Важка перемога Берналя, героїзм Карузо. Підсумки Джиро д'Італія-2021

Берналь втримав перемогу

Перші два тижні Джиро д'Італія-2021 складалися для Егана Берналя ідеально. Він повністю домінував у гонці і впевнено йшов до перемоги в загальному заліку. Однак на третьому тижні несподівано почалися проблеми.

Після дня відпочинку на гонщиків чекав гірський етап з фінішем на Сега ді Ала. Підйом абсолютно новий для Джиро, проте за своєю складністю мало чим поступається легендарним Дзонколану чи Мортіроло: 11,2 км із середнім градієнтом 9,8%. І сходження на Сега ді Ала вийшло настільки цікавим, насиченим і селективним, що у цієї гори є всі шанси стати регулярним гостем маршруту Джиро.

І на підйомі до Сега ді Ала несподівано виникли проблеми у Берналя. Капітан «Ineos Grenadiers» спочатку досить впевнено (принаймні, так здавалося візуально) відповів на атаку Саймона Йейтса. Однак пізніше колумбієць раптово потрапив у кризу і злетів з колеса у британця, при тому, що гонщик «Bike Exchange» в той момент навіть не атакував, а просто їхав у рівному темпі. Криза Берналя була дійсно дуже різкою, він не міг всидіти навіть на колесі у партнера по команді Даніеля Мартінеса, і володарю рожевої майки ще пощастило, що наздогнала його ця криза недалеко від фінішу - програв він Йейтсу всього 53 секунди.

У підсумках другого тижня Джиро ми прогнозували, що всі три гірських етапи третього тижня будуть віддані відривам: Еган Берналь виглядав домінатором, а, значить, командам інших капітанів не було сенсу наздоганяти відриви, щоб дарувати рожевій майці ще одну перемогу на етапі. А самому «Ineos» ці перемоги не особливо вже й потрібні були.

Однак криза Берналя на Сега ді Ала повністю перевернула сценарій третього тижня. Команди інших генеральщиків повірили, що можна боротися за перемогу на етапі в очній боротьбі з Еганом, і навіть більше того, що можна навіть поборотися за перемогу в загальному заліку. Інші капітани почали атакувати рожеву майку з усіх боків.

У підсумку ми отримали один з найцікавіших і найвидовищніших третіх тижнів на Гран турах за останні років 10. На всіх трьох гірських етапах ми побачили атаки фаворитів, кризу лідера загального заліку і максимальну селекцію. Навіть прохідний 18-й етап подарував вогняну дуель між Альберто Беттіолем і Ремі Каванья у відриві.

Те, що сталося на Сега ді Ала, опустило Берналя з небес на землю. Розуміючи, що його фізичні кондиції вже не такі, як на перших двох тижнях, він почав вести гонку від захисту. Колосальну роль у підсумковій перемозі Егана в загальному заліку зіграла його команда, «Ineos Grenadiers», і особливо Дані Мартінес, який виконував неймовірний обсяг роботи на свого співвітчизника. Не будь Мартінес зв'язаний необхідністю працювати на Берналя, він би і сам міг поборотися за подіум загального заліку, але навіть в такій ситуації він фінішував п'ятим, ставши одним з головних героїв гонки.

І тут ще варто згадати про те, що вже на п'ятому етапі зійшов з Джиро Павєл Сіваков. Якби в розпорядженні Берналя був ще і він, заключні гірські етапи нинішньої Джиро були б набагато нуднішими. У будь-якому випадку, коли твій бюджет дозволяє тобі використовувати в якості грегарі гонщиків рівня Мартінеса, то перемагати в Гран турах значно простіше. І на нинішній Джиро «Ineos Grenadiers» свою величезну перевагу в бюджеті над усіма іншими велокомандами світу знову впевнено реалізувала. А це теж треба вміти робити.

Перемога Берналя в результаті вийшла не настільки вражаючою і впевненою, але, як то кажуть, гра забудеться, а результат залишиться. У 24 роки в послужному списку Берналя вже є перемоги на Джиро та Турі. Головна мета Егана на другу половину сезону - Вуельта. У колумбійця є хороші шанси стати восьмим (і наймолодшим в історії) членом елітного клубу гонщиків, які вигравали за кар'єру всі три Гран тури.

Дам’яно Карузо провів найкращу гонку в кар'єрі

Головною сенсацією нинішньої Джиро стало друге місце в загальному заліку Дам’яно Карузо. Так, раніше гонщик «Bahrain Victorious» вже неодноразово проявляв себе в якості елітного грегарі і навіть сам заїжджав в топ-10 загального заліку Гран турів. Але зараз, в 33 роки, Карузо вийшов на абсолютний пік своєї кар'єри, а сход Мікела Ланди дозволив йому повною мірою реалізувати свій потенціал.

На цій Джиро абсолютно у всіх грандів загального заліку були свої злети і падіння, і тільки Карузо був острівцем стабільності. Проте, довгий час здавалося, що цього стабільного рівня виявиться недостатньо для того, щоб втриматися на другій сходинці в загальному заліку - багато хто думав, що вже Саймон Йейтс-то повинен його обігнати.

Однак цього не сталося, і справа тут не тільки в тому, що британець під кінець знову виглядав не найкращим чином. Карузо, який всю гонку їхав виключно від оборони, на 20-му етапі набрався сміливості і пішов в ранню атаку на спуску з Пассо Сан Бернардіно разом з партнером по команді Пельо Більбао, а також Роменом Барде та його свитою. Здавалося, друге місце в загальному заліку для Дам’яно було межею мрій, і він буде чіплятися за нього всіма силами.

Однак Карузо виявився максималістом, і вирішив поборотися навіть за рожеву майку, скориставшись проблемами Берналя. Похитнути позиції колумбійця не вдалося - у вирішальний день він виявився готовий досить непогано, щоб впевнено захистити своє лідерство. А Карузо свою нагороду за сміливість таки отримав, ставши переможцем етапу. Друге місце в загальному заліку і красива перемога на королівському етапі - перед стартом Джиро Карузо міг про таке тільки мріяти. І тепер буде дуже цікаво поспостерігати за тим, як цей успіх позначиться на місці 33-річного італійця в командній ієрархії «Bahrain Victorious».

Саймон Йейтс пошумів на третьому тижні, але залишився нестабільним

На перших двох тижнях Джиро Саймон Йейтс був самим собою: хороші виступи в горах чергувалися з посередніми, через що межею мрій для капітана «Bike Exchange» було потрапляння на подіум загального заліку.

Третій тиждень почався для Йейтса вражаюче: атака британця на підйомі до Сега ді Ала загнала в кризу самого Егана Берналя! Саймон фінішував другим на етапі, поступившись тільки учаснику відриву дня Дену Мартіну, і зумівши привезти Берналю за кілька кілометрів майже хвилину.

Здавалося, Йейтс нарешті вгадав з виходом на пік форми на третьому тижні, і з огляду на його потенціал, зможе навіть нав'язати колумбійцеві боротьбу за перемогу в загальному заліку. На 19-му етапі Саймон переміг, проте Берналю зумів привезти всього півхвилини - колумбієць в той день захищався дуже ефективно.

Перед заключним гірським етапом Йейтс програвав Берналю в загальному заліку майже три хвилини. Відіграти таке без кризи рожевої майки було б практично неможливо. Але, здавалося, що Саймон, який йде тільки в набір форми, готовий ризикнути і піти в ранню атаку, щоб перевірити Берналя на предмет кризи.

Однак в результаті ранню атаку ми побачили від Карузо і Ромена Барде - сам Йейтс вибрав на етап захисну тактику. І на заключному підйомі до Альпе Мотта ми зрозуміли чому. У цей день капітан «Bike Exchange» знову відчував себе не кращим чином, і, замість того, щоб відігравати час у Берналя, програв йому ще 27 секунд. Про перемогу, звичайно, вже можна було і не мріяти, але й втрата призового місця Йейтсу не загрожувала - надто великим був його запас над Алєксандром Власовим та іншими переслідувачами.

Перші два гірських етапи третього тижня у виконанні Йейтса вийшли дуже сильними, проте стабільності Саймону в черговий раз показати не вдалося - і в масштабах всієї Джиро, і навіть в рамках окремо взятого третього тижня. Подіум загального заліку і перемога на гірському етапі - хороший підсумок гонки для британця. Однак з такою нестабільністю всерйоз боротися за перемоги на Гран турах неможливо - залишається лише дивуватися, як Йейтс зумів, незважаючи на всі свої проблеми, виграти Вуельту-2018.

Алмейда підтвердив свій рівень

Однією з головних інтриг цьогорічної Джиро було те, як проявлять себе сенсаційні герої аномальної минулорічної «Корса роза» - Джей Хіндлі та Жоау Алмейда. Почали обидва провально, програвши багато часу вже на першому гірському фініші в Сестолі. Хіндлі після цього остаточно розклеївся і зійшов з гонки, а ось Алмейда зумів повернутися в боротьбу на найвищому рівні.

Спочатку його в «Deceuninck Quick Step» релегували до помічника Ремко Евенпула, який на першому тижні виглядав серйозним претендентом на загальний залік. Рішення це в підсумку виявилося помилковим - юний бельгійський талант на другому тижні посипався, а на третьому зовсім зійшов з гонки, ставши її головним розчаруванням.

Сам же Алмейда через те, що був змушений допомагати Евенпулу на першому і на початку другого тижня, програв зайвих дві хвилини, а то і більше. На третьому тижні португалець виглядав блискуче, будучи в цілому не слабкішим ні за Берналя, ні за Карузо, ні за Йейтса. Так, зачепити перемогу на етапі йому не вдалося, але двічі він був до цього дуже близький, фінішувавши другим.

У підсумковому загальному заліку Жоау фінішував шостим. І якби не втрати, пов'язані з роботою на Евенпула на першій половині Джиро, то гонщик «Deceuninck Quick Step» до кінця претендував би на подіум загального заліку. Так, Алмейда все одно навряд чи б там опинився, але те, що претендував би - факт. А це саме той рівень, який португалець показав на торішній Джиро.

Тому, можна констатувати, що Жоау довів невипадковість свого успіху на Джиро-2020. Більш того: на третьому тижні Алмейда показав здатність їхати в горах не тільки від оборони, але і діяти активно, атакувати. Не варто також забувати про те, що на нинішній Джиро кілометрів розділки було набагато менше, ніж на торішній: 39 проти 65.

Можна сміливо стверджувати, що виступ Алмейди на нинішній Джиро не був слабкішим, ніж на торішній. Жоау утвердився в якості серйозної сили на Гран турах, з якою в найближчі роки доведеться рахуватися всім - і навряд чи його будуть знову змушувати працювати на іншого капітана. Але все це буде відбуватися вже в іншій команді - в кінці сезону Алмейда перейде в «Bora Hansgrohe».

«Trek - Segafredo» - головні невдахи Джиро

Головними невдахами нинішньої Джиро можна назвати команду «Trek - Segafredo». Не можна сказати, що підопічні Луки Гуерчілени Джиро провалили - ні, мова саме про те, що їм катастрофічно не щастило.

Почалося все з того, що за місяць до Джиро зламав зап'ястя на тренуванні капітан і головна зірка команди - Вінченцо Нібалі. Участь легендарного італійця в гонці до останнього моменту була під питанням. У підсумку «Мессінська акула» участь в Джиро прийняв, але кондиції його не були оптимальними.

На першому тижні Нібалі виглядав гідно, але все ж потроху втрачав час на кожному з трьох гірських фінішів. Здавалося, що Вінченцо може по ходу гонки набрати оптимальну форму і поборотися за перемогу на одному або навіть декількох етапах на третьому тижні. Однак після цього Нібалі протягом декількох днів переніс ще два падіння. До фінішу Джиро Вінченцо дістався, але ні про яку боротьбу за етапи мова вже не йшла.

Через проблеми Нібалі головною ставкою «Trek - Segafredo» в загальному заліку став Джуліо Чікконе, для якого це був перший досвід подібного роду. Джуліо виглядав дуже непогано, йшов на місце в топ-6 загального заліку, проте і від нього удача відвернулася в самий невідповідний момент. Технічна поломка, падіння на спуску, заміна велосипеда - всі ці три події трапилися з Чікконе одна за іншою протягом буквально 10 хвилин на 17-му етапі.

Ціною величезних зусиль Чікконе все ж зумів повернутися в пелотон до початку штурму Сега ді Ала, але ненадовго: в результаті Джуліо програв майже 8 хвилин. На старт наступного етапу італієць вже не вийшов - пошкодження, отримані в результаті падіння, виявилися занадто серйозними.

Звичайно, не факт, що Чікконе залишився б в топ-6 загального заліку Джиро, особливо з огляду на те, наскільки селективними виявилися гірські етапи третього тижня. Однак Джуліо був в найкращій формі свого життя і мав цілком реальні шанси на високе місце в генеральній класифікації, якби не ті три поспіль інциденти: ще одному капітану «Trek - Segafredo» дуже сильно не пощастило.

Втім, посипати голову попелом Чікконе не варто: йому всього 26 років і шансів проявити себе буде ще досить. Наприклад, в серпні-вересні на Вуельті, куди він поїде в якості одноосібного лідера команди. Що стосується Нібалі, то він зараз зализує рани і починає підготовку до другої великої мети свого сезону - групової гонки Олімпіади в Токіо.