Нагельсманн і Баварія: Дас іст фантастіш!

Вони не могли не зустрітися: найсильніший клуб Німеччини останніх років і найперспективніший німецький тренер останнього п'ятиріччя. Власне, чутки про те, що Нагельсманн може перебратися в «Баварію», циркулювали і раніше. Зокрема, шість років тому ФК «Голлівуд» вів переговори з 27-річним Нагельсманном, який навів грандіозного шухеру в першості серед 19-річних, зробивши свій «Хоффенхайм» чемпіоном країни. Баварці пропонували молодому тренеру місце не в першій команді, а в дублі. Герр Юліан погодився. Але «Баварія» раптом передумала. Вирішила перестрахуватися.

А тим часом молоде дарування вийшло на авансцену вже Першої Бундесліги. У «Хоффенхаймі» йому довірили місце тренера основної команди. І хлопець відразу використав свій шанс. У першому сезоні він зумів уберегти «селюків» від вильоту, паралельно ставши наймолодшим головним тренером в історії Бундесліги. Другий і третій сезони в команді з Зінсхайма для Нагельсманна стали взагалі бомбічними: четверте і третє місця в чемпіонаті Німеччини, вихід в груповий етап Ліги чемпіонів, титул найкращого наставника Бундесліги.

«Баварія» стежила за його успіхами. І начебто як знову кликала до себе. Але чи то це все було на рівні чуток, чи то Нагельсманн хотів більшої конкретики (до того ж, подейкують, перед трансфером в «Лейпциг» в послугах молодого німця був кровно зацікавлений сам «Реал»), так чи інакше, але він вибрав «Лейпциг».

***

Його перехід у «найбільш ненависний клуб Німеччини» був дуже логічним і продуманим кроком. У «Хоффенхаймі» Юліан досяг стелі, йому обов'язково потрібно було новий простір для маневру. Йому обов'язково потрібен був такий проект, як «Лейпциг» - дуже амбітний і фінансово потужний, але не з розряду першої величини. Тобто, Нагельсманн свідомо обрав «Ред Булл», а не, скажімо, «Реал», щоб отримати необхідний досвід - і управлінський, і методичний - в першу чергу для того, щоб з клубами рівня «Реала» розмовляти в одній тональності, а не стояти на задніх лапах. Ким був би на «Сантьяго Бернабеу» Нагельсманн відразу після Зінсхайма? Все одно ноунеймом, схожим на Лопетегі чи, тим більше, Соларі. Юліан вже тоді розумів, що час працює на нього. Тепер же, після «Лейпцига», Нагельсманн - наймолодший тренер, який виводив свою команду в півфінал Ліги чемпіонів. Людина в Лейпцигу набила руку, змужніла, перестала кидатися з крайності в крайність навіть в пошуках свого зовнішнього прояву (одна ретуш на бровах чого коштувала). І тепер, у віці Христа, ми маємо (точніше, має «Баварія») вже повністю сформованого тренера, причому високої кваліфікації, готового працювати з командою рівня «Баварії» і, що важливо, голодного до великих перемог. Так вже виходило досі, що на «дорослому» рівні Нагельсманн ще не завойовував титулів. З «Баварією» ця прогалина пройде миттю. Як дитяча хвороба лівизни у комуністів.

Тим більше, що робота саме в «Баварії» була ще з дитинства мрією Нагельсманна. Він народився в Баварії, недалеко від Мюнхена, і вся його футбольна кар'єра (а вона вийшла швидкоплинною через серйозну травму коліна: зав'язав з кар'єрою гравця в неповних 20 років) пройшла в двох тамтешніх клубах - «Аугсбурзі» і «Мюнхені-1860». Великого футболіста через ту страшну хронічну травму з Юліана не вийшло. Але він пообіцяв своєму батькові, якого втратив ще в бутність гравцем, що коли-небудь, але обов'язково перейде в «Зірку Півдня». Через дюжину років Юліан виконав свою обіцянку.

***

В принципі, з цією стороною все більш-менш зрозуміло. Мені чомусь здається, що навіть «Реалу» Юліан відмовив пару-трійку років тому тільки через те, що розумів: рано чи пізно, але його мрія втілитися в життя. І вона таки втілилася. Швидше рано, ніж пізно: Нагельсманн став другим в історії наймолодшим наставником «Баварії» (після данця Лербю, який очолював мюнхенців на початку дев'яностих років минулого століття, правда, очолював усього п'ять місяців). А ось як бути з сенсом «Баварії», яка, крім усього іншого, заплатила божевільну, як за тренера, неустойку «Лейпцигу» за достроковий розрив контракту - 25 мільйонів євро. Зізнатися, ця сума зараз чимала і в контексті вартості за чинного гравця, але ось за тренера - це занадто. Що ж привабило баварців в молодому наставнику «Лейпцига»?

Напевно, це питання потрібно розглядати в комплексі. Анчелотті, Гвардіола, Ковач - ці наставники «постхайнкесової» епохи не залишили скільки-небудь помітного сліду в клубі. Навіть Пеп, якщо говорити про його успіхи в Лізі чемпіонів. А ось Хансі Флік, який виник фактично нізвідки після відставки Ковача, відразу вивів «Баварію» на вершину світової футбольної піраміди. Флік напевно ще довгі роки приносив би «Баварії» титули і славу, але він вирішив підібрати потопаючу Бундестім. Це його право. Боси головного німецького гранда резонно порахували, що нового керманича для «червоної машини» потрібно шукати серед своїх. Упевнений, що кандидатура Нагельсманна виникла відразу ж, інтуїтивно і підсвідомо. Просто тому, що Юліан напевно фігурував у всіх останніх шорт-листах баварців, коли ті шукали для команди нового наставника.

За що ж його так поважають в Німеччині? Ну, цей тренер сам по собі - вже унікум, про що частково було сказано вище: і наймолодший найкращий тренер Німеччини, і наймолодший тренер в плей-оф чемпіонської Ліги. На Батьківщині його називають «другим Моурінью», і, в принципі, є за що. До своїх 33 років Нагельсманн вже встиг здобути і визнання серед колег по цеху, і авторитет серед футболістів. Як і сеу Жозе, герр Юліан не досяг скільки-небудь помітних успіхів в ігроцькій кар’єрі, але цих двох дуже люблять їхні підопічні. І якщо Моурінью вже фактично «йде з ярмарку», то Нагельсманн туди тільки зайшов. Чомусь здається, що молодий німець може перевершити колись шаленого португальця. В першу чергу тому, що Нагельсманн продовжує жадібно удосконалюватися, тоді як Моурінью непростимо застиг у футболі початку 2000-них.

Персона Нагельсманна притягує увагу цією своєю унікальністю, але вона не суперечлива і не скандальна, на відміну від колишнього тренера «Тоттенхема». Для «Баварії» це дуже до речі: незаплямована репутація майже що «істинного арійця», який, до того ж, спав і бачив себе саме на «Альянц Арені». Румменігге співтовариші, вгадавши з Фліком, зрозуміли, що не потрібно від добра шукати добро. Не потрібно робити революцію, адже і без того все чудово працює, як в новій моделі БМВ. Потрібно було просто знайти такого пілота, який би безболісно, ​​кваліфіковано і з дитячою посмішкою нічого не ламав, а розвинув розпочате попередником, примножив і додав би лоску і впізнаваності тренерській лаві «Рекордмайстера». Під всі ці критерії Нагельсманн підходить якнайкраще.

Втім, як і йому «Баварія».