Анатолій ТРУБІН: «Найважчі матчі — в Лізі чемпіонів»

Воротар «Шахтаря» Анатолій Трубін у великому інтерв'ю shakhtar.com – про нагороду найкращому гравцю сезону, підтримку вболівальників, подяку тренерам, настрій перед Євро та цілі на сезон

– Толю, вітаємо з нагородою найкращому гравцю сезону в «Шахтарі» від уболівальників. Чого за його підсумками більше: позитивних емоцій від того, що грав і тобі стабільно довіряли, чи розчарування від того, що не стали чемпіонами?
– Дуже дякую! Звичайно, я радий, що грав. Будь-який футболіст щасливий саме коли він грає. І в той самий час такий клуб, як «Шахтар», ставить максимальні завдання. Не виграти трофей – завжди погано для клубу та для вболівальників.

– Цього сезону в тебе були і Ліга чемпіонів, і Ліга Європи. Максимальний рівень?
– Звісно. Матчі Ліги чемпіонів завжди показові, а якби на всіх ще й могли бути присутніми вболівальники, то взагалі був би топрівень. Матчі найпам’ятніші та найважчі для мене.

– Луїшові Каштру лише вдячність за вихідну точку в кар’єрі?
– Величезна подяка, і не лише йому, а кожному тренеру з його штабу. Вони зробили величезний внесок, особисто для мене відкрили шлях у професійний футбол і довірили. Коли говорити про тренера воротарів Тоні Феррейру, ми мали багато специфічної роботи, постійне спілкування й розбори всіх матчів. Завдяки цим людям я зробив крок уперед як футболіст, провів стільки важливих ігор і взагалі весь сезон.

– Чим тобі запам'ятається щоденна робота з Тоні Феррейрою? Наскільки його програма відрізнялася від того, як ти тренувався раніше?
– Просто кожен тренер бачить по-своєму та працює за своєю методикою. Щось інше – це завжди нові можливості й відкриття. Ми працювали над тим, як у принципі має діяти воротар «Шахтаря»: контроль м'яча, підстраховка захисників, гра на виходах, на лінії. Плюс Антоніо як людина дуже добра, позитивна і завжди каже усе прямо, що теж досить важливо. Злагоджена воротарська родина – це дуже добре, і я вважаю, що так має бути завжди.

– Коли не проти, згадаймо знакових для тебе тренерів ще часів «Моноліта»? Ти не був дуже високим у дитинстві. Хто доклав зусиль, аби розвинути в тобі координацію, стрибучість, навчив не боятися жорстких приземлень?
– О, з першим тренером Максимом Олександровичем Кутовим ми дуже багато працювали і до тренування, і після. Ось він, напевно, і заклав у мені базу й техніку. Це коли говорити саме про тренерів воротарів. Потім був Роман Володимирович Гаврилов, наразі він працює в «Шахтарі» U19. Ми досі відмінно спілкуємося, він може мені у всьому підказати, і взагалі зробив внесок, який навіть не описати словами, не тільки у футбольному, а й у повсякденному житті. Олександр Анатолійович Купальний... Усі тренери, які траплялися на моєму шляху, – професіонали своєї справи, люди, до яких можна звернутися з будь-яким питанням. Володимир Миколайович Савченко більш прицільно додав деталі, які були необхідні. Не хочеться когось забути, тому що я дуже вдячний кожному тренерові, з яким пощастило працювати.

– У такій атакуючій команді, як «Шахтар», Пятов – гравець 2019 року, Трубін – гравець 2020 року, Трубін – гравець сезону. Що думаєш про такий вибір уболівальників? Про що це говорить?
– Андрія вибрали футболістом року, тому що він чудовий воротар, дуже багато зробив для команди, легенда клубу. Пятов відмінно виявляв себе, як і в усі роки в «Шахтарі». У нього величезна кількість уболівальників. А коли найкращим гравцем вибрали мене, це, як мені здається, був більше аванс. Ми закінчили рік матчем Ліги чемпіонів, який людям запам'ятався. Хоча це ж вибір уболівальників – я не можу знати певно. У єврокубках є поєдинки, де не вдається завжди атакувати, доводиться оборонятися, й тоді на голкіпера лягає величезна відповідальність. Є і матчі, коли твоя команда постійно йде вперед, а потім буде один момент, коли ти маєш включитися, зловити, відбити або врятувати, що досить важко.

– Конкуренція з таким воротарем, як Андрій Пятов... Напевно, кращої мотивації для зростання годі й чекати?
– Щоб бути найкращим, слід працювати з найкращими. Конкуренція робить кожного сильніше. Вона не дає розслабитися ні мені, ні Андрію, ні іншим воротарям «Шахтаря». Просто місце в стартовому складі одне, і просто так його не отримаєш – ти мусиш щодня працювати.

– Старт твоєї великої кар'єри пройшов фактично без уболівальників на трибунах. Тепер усіх, хто тебе підтримує, чекаєш у новому сезоні на стадіоні?
– Звичайно, чекаю та сподіваюся! Не знаю, коли ситуація з вірусом закінчиться, але певний відсоток уболівальників на стадіоні – уже добре. Нам дуже хочеться чути підтримку глядачів, кричалки, оплески, отримувати емоції, за які ми всі любимо футбол. Буду лише радіти, якщо якомога більше людей приходитимуть і вболіватимуть за «Шахтар».

– Як настрій у збірній перед Євро?
– Настрій бойовий. Усі прагнуть показати хорошу гру, максимум власний і командний. Наразі маємо другий етап підготовки: викладаємось, працюємо, щоб у матчах дати не сто, а двісті своїх відсотків, і домагатися результату.

– Невдовзі вже підготовка до нового сезону в клубі з новим тренерським штабом. Які очікування? Потрібно і ще більше сухих матчів, і в той самий час іще більше участі від воротаря на початку атак. Як гадаєш, вийде поєднати всі компоненти?
– Звичайно, це ж сучасний футбол. Плюс у кожного тренера своє бачення. Якщо ти не підходитимеш під вимоги, то не гратимеш, тож доведеться працювати і поліпшуватися. Після Євро буде час підготуватися, почути тренера, як ми станемо грати. Думаю, усе вийде. Чекаю з нетерпінням.

– Що хочеться сказати вболівальникам і про що мрієш у новому сезоні із «Шахтарем»?
– По-перше, хочу подякувати за те, що вибрали мене футболістом сезону. Це дуже почесно й змушує робити ще більше і ще краще. А мрія та мета на сезон – виграти всі трофеї, що є в Україні. Наші вболівальники звикли до перемог – хочеться їх тішити. І, звичайно, вийти в Лігу чемпіонів і вдало там виступити.