КАРАВАЄВ: «Якщо буду потрібен ліворуч, праворуч, в центрі – без проблем»

Півзахисник «Динамо» Олександр Караваєв у студії телеканалу «Футбол» поділився враженнями від переможного матчу фіналу Кубка України над луганською «Зорею» 1:0:

– Для вас було несподівано вийти на поле вже на 10-й хвилині?

– Звісно. Подібне неможливо передбачити, оскільки ніколи не знаєш, що станеться. Я бачив, що Віталік лежить на газоні, і був упевнений, що він встане, але побачив, що йому дуже боляче. Уже в роздягальні на відео подивився, що йому неприємно наступили на руку. Луческу нам завжди говорить, що всі, хто не потрапив до стартового складу, повинні бути готові до матчу, оскільки команда складається не з 11-ти чоловіків, а з більш ніж 20-ти. Тож кожен має бути готовим у будь-який момент вийти і допомогти, адже ми професіонали. Тож я був готовий. Не скажу, що одразу увійшов у гру. Було важкувато фізично, потрібно було правильно зіграти і не панікувати. А коли вже увійшов у ритм, відчув гру і стало легше.

– Наскільки важко вам було перелаштуватися на гру на лівому фланзі, адже протягом сезону, в основному, грали на правому?

– Ми розуміємо всі вимоги Луческу, я бачу, що він хоче, щоб я грав на різних позиціях. Якщо я буду потрібен команді зліва, справа, у центрі – це без проблем. Потрібно виходити і грати на будь-якій позиції, якщо це потрібно команді.

– Який для вас був найважчий період у матчі?

– Перші 10–15 хвилин після того, як вийшов на поле. Потрібно було відчути впевненість, перший пас віддати своєму гравцеві, нічого не вигадувати, а діяти від простоти. Це і намагався робити. А вже пізніше почав грати гостріше і більш ризиковано. Коли відчуваєш гру, ловиш кураж.

– Це одна з тих ігор, які тривають до першого забитого м'яча?

– Так. Обидві команди грали дуже правильно і обережно, моменти виникали і біля одних воріт, і біля інших. У такій ситуації на перший план виходить психологія й упевненість, це допомагає.