуміла переграти Анжелік Кербер в першому колі основи, яка після 1/4 фіналу в 2018-му вибуває після першого раунду три роки поспіль. Катаріні Завацькій після успішного відбору дуже не пощастило з жеребом, проти Саккарі у неї не було шансів, занадто велика різниця в потужності. Катерина Козлова, на жаль, уже в першому колі поступилася Айлі Томлянович з Австралії.
 
Нашою головною надією була Еліна Світоліна, але вже зі старту перша ракетка України почала демонструвати невпевнену гру. У третьому колі її зупинила майбутня чемпіонка Барбора Крейчикова, але Еліна сміливо може себе картати за те, що грати і готуватися потрібно було краще.

Вперше з US Open-2018 після вильоту Світоліної залишалося за кого вболівати в одиночному розряді. Це була Марта Костюк. 18-річна українка на старті несподівано легко розібралася з однією з фавориток – іспанкою Гарбінє Мугурусою. У наступних двох матчах Марта підтвердила статус фаворитки зустрічі, і лише в четвертому колі (особистий рекорд на Шоломах) завершила боротьбу після поразки на той момент від діючої чемпіонки. Шанси перемогти Свьонтек були, але не вистачило досвіду. Рівень гри і ставлення до роботи у Костюк знаходяться на високому рівні, є всі підстави сподіватися, що подальший прогрес не змусить себе чекати.
 
Чоловічий парний розряд. Фінал
 
Ніколя Маю / П'єр-Юг Ербер [6] – Александр Бублік / Андрій Голубєв – 4:6, 7:6(1), 6:4
 
Маю і Ербер підсолодили пігулку французам і взяли титул в парі. Цей дует переміг на кортах Парижа вдруге, раніше вони були найкращими у 2018-му. Бублік і Голубєв ніколи подібних успіхів у парному тенісі не досягали, зігравши свій дебютний фінал на такому рівні.
 
Жіночий парний розряд. Фінал
 
Барбора Крейчикова / Катерина Синякова [2] – Іга Свьонтек (Польща) / Бетані Маттек-Сендс [14] – 6:4, 6:2
 
Крейчиковій вдалося майже неможливе, вона виграла в обох розрядах, Останньою жінкою, яка завоювала обидва титули в Парижі, була Мері Пірс у 2000-му році. Цього року чешки грали в обох парних фіналах ТВШ і з нового тижня очолять парний рейтинг.
 
Мікст
 
Дезіре Кравчик / Джо Солсбері – Єлєна Весніна / Аслан Карацев – 2:6, 6:4, 10-5
 
Кравчик минулоріч дійшла в Парижі до фіналу в парі, а тепер зуміла взяти титул в змішаному розряді. Солсбері минулого сезону перемагав у чоловічому парному розряді в Австралії, але в міксті таких успіхів не мав. Весніна зіграла п'ятий фінал міксту на ТВШ, але вчетверте програла.