Вадим ШАХРАЙЧУК: Ситуація навколо збірної України на користь одній людині

Уже завтра, 15 травня, національна збірна України з хокею зіграє перший свій матч у рамках міжнародного турніру «Beat Covid-19 Ice Hockey Tournament» у словенській Любляні. Суперниками нашої команди будуть хокеїсти Польщі. У наступні дні, до 21 травня українці також гратимуть з іншими представниками дивізіону 1А – Словенією, Францією, Австрією і Румунією. На цих змаганнях наша команда буде єдиною представницею третього ешелону світового хокею, а отже перед стартом вважається аутсайдером. Проте новий тренерський штаб нашої команди на чолі з колишнім центрфорвардом Вадимом Шахрайчуком спробує здивувати вболівальників і фахівців. Навіть за умови, що в Любляні команда не зможе розраховувати на понад десяток хокеїстів з клубів «Донбас», «Краматорськ» і «Маріуполь», котрі не прибули в табір національної команди через конфлікт між Українською хокейною лігою Бориса Колеснікова і новим керівництвом Національної федерації в особі Георгія Зубка.

Це інтерв’ю Sport.ua Шахрайчук дав відразу після другого контрольного матчу національної збірної з молодіжною. Перший поєдинок доросла команда виграла 5:0, другий – 8:1. Але важливий не результат, а ті висновки, які тренерський штаб зробив за підсумками поєдинків.

– Звичайно, хочеться, щоб наша збірна виглядала мобільнішою і сильнішою, - бере слово тренер. – Рахунок 8:1 у другому матчі не повинен вводити в оману. Ми наробили надто багато помилок. Моментами молодіжна збірна виглядала навіть краще. Ми отримали багато недолугих вилучень. Кваліфікованіші суперники нас за це покарають. І, звісно, бажає кращого фізична готовність команди. Окремі гравці готові непогано, але є люди, які знаходяться у функціональній ямі. Після завершення сезону вони знаходилися однією ногою у відпустці. Звичайно, відправляємося у Словенію з хвилюванням. Але, вважаю, за рахунок того, що молодь отримала шанс, за рахунок бажання ми повинні скласти гідну конкуренцію суперникам, які на папері виглядають сильнішими.

– Після завершення основного часу другого матчу команди провели овертайм у форматі «3х3», у якому молодь, будемо називати речі своїми іменами, возила першу збірну і могла перемогти, якби Данило Царковський реалізував булліт…
– Згоден. Але у виправдання наших хокеїстів скажу, що вони не знали, що доведеться грати овертайм, не підготувалися до нього. Це було спонтанне рішення. Ми вирішили перевірити взаємозв’язки у форматі «3х3», щоб розуміти, кого ліпше використовувати за таких обставин в офіційних матчах. Побачене не вразило. Сподіваємося, висновки будуть зроблені і в Словенії у разі потреби хлопці гратимуть овертайми сильніше.

– До речі, зі сторони виглядало, що велика кількість вилучень теж була свідомою – щоб була змога відпрацювати гру в меншості.
– Ні. Це у нас такий рівень гравців. Вилучення безглузді – нападник отримує дві хвилини за відмашку, мовляв, я такий досвідчений, а якийсь молодий має необережність мене бити. 

– Виглядає, що формуючи ланки, ви вирішили опиратися на клубні поєднання.
– Міхнов – Німенко, Бабинець – Благий… Певною мірою, так. Хотілося, щоб у грі команди була присутня внутрішня «хімія». Звісно, не можна нехтувати розумінням між гравцями, які відчувають одне одного з півслова. За таких умов треба обрати найоптимальніші доповнення до цих дуетів. Також дуже задоволений діями Дениса Бородая, якого вже в ході зборів нам віддала молодіжна збірна.

Наша проблема – відсутність центральних нападників. Єдиний чистий центр – Богдан Ступак. У трьох із чотирьох ланок у центрі грають крайні форварди. А це вже інша специфіка. Ми програємо дуже багато вкидань.

– Можливо, є сенс залучити до складу національної збірної лідера молодіжки – 18-річного центрфорварда «Сокола» Михайла Сімчука, який у контрольних матчах, м’яко кажучи, не поступався дорослішим опонентам?
– Ми над цим думали і навіть збиралися переводити Михайла в нашу команду. Він був у нашому першому списку. Але отримали пораду не перевантажувати хлопця за медичними показниками. Михайло – юний, не треба випробовувати його здоров’я на міць. Хоча загалом за рівнем гри – це повноцінний кандидат у національну збірну. Він нам і буліт закинув.

– Під час зборів, які розпочалися ще 4 травня, хокеїсти отримували фізичні навантаження?
– Гравці приїхали до лав збірної з різною ступінню готовності. Більш-менш відповідали вимогам лише гравці «Сокола», які незадовго до того завершили фінальну серію чемпіонату України проти «Донбасу». Також непогану форму мають хокеїсти «Білого Барсу». Решта далекі від оптимальних кондицій. Звісно, в перші дні ми намагалися підвести готовність хокеїстів до спільного знаменника. Бодай наближено. Якби мали в запасі ще тиждень, ситуацію можна було б виправити. Але будемо виходити з того, що є. Розуміємо, що в Любляні суперники будуть на рівень вищими і за швидкістю, і за прийняттям рішень, і за «фізикою», і за виконанням.

Контрольна проба. Як збірна України готувалася до неофіційного ЧС

– У ході зборів табір команди залишило відразу п’ять хокеїстів. Чому?
– Голкіпер Олег Петров отримав травму. На першому тренуванні він невдало впав і порізав собі ногу. Ще двох гравців херсонського «Дніпра» - Артема Целегородцева і Святослава Тимченка – ми буквально напередодні другого матчу з молодіжкою відправили додому, бо очікували від них більшого. Наскільки я люблю фактурних хокеїстів на кшталт Андрія Денискіна чи Андрія Міхнова, але Целегородцев і Тимченко поки своїми фізичними даними скористатися не можуть. Сподіваюся, вони зроблять висновки і надалі стануть сильнішими. Для них це був перший виклик у національну збірну. Хочу вірити, що хлопці зрозуміли, що від них хочуть і в якому напрямі треба розвиватися. Власне, на місце цих хокеїстів ми взяли Бородая і його діями я задоволений.

Максим Разумов із «Донбасу» більшу частину сезону відсидів у резерві. Він сам визнав, що знаходиться в дуже слабкій фізичній формі. Але з кожним днем Максим додавав. Втім, у ту мить, коли ми вже сподівалися взяти цього нападника в Любляну, він травмував після влучання шайби зап’ястя. Начебто звичайний забій, нічого серйозного, але на відновлення потрібно кілька днів, а нам треба грати вже й зараз.

Досвідчений Володимир Алексюк виявився зараз не готовим до гри за збірну психологічно. Він це сказав сам. І вчинив чесно. Бо в команді мають бути ті, хто має бажання грати. За вуха тягнути ми нікого не будемо. Тим паче, це національна збірна, де за тобою будуть спостерігати не лише рідні, а вся країна. За збірну мають грати молоді, зголоднілі за грою і досягненнями виконавці.

– То в ситуації, коли є вибір і всі найсильніші в обоймі.
– На жаль, від нас тут нічого не залежить. Можу сказати, що через неприїзд доброї половини запрошених ми втратили хокеїстів на одну-дві ланки. З ними збірна України мала б зовсім інший вигляд. Звісно, я говорив з окремими хлопцями приватно. Вони казали, що мають бажання грати за збірну, але не все залежить від них. Усі ми розуміємо, що зараз відбувається. Ця ситуація, можливо, на користь одній людині. Але український хокей від цього програє.

– Перед відльотом у Словенію всі начебто й розуміють, що клас суперників вищий. Але ви, мабуть, усвідомлюєте, що з тою кількістю недоброзичливців, які є в команди, тренерського штабу і Федерації хокею, кожна поразка, особливо з великим рахунком, смакуватиметься з особливою пристрастю…
– Звичайно. Тому налаштовуємося зіграти на своєму максимумі, показати все, на що здатні в цей час. Хоча усвідомлюємо, що нашого потенціалу може бути замало. Навіть з огляду на те, що опоненти ліпше підготувалися, провели по кілька товариських матчів з опонентами свого рівня. Поляки взагалі відіграли в себе вдома повноцінний турнір. Що ж, будемо налаштовуватися на кожен матч, спробуємо витиснути максимум з кожного окремо взятого хокеїста і команди загалом. Ми взагалі не збираємося програвати. А про великі поразки годі й говорити. Проте якихось голослівних обіцянок давати не буду. Нам самим цікаво, на якому небі зараз знаходимося.

– Впродовж останніх трьох сезонів ви очолювали румунський клуб «Дунаря», а отже стан місцевої збірної знаєте найліпше. У 2019-му ця команда несподівано для українців перемогла нашу збірну на чемпіонаті світу. В Любляні можна розраховувати на реванш?
– За останньою інформацією, збірна Румунії повезе в Словенію шість нових натуралізованих хокеїстів. Вони ще не отримали паспортів, розраховують це зробити лише наступного року, але на цьому турнірі можуть грати в такому статусі. Ми могли вчинити так само, але вирішили, що спробувати українську молодь ліпше, ніж вести на перспективу якогось іноземця, котрого ще не відомо, чи натуралізуємо. Краще дати змогу понюхати пороху нашим молодим пацанам. Від цього буде користь тій же молодіжній збірній. В румунів ситуація інша. Вони мають змогу запрошувати у внутрішній чемпіонат гравців рівня КХЛ, північноамериканців, чехів, домовляються про зміну громадянства. То вже не та збірна, яка була п’ять років тому. Через те останніх два матчі Румунії українська збірна й програла.

– Якщо гру решти суперників буде змога розібрати безпосередньо в Любляні, то стартового суперника – поляків – треба знати вже й зараз.
– Бачив їх на домашньому турнірі. Добротна, середня команда, яка за останній час сильно додала. Показником є перемога над Казахстаном в олімпійській кваліфікації. Та для нас там усі суперники зараз однаково сильні. Знаю, що французи приїдуть у Любляну без гравців із КХЛ. Словенці на правах господарів, певен, захочуть виграти турнір. Австрія у 2019-му лише долею випадку вибула з елітного дивізіону. Це команда серйозного рівня. Ми зараз у тому стані, що змушені за цими суперниками тягнутися. Дуже добре, що маємо змогу виступати на такому турнірі.