Суперліга могла стати проривом, але час її поки не настав

Почну з цитати колишнього форварда «Манчестер Юнайтед» і збірної Англії Руні: «Власники клубів Суперліги - не дурні люди». І далі по тексту. На мій погляд, ключовий посил в тезі Вейна – «не дурні». Стало бути, вони не день і не два угробили на зведення дебету з кредитом, на «болісні роздуми про долю світового футболу», в загальному, на те, щоб 18 квітня 2021 року піти в народ з уже фактично оформленим продуктом під назвою «Європейська Суперліга» (ЄСЛ).

Всі дванадцять керівників (може, їх там більше, але будемо рахувати для більшої простоти по числу клубів) «батьків засновників» ЄСЛ - часто-густо мільярдери, Люди успішні, які відбулися. Невже ми всі, на чолі з Александаром Чеферіном, який, як сказав би про нього один наш колишній (чи майбутній) державний діяч, за все своє життя не спромігся побудувати собачої будки, уявили, що можемо диктувати їм свої умови? Та ні в життя! Тому що дон Флорентіно співтовариші - це справжні обличчя європейського футболу. Не команди, тренери і навіть не вболівальники визначають образ футболу, а саме вони, господарі великих клубів. Вони вирішили, що їм краще, вигідніше і комфортніше існувати, працювати і грати в «закритому клубі» (хоча він і не закритий зовсім, це все УЄФА метає свої дротики), значить, вони все зроблять для того, щоб було так, а не інакше. Тому що музику замовляє той, у кого є гроші. Вони у них є.

***

Але останнім часом, тобто, з часу появи пандемії коронавірусу, великі футбольні боси почали втрачати і свій вплив, і гроші. Величезні футбольні арени, ці цитаделі егоцентризму і ледве не абсолютної монархії, зараз пустують, немов зруйновані пам'ятники архітектури. Особисто мені здається, що президент «Реала» не лукавить, кажучи, що до 2024 року, якщо нічого не зміниться, він і його «Реал» стануть банкрутами. А чого йому лукавити-то? Він, чи то пак «королівський клуб», не звик жити за рахунок близькосхідної нескінченної нафти. «Реал» і інші 11 «клубів-сепаратистів» - це справжні, а не уявні футбольні структури. Якщо, наприклад, вітчизняним клубам відверто пофіг, з глядачами гра чи без них, адже в будь-якому випадку не ходять, то «Реал», «Барса» та інші, на кого ходили до сотні тисяч народу на одну гру, дуже постраждали від порожніх стадіонів . І що, УЄФА їм хоч якось допоміг? Ну, хіба що «стурбованістю» і тим, що озвучив план своєї єврокубкової реформації. З 2024 року. Того самого, коли «Реал» може виявитися банкрутом.

І ось Перес і компанія, що найбільше постраждали від чуми 21 століття, вирішили не чекати з моря погоди, а зробили хід конем, оголосивши про створення Суперліги. Тепер давайте без емоцій і критиканства розберемося, чого ці клуби хотіли, про, так би мовити, їхні програмні позиції і засади. Так ось, в комюніке ЄСЛ ні слова не було сказано про бажання її учасників виходити зі складу національних, європейських і світових структур, про заборону її гравцям брати участь на ЧЄ та ЧС. Більш того, там говорилося про підвищення доходів в рази не тільки для самих суперлігівців, але і клубів, які туди не входять. А ось розмови про заборони, блокади, зняття з турнірів та іншої анафеми - це все розмови і больові прийоми по ту сторону барикади, Чеферіна і оточення.

Давайте в даній ситуації одразу уникати ярликів. Мова не йде про поганих і хороших, про війну добра і зла. Йдеться про гроші. Про великі гроші. І про те, хто буде керувати фінансовими потоками: Перес, Аньєллі, Глейзери і їхні компаньйони і візаві, котрі створили багатомільярдні імперії, чи УЄФА, що «не побудував і собачої будки» і явно розтринькав момент, коли потрібно було оновлюватися і оперативно реагувати на змінену футбольну кон'юнктуру.

Загалом, «розкольники» вважають, що УЄФА зі своїм завданням не впорався. А ще вони вважають, що впораються зі своїм завданням краще. Хіба вони в цьому помиляються, хіба вони в цьому не праві? Якщо не праві, тоді покажіть свої мільярди. Або організуйте справу так, щоб багаті футбольні клуби не скачували в розряд «як всі». Тільки заради Бога, не кажіть про те, що в першу чергу потрібно піклуватися про бідні клуби. На жаль, про бідних не дбає ніхто: ні УЄФА, ні ФІФА, ні національні асоціації. А ось багаті клуби дбають. Нехай і побічно, але тим не менше.

Виплати учасникам єврокубків за потрапляння в групу ЛЧ або ЛЄ - це ж бонуси від спонсорів і трансляторів, які вивалюють мільярди на «телекартинку» не тому, що там грають «Шахтар», «Зеніт» або «Славія», а тому, що там грають «Реал», «Барса» і «МЮ». Саме багаті, великі клуби цікаві рекламодавцям, спонсорам і телевізійникам, саме за високу якість гри і відомих по всьому світу персон готові платити. Решта отримують лише частину святкового пирога. Але без «клубів-гегемонів» цього пирога і зовсім би не було.

Тепер багатіям, притиснутим якщо і не до стінки, але реально вимушеним економити, просто набридло платити за всіх. Вони хочуть отримати своє. І побільше. Це дратує? Без сумніву. Але це не злочин. Це бізнес, нічого особистого.

***

Особисто мені здається, що, окрім роздратування, ще однією серйозною рушійною силою критиків і критиканів ЄСЛ є заздрість. Зверніть увагу, в футболках з яким написом на гру проти «Ліверпуля» вийшли футболісти «Лідса». Там було написано «Заслужіть». Тобто, суперника мерсисайдців більше цікавив не факт створення Суперліги як такої, а те, що туди запросили команду, яка за спортивним принципом може і не кваліфікуватися в наступну Лігу чемпіонів. «Аталанта» закликає прибрати «Юве», «Інтер» і «Мілан» з серії А. Цікаво, якби в ЄСЛ покликали і бергамасків, вони б запросили зівак на своє публічне харакірі?

Повторюся: Суперліга не мала бути закритим клубом, туди можна потрапити, звідти можна випасти. Тобто, ротація буде однозначно. Так, про доцільність п'ятнадцяти недоторканних клубів можна сперечатися до хрипоти. Я ось вважаю, що цей постулат - велика дурість, адже нівелюється спортивний принцип і дух суперництва. Але це дрібниця, технічне питання. Інша справа, що в ЄСЛ апріорі не буде залітних пасажирів на кшталт БАТЕ чи «Карабаху». Та й, чого гріха таїти, наші там теж навряд чи опиняться. З тієї простої причини, що не дотягують наші ні майстерністю, ні гаманцем. Так, ми напевно будемо страждати, що до нас не приїдуть Мессі чи Серхіо Рамос. Так вони ж, як правило, і так до нас не їдуть, навіть якщо грають з нами в одній групі. Тому що їм за визначенням не цікавий груповий етап ЛЧ. Справжня ЛЧ починається навіть не з чвертьфіналу, а з півфіналу. А в ЄСЛ хочуть зробити так, щоб абсолютно всі матчі групового етапу були найвищого рівня, ніхто не філонив і не волинив. Що, вони не праві в своєму прагненні стати краще і багатше? І що, ми, вболівальники, не будемо дивитися їхню Суперлігу, якщо буде можливість, причому недорого? Та звичайно будемо, тому що без Мессі, Роналду та інших зірок Ліги чемпіонів те, що від неї залишиться, це вже буде не Ліга чемпіонів.

І ось ще що. Нерозумно грати на контрастах, мовляв ЄСЛ вб'є футбол, особливо його бідну частину. Футболу в звичному розумінні немає вже більше двадцяти років, коли була створена Ліга чемпіонів. Там лише спочатку грали чемпіони своїх країн. А далі почалося свавілля. По чотири команди від чотирьох країн - це хіба Ліга чемпіонів? Це вже Суперліга, панове. Просто більш багаті і впливові панове захотіли зробити наступний крок, захотіли відсікти від нинішньої Суперліги все непотрібне і нецікаве. На їхній погляд.

А про те, що хтось з якихось причин не потрапляє (поки що чи назавжди) в ЄСЛ, не поміняється футболкою з Погба чи рукавичками з Куртуа, повинні піклуватися саме ті, хто не потрапляє. А не навпаки. Ну, дійсно, якщо ти не можеш вчитися в Гарварді, ти будеш вчитися в київському Політехнічному. А якщо і там не можеш, значить, підеш в кулінарний технікум. Або нікуди не підеш. Таке життя. Так, воно жорстоке, і навіть несправедливе. Але воно таке, як є. І музику в ньому завжди будуть замовляти ті, у кого більше грошей. Іншої формули, іншої Суперліги (і це стосується не лише футболу) поки ще не придумали.