Євро-2020. Група А: фаворит, який оклигав, міцні горішки і кіт в мішку

Sport.ua починає представлення команд-учасниць чемпіонату Європи. Сьогодні розповімо про суперників по групі А: збірні Італії, Туреччини, Швейцарії та Уельсу.

Італія

Коли збірна Італії не пробилася на чемпіонат світу-2018, і весь футбольний світ завмер у подиві і зловтісі, хоча частково і в співчутті, побачивши сльози великого Буффона після поразки від шведів, складно було припустити, що «Скуадра адзурра» зуміє досить швидко оговтатися. Тоді, восени 2017-го, здавалося, що таланти в колись бездонному джерелі серії А перевелися геть, а вже коли національну збірну довірили такому випадковому пасажирові, як Вентура, значить, справи дійсно погані. Але зараз, на початку літа 2021-го, збірна Італії виглядає, як мінімум, Феніксом, повсталим з попелу.

Роберто Манчіні зумів за досить короткий час реанімувати національну команду, збалансувати її гру, провести зміну поколінь. Зовні талантів у збірній Італії каденції Манчіні не побільшало з часів роботи алленаторе Вентури. Однак Роберто вдалося те, що не вдавалося його попередникові: згуртувати колектив, знайти для гравців і нову мотивацію, і нові ролі. Нинішня збірна Італії - приголомшливий мікс просто хороших виконавців з відрепетируваними до тонкощів і нюансів командними рухами і маневрами. Ця команда на одному диханні пройшла відбір на Євро: в її активі десять перемог з десяти можливих. Відмінно стартувала збірна і у відборі на ЧС-2022 - три перемоги з трьох спроб. Після перемоги над Сан-Марино в товариському поєдинку (7:0), безпрограшна серія італійців досягла 26 матчів. Більше було тільки у знаменитої національної команди Віторіо Поццо в кінці тридцятих років минулого століття.

Тренер

«Ми хочемо продовжувати нашу роботу. Крім трофеїв, ми повинні працювати над нашим проектом. Манчіні блискуче працював протягом двох років, продовжити співпрацю з ним було нашим обов'язком», - заявив недавно президент футбольної федерації Італії Габріеле Гравина, коментуючи продовження контракту з наставником «адзурри». Очоливши збірну Італії навесні 2018 року, Роберто вдалося перетворити збитих льотчиків на фаворитів континентального масштабу. Під його керівництвом Італія без зайвих питань пробилася на Євро-2020 і вийшла до Фіналу чотирьох Ліги націй. Футбол, який проповідує збірна Італії під керівництвом Манчіні - гостро атакуючий, швидкий, з яскравими елементами пресингу, чого раніше і в помині не було. Найчастіше наставник використовує схему 4-3-3.

Лідери

Здавалося, що після відходу зі збірної Буффона, Де Россі і навіть Балотеллі, наступне покоління «Скуадри адзурри» якщо і може на щось претендувати, так це, хіба що, на локальний успіх. На кшталт виходу на міжнародний форум. Почасти в цьому твердженні є частка істини: зірок першої величини в нинішній збірній Італії немає. Але, з іншого боку, там вистачає тих, хто вже зовсім скоро, не виключено, що саме на Євро-2020, може цією зіркою стати. Хоча голкіпер Доннарумма вже став: цього хлопця хоче роздобути у свої ряди добра половина топ-клубів Європи. У захисті все так само надійні Бонуччі і К'єлліні, «ожив» півзахисник Вератті, гарні в атаці Іммобіле та Інсіньє. Ну і молодь на «підході»: К'єза, Бастоні, Барелла, Кін.

Заявка

Воротарі: Джанлуіджі Доннарумма («Мілан»), Алекс Мерет («Наполі»), Сальваторе Сірігу («Торіно»).

Захисники: Франческо Ачербі («Лаціо»), Алессандро Бастоні («Інтер»), Леонардо Бонуччі («Ювентус»), Джорджіо К'єлліні («Ювентус»), Джованні Ді Лоренцо («Наполі»), Емерсон («Челсі»), Алессандро Флоренці (ПСЖ), Леонардо Спінаццола («Рома»), Рафаел Толой («Аталанта»).

Півзахисники: Ніколо Барелла («Інтер»), Брайан Крістанте («Рома»), Жоржіньо («Челсі»), Мануель Локателлі («Сассуоло»), Лоренцо Пеллегріні («Рома»), Стефано Сенсі («Інтер»), Марко Верратті (ПСЖ).

Нападники: Андреа Белотті («Торіно»), Доменіко Берарді («Сассуоло»), Федеріко Бернардескі («Ювентус»), Федеріко К'єза («Ювентус»), Чіро Іммобіле («Лаціо»), Лоренцо Інсіньє («Наполі»), Джакомо Распадорі («Сассуоло»)

Орієнтовний склад

Прогноз: посяде у групі перше місце.

Туреччина

На чемпіонат світу 2018 року збірна Туреччини не потрапила. Під керівництвом Мірчі Луческу, якого турки ледь не боготворили, національна команда перетворилася на жалюгідного середняка, без обличчя і почерку. Досвідчений румун затіяв корінну перебудову, але провалився. Головною помилкою нинішнього наставника «Динамо» стало те, що він дуже різко взяв курс на омолодження і відмовився від багатьох досвідчених гравців. Коли в 2019-му Луческу змінив Гюнеш, справи у збірної помітно пішли вгору. Турки пробилися на Євро-2020 з дуже сильної групи, в якій виступали чинні чемпіони світу - французи. Команді Дешама команда Гюнеша не програла: 2:0 вдома і 1:1 в гостях. Впевнено команда почала відбір і на ЧС-2022: розбила Нідерланди 4:2 і Норвегію 3:0 (причому на виїзді), правда, потім поділила очки з Латвією. Нинішня збірна Туреччини - дуже збалансована команда, в якій чітко проглядається баланс між досвідом і молодістю. Схоже, чорна смуга цієї команди вже позаду.

Тренер

Шенол Гюнеш - головний творець «турецького дива» на чемпіонаті світу 2002 року. Тоді його команда сенсаційно посіла третє місце, а сам наставник був оголошений в країні національним героєм. Однак незабаром, в 2004-му, Гюнеша під улюлюкання прибрали з головної команди країни. І він був змушений повернутися в рідний «Трабзонспор». А звідти - в «Бешикташ», який привів до золотих нагород чемпіонату. Два роки тому Гюнеша знову покликали в збірну - розгрібати завали після Луческу. І Шенол із завданням поки справляється на відмінно: його команда грає в атакуючий, результативний і цікавий футбол.

Лідери

Окремо в нинішній збірній Туреччини стоїть Бурак Їлмаз. Досвідченому форварду «Лілля», до речі, свіжоспеченому чемпіону Франції, в середині літа виповниться вже 36 років. Але він все ще сповнений сил і мотивації, а головне - не розгубив ні швидкісних якостей, ні гольового чуття. Бурак - другий в історії збірної бомбардир (після легендарного Шюкюра), безперечний лідер команди, її капітан і авторитет в роздягальні. У резонансному поєдинку відбору на ЧС-2022 проти збірної Нідерландів Їлмаз відзначився хет-триком.

Радше за все, після того, як Їлмаз піде на футбольну пенсію, капітанська пов'язка в збірній дістанеться Хакану Чалханоглу. Цей універсальний півзахисник народився і виріс в Німеччині, там же і почав свою футбольну кар'єру. Хакан має німецьке громадянство, і йому пропонували виступати за Бундестім, але він вирішив захищати кольори збірної своєї історичної Батьківщини. Зараз без цього гравця складно уявити півзахист збірної Туреччини.

Заявка

Воротарі: Алтай Байіндір («Фенербахче»), Мерт Гюнок («Башакшехір»), Угурджан Чакір («Трабзонспор»).

Захисники: Зекі Челік («Лілль»), Чаглар Сеюнджю («Лестер»), Каан Айхан («Сассуоло»), Меріх Демірал («Ювентус»), Мерт Мюлдюр («Сассуоло»), Озан Кабак («Ліверпуль»), Рідван Їлмаз («Бешикташ»), Умут Мераш («Гавр»).

Півзахисники: Юсуф Язіджі («Лілль»), Дорукхан Токез («Бешикташ»), Ірфан Кахведжі («Фенербахче»), Окай Йокушлу («Вест Бромвіч»), Оркун Кекчю («Феєноорд»), Озан Туфан («Фенербахче»), Тайлан Антальялі («Галатасарай»), Хакан Чалханоглу («Мілан»).

Нападники: Бурак Їлмаз («Лілль»), Дженгіз Юндер («Лестер»), Енес Юнал («Хетафе»), Абдюлкадір Емюр («Трабзонспор»), Керем Актюркоглу («Галатасарай»), Халіл Дервішоглу («Галатасарай»), Кенан Караман («Фортуна Дюссельдорф»).

Орієнтовний склад

Прогноз: посяде друге місце в групі.

Швейцарія

Не володіючи суперзірковим складом, тим не менш, збірна цієї невеликої країни є регулярним учасником великих міжнародних форумів. Більш того, на двох останніх з них - чемпіонаті Європи 2016 року і чемпіонаті світу 2018-го - швейцарці незмінно виходили до плей-оф, що автоматично робить їх як мінімум міцним горішком світового футболу. З відомих причин збірна Швейцарії здобула у нас не найкращу славу - за «кабінетну» перемогу в рамках Ліги Націй над нашою національною збірною. Однак, справедливості заради, слід визнати, що команда Петковича вміє грати не тільки в кабінетах. Відбіркову кампанію на Євро-2020 в непростій групі (разом з Ірландією і Данією) швейцарці пройшли дуже рівно, зазнавши лише однієї поразки - від данців. Успішно альпійська збірна почала і відбір на найближчий чемпіонат світу, вигравши два матчі з двох. Команда культивує сучасний футбол - з пресингом, швидким переходом від однієї ігрової фази до іншої, з контролем м'яча. Команда займає дев'ятий рядок серед європейських збірних в рейтингу ФІФА.

Тренер

Ось уже сім років, як збірну Швейцарії очолює Владімір Петкович. Не можна сказати, що в спадок на чолі збірної Швейцарії колишній наставник «Лаціо» отримав руїни. Скоріше навпаки. Але те, що боснієць з паспортом швейцарця зробив з цієї команди серйозну бойову одиницю світового футболу - факт. Петкович вважається найуспішнішим тренером в історії збірної Швейцарії (виграв більше 57 відсотків поєдинків). Та й очолює команду теж довше за інших її керманичів. Його складно назвати тактичним генієм, але своє він бере за рахунок психології: його підопічні дуже мотивовані і згуртовані. Найчастіше Петкович практикує формулу 3-4-1-2.

Лідери

Головні дійові особи збірної - Зоммер, Джака і Шачирі. Останній міцно засів на лаві для резервістів у «Ліверпулі», але все одно продовжує грати вражаючу роль в національній команді. Джердан - лідер атакуючої ланки команди, майстер стандартів і вирішальної передачі. А ось Джака - майстер «випалювати» середину поля. Як і у Шачирі, клубні справи Граніта останнім часом не особливо клеяться, адже його «Арсенал», де він, до речі, капітан, зараз - лише середняк АПЛ. Але ось в збірній роль Джаки складно переоцінити: це і «ланцюговий пес», і майстер пасу, і просто безумовний авторитет.

Не менший, а то і більший авторитет - голкіпер команди і гладбахської «Боруссії» Зоммер. Сезон 2019/2020 Ян провів просто феноменально: це саме завдяки його впевненій і яскравій грі «Боруссія» пробилася до групового етапу Ліги чемпіонів. Нинішній сезон в Бундеслізі він провів не так яскраво. Але в складі збірної - все так же незамінний і надійний. Чого варті одразу два парирувані пенальті від Рамоса в грі Ліги Націй зі збірною Іспанії.

Заявка

Воротарі: Ян Зоммер («Боруссія Менхенгладбах»), Івон Мвого (ПСВ), Йонас Омлін («Монпельє»).

Захисники: Мануель Аканджі («Боруссія Дортмунд»), Лоріс Беніто («Бордо»), Ерай Джюмерт («Базель»), Ніко Ельведі («Боруссія Менхенгладбах»), Джордан Лотомба («Ніцца»), Кевен Мбабу («Вольфсбург»), Бечір Омерагіч («Цюріх»), Рікардо Родрігес («Торіно»), Фабіан Шер («Ньюкасл»), Сільван Відмер («Базель»).

Півзахисники: Крістіан Фасснахт («Янг Бойз»), Едімілсон Фернандес («Майнц»), Ремо Фройлер («Аталанта»), Адмір Мехмеді («Вольфсбург»), Джердан Шачирі («Ліверпуль»), Джібріль Соу («Айнтрахт Франкфурт»), Рубен Варгас («Аугсбург»), Граніт Джака («Арсенал»), Деніс Закарія («Боруссія Менхенгладбах»), Стівен Цубер («Айнтрахт Франкфурт»).

Нападники: Брель Емболо («Боруссія Менхенгладбах»), Маріо Гавранович («Динамо Загреб»), Харіс Сеферович («Бенфіка»).

Орієнтовний склад

Прогноз: посяде третє місце в групі.

Уельс

Здавалося, що кращі роки цієї збірної залишилися далеко в минулому столітті, коли британські збірні задавали тон не тільки в європейському, а й світовому футболі. Але ті часи канули в Лету. До 2016 року, коли збірна Уельсу сенсаційно вийшла в півфінал чемпіонату Європи. Та команда, ведена Бейлом, стала однією з головних відкриттів французького Євро. І, поряд з Ісландією, однією з улюблениць публіки. І на наступний чемпіонат Європи валлійці здобули путівку. Причому пряму. Однак зараз називати їх навіть прихованими фаворитами турніру навряд чи доречно. У порівнянні з «тією» командою нинішня - в кращому випадку, міцний горішок. Нових зірок у команди не з'явилося, а ось колишні зірки помітно постаріли.

У відбірковому турнірі на Євро-2020 Уельс вів відчайдушну боротьбу за друге місце з командами Словаччини та Угорщини (перше місце застовпили за собою віце-чемпіони світу - хорвати). І виграв цю боротьбу, фінішувавши одразу за збірною Хорватії. Непогано британці виступили і в своїй групі Ліги Націй, не програвши жодного поєдинку (в суперниках були Ірландія, Фінляндія і Болгарія). Хоча, скоріше, не непогано, а відмінно: Уельс отримав путівку в елітну групу А (там, де ще недавно була збірна України). А ось відбір на ЧС-2022 валлійці почали з поразки від бельгійців - 1:3, але в другому поєдинку здолали непросту команду Чехії.

Тренер

Євро-2020 повинен був стати першим серйозним турніром для легенди «МанЮнайтед» Гіггза, який у 2018-му очолив збірну Уельсу. Під керівництвом Райана «дракони» демонстрували непогану гру і цілком прийнятні результати. У всякому разі, у виході Уельсу на континентальну першість дуже велика заслуга саме Гіггза. Але в підсумку на чемпіонат континенту команду повезе інший тренер - колишній асистент Райана Роберт Пейдж.

Справа в тому, що Гіггз недавно вляпався в дуже неприємний інцидент. Тренера звинувачують в нападі на двох жінок (одна з них - його колишня подруга, друга - її сестра). Причому напад завершився нанесенням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Від гріха подалі футбольна асоціація Уельсу прийняла рішення оперативно усунути Гіггза від займаної посади в збірній. Проти тренера відкрили кримінальну справу і взяли під варту, але потім випустили під заставу. На Євро-2020 діями Уельсу керуватиме найближчий помічник Гіггза Пейдж, якому допомагатиме Стейвенберг. На думку британських ЗМІ, під керівництвом Пейджа гра «драконів» навряд чи зміниться: все та ж формула 3-4-3, все та ж ставка на Бейла і Ремзі.

Лідери

Головною зіркою команди все ще залишається Гарет Бейл. Атакуючий півзахисник, який належить «Реалу», минулий сезон провів в оренді в «Тоттенхемі». І хоча Бейл вже далеко не той, яким був пару-трійку років тому, він все ще в непоганій формі. За лондонців він забивав регулярно: в шести останніх матчах АПЛ - шість м'ячів. І у внутрішніх бомбардирських перегонах Гарет поступився лише Кейну і Сону. А в національній збірній роль Бейла взагалі складно переоцінити: він там немов ікона. А ось Аарон Ремзі - на даний момент головна «робоча конячка» збірної. Саме півзахисник «Юве» зараз є головним конструктором атак «драконів». Завдяки відмінній грі Ремзі Уельс і здобув пряму путівку на Євро, коли в останньому турі відбору Аарон забив два м'ячі збірній Угорщини.

Заявка

Воротарі: Вейн Хеннессі («Крістал Пелас»), Денні Ворд («Лестер»), Адам Девіс («Сток Сіті»).

Захисники: Джеймс Лоуренс («Санкт-Паулі»), Бен Девіс, Джо Родон (обидва – «Тоттенхем»), Кріс Мефам («Борнмут»), Крістофер Гантер («Чарльтон»), Ріс Норрінгтон-Девіс («Шеффілд Юнайтед»), Неко Вільямс («Ліверпуль»), Коннор Робертс, Бен Кабанго (обидва – «Суонсі»).

Півзахисники: Джо Аллен («Сток Сіті»), Джо Моррелл («Лутон»), Ітан Ампаду («Челсі»), Метью Сміт («Манчестер Сіті»), Джонні Вільямс («Кардіфф Сіті»), Арон Ремсі («Ювентус»), Ділан Левітт («Манчестер Юнайтед»), Рубін Колвілл («Кардіфф Сіті»), Девід Брукс («Борнмут»), Харрі Вілсон («Ліверпуль»).

Нападники: Кіффер Мур («Кардіфф Сіті») , Гарет Бейл («Реал»), Тайлер Робертс («Лідс»), Деніел Джеймс («Манчестер Юнайтед»).

Орієнтовний склад

Прогноз: посяде четверте місце в групі.