Динамо Загреб: академія зірок та колиска скандалів

18 березня 2021 року. Загребське «Динамо» на своєму полі в матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги Європи буквально нокаутувало Жозе Моуріньо та його «Тоттенхем», які, вочевидь, вже бачили себе в чвертьфіналі. Після виїзної поразки з рахунком 0:2, хорвати до 83-тьої хвилини відіграли фору, а в додаткові півгодини забили ключовий м'яч і разом з перемогою 3:0 здобули жадану путівку в 1/4 фіналу, де тепер поборються з кривдником київського «Динамо» іспанським «Вільярреалом».

Нинішнє «Динамо» Загреб - один з найбільш цікавих клубів Східної Європи з точки зору того, що відбувається навколо «синіх». Про деякі цікаві факти з історії хорватського гранду й піде мова сьогодні...

Зміна назви, як спроба дистанціюватися від комунізму

Початок своєї футбольної історії загребське «Динамо» бере з 1911 року, коли був заснований клуб під назвою «Граджянскі». Саме на його основі з приєднанням розформованих комуністичною партією Югославії «Конкордії» та ХАШК в 1945 році було оголошено про створення в Загребі футбольного клубу під назвою «Динамо». Наступні 46 років команда виступала під цими прапорами, а ось після розвалу Югославії і набуття Хорватією незалежності, вивіску «Динамо» вирішили замінити.

З 1991 по 1993 роки загребська команда носила назву «ХАШК Граджянскі», а потім була перейменована в «Кроацію». Все це робилося в спробі очистити хорватський футбол і сам клуб від непривабливого, з точки зору пропаганди, минулого і з метою максимально дистанціюватися від комунізму, що довгі десятиріччя головував у Югославії.

Як «Кроація» команда здобула шість чемпіонських титулів в Хорватії (п'ять з них - поспіль), чотири Кубки Хорватії, а також двічі поспіль пробивалася в груповий раунд Ліги чемпіонів. Спершу в сезоні-1998/99 «Кроація» фінішувала другою в групі з «Олімпіакосом», «Порту» та «Аяксом» (команди розташувалися саме в такій послідовності за підсумками шести матчів), поступившись дорогою грекам в чвертьфінал, а в наступному році, коли Ліга чемпіонів була реформована шляхом введення другого групового етапу, хорвати фінішували останніми на першому етапі в групі з «Манчестер Юнайтед», «Марселем» та австрійським «Штурмом», причому в першому турі «Кроація» зуміла сенсаційно зіграти внічию з «червоними дияволами» на «Олд Траффорд» (0:0).

Лише в лютому 2000 року керівництво клубу погодило умови повернення споконвічної назви клубу - «Динамо», під якою команда виступає і по сей день.

21 чемпіонство за 29 сезонів в хорватській лізі

Після розпаду Югославії в лютому 1992 року було оголошено про проведення першого чемпіонату Хорватії. Він розігрувався в усіченому форматі - з лютого по червень, а чемпіоном за результатами 22 поєдинків став сплітський «Хайдук».

У 1993 році завершився другий по порядку і перший повний розіграш чемпіонату Хорватії, чемпіонство в якому відсвяткувала вже «Кроація». Потім загребська команда ще на два сезони віддала «золото» конкурентам з «Хайдука», після чого прийшла на трон всерйоз і надовго - з 1996 по 2000 роки чемпіоном Хорватії ставала виключно «Кроація». Після повернення назви «Динамо» команда за п'ять наступних сезонів взяла тільки одне чемпіонство, але потім перетворилася на одноосібного гегемона хорватського футболу. З 2006 по 2016 роки «Динамо» взяло 11 титулів поспіль, після чого на рік пропустило вперед «Рієку», а потім тричі поспіль знову тріумфувало.

Всього в 29 чемпіонатах «Динамо» вигравало чемпіонський титул 21 раз, що є абсолютним рекордом для незалежної Хорватії. Найближчий переслідувач «синіх» за кількістю чемпіонств, яким є «Хайдук», значно поступається опонентові, маючи в активі лише 9 перемог в турнірі, враховуючи три тріумфи у 1941, 1945 і 1946 роках, коли проводилися розіграші футбольного чемпіонату спершу незалежної, а потім і соціалістичної Хорватії, до моменту, поки вона не увійшла до складу Югославії.

Президент старого загартування

Нинішній президент «Динамо» 84-річний Мірко Баришич вперше прийшов в клуб в 1967 році, коли став його віце-президентом. Цю посаду він обіймав протягом трьох років, після чого пішов, і повернувся до керівництва в 1989-му, коли став одним з трьох спів-президентів «Динамо» Загреб. Уже в 1990-му Баришич залишився єдиним президентом клубу, але через рік знову покинув пост, щоб повернутися на нього в 2000-му і стати ініціатором повернення клубу споконвічної назви.

Vecernji.ht. Мірко Баришич

Поточний президентський термін Баришича триває вже 21 рік, і найбільшої величі «Динамо» Загреб досягло саме під керівництвом цього функціонера. З Баришичем «сині» виграли 15 чемпіонських титулів в Хорватії, 11 раз ставали володарями національного Кубка, а також досягли найкращих результатів в економічній сфері. По суті, саме за цього президента «Динамо» почало вигідно продавати своїх вихованців в європейські клуби, даруючи континентальному футболу безліч справжніх зірок і зірочок...

Академія зірок

Багаторазовий чемпіон Хорватії за останні два десятиріччя виховав безліч яскравих футболістів, які згодом знайшли себе в провідних командах континенту, а також складають основу національної збірної країни.

Серед зірок, які пройшли через академію загребського «Динамо» виділяються Лука Модрич, Матео Ковачич, Маріо Манджукич, Деян Ловрен, Ведран Чорлука, Ігор Бішчан, Марко П'яца, Мілан Бадель, Івіца Оліч, Андрій Крамарич, Тін Єдвай, Марк Відука, Дані Ольмо, Філіп Бенкович, Нікола Моро, Йошко Гвардіол та інші.

Деякі вихованці «Динамо» Загреб прекрасно відомі вітчизняним уболівальникам за виступами у складі українських команд. Раніше за команди УПЛ грали, зокрема, Єрко Леко, Ніко Кранчар, Йосип Піварич (всі - «Динамо»), Едуардо («Шахтар»), Іван Томечак («Дніпро»), Денис Главіна («Дніпро», «Ворскла»). Нині на контракті в «Зорі» перебуває 22-річний північномакедонський вихованець академії загребського клубу Агрон Руфаті.

Шалений прибуток

Завдяки чудовій роботі академії, а також чітко вибудуваній структурі клубу, що працює на продаж за кордон, «Динамо» Загреб, згідно останніх оцінок, знаходиться на дев'ятому місці в світі за прибутковістю ведення трансферних справ в XXI сторіччі. За останні два десятиріччя хорватський клуб зумів опинитися в плюсі ​​на 245 мільйонів євро, що менше лише за показники «Бенфіки», «Порту», ​​«Рівер Плейта», «Сантоса», «Аякса», «Лілля», «Удінезе» та лісабонського «Спортінга».

Справедливості заради, осічки теж трапляються, і аж ніяк не всі зірки академії «Динамо» Загреб згодом стали яскравими гравцями в європейському футболі. У зв'язку з цим в голову відразу приходять, перш за все, імена Алена Халіловича, якого в пресі довгий час називали «хорватським Мессі», і Анте Чорича. Втім, виключення, як відомо, лише підтверджують правило, а тому «Динамо» Загреб дійсно може пишатися своєю роботою з молодими талантами, яка дозволяє клубу бути неймовірно успішним на трансферному ринку.

Організатор схеми - Здравко Мамич

Здравко Мамича нерідко називають найвпливовішою людиною в хорватському футболі. Ще, не боячись помилитися або перебільшити, його можна сміливо охрестити хорватським футбольним Остапом Бендером. З 2003 по 2016 роки він обіймав посаду виконавчого директора «Динамо» Загреб, і саме при ньому була вибудувана трансферна система, яка принесла неймовірний фінансовий успіх клубу зі столиці Хорватії. Але зараз Здравко Мамич перебуває за межами країни, фактично ховаючись від правосуддя. Йому інкримінують відмову від декларування доходів, отриманих у вигляді агентських від трансферів цілого ряду топових футболістів. Всього група на чолі з Мамичем, за версією слідчих, викачала з бюджету «Динамо» близько 15 мільйонів євро, а 1,2 мільйони євро не перевела в бюджет Хорватії в якості податків.

У 2018 році суд засудив Здравко Мамича до шести років позбавлення волі, але тому вдалося уникнути арешту, сховавшись в Боснії і Герцеговині. Згодом хорватська влада наполягала на видачі Мамича, але не добилася бажаного, оскільки у Здравко є боснійське громадянство, а ця країна відмовилася видавати свого підданого. Цікаво, що в Боснії і Герцеговині в 2017 році на Здравко Мамича було скоєно замах, коли двоє невідомих в масках відкрили вогонь по екс-функціонеру «Динамо», який прибув в Томіславград, щоб вшанувати пам'ять померлого батька. Тоді Мамичу вдалося відбутися пораненнями в ногу, які не несли загрози його життю.

У Здравко Мамича є брат Зоран. До недавнього часу він виконував обов'язки головного тренера загребського «Динамо», але 15 березня був змушений піти у відставку через звинувачення у фінансових махінаціях. Суд першої інстанції засудив Зорана Мамича до 4 років і 11 місяців тюремного ув'язнення. Покарання згодом було залишено в силі Верховним судом Хорватії, який, що правда, дещо зменшив термін ув'язнення - до 4 років і 8 місяців. На відміну від брата, Зоран Мамич не став ховатися, і до останнього залишався в Хорватії.

Колиска скандалів

Як вже зрозуміло, «Динамо» Загреб в останні роки через сімейство Мамичей неодноразово потрапляло в різні скандали. Фінансових махінацій ми вже побіжно торкнулися, так само, як і замаху на Здравко Мамича в Боснії і Герцеговині, а тому зараз згадаємо один цікавий випадок, який пов'язаний з футболістом, що пограв згодом в Україні.

Мова про хорватського форварда бразильського походження Едуардо да Сілву, відомого за виступами в УПЛ за «Шахтар». У 2009 році нападник тоді ще лондонського «Арсенала» подав до суду на Здравко Мамича за те, що той зобов'язав гравця віддавати половину своєї зарплати сім'ї хорватського функціонера. Мамич свою позицію обґрунтовував тим, що Едуардо підписав з ним відповідний договір, за яким Здравко представляв інтереси нападника, а той був зобов'язаний віддавати 50% заробітної плати у вигляді оплати за отримані послуги.

Коли Едуардо грав в «Динамо» Загреб, то проблем з Мамичем у нього не виникало, але в «Арсеналі» при зовсім іншому рівні зарплати, натуралізований хорват з часом «встав на диби» і пішов до суду. В результаті розгляд затягнувся на п'ять років, в процесі розкрилося безліч інших непривабливих історій навколо Мамича, який програв не тільки справу Едуардо, але й накликав на себе гнів державних органів, які домоглися згодом заочного засудження для функціонера. Цікаво, що після втечі в Боснію і Герцеговину Здравко Мамич заявив, що більше ніколи не планує повертатися в Хорватію.