Сіренко розвивається. Але поки навіть до топ-проспектів ще рано

Владислав Сіренко спокійно розібрався з поляком Камілем Соколовським. Опонент українця протиставив йому все, що міг, і все одно цього не вистачило навіть на конкурентне протистояння. Частину запитань Сіренко точно зняв.

Чи будуть з'являтися нові - залежить тепер тільки він нього.

Українець впевнено розібрав поляка. Тренер вимагав нокауту, але не вийшло

До Владислава Сіренка після останніх поєдинків було багато запитань. Спочатку він за чотири раунди домігся дострокової перемоги над Павлом Кроленком. Все б добре, але пропущений зустрічний і трохи танцюючі ноги українця винесли перше питання.

Після Кроленка запитання почав задавати Костянтин Довбищенко. Замість жорсткого нокауту Сіренко переміг опонента за очками. Але перемога за очками може бути різною. Тут було і конкурентне протистояння, і помилки, і багато пропущених ударів, яких можна було уникнути. Загалом, від Владислава очікуєш більшого, ніж рівний бій з конкурентним, але далеко не топовим суперником.

Каміль Соколовський - людина, у якої рівно в два рази більше поразок, ніж перемог. 20 проти 10. Тепер вже 21. При цьому нокаутів у виконанні поляка всього 4. Здається, більш, ніж безпечно, але досвіду і незручності у Каміля, здавалося, досить, щоб доставити Сіренку проблеми. Перемогти, звичайно, ні, але перевірити, наскільки українець вчиться - точно. Ось цей іспит Владислав і його тренер Джеймс Алі Башир здали.

З перших же раундів стало очевидно, як буде працювати Сіренко. Він не форсував події, але і не ходив по рингу, як ще два роки тому, вичікуючи, щоб влучити одним-двома важкими ударами і закінчити бій. Владислав відразу ж зайнявся атакою. Різноманітною, несподівано варіативною.

Звичайно ж, це не Олександр Усик, але розвиток у діях Сіренка не можна не відзначити. Після розвідувальних раундів Владислав почав включатися ще більш активно. Бій мав тривати вісім раундів, тому потрібно було включатися кожну секунду, чим Сіренко і займався.

Особливо цікаво виглядали серії ударів, після яких здавалося, що Влад завалюється і зміщується в бік з лінії атаки, але тут же викидає лівий або правий оверхед. Поляку діставалося по-крупному, а Сіренко не зменшував обертів. До середини бою Владислав повноцінно вкотився в поєдинок, почав насипати атаки по всіх поверхах і з різних кутів. Дуже весело і різнобічно виглядала атака українця.

Соколовський теж не брав на себе всі удари, як грузин у спів-головній події вечора, який незрозуміло навіщо вийшов у ринг до Олега Малиновського. Каміль огризався. У поляка пристойний джеб, непогано з короткими комбінаціями і загальною активністю, яка не дає розслабитися супернику. Влучав гість не особливо. Іноді щось перепадало назустріч, але у відповідь приземлялося значно більше.

Після середини бою стало остаточно ясно, що Соколовський не збирається падати. Було кілька мікромоментів, коли поляка ніби ось-ось повинно було підкосити, але в підсумку все на цьому «ось-ось» і зупинилося.

Перед восьмим раундів імпозантний американський тренер Джеймс Алі Башир включив всю свою харизму і почав вимагати від Владислава нокауту. Мовляв, просто піди і вирубай його, хлопець. Працюй обома руками, давай, ти зможеш. Мотивація хороша, але на бетонну голову Каміля не вплинуло ніяк.

Варто сказати, що з вже двадцяти однієї поразки Соколовський програвав достроково тільки тричі. Тобто, приземлити його, якщо не архіскладно, то потрібно більше, ніж просто постаратися. Мало володіти просто сильним ударом. Потрібно ще й зловити момент. Навіть із таким рекордом поляк дуже непогано амортизує влучання, ховається за блоком і йде з лінії атаки. Його не так просто спіймати, щоб вдарити, і він впав.

Восьмий раунд, як і весь бій, пройшов активно та майже без клінчів. Соколовський трохи відпочив в обіймах українця, але, в іншому, хлопці були зайняті справою - покриттям облич один одного синцями. У Каміля виходило так собі, у Сіренка - дуже навіть пристойно.

instagram.com/luckypunchnet/

Перемога Владислава однозначним і незаперечним рішенням суддів. Не дивний і, можливо, для когось сумний результат. Але в бою Сіренко точно показав, що робота над помилками ведеться і йому ще є куди рости.

Що далі?

Українець після бою заявив, що хоче як можна частіше виходити в ринг. Можливо, бій буде вже наступного місяця. Судячи з усього, нікого кращого за Соколовського чекати не варто, але, може, воно й на краще.

Однозначно Сіренко став більше думати в атаці і комбінувати. Все через те, що силу удару Владислава ми визначили - він може покласти суперника, але далеко не кожного, як могло здатися спочатку. Тоді падали або зовсім ноунейми, або хлопці, які лякалися, що цей здоровань зараз продовжить тиснути. Як тільки страх пропав, а трималка витримала перші удари, Довбищенко і Соколовський довели, що українець - не смертоносний нокаутер.

Точно не Деонтей Вайлдер і навіть не Ентоні Джошуа. Але влучити Владислав може і, судячи з бою з поляком, точно вміє.

Українець вкрай непогано розкриває захист. Знову ж, таки з посиланням на рівень опозиції. Тримається під тиском - це доведено в минулому бою - з Довбищенком Владислав забрав майже кожен раунд, нехай це було і непросто.

Далі - шлях до гігантів. 192-сантиметрового супертяжа точно пора перевірити на міцному, хорошому середняку з ростом вище 200 сантиметрів. Тому що всі ці маленькі товсті хлопці - це весело. Вони напористі, сильні, але, якщо говорити про похід за поясами, то там усі ну дуже великі. А у Влада за останні роки і близько нікого схожого не було.

Чи зможуть привезти когось схожого? Хочеться в це вірити. Тому що бої в ПАР час скасовувати. І через пандемію, і через відсутність логіки в них. Там просто немає гідної опозиції, як такої.

У тренувальних таборах Сіренко боксував і з Повєткіним (невисокий), і з Тоні Йокою (високий). Тепер час вийти в ринг проти реально великого хлопця, який був народжений, щоб бути супертяжем, а не роз'ївся до хевівейту.

Пройде це випробування - у 2022 році можна буде йти на пояси на зразок International або чемпіона Європи. Хоча Башир обіцяв претендентство вже у 2021 році...